Постанова

від 06.09.2007 по справі 4/920-11/159

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/920-11/159

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

06.09.07                                                                                           Справа  № 4/920-11/159

Львівський апеляційний господарський суд у м. Львові в складі колегії:

головуючого-суддіКравчук Н.М.

суддівГнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиційне підприємство «Рейлтранс»б/н від 11.06.2007р.

на рішення                     господарського суду Львівської області від 05.06.2007 року

у справі                     №4/920-11/159

за позовом                     ТзОВ ТЕП «Рейлтранс», м. Львів

до відповідача          Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська

                              залізниця», м Львів

про                               повернення безпідставно списаних коштів в сумі 13 205,92 грн.,

з участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Коцай Г.Л.- представник (довіреність №НЮ-1040 від 22.09.2006р.)

Янковська І.М..- представник (довіреність №НЮ-1032 від  

 22.09.2006р.)

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено. Клопотання  про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.06.2007р. у справі № 4/920-11/159 в задоволені позовних вимог ТзОВ ТЕП «Рейлтранс»до ДТГО «Львівська залізниця»про повернення безпідставно списаних коштів в сумі 13 250,92 грн. –відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, звернувся до Львівського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою про перегляд вищевказаного рішення в порядку апеляційного провадження. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не враховано, що сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору,  який мав би врегулювати відносини з приводу умов надання та вартості додаткових послуг, зокрема, тієї умови, що послуги можуть надаватися відповідачем скаржнику лише за умови попереднього письмового замовлення скаржником такої послуги у відповідача. Крім того,  скаржник стверджує, що договір оформлений як протокол , тому він є неукладеним, внаслідок чого, в силу вимог ст.174 ГК України, ч.2 ст. 180 ГК України,  не може бути правовою підставою для виникнення у сторін будь-яких прав та обов”язків. Також, зазначає, що ні судом першої інстанції,  ні відповідачем не було доведено того факту, що він попередньо у будь-якій формі замовляв спірні послуги, та вважає, що відповідач безпідставно списав з нього кошти.

Відповідач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду Львівської області від 05.06.2007р. без змін.

Мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги протокол №164 від 20.02.2006р., додатку 1 до договору „Про організацію перевезень вантажів і проведеннярозрахунків за перевезення та надані залізницею послуги”, оскільки на момент сягнення коштів, крім зазначеного договору, діяв договір №78 від 20.02.2006р. „Про перелік видів перевезень, робіт і послуг, які надаються залізницею за вільними тарифами і виконання експедиторських операцій, згідно Тарифного керівництва №1, Статуту залізниць України”.

Крім того, вважає, що доказом замовлення спірних послуг може служити підпис уповноваженої особи позивача у накопичувальній картці.

Представник позивача в судове засідання не з”явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а тому суд вважає, що справу слід слухати згідно з вимогами ст.75 ГПК України.

Ро?зглянувши подану апеляційну? скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення  та, відповідно, задово?лення апеляційної скарги, вих?одячи з наступного.

Між ТзОВ ТЕП „Рейлтранс” та ДТГО „Львівська залізниця” укладено договір №209 від 15.01.2004р. про розрахунки за надані послуги по перевезенню вантажів. Згідно з п.3.1 цього договору відповідач зобов”язувався здійснювати перевезення та надавати додаткові послуги позивачу при умові попередньої оплати ним тарифу, зборів запланованих перевезень та послуг.

Сторонами 20.02.2006р. підписано протокол №164, як додаток №1 до даного договору. Позивач підписав вищевказаний портокол з портоколом розбіжностей, відповідач підписав зазначений додаток без врахування пропозицій викладених в протоколі розбіжностей.

Крім того, 20.02.2006р. між сторонами було укладено договір №78 „Про перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами і виконання експедиторських операцій, згідно тарифного керівництва №1, Статуту залізниць України

Згідно цього договору, зокрема п.1.5, відповідач на прохання (зявку) позивача може надавати серед інших, як одну із додаткових послуг попереднє проведення розрахунків в товарній касі за перевезення, а також послуги, пов”язані з оформленням перевезень експортних та імпортних вантажів, виконання експедиторських операцій згідно Тарифного керівництва №1, та інші послуги не передбачені Статутом залізниць України.

Згідно накопичувальних карток, які підписані уповноваженою особою позивача підтверджується факт надання додаткових послуг позивачу з візування накладних, оформлення експортних вантажів, проведення попередніх розрахунків та перевезення пошти.

Скажник в своїй апеляційній скарзі вважає, що суд першої інстанції юридичного факту попередньго замовлення додаткових послуг не встановив, а також вважає, що у відповідача відсутні такі докази, які б підтверджували погодження між ними тарифу на спірні послуги.

Згідно з п.4.1 договору №78 від 20.02.2006р., позивач повинен повідомити залізницю через начальника станції, або уповноважену ним особу про необхідність провести зважування вагонів, видачу вантажу та про надання інших послуг передбачених диним договором в порядку встановленому за домовленістю сторін, виходячи з місцевих умов співпраці (по телефону, нарочним і т.д.).

Стаття 22 Статуту залізниць України передбачає, що виконання залізницею додаткових операцій, пов”язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування) здійснюється на підставі окремих договорів.

Проте, відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України  допускається укладення договору шляхом підвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Скаржник вважає, що кошти, списані відповідачем з особового рахунку позивача за нібито надані послуги є безпідставними.

Спису?вання грошей з рахунку провод?иться на підставі перевізних? документів, накопичувальних? карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, що зазначено в п.2.6 Правилах розрахунків за перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р.

Таким чином, факт надання послуг позивачу, згідно з п.4.2 цьго договору, стверджується підписом уповноваженої ним особи в накопичувальних картках, актах, пам”ятках прийомоздавача, відомостях подачі та збирання вагонів і інших документах виписаних станцією, в яких зазначаються види наданих послуг та вказана сума нарахованих платежів за кожну послугу окремо та загальна сума платежу.

В силу ст.33 ГПК України кожна сорона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

  Кер?уючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 05.06.2007р. у справі №4/920-11/159 залишити без  змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.          Справу передати до місцевого господарського суду Львівської області.

       Головуючий суддя                                                            Н. М. Кравчук

       Суддя                                                                                Г.М. Гнатюк

       Суддя                                                                                О.Л.Мирутенко