Постанова

від 18.08.2021 по справі 816/2064/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 серпня 2021 року

Київ

справа №816/2064/17

адміністративне провадження № К/9901/58257/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 у складі судді Слободянюк Н.І. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2018 у складі колегії суддів: Бартош Н.С. (суддя-доповідач), Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М. у справі №816/2064/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та місті Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про зобов`язання вчинити дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та м. Кременчуці, Горішніх плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - відповідач 1, МУ ГУ Держгеокадастру), Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - відповідач 2, ГУ Держгеокадастру) про зобов`язання видати новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 14 738 м2 по АДРЕСА_1 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, кадастровий номер: 5310436500:10:001:0225) із застосуванням коефіцієнтів, що відповідають фактичним обставинам, а саме: виключити з нього такі локальні коефіцієнти впливу на місцезнаходження земельної ділянки як: "Водоохоронна зона р. Крива Руда 1,05", "Зона прирейкова 1,1" та перерахувати у зв`язку з цим сукупний коефіцієнт Км3 з 0,80608 на фактичний.

2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2018, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2018, позовні вимоги задоволено.

2.1. Зобов`язано МУ ГУ Держгеокадастру видати новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5310436500:10:001:0225, у якому виключити локальні коефіцієнти впливу на місцезнаходження земельної ділянки: "Водоохоронна зона р. Крива Руда 1,05", "Зона прирейкова 1,1" та у зв`язку з цим перерахувати сукупний коефіцієнт Км3: 0,80608.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:

3.1. Рішенням ХVII сесії VII скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 22.12.2016 "Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці" вирішено передати ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в оренду земельну ділянку площею 14738 кв.м. для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та споруд по АДРЕСА_1 з кадастровим номером: 5310436500:10:001:0225.

3.2. З метою визначення розміру орендної плати ФОП ОСОБА_1 звернувся до МУ ГУ Держгеокадастру за наданням витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки.

3.3. 03.10.2017 ФОП ОСОБА_1 надано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку за №530/0/212-17, згідно з яким відповідач застосував до земельної ділянки з кадастровим номером 5310436500:10:001:0225:

- коефіцієнт Км2: 1,83;

- локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки: зона прирейкова 1,1; земельна ділянка, що прилягає до вулиці без каналізації - 0,95; земельна ділянка, що прилягає до вулиці без тепломережі - 0,95; земельна ділянка знаходиться у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м - 0,925; санітарно-захисна зона - 0,88; водоохоронна зона р. Крива Руда - 1,05; зона обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря - 0,95;

- сукупний коефіцієнт Км3: 0,80608;

- коефіцієнт Кф: 1,2;

- коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки: 2,3145;

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн: 9305425,82.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані представником відповідачів викопіювання з публічної кадастрової карти України не вказують на відстань між водним об`єктом та місцем розташування належної позивачу на праві оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 5310436500:10:001:0225, що в свою чергу не дає судам можливості встановити обставину наявності відповідних об`єктів поряд із такою земельною ділянкою. У зв`язку з тим, що відповідач не надав доказів наявності на даній земельній ділянці факторів впливу у вигляді водоохоронної та прирейкової зон, суди вважали за можливе зобов`язати відповідача видати позивачу новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку, у якому виключити локальні коефіцієнти впливу на місцезнаходження земельної ділянки: "Водоохоронна зона р. Крива Руда 1,05", "Зона прирейкова 1,1" та перерахувати сукупний коефіцієнт Км3: 0,80608.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідач 2 - ГУ Держгеокадастру, подав касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2018, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Зокрема, скаржник наполягає, що відповідач 1 видав за заявою позивача витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який було сформовано за допомогою програмного забезпечення, розробленого на основі затверджених матеріалів з оцінки земель м. Кременчуга. При цьому, скаржник зазначає, що внесення до витягу відповідних відомостей про локальні коефіцієнти впливу на місцезнаходження земельної ділянки відбувається автоматично і включення чи виключення з нього відомостей є неможливими. Також, скаржник переконаний, що відстань від земельної ділянки, наданої в оренду позивачу, до річки Кривої Руди складає 28,932 м, тому локальні коефіцієнти впливу на місцезнаходження земельної ділянки вірно застосовані. Вважає, що право позивача будь-якими діями відповідачів не порушене.

6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6.1. На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.

7. У подальшому позивачем подано до суду касаційної інстанції клопотання, в якому повідомлено про повне виконання оскаржуваних судових рішень відповідачем 1, а також додаткові пояснення, в яких наведено практику Верховного Суду за наслідками розгляду спорів у подібних правовідносинах та зазначено про неможливість її застосування при вирішенні даної адміністративної справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що була чинною до 08.02.2020, надалі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9. Згідно з частиною 1 статті 206 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

10. Частинами 1-3 статті 201 ЗК України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

11. У свою чергу, статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-IV (надалі - Закон №1378-IV) визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

12. Частиною 5 статті 5 Закону №1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

13. За змістом статті 12 Закону №1378-IV (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання. Нормативно-правові акти з проведення оцінки земель, які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

14. Відповідно до частини 1 статті 15 Закону №1378-IV у вказаній редакції, підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

15. Згідно зі статтею 18 Закону №1378-IV (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

16. Частинами 1-2 статті 20 Закону №1378-IV у вказаній редакції передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

17. Частинами 1, 3 статті 23 Закону №1378-IV (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

18. Відповідно до частини 5 статті 201 ЗК України, грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

19. Згідно зі статтею 21 Закону №1378-IV (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу підлягають державній експертизі відповідно до закону.

20. Статтею 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" від 17.06.2004 №1808-IV (надалі - Закон №1808-IV, що був чинним на час спірних правовідносин) передбачено, що державна експертиза землевпорядної документації (далі державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

21. Статтею 9 Закону №1808-IV встановлено те, що обов`язковій державній експертизі, серед іншого, підлягає технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок (абзац 12 частини 1).

22. Частинами 1, 4 статті 35 Закону №1808-IV визначено, що результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

23. При цьому, у статті 37 Закону №1808-IV закріплений порядок спростування висновків державної експертизи.

24. Так, за змістом цієї статті замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи. У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти. У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду. Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку. Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

25. Системний аналіз вказаних правових норм дає змогу дійти висновку, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зокрема, витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та його територіальними органами.

26. Разом із тим, варто зауважити, що зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

27. Згідно з положеннями статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

28. Відповідно частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

29. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

30. Статтею 13 цієї Конвенції передбачено право на ефективний засіб юридичного захисту, згідно з яким кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

31. При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

32. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

33. У контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому, особа повинна довести, а суд встановити, що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

34. Згідно з частино 1 статті 4 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

35. Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

36. Предметом ненормативних актів є вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладаються певні обов`язки, а об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. З огляду на це, адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений; ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

37. Враховуючи викладене вище, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не може вважатися рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

38. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №814/789/17, від 28.07.2020 у справі №817/1783/17.

39. У свою чергу, вчинення дій щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень ГУ Держгеокадастру і такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, натомість витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки

40. Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та його територіальних органів.

41. Враховуючи наведене, суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

42. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 у справі №817/1814/17, від 29.07.2020 у справі №810/4275/17.

43. Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивач не погоджується із діями відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнта використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

44. Крім того, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

45. Натомість, належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

46. Правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах вже був висловлений Верховним Судом у його постанові від 18.01.2021 у справі №540/2244/19 і колегія суддів не вбачається підстав відступати від даного висновку.

47. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

48. За приписами частин 1, 4 статті 351 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

49. Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що ухвалюючи оскаржувані судові рішення про задоволення позову суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права, а відтак вказані судові рішення підлягають скасуванню за наслідками касаційного перегляду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

50. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення частково.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі №816/2064/17 - скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Судді В.М. Шарапа

Л.В. Тацій

С.М. Чиркін