Постанова

від 28.08.2007 по справі 42/60

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/60

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28.08.2007                                                                                           № 42/60

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Моторного О.А.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від прокурора -          не з'явився,

від позивача -          Глазунов М.Ю.,

від відповідача -           Феоктистов І.В., Гавчук В.А.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсталь"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 03.04.2007

 у справі № 42/60  

 за позовом                               Військового прокурора Дарницького гарнізону міста Києва в інтересах 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0710) міста Києва

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсталь"

 про                                                  стягнення боргу, неустойки, ціна позову 39820,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Прокурор звернувся з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 10672,65 грн. заборгованості з орендної плати, 646,54 грн. пені, 12167,51 грн. індексу інфляції за період з липня 2006 р. по 25.01.2007, 194,44 грн. 3 % річних, 1127,05 грн. індексу інфляції за період з листопада 2005 р. по червень 2006 р, 17855,74 грн. неустойки в розмірі 0,1 % від вартості майна за прострочення орендних платежів понад 1 місяць за період з листопада 2005 р. по листопад 2006 р.

Позивачем було надано уточнений розрахунок сум, згідно з яким сума боргу з орендної плати становить 679,60 грн., 1900,57 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 194,44 грн. 3 % річних з простроченої суми, 646,54 грн. пені, 17855,74 грн. неустойки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2007 у справі № 42/60 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 679,60 грн. боргу, 1900,57 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 194,44 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, 646,54 грн. пені, 17855,74 грн. неустойки, 309,49 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позові в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 480,37 грн. основного боргу та 194,44 грн. 3 % річних.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення – без змін.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:

11.12.2003 між військовою частиною А 0547 та відповідачем укладено договір № 11/12 оренди нерухомого військового майна, розташованого в Київському гарнізоні за адресою: вул. Магнітогорська, 5, м. Києва, згідно умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу у строкове платне користування нерухоме військове майно складський майданчик, військове містечко № 291, складський майданчик, площею 1010 кв.м. по вул. Магнітогорській, 5 у м. Києві, що знаходиться на балансі в/ч А-0547, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 228 933 грн.

Відповідно до п. 10.1 договору строк дії договору визначено з 01.01.2004 до 31.12.2007.

Указом Президента України від 27.01.2003 № 46 “Про передачу залізничних військ Міністерства оборони України в підпорядкування Міністерства транспорту України” військова частина А 0547 була ліквідована та перетворена на військову частину Т 0710, майно, яке було закріплено за в/ч А 0547, було закріплено за в/ч Т 0710 на підставі наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 73 від 04.03.2005 та наказу голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту № 74 від 10.03.2005.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2006 у справі № 3/335 договір оренди № 11/12 від 11.12.2003 розірвано.

Відповідно до п. 2.6 договору майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

06.11.2006 згідно акту прийому-передачі, підписаного між сторонами та скріпленого печатками, відповідач передав, а позивач прийняв складський майданчик площею 1010 кв.м., розташований в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 5, згідно договору оренди № 11/2 від 11.12.2003.

Згідно платіжного доручення № 443 від 16.02.2007 відповідач перерахував позивачу 9672,60 грн. за оренду складського майданчика після подання позову.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 679,60 грн.

Відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 679,60 грн. боргу та 1900,57 грн. збитки внаслідок інфляції за час прострочення, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань відповідача за договором щодо своєчасної сплати орендних платежів.

Доводи відповідача про те, що збитки внаслідок інфляції неправомірно нараховані, оскільки в суму боргу уже врахована інфляція, не можуть бути прийняті до уваги колегії суддів у зв'язку з тим, що згідно п. 3.3 договору індекс інфляції застосовується для визначення орендної плати, а згідно ст. 625 ЦК України сплата суми боргу з індексом інфляції є мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (сплати орендної плати).

Стосовно задоволення судом першої інстанції вимог позивача про стягнення 194,44 грн. 3 % річних необхідно зазначити, що сума трьох відсотків річних обрахована помилково, оскільки до суми основного боргу включена пеня. Тому, розмір трьох відсотків річних за період з 01.07.2006 по 25.01.2007 становить 183,36 грн. (10672,65 грн. х 3 % х 209 дн. /365 дн. = 183,36 грн.)

Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується до держбюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно задоволена також вимога про стягнення 646,54 грн. пені.

Відповідно до п. 11.3 договору за прострочення платежів по орендній платі та за надані комунальні послуги понад один місяць, крім того орендар сплачує щомісячно неустойку в розмірі 0,1 % від вартості майна.

Як вбачається із матеріалів справи, неустойка у сумі 17855,74 грн. нарахована без урахування вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тому, неустойка за прострочення орендних платежів понад 1 місяць за період з січня 2006 р. по січень 2007 р. складає 13048,21 грн., виходячи з такого розрахунку:

листопад 2005 р. – з 13.01.2006 по 13.07.2007 (6 місяців) = 228 933 х 0,001= 228,93 х

6 = 1373,58 грн.

грудень 2005 р. – з 13.02.2006 по 13.08.2007 (6 місяців) = 228,93 х 6 = 1373,58 грн.

січень 2006 р. – з 13.03.2006 по 13.09.2007 (6 місяців) = 228,93 х 6 = 1373,58 грн.

лютий 2006 р. – з 13.04.2006 по 13.10.2007 (6 місяців) = 228,93 х 6 = 1373,58 грн.

березень 2006 р. – з 13.05.2006 по 13.11.2007 (6 місяців) = 228,93 х 6 = 1373,58 грн.

квітень 2006 р. – з 13.06.2006 по 13.12.2007 (6 місяців) = 228,93 х 6 = 1373,58 грн.

травень 2006 р. – з 13.07.2006 по 13.01.2007 (6 місяців) = 228,93 х 6 = 1373,58 грн.

червень 2006 р. – з 13.08.2006 по 13.01.2007 (5 місяців) = 228,93 х 5 = 1144,65 грн.

липень 2006 р. – з 13.09.2006 по 13.01.2007 (4 місяці) = 228,93 х 4 = 915,72 грн.

серпень 2006 р. – з 13.10.2006 по 13.01.2007 (3 місяці) = 228,93 х 3 =686,79 грн.

вересень 2006 р. – з 13.11.2006 по 13.01.2007 (2 місяці) = 228,93 х 2 = 457,06 грн.

жовтень 2006 р. – з 13.12.2006 по 13.01.2007 (1 місяць) = 228,93 х 1 = 228,93 грн.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України з відповідача в доход державного бюджету підлягає стягненню 164,58 грн. державного мита пропорційно розміру задоволених позовних вимог та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпромсталь” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2007 у справі № 42/60  – зміні в частині стягнення 3 % річних, неустойки, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпромсталь” задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2007 у справі № 42/60 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов Військового прокурора Дарницького гарнізону міста Києва задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпромсталь” (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 5, код 32105593) на користь 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0710) (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 5, код 33148732) 679,60 грн. боргу, 1900,57 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 183,36 грн. 3 % річних з простроченої суми, 646,54 грн. пені, 13048,21 грн. неустойки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпромсталь” (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 5, код 32105593) в доход державного бюджету України 164,58 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.”

3. Матеріали справи № 42/60 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 31.08.07 (відправлено)