Постанова

від 11.08.2021 по справі 924/1171/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року Справа № 924/1171/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Петухов М.Г.

суддя Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Пацьолі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/1171/20

за позовом ОСОБА_1

до гаражно-будівельного кооперативу "Автомобіліст"

про визнання недійними та скасування рішень загально-виборчих зборів гаражно-будівельного кооперативу "Автомобіліст" від 15 березня 2015 року, оформлених протоколом №1/2015 загально-виборчих зборів кооперативу від 15 березня 2015 року

за зустрічним позовом гаражно-будівельного кооперативу "Автомобіліст"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за визначеними статутом кооперативу внесками у розмірі 6632 грн. 79 коп.

за участю представників:

первісного позивача - Нікіфорова М.Л. , ОСОБА_1 ,

первісного відповідача - Огойко А.А. , Новосада Б.Ю. ,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.04.2021 р. у справі №924/1171/20 в задоволенні позову ОСОБА_1 до гаражно-будівельного кооперативу "Автомобіліст" про визнання недійними та скасування рішень загально-виборчих зборів від 15.03.2015 року - відмовлено. В задоволенні зустрічного позову гаражно-будівельного кооперативу "Автомобіліст" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за визначеними статутом кооперативу внесками у розмірі 6632,79 грн. - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.04.2021 р. у справі №924/1171/20 ОСОБА_1 , звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд оспорюване рішення в частині відмови у задоволені первісного позову скасувати та прийняти нове, яким первісний позов задоволити.

Також не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.04.2021 р. у справі №924/1171/20 гаражно-будівельний кооператив "Автомобіліст", звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд оспорюване рішення в частині відмови у задоволені зустрічного позову скасувати та прийняти нове, яким зустрічний позов задоволити.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 р. апеляційні скарги ОСОБА_1 та гаражно-будівельного кооперативу "Автомобіліст" на рішення господарського суду Хмельницької області від 28.04.2021 р. у справі №924/1171/20 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Хмельницької області від 28.04.2021р. у справі №924/1171/20 залишено без змін.

Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 р. у справі №924/1171/20 заяву гаражно-будівельного кооперативу "Автомобіліст" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №924/1171/20 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь гаражно-будівельного кооперативу "Автомобіліст" 1872,75 грн. витрат на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

02.08.2021 року до Північно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/1171/20, в якій проситься суд стягнути з гаражно-будівельного кооперативу "Автомобіліст" на користь ОСОБА_1 11800 грн. витрат на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/1171/20, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати та конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справ, оскільки склад та розмір витрат пов`язаних з оплати правової допомоги входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За змістом ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 11.06.2021 р. (тобто до закінчення судових дебатів) ОСОБА_1 було подано до суду заяву зі змісту якої вбачається, що докази понесених витрат на професійну правову допомогу будуть подані ним протягом 5 днів з дня проголошення рішення суду (т.5, а.с.202).

Клопотання про прийняття додаткового рішення разом із доказами понесених судових витрат були надіслані первісним позивачем до Північно-західного апеляційного господарського суду листом з описом вкладень 28.07.2021 року, що підтверджується відповідною відміткою відділення поштового зв`язку на поштовому конверті та описі вкладення у цінний лист (т.6, а.с.51-53).

Згідно ч.7 ст.116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Таким чином, з огляду на дату прийняття судом апеляційної інстанції постанови у справі №924/1171/20 (27.07.2021 р.) та дату надіслання вищевказаних доказів до суду, колегією суддів встановлено дотримання первісним позивачем строків визначених у ч.8 ст.129 ГПК України, а тому його заява про здійснення розподілу судових витрат підлягає розгляду судом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 26.01.2021 року між ОСОБА_1 (далі - клієнт) та адвокатом Нікіфоровим Миколою Леонідовичем укладено договір про надання правової допомоги №26/01-21, що підтверджується відповідним витягом з договору (т.4, а.с.148).

Відповідно до розділу 2 договору предметом договору є послуги, які адвокат зобов`язується надати клієнту, будуть включати в себе правову допомогу, у тому числі здійснення захисту інтересів клієнта в якості його представника під час розгляду справи №924/1171/20 у господарському суді Хмельницької області.

Клієнт надає адвокату доручення здійснювати захист інтересів клієнта у якості його представника, а саме клієнт уповноважує (надає право) адвокату: бути представником клієнта у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачу (відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі), з питань пов`язаних із захистом прав клієнта (розділ 4 договору).

На підтвердження понесених первісним позивачем витрат на професійну правову допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, останнім було подано ордер на надання правової допомоги серії ВХ №1013109 та додаток №2 до договору про надання правової допомоги №26/01-21 від 26.01.2021 р. (т.5, а.с.203-204), а також акт надання правничої допомоги №2 від 28.07.2021 р. за договором №26/01-21 та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 28.07.2021 р. (т.6, а.с.52-53).

Згідно ордеру на надання правової допомоги серії ВХ №1013109 від 11.06.2021 р. ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги №26/01-21 від 26.01.2021 р. уповноважив адвоката Нікіфорова Миколу Леонідовича на надання правової допомоги в Північно-західному апеляційному господарському суді.

Пунктом 1 додатку №2 до договору про надання правової допомоги сторони вирішили продовжити дію вказаного договору на стадію апеляційного процесу по справі №924/1171/20, у зв`язку з чим розділ 2 Предмет договору та гонорар договору про надання правової допомоги №26/01-21 від 26.01.2021 р. доповнюється наступним змістом: сторони домовились, що адвокат надаватиме правову допомогу також і на стадії апеляційного процесу у справі №924/1171/20. Оплата гонорару за участь в апеляційному процесі буде здійснюватися клієнтом протягом 5 днів з моменту підписання актів надання правничих послуг. Обсяг та вартість надання правничої допомоги на стадії апеляційного процесу сторони узгодили в наступному розмірі: 1) аналіз рішення суду апеляційної інстанції та визначення можливості результату виконання доручення на підставі закону та практики його застосування, та визначення обсягу рекомендованої адвокатом правової допомоги, який вимагатиметься для виконання цього доручення - 2400 грн. (3 год*800 грн.); 2) представлення інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції - 1050 грн. (1,5 год.*700 грн.); 3) участь у судовому засіданні - 1200 грн. (2 год.*600 грн.); 4) підготовка та оформлення апеляції - 4000 грн. (5 год.*800 грн.); 5) підготовка клієнта до пояснень в суді апеляційної інстанції - 1200 грн. (1,5 год.*800 грн.); 6) підготовка виступу в дебатах - 150 грн. (0,25 год*600 грн.); 7) підготовка відповіді на відзив - 3200 грн. (4 год.*800 грн.); 8) підготовка клопотання про звільнення від сплати судового збору до апеляції - 920 грн. (1 год.*920 грн.); 9) підготовка та відправка заперечення щодо відкриття апеляційного провадження - 900 грн. (2 год*900); 10) пошук та вивчення правової позиції ВС з питань подібних правовідносин в ЄДРСР - 2000 грн. (4 год*500 грн.); 11) підготовка та відправка відзиву на апеляційну скаргу - 4000 грн. (5 год.*800 грн.).

В примітці до вищевказаного додатку до договору вказано, що вказаний обсяг виконання правничої допомоги є попереднім, кінцевий обсяг буде зазначатись сторонами в актах наданих послуг відповідно до узгодженої ціни.

Інші умови договору про надання правової допомоги №26/01-21 від 26.01.2021 р. залишаються без змін (п.2 додатку до договору).

З поданого первісним позивачем акту надання правничої допомоги №02 від 28.07.2021р. по договору №26/01-21 від 26.01.2021 р. та додатку №2 до цього договору вбачається, що адвокат надав, а клієнт прийняв без зауважень правничу допомогу по справі №924/1171/20 на стадії апеляційного провадження на суму 11800 грн., зокрема: 1) аналіз рішення суду апеляційної інстанції та визначення можливого результату виконання доручення на підставі закону та практики його застосування, та визначення обсягу рекомендованої адвокатом правової допомоги, який вимагатиметься для виконання цього доручення - 2400 грн. (3 год*800 грн.); 2) представлення інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції - 1050 грн. (1,5 год.*700 грн.); 3) участь у судовому засіданні - 1200 грн. (2 год.*600 грн.); 4) підготовка клієнта до пояснень в суді апеляційної інстанції - 1200 грн. (1,5 год.*800 грн.); 5) підготовка виступу в дебатах - 150 грн. (0,25 год*600 грн.); 6) пошук та вивчення правової позиції ВС з питань подібних правовідносин в ЄДРСР - 1800 грн. (2 год*900 грн.); 7) підготовка та відправка відзиву на апеляційну скаргу - 4000 грн. (5 год.*800 грн.).

Разом з тим, 10.08.2021 р. від адвоката Нікіфорова М.Л. надійшло повідомлення про виправлення помилки, відповідно до якого, зокрема, просить врахувати, що у п.1 таблиці опису обсягу та вартості правничої допомоги у додатку №2 від 20.05.2021 р. та акті надання правничої допомоги №02 від 28.07.2021 р. помилково було зазначено "аналіз рішення суду апеляційної інстанції" замість "аналіз рішення суду першої інстанції". Вказане повідомлення підписане ОСОБА_1 та його представником адвокатом Нікіфоровим М.Л. (т.6, а.с.84).

На виконання умов договору №26/01-21 від 26.01.2021 р. та додатку №2 ОСОБА_1 було сплачено адвокату Нікіфорову М.Л. 11800 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером від 28.07.2021 року (т.6, а.с.53).

Розглядаючи заяву первісного позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 цього Кодексу ).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5, 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову , значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі №922/445/19.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено в документи інформації щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Колегією суддів встановлено, що станом на дату проведення судового засідання 11.08.2021 р. письмових заперечень на заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/1171/20 чи клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від гаражно-будівельного кооперативу "Автомобіліст" до апеляційного суду не надходило.

Однак, безпосередньо у судовому засіданні представником гаражно-будівельного кооперативу "Автомобіліст" було заявлено усне клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу пред`явлених до стягнення ОСОБА_1.

Зокрема, просить суд відмовити у повному обсязі в задоволенні заяви щодо стягнення витрат на правову допомогу за послуги з аналізу рішення суду апеляційної інстанції та визначення можливого результату виконання доручення на підставі закону та практики його застосування, визначення обсягу рекомендованої адвокатом правової допомоги, який вимагатиметься для виконання цього доручення (п.1 акту) вартістю 2400 грн. та з пошуку і вивчення правової позиції ВС з питань подібних правовідносин в ЄДРСР (п.6 акту) вартістю 1800 грн., оскільки, на його думку, такі послуги охоплюються послугами з підготовки та відправки відзиву на апеляційну скаргу (п.7 акту) вартістю 4000 грн..

Просить відмовити в стягненні витрат за послуги з підготовки виступу в дебатах (п.5 акту) вартістю 150 грн., оскільки матеріали справи не містять вираженої форми такої підготовки, а також за послуги з підготовки клієнта до пояснень в суді апеляційної інстанції, оскільки надання такої послуги не підтверджується матеріалами справи та з огляду на те, що будь-яких письмових пояснень клієнтом подано не було.

Представник первісного відповідача вважає, що послуги з участі у судовому засіданні (п.3 акту) і є фактично послугою з представлення інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції (п.2 акту). Разом з тим, зазначає, що відповідно до протоколів судових засідань представник ОСОБА_1 брав участь у двох судових засідання загальною тривалістю 1 год. 51 хв., а не 2 год. як зазначено в акті. Водночас, представництво інтересів в суді ОСОБА_1 полягало як в представництві інтересів за первісним, так і за зустрічним позовами, а тому розмір таких витрат має бути зменшений.

Щодо вартості послуги з підготовки та відправки відзиву та часу витраченого на неї, вважає, що вони є необґрунтовано завищеними, з огляду на зміст відзиву та те, що адвокат приймав участь у справі під час її розгляду в суді першої інстанції.

Разом з тим, первісний відповідач зазначає, що розмір заявлених до стягнення витрат є неспівмірними з ціною зустрічного позову, а тому підлягають зменшенню. Також звертає увагу суду на те, що вартість послуг адвоката за аналогічні послуги в суді 1 інстанції була значною меншою ніж за аналогічні послуги надані в суді апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене та надаючи оцінку детальному опису наданих первісному позивачу послуг (т.6, а.с.52) колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Зокрема, що стосується послуги адвоката з аналізу рішення суду першої інстанції (п.1 акту) та пошуку та вивчення правової позиції ВС з питань подібних правовідносин в ЄДРСР (п.6 акту), апеляційний господарський суд вважає, що такі послуги охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзиву на апеляційну скаргу. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Касаційного господарського суду у складі колегії суддів Верховного Суду у справі № 922/2321/20 від 08 квітня 2021 року. Водночас, судом встановлено, що вартість послуг з пошуку та вивчення правової позиції ВС у подібних правовідносинах наведена у акті надання правничої допомоги №02 від 28.07.2021р. не відповідає вартості такої послуги визначеної умовами додатку №2 до договору про надання правової допомоги №26/01-21 від 26.01.2021 року.

Щодо послуг з представлення інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції (п.2 акту) та участі у судовому засіданні (п.3 акту), апеляційний господарський суд вважає, що послуга з представництва інтересів клієнта у даній справі фактично і полягала в участі адвоката у судових засіданнях. Водночас, з протоколів судового засідання від 07.07.2021 р. (т.6, а.с.17) та від 27.07.2021 р. (т.6, а.с.30) вбачається, що загальна тривалість судових засідань становила 1 год. 51 хв., а не 2 год., як зазначено представником позивача в акті №2 від 28.07.2021 року. А тому, з урахування фактичного часу участі адвоката у судовому засіданні, а також оскільки участь представника первісного позивача у судових засіданнях стосувалась як первісного позову, так і зустрічного позову, судом встановлено, що обґрунтованою сумою, що підлягає стягненню з гаражно-будівельного кооперативу "Автомобіліст" є 555 грн. (50% від 1110 грн.).

Що стосується послуги адвоката з підготовки виступу в дебатах (п.5 акту), то дослідивши технічний відеозапис судового засідання від 27.07.2021 р. колегією суддів встановлено, що під час виступу в дебатах адвокат Нікіфоров М.Л. в частині зустрічного позову обмежився лише озвученням резолютивної частини відзиву на апеляційну скаргу гаражно-будівельного кооперативу "Автомобіліст" з підстав викладених у ньому. Таким чином, апеляційний суд вважає, що виступ адвоката Нікіфорова М.Л. у дебатах, з огляду на його зміст, не потребував окремої підготовки, а тому у відшкодуванні витрат на професійну правову допомогу в цій частині слід відмовити.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що послуги з визначення можливого результату виконання доручення на підставі закону та практики його застосування, та визначення обсягу рекомендованої адвокатом правової допомоги, який вимагатиметься для виконання цього доручення (п.1 акту) та з підготовки клієнта до пояснень (п.4 акту) були також зазначені в акті надання правничої допомоги від 28.04.2021 р., який був поданий до місцевого господарського суду та перерозподіл таких витрат здійснювався в суді першої інстанції (т.5, а.с.139), а тому такі витрати не підлягають повторному розподілу апеляційним судом.

При цьому, оскільки правова позиція первісного позивача була сформована до апеляційного розгляду справи та не змінювалась в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що витрати на суму 1200 грн. за підготовку клієнта до пояснень в суді апеляційної інстанції не відповідають критерію необхідності таких судових витрат.

Оцінюючи час та вартість послуги адвоката з підготовки відзиву на апеляційну скаргу, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Зокрема, проаналізувавши відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу (т.5, а.с.226-234), апеляційним судом встановлено, що з восьми сторінок відзиву трохи більше ніж п`ять з них складаються із скопійованого тексту рішення господарського суду Хмельницької області від 28.04.2021 р. та відзиву на зустрічну позовну заяву (т.2, а.с.132-143), а тому розмір витрат у сумі 4000 грн. за підготовку відзиву на апеляційну скаргу є необґрунтованим та неспівмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання такої роботи.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, правова позиція позивача (відповідача за зустрічним позовом) не змінювалася в судах першої та апеляційної інстанцій, адвокат Нікіфоров М.Л. надавав правову допомогу ОСОБА_1 і в суді першої, і в суді апеляційної інстанції, а тому був обізнаним про позицію відповідача за зустрічним позовом у справі, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, а також судову практику в аналогічних правовідносинах. Таким чином, розмір судових витрати на професійну правничу допомогу в частині підготовки відзиву на апеляційну скаргу підлягає зменшенню та задоволенню у сумі 1317,75 грн..

Колегія суддів звертає увагу на те, що заявлені до стягнення ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу на суму 11800 грн. в цілому є непропорційними до предмета спору, оскільки вони становлять 177,9% від ціни зустрічного позову, а тому заява про розподіл судових витрат підлягає лише частковому задоволенню.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 р. у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі East/West Alliance Limited" проти України , від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, дослідивши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/1171/20 та додані на підтвердження таких витрат документи, колегія суддів вважає, що розмір заявлених первісним позивачем витрат на правову допомогу у сумі 11800,00 грн., не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні із виконаною роботою адвокатом у суді апеляційної інстанції (її складністю, обсягом та часом, витраченим ним на виконання таких робіт), а тому апеляційний суд вважає заявлену до стягнення суму витрат на правову допомогу у такому розмірі не обґрунтованою.

На підставі вищевикладеного, враховуючи результати розгляду спору та клопотання гаражно-будівельного кооперативу "Автомобіліст" про зменшення таких витрат, оцінивши подані первісним позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, колегія суддів, керуючись статтями 126, 129 ГПК України, дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/1171/20 підлягає частковому задоволенню. Апеляційний господарський суд вважає правомірним покладення на гаражно-будівельний кооператив "Автомобіліст" витрати понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу під час розгляду зустрічної позовної заяви у справі №924/1171/20 в суді апеляційної інстанції на суму 1872,75 грн..

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/1171/20 - задоволити частково.

2. Стягнути з гаражно-будівельного кооперативу "Автомобіліст" (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Лісова, буд. 34/2, код ЄДРПОУ 21339582) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1872,75 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят дві гривні сімдесят п`ять копійок) понесених витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

3. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/1171/20 в іншій частині - відмовити.

4. Господарському суду Хмельницької області видати судовий наказ.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "19" серпня 2021 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.