Постанова
від 18.08.2021 по справі 922/4089/20
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2021 р. Справа №922/4089/20

Східний апеляційний господарський суд у складі:

головуючий суддя (доповідач): судді: За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від прокуратури від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2: Чернота Л. Ф. Зубченко І. В. , Радіонова О.О. Телеснюк І.В. Ковальова І.І.- прокурор (службове посвідчення №057340 від 09.10.2020) не з`явились не з`явились Джирма А.В. - адвокат (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧК №000826, довіреність б/н від 01.03.2021 р.)

розглянувши апеляційну скаргу (вх.№1671Х/3) Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2021 року (повне рішення складено 30.04.2021 року) у справі за позовом до відповідача-1: та відповідача-2: про№922/4089/20 (суддя - Л. В. Шарко) Заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, м. Ізюм, Харківська область, в інтересах держави, в особі Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області, м. Куп`янськ, Харківська область Відділу освіти, молоді та спорту Куп`янської районної державної адміністрації, м. Куп`янськ, Харківська область Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» , м. Черкаси визнання недійсними угод до договору та стягнення 53 841,09 грн.

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, м. Ізюм, Харківська область, в інтересах держави, в особі Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області, м. Куп`янськ, Харківська область 17.12.2020 року звернувся до Господарcького суду Харківської області з позовною заявою №37/3-4767вих-20 від 15.12.2020 року до Відділу освіти, молоді та спорту Куп`янської районної державної адміністрації, м. Куп`янськ, Харківська область та Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» , м. Черкаси, в якій просив:

- визнати недійсними додаткові угоди №2 від 17.05.2019, №4 від 22.10.2019, №5 від 14.11.2019 та п.2-5 Додаткової угоди №8 від 03.12.2019 до договору №С/464-19/176 від 02.05.2019 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, укладені між Відділом освіти, молоді та спорту Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області (код ЄДРПОУ 02146156) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (код ЄДРПОУ 36860996);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» на користь Відділу освіти, молоді та спорту Куп`янської районної державної адміністрації безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 53 841,09 грн.

Мотивуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив з обставин, якими встановив:

- прокурор, вказуючи про умисне заниження ТОВ "Енергогазрезерв" ціни на газ, під час подання тендерної пропозиції, не надав суду належних доказів на підтвердження вчинення таких умисних дій відповідачем (ТОВ "Енергогазрезерв"), також, прокурором не було спростовано твердження ТОВ "Енергогазрезерв" про те, що у останнього були наявні залишки газу за іншою ціною на момент подання тендерної пропозиції, а також при укладанні договору;

- суд відзначив, що чинне у сфері публічних закупівель законодавство не містить порядку обрахунку показників коливання ціни товару на ринку, а лише передбачає, що коливання повинно бути не більше ніж на 10 відсотків з урахуванням попередніх змін;

- при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

- у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо;

- приймаючи до уваги, що відповідачі, укладаючи спірні додаткові угоди до договору постачання природного газу, враховували його ринкову ціну (ціна природного газу як товару) з урахуванням відповідних коливань, що підтверджується експертними висновками Черкаської торгово-промислової палати, то збільшення ціни газу, яке зафіксоване у додаткових угодах №№2, 4, 5, 8 до договору, є обґрунтованим, а отже оскаржувані додаткові угоди №№2, 4, 5, 8 до договору відповідають вимогам чинного законодавства, а тому правові підстави для визнання їх недійсними відсутні.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.04.2021 року (повне рішення складено 30.04.2021 року) у справі №922/4089/20 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, заступник керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків 20.05.2021 року звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №24-4433-21 від 19.05.2021 року, в якій просить суд:

-прийняти апеляційну скаргу до провадження;

-скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2021 року у справі №922/4089/20 та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі;

-про дату, час розгляду апеляційної скарги повідомити сторони та Харківську обласну прокуратуру (вул. Б. Хмельницького, 4, м. Харків, 61001) для забезпечення участі у справі.

Апелянт вважає, що рішення у вказаній справі прийнято судом першої інстанції з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального (ст.36 Закону України Про публічні закупівлі , ст. 215 ЦК України) та процесуального (ст.ст.76, 77, 236 ГПК України) права, що призвело до неправильного її вирішення.

Підставами скасування рішення скаржник вважає:

- незаконне збільшення первісної вартості газу, без належного обґрунтування та підтвердження її коливання;

- додаткові угоди №2,4,5 та 2-5 додаткової угоди №8 відповідно від 17.05.2019, 22.10.2019, 14.11.2019 та 03.12.2019 суперечать вимогам ч.4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі (яка діяла на момент укладання договору) у зв`язку з відсутністю належних документальних доказів коливання ціни у бік збільшення, а тому на думку апелянта, мають бути визнані судом недійсними;

- судом неправильно установлені обставини, які мають значення для справи внаслідок неправильної їх оцінки суд дійшов помилкового висновку про те, що висновки торгово-промислової палати є належними та допустимими доказами коливання та зміни ціни на певний період часу);

- судом поверхово досліджений зміст письмових доказів, які стали підставою для укладення додаткових угод, та які фактично не містять відомостей коливання ціни. Не враховано й те, що Черкаська торгово-промислова палата видає відповідні довідки та експертні висновки, які ідентичні за форматом та змістом, та мають лише довідковий характер, про що безпосередньо зазначено у таких документах;

- на переконання апелянта, в інформації Черкаської торгово-промислової палати зазначено лише вартість ціни на природний газ на європейських хабах на кордоні України, наведені відомості про ціни на природний газ станом на 03.04.2019 та 10.04.2019 не доводять коливання ціни на газ у червні 2019 року. Згідно з інформації на сайті товарної біржі Українська енергетична біржа у період часу з 01.04.2019 по 30.04.2019 реальне, фактичне коливання цін у квітні 2019 року (а не певних його днях) на ринку природного газу, у тому числі на європейських хабах, у бік збільшення не відбувалось, оскільки за період з 01.04.2019 по 30.04.2019 ціна на європейському хабі NCG змінилась з 7 355 грн. до 7 054 грн., на європейськом хабі ТТF - з 7 056 грн. до 6 817 грн., на європейському хабі Gaspool - з 7 289 грн. до 6 968 грн. Вказане свідчить про те, що протягом вказаного періоду часу будь-які істотні коливання ціни у бік збільшення не відбувались, у зв`язку із чим прийнята додаткова угода підлягає визнанню недійсною;

Підставою для укладення додаткових угод №5 від 14.11.2019 та №6 від 15.11.2019 став один і той же висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-766/02 від 24.10.2019 у якому вказано інформацію про коливання ціни товару (природний газ) в Україні з жовтня 2019 року по листопад 2019 року для промислових споживачів та інших суб`єктів господарської діяльності, а саме: вказано, що вартість природного газу для таких суб`єктів з 01.10.2019 становить 6 549,60 грн. разом з ПДВ за 1 000 куб. м., з 01.11.2019 - 7 755,60 грн. разом з ПДВ за 1000 куб. м., у зв`язку із чим зміна вартості становить 18,41%;

- укладення додаткової угоди майже відразу після підписання договору повністю нівелює процедуру закупівель як інститут та спричинює шкоду інтересам держави, оскільки учасником (переможцем) пропонується найнижча ціна, а потім, після проведення торгів додатковими угодами вона необґрунтовано суттєво завищується. Як наслідок, заподіюється пряма шкода державі, оскільки кошти за поставлені продукти фінансується виключно за рахунок видатків бюджетних асигнувань, а збільшення ціни за одиницю товару автоматично тягне за собою зменшення обсягів поставленої продукції;

- крім того, відповідно до умов договору період постачання природного газу з 01.10.2019 до 31.12.2019, враховуючи те, що договір укладено 02.05.2019 постачальник, зловживаючи правом ініціювання питання внесення змін до договору, до початку опалювального сезону спонукав замовника до підвищення вартості ціни на газ, уклавши додаткову угоду №2 від 17.05.2019.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.05.2021 року сформовано колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач), судді: Гребенюк Н. В., Медуниця О. Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2021 року (повне рішення складено 30.04.2021 року) у справі №922/4089/20 залишено без руху та зобов`язано заявника усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання ухвали, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати належні докази направлення копії апеляційної скарги з додатками на адресу Заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області, Відділу освіти, молоді та спорту Куп`янської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» у відповідності до вимог статті 259 Господарського процесуального кодексу України та надати завірену належним чином копію наказу про призначення С. Муратова на посаду заступника керівника Харківської обласної прокуратури (особи, яка підписала апеляційну скаргу).

11.06.2021 року на адресу Східного апеляційного господарського суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що апелянтом отримано ухвалу суду про залишення його апеляційної скарги без руху 10.06.2021 року, що свідчить про обізнаність останнього стосовно недоліків поданої апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали суду, до канцелярії суду 17.06.2021 року (в межах встановленого процесуального строку) від скаржника надійшов супровідний лист №24-4433-21 від 16.06.2021 року з додатками (вх.№7027).

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Медуниці О. Є., розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 року, на підставі доповідної записки головуючого судді (судді-доповідача), було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/4089/20, яким визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Чернота Л.Ф., судді: Гребенюк Н. В., Пушай В. І.

Розглянувши надіслані скаржником документи, колегією суддів встановлено, що останнім надано копію наказу №2297к від 21.09.2020 року про призначення С. С. Муратова на посаду заступника керівника Харківської обласної прокуратури та докази направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи (оригінали фіскальних чеків із описами вкладень).

За змістом супровідного листа апелянт зазначає, що позовна заява у даній справі була подана Ізюмською місцевою прокуратурою Харківської області.

Відповідно п. п. 1, 3, 4 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 2 пункту 2, пунктів 4-7, 9, 11-15, 17, 18, підпункту 1 пункту 19, пункту 20, пунктів 22-27 розділу І цього Закону, які набирають чинності з дня початку роботи відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур.

До дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Відповідно до п. 4 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 №40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15.03.2021, у тому числі Куп`янської окружної прокуратури Харківської області (колишній Куп`янський відділ Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області).

Таким чином, з 15.03.2021 року замість Куп`янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області діє Куп`янська окружна прокуратура Харківської області, у зв`язку з чим копію апеляційної скарги направлено на адресу Куп`янської окружної прокуратури Харківської області.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником усунуто недоліки поданої ним апеляційної скарги у визначений судом строк.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2021 року (повне рішення складено 30.04.2021 року) у справі №922/4089/20; встановлено учасникам справи строк до 08.07.2021 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншим сторонам у справі.

07.07.2021 року на електронну, а 08.07.2021 року на поштову адресу суду (в межах строку) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» , м. Черкаси надійшов відзив №785/21 від 06.07.2021 року на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє просить суд рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2021 року у справі №922/4089/20 за позовом Заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області до ТОВ «Енергогазрезерв» , Відділу освіти, молоді та спорту Куп`янської районної державної адміністрації про визнання недійсними угод та стягнення надмірно сплачених грошових коштів залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2021 року, розгляд апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2021 року у справі №922/4089/20 призначено на "18" серпня 2021 р. о 15:00 год. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Гребенюк Н.В. та судді-члена колегії Пушая В.І., розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 року, на підставі доповідної записки головуючого судді (судді-доповідача), було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/4089/20, яким визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Чернота Л.Ф., судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О.

В судовому засіданні 18.08.2021 року прокурор підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив суд, скасувати у повному обсязі рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2021 року у справі №922/4089/20 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача-2 заперечував проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу. Просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники позивача та відповідача-1 своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, у судове засідання їх представники не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце судового засідання.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи те, що наявних у справі документів достатньо для розгляду справи по суті, з огляду на те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, а також враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком, з огляду на положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційних скарг в даному судовому засіданні за відсутності представника позивача та відповідача-1.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів фіксації та було складено протокол судового засідання.

У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши прокурора та представника відповідача-2, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Відділом освіти, молоді та спорту Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області 26.03.2019 в мережі інтернет на веб-сайті "Ргоzorrо" за UА-2019-03-26-000430-b оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів, предметом закупівлі яких визначено природний газ (ДК 021:2015:09123000-6 - Газове паливо (природний газ)), кількістю 47,0 тисяч м3, з очікуваною вартістю 563 245,00 грн. Основним критерієм переможця є ціна.

За результатами проведених відкритих торгів 15.04.2019 переможцем торгів визнано ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" з остаточною пропозицією 280 030,00 грн. з ПДВ, тобто з ціною 5 958,085 грн. за 1000 м3 природного газу.

У подальшому, 02.05.2019 між Відділом освіти, молоді та спорту Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області та ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ укладено договір №С/464-19/176 про постачання природного газу для потреб не побутових споживачів.

Згідно п.1.1 Договору постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу природний газ (далі - газ) в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором, річний плановий обсяг постачання якого, відповідно до п.1.2 Договору, складає 47,0 тис.м3, в період з 01.10.2019 до 31.12.2019.

Відповідно до п.4.1. Договору ціна газу становить 4 965,08 грн. за 1000 м3, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, що складає 993,01 грн., разом з ПДВ 20% - 5 958,09 грн. Загальна вартість Договору становить (п.4.2 Договору) 280 030,00 грн., в т.ч. ПДВ 46 671,67 грн.

Згідно п. 4.3. Договору, ціна зазначена в п. 4.1. Договору може змінюватися протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до Договору але не більше 10%.

07.05.2019 між Постачальником та Споживачем укладено Додаткову угоду №1 до Договору якою внесено зміни до п.4.1 Договору. Ціна газу становить 4 965,071 грн. за 1000 м3, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, що складає 993,0142 грн., разом з ПДВ 20% - 5 958,085 грн.

В подальшому між Постачальником та Споживачем укладено ряд Додаткових угод до Договору, якими збільшено первісну вартість газу, з якою ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" переміг у відкритих торгах, та зменшено обсяги постачання газу, а саме:

- №2 від 17.05.2019 в якій ціну за 1000 м3 природного газу збільшено до 6 553,86 грн. (з ПДВ), обсяг постачання зменшено до 42,72 тис.м3. Вартість Договору становить 279 980,90 грн.;

- №4 від 22.10.2019 в якій ціну за 1000 м3 природного газу збільшено до 6 881,52 грн. (з ПДВ), обсяг постачання зменшено до 40,68 тис.м3. Вартість Договору становить 279 940,23 грн.;

- №5 від 14.11.2019, в якій ціну за 1000 м3 природного газу збільшено до 7 569,66 грн. (з ПДВ), обсяг постачання зменшено до 36,98 тис.м3. Вартість Договору становить 279 926,03 грн.

- №6 від 15.11.2019, в якій ціну за 1000 м3 природного газу збільшено до 8 175,18 грн. (з ПДВ), обсяг постачання зменшено до 34,24 тис.м3. Вартість Договору становить 279 918,16 грн.

Додатковою угодою №7 від 29.11.2019 визнано такою, що втратила чинність Додаткова угода № 6 від 15.11.2019 у зв`язку з допущеними механічними помилками в заповненні дати зміни ціни та дати початку дії Додаткової угоди. Згідно Додаткової угоди №7 від 29.11.2019 з 15.11.2019 ціна за 1000 м3 природного газу збільшена до 8 175,18 грн. (з ПДВ), обсяг постачання зменшено до 34,24 тис.м3. Загальна вартість Договору складає 279 918,16 грн. (з ПДВ). Умови Додаткової угоди діють з 15.11.2019.

Додатковою угодою №8 від 03.12.2019 визнано такою, що втратила чинність Додаткова угода № 7 від 29.11.2019 у зв`язку з відсутністю у ній посилання на Закон України "Про публічні закупівлі" (п.1 Додаткової угоди).

Згідно Додаткової угоди № 8 від 03.12.2019 з 15.11.2019 ціна за 1000 м3 природного газу збільшена до 8 175,18 грн. (з ПДВ), обсяг постачання зменшено до 34,24 тис.м3. Загальна вартість Договору складає 279918,16 грн. (з ПДВ) Умови Додаткової угоди діють з 15.11.2019 (пункти 2-5 Додаткової угоди).

Згідно Додаткової угоди № 9 від 26.12.2019 обсяг постачання зменшено до 25,54185 тис.м3. Загальна вартість Договору становить 206 021,78 грн.

Підставою для внесення змін до істотних умов первісного договору в усіх Додаткових угодах визначено підвищення цін на природний газ на ринку, з посиланням на положення п.2 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (яка діяла на момент укладення Договору).

В свою чергу, підставою для укладення Додаткової угоди №2 від 17.05.2019 став лист ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" від 14.05.2019 "Щодо підвищення ціни на природний газ в квітні 2019 року" який надійшов на адресу відділу освіти, молоді та спорту Куп`янської РДА, відповідно до якого вказано про необхідність перегляду ціни природного газу з червня 2019 року на підставі довідки Черкаської торгово-промислової палати №О-317/01 від 16.04.2019, згідно з якою на той час мало місце коливання ціни природного газу на ринку України в квітні 2019 року.

Відповідно до вказаного листа, коливання ціни природного газу в квітні 2019 року відбулось у розмірі понад 17%, у зв`язку із чим ТОВ "ЕНЕРГОЕАЗРЕЗЕРВ" запропоновано з червня 2019 року збільшити ціну природного газу, який має бути поставлений на виконання договору.

Вивченням доданого до вказаного листа висновку Черкаської торгово-промислової палати №О-317/01 від 16.04.2019 прокурором встановлено, що в ньому вказано інформацію про коливання вартості природного газу як товару на європейських хабах з 03.04.2019 по 10.04.2019 за інформацією товарної біржі "Українська енергетична біржа", а саме: про зміну вартості природного газу на 17,81% у бік збільшення на європейському хабі ТТР, про зміну вартості природного газу на 17,29% у бік збільшення на європейському хабі NCG та про зміну вартості природного газу на 18,50% у бік збільшення на європейському хабі Gaspool.

Прокурор в позові наполягає на тому, що в інформації Черкаської торгово-промислової палати зазначено лише вартість ціни на природний газ на європейських хабах на кордоні України, наведені відомості про ціни на природний газ станом на 03.04.2019 та 10.04.2019 не доводять коливання ціни на газ у червні 2019 року.

За посиланнями прокурора на лист Головного управління статистики у Харківській області №07-45/218-20 від 27.02.2020 встановлено, що згідно статистичної інформації щодо індексів споживчих цін та середніх споживчих цін на природний газ для побутових потреб по Харківській області у 2019 році упродовж січня-квітня 2019 року коливання ціни становило 100%, тобто за вказаний період було відсутнє коливання за природний газ та ціна на газ не зростала.

Відповідно Прейскуранту на природний газ із ресурсів, який оприлюднено на сайті Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" встановлено, що останнім встановлювалась з 01.03.2019 ціна на природний газ у розмірі 9 792,00 грн. з ПДВ, а з 01.04.2019 - 7 479,00 грн. з ПДВ, що вказує на те, що з березня по квітень 2019 року мало місце зниження ціни на природний газ, істотних змін ціни на природний газ у бік зростання не відбувалося.

Одночасно із цим, згідно з інформації на сайті товарної біржі "Українська енергетична біржа" (https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/natural-gas/medium-and-long-term-market/#data-filter) у період часу з 01.04.2019 по 30.04.2019 реальне, фактичне коливання цін у квітні 2019 року (а не певних його днях) на ринку природного газу, у тому числі на європейський хабах, у бік збільшення не відбувалось, оскільки за період з 01.04.2019 по 30.04.2019 ціна на європейському хабі NCG змінилась з 7355 грн. до 7054 грн., на європейському хабі ТТF - з 7056 грн. до 6817 грн., на європейському хабі Gaspool- з 7289 грн. до 6968 грн.

Підставою для укладення Додаткової угоди №4 від 22.10.2019 став лист ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" від 08.10.2019 "Щодо підвищення ціни на природний газ в вересні 2019 року", який надійшов на адресу відділу освіти, молоді та спорту Куп`янської РДА, відповідно до якого вказано про необхідність перегляду ціни природного газу з жовтня 2019 року на підставі довідки Черкаської торгово-промислової палати №0-702/04 від 07.10.2019, згідно з якою на той час мало місце коливання ціни природного газу на ринку України в вересні 2019 року на 4,88%, у зв`язку із чим ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" запропоновано з жовтня 2019 року збільшити ціну природного газу, який має бути поставлений на виконання договору.

Разом з цим, відповідно до листа Головного управління статистики у Харківській області №07-45/218-20 від 27.02.2020 статистична інформація щодо індексів споживчих цін та середніх споживчих цін на природний газ по Харківській області за вересень 2019 року становить 96,6%, що вказує навпаки на зниження ціни за природний газ для споживачів за цей період.

Також, за твердженнями прокурора, про зниження ціни на природний газ свідчить інформація товарної біржі "Українська енергетична біржа" згідно з якою середньозважена ціна місячного ресурсу у вересні 2019 року становить 4465,01 грн., у жовтні 2019 року 4283,98 грн., тобто вартість природного газу на ринку у бік збільшення не відбувалось.

В свою чергу, укладення Додаткової угоди №4 від 22.10.2019 обґрунтовано ТОВ "Енергогазрезерв" та відділом освіти, молоді та спорту Куп`янської РДА суттєвим коливанням ціни у бік збільшення на ринку природного газу. При цьому, Додатковою угодою №2 від 17.05.2019 внесено зміни до Договору, згідно яким з 01.06.2019 ціна за газ складає 6553,86 грн. Тобто майже така, як зазначена у висновку Черкаської ТПП від 07.10.2019, що, в свою чергу, на переконання прокурора, також, спростовує твердження відповідача-2 про наявність на ринку значного коливання ціни на природний газ.

Крім того, наданий постачальником експертний висновок не встановлює наявності факту коливання ціни на газ у відповідні проміжки часу, надана інформація має лише довідковий характер, що безпосередньо зазначено в самому висновку та, на переконання прокурора, свідчить про те, що протягом вказаного періоду часу будь - які істотні коливання ціни у бік збільшення не відбувались, у зв`язку із чим прийнята додаткова угода підлягає також визнанню недійсною.

Підставою для укладення додаткових угод №5 від 14.11.2019 та №6 від 15.11.2019 також став висновок Черкаської торгово-промислової палати №0-766/02 від 24.10.2019 у якому вказано інформацію про коливання ціни товару (природний газ) в Україні з жовтня 2019 року по листопад 2019 року для промислових споживачів та інших суб`єктів господарської діяльності, а саме: вказано, що вартість природного газу для таких суб`єктів з 01.10.2019 становить 6549,60 грн. разом з ПДВ за 1000 куб.м., з 01.11.2019-7755,60 грн. разом з ПДВ за 1000 куб.м., у зв`язку із чим зміна вартості становить 18,41%.

Проте, наданий постачальником експертний висновок Черкаської ТПП не встановлює наявності факту коливання ціни на газ у період з 14 по 15 листопада 2019 року. При цьому, відповідно до листа Головного управління статистики у Харківській області №07-45/218-20 від 27.02.2020 статистична інформація щодо індексів споживчих цін та середніх споживчих цін на природний газ для побутових потреб по Харківській області у 2019 році, за жовтень 2019 року становить 95,5%, що вказує навпаки на зниження ціни за природний газ для споживачів за цей період. Даний висновок не може бути доказом у справі, оскільки експерта не було попереджено про кримінальну відповідальність щодо складеного висновку.

Згідно з додатковою угодою №7 від 29.11.2019 до вказаного договору сторонами визначено, що додаткову угоду №6 від 15.11.2019 скасовано.

Згідно з додатковою угодою №8 від 26.12.2019 до вказаного договору сторонами визначено, що додаткову угоду №7 від 29.11.2019 скасовано.

Про відсутність коливань ціни на ринку протягом 2019 року, свідчить інформація Української енергетичної біржі, згідно з якою середня ціна на газ у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 зменшилась з 8 185,78 грн. до 4 422,93 грн., тобто на 54%.

За результатами укладання Додаткових угод, ціна за 1000 м3 газу збільшена з 5 958,09 грн. до 8 175,18 грн., тобто на 37.2 % від первинної ціни, при цьому його кількість зменшена з 47,00 тис.м3 до 25,54185 тис.м3, що на 21,45815 тис.м3 менше від початкової кількості та як наслідок, додатковими угодами змінені істотні умови Договору: ціна за одиницю товару на 37,2 %, а обсяг закупівлі на 54,34 %, що суперечить ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (яка діяла на момент укладення Договору), оскільки згідно з п.2 ч.4 цієї статті зміна істотних умов договору (ціни за одиницю товару на 10 відсотків) допускається лише у разу коливання ціни такого товару на ринку.

Таким чином, укладення додаткової угоди майже відразу після підписання договору повністю нівелює процедуру закупівель як інститут та спричинює шкоду інтересам держави, оскільки учасником (переможцем) пропонується найнижча ціна, а потім, після проведення торгів додатковими угодами вона необґрунтовано суттєво завищується, як наслідок, заподіюється пряма шкода державі, оскільки кошти за поставлені продукти фінансуються виключно за рахунок видатків бюджетних асигнувань, а збільшення ціни за одиницю товару автоматично тягне за собою зменшення обсягів поставленої продукції, що призвело до надмірно та безпідставно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 53 841,09 грн.

При цьому, під час укладання Додаткових угод відділом освіти, молоді та спорту Куп`янської районної державної адміністрації та ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" не взято до уваги особливості, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, визначені Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, що і стало підставою для звернення прокурора до суду з відповідним позовом.

Рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено, є предметом апеляційного перегляду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Щодо правових підстав для звернення прокурором з даним позовом в інтересах держави в особі Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області, м. Куп`янськ, Харківська область, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Згідно ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до ст.ст. 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. В разі встановлення наявності у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

Згідно ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

В обґрунтування підстав для представництва прокурором інтересів держави шляхом звернення до суду з позовною заявою прокурор вказував, що у даному спорі уповноваженими суб`єктами владних повноважень є Куп`янська районна державна адміністрація Харківської області, яка є розпорядником бюджетних коштів та здійснює контроль за діяльністю Відділу освіти молоді та спорту, який є її структурним підрозділом.

Відповідно до положень ст. 143 Конституції України територіальна громада селища безпосередньо або через утворені нею органи місцевого самоврядування, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання.

Одним із основних принципів місцевого самоврядування згідно з вимогами ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст. 18-1 цього Закону орган місцевого самоврядування має право звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні Біловодська селищна рада Біловодського району Луганської області є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого врядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів селищних рад належать власні (самоврядні) повноваження із забезпечення виконання бюджету.

Згідно з п. 2 Положення про відділ освіти, молоді та спорту Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області, затвердженим розпорядженням голови Куп`янської РДА №351 від 18.07.2018 (далі Положення), є структурним підрозділом Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області, який утворюється головою районної державної адміністрації і підпорядковується голові районної державної адміністрації, Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації та управлінню у справах молоді та спорту Харківської обласної державної адміністрації.

За змістом п. 8 вказаного положення, Відділ відповідно до покладених на нього завдань розробляє і подає на розгляд до районної державної адміністрації пропозиції щодо фінансування та матеріально- технічного забезпечення, необхідного для виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на поліпшення становища молоді, оздоровлення та відпочинок дітей, збереження та розвиток мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, розвиток фізичної культури та спорту;

Начальник відділу освіти, молоді та спорту розпоряджається коштами у межах затвердженого кошторису доходів і видатків на утримання відділу освіти, закладів освіти (п.13 Положення).

Відділ освіти, молоді та спорту фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Гранична чисельність, фонд оплати праці працівників відділу освіти та видатки на його утримання затверджуються головою районної державної адміністрації в межах виділених асигнувань і затвердженої для районної державної адміністрації граничної чисельності працівників (п.19 Положення).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Згідно з п. п. 4, 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) додаткових угод до договору, на підставі якого ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань за Додатковими угодами до Договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України Про публічні закупівлі та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону.

Виплата коштів у зв`язку з укладенням Додаткових угод зумовило втрату бюджетних коштів у розмірі 53 841,09 грн, що негативно вплинуло на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України покладає на органи прокуратури обов`язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення та підтримання даного позову.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес .

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як суспільний, так і державний інтерес.

З метою встановлення підстав для представництва Ізюмською місцевою прокуратурою 17.09.2020 на адресу Куп`янської районної державної адміністрації направлено лист №37/3-7996вих-20 щодо необхідності вжиття заходів цивільно-правового характеру з метою визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю газу та повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 53 841,09 грн.

Згідно відповіді від 21.09.2020 №01-30/3753 Куп`янської районної державної адміністрації за результатами розгляду господарським судом Харківської області справи №922/2106/20, службової перевірки дій осіб відділу освіти, молоді та спорту Куп`янської РДА буде вирішуватись питання про притягнення винних осіб до відповідальності.

Разом з тим, Куп`янською районною державною адміністрацією Харківської області до цього часу не вжито заходи до оскарження додаткових угод до договору закупівлі та повернення безпідставно витрачених коштів до бюджету у судовому порядку.

Отже, сам факт не звернення до суду Куп`янською районною державною адміністрацією з позовом з метою захисту інтересів держави свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 15.10.2019 справі № 903/129/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Вивчивши доводи прокурора відносно наявності підстав його звернення до суду з позовною заявою, судом було встановлено, що на виконання вимог ст. 53 ГПК України, ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , прокурором при зверненні до суду з позовом було належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду саме прокурора, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 (п.4 мотивувальної частини) визначено, що під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах слід розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі №911/620/17 дійшов висновку, що у правовідносинах, що стосуються прав та економічних інтересів територіальної громади, інтереси держави та місцевої ради, яка представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, повністю збігаються.

Стосовно представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 (справа №№915/20/18) зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (п.7.23). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 13.02.19 у справі № 914/225/18.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №912/898/18 проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора .

У Конституції України (ст.142) та Законі України Про місцеве самоврядування в Україні (ст.16) визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, що є у власності територіальних громад міст.

У спірних правовідносинах інтереси держави та позивача повністю збігаються, порушення інтересів держави полягає у порушенні норм законодавства у сфері публічних закупівель у зв`язку з укладенням з порушенням вимог закону додаткових угод, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та зростання ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо необґрунтованого витрачання бюджетних коштів.

Зокрема, Відділ освіти, молоді та спорту Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області, укладаючи оскаржувані додаткові угоди до договору про закупівлю, усупереч вимог ст.36 Закону України Про публічні закупівлі , сам сприяє порушенням цих інтересів держави, тим самим є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, однак не здійснює та неналежно здійснює їх захист.

Наведене вказує на порушення економічних інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель, внаслідок дій Відділу освіти, молоді та спорту Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області (як органу місцевого самоврядування), до функцій якого належить захист інтересів у цій сфері, а саме перерахування на підставі оскаржуваних угод бюджетних коштів у надмірному (завищеному) розмірі, чим завдано шкоду державним інтересам, що свідчить про невжиття останнім заходів, спрямованих на захист інтересів держави, що повністю кореспондується з нормами ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Прокурор здійснюючи представництво інтересів держави, з метою їх захисту, які полягають у недопущенні незаконних витрат бюджетних коштів, а також порушення законодавчої процедури зміни істотних умов договору закупівлі, для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, звертається до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод до такого договору та стягнення коштів, отриманих на їх підставі.

Підсумовуючи викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області, м. Куп`янськ, Харківська область, яка, будучи обізнаною про наявність виявлених прокурором порушень, а також наявність у неї повноважень для належного реагування на такі порушення, в тому числі і шляхом звернення до суду з відповідним позовом, не вжила жодних заходів з метою захисту інтересів територіальної громади Куп`янської районної державної адміністрації. Факт не звернення селищної ради з позовом до суду за наявності відповідного повідомлення про наявність обставин, які свідчать про нецільове використання бюджетних коштів свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо захисту інтересів держави в особі відповідної територіальної громади.

Щодо правової кваліфікації спірних правовідносин по суті спору, судова колегія зазначає таке.

Предметом спору у даній справі є відповідність укладених Додаткових угод про постачання природного газу, приписам чинного законодавства, а також нарахування коштів.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Укладений між Відділом освіти виконавчого комітету Куп`янськрої районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОРЕЗЕРВ договір від 02.05.2019 №С/464-19/176 на постачання природного газу дляф потреб не побутових споживачів за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до положень статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З огляду на викладене, під час укладання спірних додаткових угод необхідно було надати переважні докази щодо здійснення розрахунку збільшення ціни, яка передбачена умовами договору, з боку постачальника. Сам факт нарахування спеціалістами відповідача-2 щодо збільшення ціни не є належним доказом правомірного збільшення ціни.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 статті 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Законом України "Про публічні закупівлі" визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Судом встановлено, що сторони уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі , який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 3 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 по справі №915/1868/18 про наступне.

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

При цьому, норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Із матеріалів справи вбачається, що станом на момент підписання Договору №С/464-19/176 від 02.05.2019 (том 1, а.с.40-45) сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України Про публічні закупівлі .

У договорі сторони домовились про передачу Споживачу через оператора ГРМ/ГТС природного газу.

За змістом п. 4.1 договору встановлено, що ціна газу, що постачається на умовах цього Договору за 1 000 кубічних метрів становить 4965,08 крім того податок на додану вартість за ставкою 20115, що складає 993,01 грн., разом з ПДВ 20% - 5958,09 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень 09 коп.) Вказана ціна є дійсною щодо поставки обсягів газу визначених в п.1.3 Договору.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що зазначена в п. 4.1 договору ціна може змінюватися протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору, не більше 10%.

Щодо спірних додаткових угод, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Додаткові угоди № № 2, 4, 5 та п. 2-5 Додаткової угоди № 8 відповідно від 17.05.2019, 22.10.2019, 14.11.2019 та 03.12.2019 суперечать вимогам ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі (яка діяла на момент укладення Договору) у зв`язку з відсутністю належних документальних доказів коливання ціни у бік збільшення, а тому мають бути визнані судом недійсними. Аналогічні правові висновки зазначено і у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 від 25.06.2019.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову у спірних правовідносинах, судом першої інстанції не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі №915/1868/18 та від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.

Крім того, судом неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи внаслідок неправильної їх оцінки.

Крім того, суд дійшов помилкового висновку про те, що висновки торгово-промислової палати є належними та допустимими доказами коливання та зміни ціни на певний період часу. Поверхово досліджено зміст письмових доказів, які стали підставою для укладення додаткових угод, та які фактично не містять відомостей коливання ціни. Не враховано й те, що Черкаська торгово-промислова палата видає відповідні довідки та експертні висновки, які ідентичні за форматом та змістом, та мають лише довідковий характер, про що безпосередньо зазначено у таких документах.

У даній справі підставою для укладення Додаткової угоди № 2 від 17.05.2019 став лист ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ від 14.05.2019 Щодо підвищення ціни на природний газ в квітні 2019 року , який надійшов на адресу Відділу освіти, молоді та спорту Куп`янської РДА, відповідно до якого вказано про необхідність перегляду ціни природного газу з червня 2019 року на підставі довідки Черкаської торгово-промислової палати №0-317/01 від 16.04.2019, згідно з якою на той час мало місце коливання ціни природного газу на ринку України в квітні 2019 року.

Відповідно до вказаного листа, коливання ціни природного газу в квітні 2019 року відбулось у розмірі понад 17%, у зв`язку із чим TOB ЕНЕРЕОЕАЗРЕЗЕРВ запропоновано з червня 2019 року збільшити ціну природного газу, який має бути поставлений на виконання договору.

Згідно із доданого до вказаного листа висновку Черкаської торгово- промислової палати № 0-317/01 від 16.04.2019 встановлено, що в ньому вказано інформацію про коливання вартості природного газу як товару на європейських хабах з 03.04.2019 по 10.04.2019 за інформацією товарної біржі Українська енергетична біржа , а саме: про зміну вартості природного газу на 17.81% у бік збільшення на європейському хабі TTF, про зміну вартості природного газу на 17,29% у бік збільшення на європейському хабі NCG та про зміну вартості природного газу на 18,50% у бік збільшення на європейському хабі Gaspool.

Разом з цим, слід звернути увагу на той факт, що в інформації Черкаської торгово-промислової палати зазначено лише вартість ціни на природний газ на європейських хабах на кордоні України, наведені відомості про ціни на природний газ станом на 03.04.2019 та 10.04.2019 не доводять коливання ціни на газ у червні 2019 року.

Згідно із Прейскуранту на природний газ із ресурсів, які є загальновідомими та оприлюдненими на сайті Національної акціонерної компанії Нафтогаз України встановлено, що останнім встановлювалась з 01.03.2019 ціна на природний газ у розмірі 9 792,00 грн. з ПДВ, а з 01.04.2019 - 7 479,00 грн. з ПДВ. Що вказує на те, що з березня по квітень 2019 року мало місце зниження ціни на природний газ, істотних змін ціни на природний газ у бік зростання не відбувалося.

Згідно з інформацією на сайті товарної біржі Українська енергетична біржа (https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/natural-gas/medium-and-long-tenn-market/#data-filter) встановлено, що у період часу з 01.04.2019 по 30.04.2019 реальне, фактичне коливання цін у квітні 2019 року ( а не певних його днях) на ринку природного газу, у тому числі на європейський хабах, у бік збільшення не відбувалось, оскільки за період з 01.04.2019 по 30.04.2019 ціна на європейському хабі NCG змінилась з 7 355 грн. до 7 054 грн., на європейському хабі TTF - з 7 056 грн. до 6 817 грн., на європейському хабі Gaspool - з 7 289 грн. до 6 968 грн.

Вищенаведене свідчить про те, що протягом вказаного періоду часу будь-які істотні коливання ціни у бік збільшення не відбувались, у зв`язку із чим прийнята додаткова угода підлягає визнанню недійсною.

Підставою для укладення Додаткової угоди №4 від 22.10.2019 став лист ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ від 08.10.2019 Щодо підвищення ціни на природний газ в вересні 2019 року , який надійшов на адресу відділу освіти, молоді та спорту Куп`янської PДA, відповідно до якого вказано про необхідність перегляду ціни природного газу з жовтня 2019 року на підставі довідки Черкаської торгово-промислової палати №0-702/04 від 07.10.2019, згідно з якою на той час мало місце коливання ціни природного газу на ринку України в вересні 2019 року на 4.88 %, у зв`язку із чим ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ запропоновано з жовтня 2019 року збільшити ціну природного газу, який має бути поставлений на виконання договору.

Про зниження ціни на природний газ також свідчить інформація товарної біржі Українська енергетична біржа згідно з якою середньозважена ціна місячного ресурсу у вересні 2019 року становить 4 465,01 грн., у жовтні 2019 року становить 4283,98 грн., тобто вартість природного газу на ринку у бік збільшення не відбувалось.

В свою чергу, укладення Додаткової угоди №4 від 22.10.2019 обґрунтовано ТОВ Енергогазрезерв та Відділом освіти, молоді та спорту Куп`янської РДА суттєвим коливанням ціни у бік збільшення на ринку природного газу.

При цьому, Додатковою угодою № 2 від 17.05.2019 внесено зміни до Договору, згідно яким з 01.06.2019 ціна за газ складає 6 553,86 грн. Тобто майже така, як зазначена у висновку Черкаської ТПП від 07.10.2019, що в свою чергу, також спростовує твердження ТОВ Енергогазрезерв про наявність на ринку значного коливання ціни на природний газ.

Крім того, наданий постачальником експертний висновок не встановлює наявності факту коливання ціни на газ у відповідні проміжки часу, надана інформація має лише довідковий характер, що безпосередньо зазначено в самому висновку. Аналогічні порушення встановив суд першої та апеляційної інстанції у справах з аналогічних спірних правовідносин № 912/2313/17, №912/898/18, №915/346/18, №915/346/18.

Вказане свідчить про те, що протягом вказаного періоду часу будь-які істотні коливання ціни у бік збільшення не відбувались, у зв`язку із чим прийнята додаткова угода підлягає також визнанню недійсною.

Підставою для укладення додаткових угод №5 від 14.11.2019 та №6 від 15.11.2019 став один і той же висновок Черкаської торгово-промислової палати №0-766/02 від 24.10.2019 у якому вказано інформацію про коливання ціни товару (природний газ) в Україні з жовтня 2019 року по листопад 2019 року для промислових споживачів та інших суб`єктів господарської діяльності, а саме: вказано, що вартість природного газу для таких суб`єктів з 01.10.2019 становить 6 549,60 грн. разом з ПДВ за 1 000 куб.м, з 01.11.2019 - 7 755,60 грн. разом з ПДВ за 1 000 куб.м., у зв`язку із чим зміна вартості становить 18.41%.

Разом з цим, наданий постачальником експертний висновок Черкаської ТПП не встановлює наявності факту коливання ціни на газ у період з 14 по 15 листопада 2019 року.

Згідно з додатковою угодою № 8 від 26.12.2019 до вказаного договору сторонами визначено, шо додаткову угоду №7 від 29.11.2019 скасовано.

Про відсутність коливань ціни на ринкупротягом 2019 року також свідчить інформація Української енергетичної біржі, згідно з якою середня ціна на газ у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 зменшилась з 8 185,78 грн. до 4 422,93 грн, тобто на 54%.

Отже, за результатами укладання Додаткових угод, ціна за 1000 м3 газу збільшена з 5 958,09 грн до 8 175,18 грн, тобто на 37.2 % від первинної ціни, при цьому його кількість зменшена з 47,00 тис.м3 до 25,54185 тис.м3, що на 21,45815 тис.м3 менше від початкової кількості.

Як наслідок, додатковими угодами змінені істотні умови Договору: ціна за одиницю товару на 37,2 %, а обсяг закупівлі на 54,34 %, що суперечить ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі (яка діяла на момент укладення Договору), оскільки згідно з п. 2 ч. 4 цієї статті зміна істотних умов договору (ціни за одиницю товару на 10 відсотків) допускається лише у разу коливання ціни такого товару на ринку.

Також, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що під час укладання додаткових угод Відділом освіти, молоді та спорту Куп`янської районної державної адміністрації та ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ не взято до уваги особливості, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, визначені Законом України Про публічні закупівлі , метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Укладення додаткової угоди майже відразу після підписання договору нівелює процедуру закупівель як інститут та спричинює шкоду інтересам держави, оскільки учасником (переможцем) пропонується найнижча ціна, а потім, після проведення торгів додатковими угодами вона необгрунтовано суттєво завищується. Як наслідок, заподіюється пряма шкода державі, оскільки кошти за поставлені продукти фінансуються виключно за рахунок видатків бюджетних асигнувань, а збільшення ціни за одиницю товару автоматично тягне за собою зменшення обсягів поставленої продукції.

Зокрема, у ст. 3 Закону України Про публічні закупівлі (яка діяла на момент укладення Договору) зазначено, що такі закупівлі здійснюються, у тому числі, за принципами максимальної економії та ефективності.

У тендерній пропозиції відповідач-2 брав на себе зобов`язання постачати газ за ціною 5 958,085 за 1000 м3 газу.

Виконання зобов`язань щодо ціни та кількості природного газу відповідач-2 підтвердив відповідними гарантійними листами, які є невід`ємними документами, що долучаються до тендерної пропозиції, листом-погодженням укласти запропонований проект договору, підписаним проектом договору, а в подальшому підписаним основним договором на постачання природного газу.

Під час укладання договору ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ був згоден з п. 4.1. розділу 4 Ціна газу даного договору, згідно з якими ціна природного газу становить 5 958,085 за 1000 м3.

Більш того, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що тендерна пропозиція ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ з самого початку була нижчою за офіційну ціну НАК Нафтогаз Україна, розміщену на офіційному сайті (ціна на 01.01.2019 - 7 479,60 грн). Тому, при укладенні додаткової угоди неможливе посилання на різницю між ціною основного договору і ціною НАК Нафтогаз , оскільки підставою для внесення змін до істотних умов договору є лише коливання цін на ринку, а не відмінність між ціною, вказаною у договорі, та інформацією Черкаської торгово-промислової палати або НАК Нафтогаз України.

Освіченість Постачальника про фактичну ціну на газ в Україні ще на початку квітня 2019 року, тобто на момент укладення договору доводиться також тим, що у розпорядженні ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ перебував висновок Черкаської торгово-промислової палати №0-317/07 від 16.04.2019, де вказано, що ціна природного газу, як товару з урахуванням ПДВ станом на 03.04.2019 складає від 6 591,00 грн. до 6 740 грн. за 1000 м3. Означений висновок відповідач-2 надав Відділу освіти, молоді та спорту Куп`янської районної державної адміністрації як підставу для внесення змін до істотних умов договору вже після його укладення.

Право відмовитись від укладання договору надано учаснику закупівлі Закону України Про публічні закупівлі . Так, рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Відповідно до частини другої статті 32 Закону (яка діяла на момент укладення Договору) замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строю дії його пропозиції, не пізніше, ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.

Поряд з цим відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону (яка діяла на момент укладення Договору), зокрема у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

При цьому, ст. 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, рішення переможця про підписання договору є його добровільне волевиявлення, про те, що він згодний на умови договору, в тому числі ціну за одиницю товару на день підписання договору.

На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Таким чином, надані ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ документи на підтвердження коливання ціни на товар, інформації та даних щодо коливання ціни на газ після укладення договору та попередньої додаткової угоди, не містять.

Тобто, не будь-яка довідка чи висновок уповноваженого органу про ціну товару на ринку є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише така, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Судом встановлено, що надані Постачальником висновок Черкаської торгово-промислової палати не містять жодних відомостей про коливання ціни.

Таким чином, ціна на природний газ стала вище, ніж була подана ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ у тендерній пропозиції, та більша ніж надані іншими учасниками під час проведення торгів (аукціону), пропозиції яких не розглядалися.

У відповідності до роз`яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 Щодо зміни істотних умов договору , внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, однак перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

З огляду на вимоги ч.4 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі та роз`яснення Мінекономрозвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302- 06/34307-06, збільшення ціни за товар може відбуватися у разі коливання його ціни на ринку та при кожному внесенні змін до договору повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Отже, у кожному випадку це буде той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі. Зокрема, документом, який підтвердить коливання цін може бути інформація (довідка) відповідного органу, який має повноваження моніторити ціни на конкретний товар, визначати зміни в цінах на такий товар, або - експертний висновок про зміну цін таких товарів на ринку.

Згідно з листом Головного Управління статистики у Чернігівській області №04-09/441-19 від 25.02.2019 Держстат веде спостереження за змінами роздрібних цін на газ природний лише для побутових споживачів.

З відповіді Чернігівської регіональної торгово-промислової палати №104 від 11.03.2019 вбачається, що експертами Чернігівської РТПП не встановлюються/визначаються надається інформація щодо середніх ринкових цін (середньої ринкової вартості) газу природного в Україні.

Таким чином, відповідачем-2 не надано належні та допустимі докази коливання ціни тва їх розрахунки на час укладення додаткових угод.

Угоди укладені на підставі різних довідок, які видані і датовані ще до укладення угоди №1, та які не підтверджують факт коливання ціни на ринку природного газу кожного разу до 10%. Тому вказані додаткові угоди не відповідають приписам ч.4 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі , укладені з порушенням цих норм та ст.ст.203, 215 ЦК України, що є підставою для визнання їх недійсними.

Крім того, Законом України Про публічні закупівлі не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Коливання ціни на природний газ тричі впродовж періоду ініціювання та внесення змін до договору, як і коливання ціни у період з дати укладення Договору дат набрання чинності додатковими угодами до Договору відповідачем не доведено.

Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України Про публічні закупівлі (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 зі справи №915/1868/18).

Отже, враховуючи відсутність документального підтвердження підвищення ціни на газ станом на дату набрання чинності оспорюваними додатковими угодами до Договору, укладення таких додаткових угод до Договору відбулося в порушення приписів п.2 ч.4 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі .

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що довідки Черкаської Торгово-промислової палати №0-10 від 04.01.2019 та Житомирської ТПП від 10.01.2019 №В-21 не є належними доказами, що підтверджують коливання цін, у зв`язку з чим спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог п.2 ч.4 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі . А істотні умови договору (ціна, обсяг) змінені безпідставно, отже позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію, яка викладена в постанові Верховного Суду по справі №912/1580/18, в якій зазначено що в силу положень частини 3 статті 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами та визначено, що Законом України "Про публічні закупівлі" встановлена імперативна норма, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону, зокрема, за пунктом 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладені додаткові угоди №2 від 17.05.2019, №4 від 22.10.2019, №5 від 14.11.2019 та п.2-5 Додаткової угоди №8 від 03.12.2019 до договору №С/464-19/176 від 02.05.2019 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, суперечать приписам частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", отже необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально. Правова позиція з аналогічного питання викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі №907/788/18 від 23.01.2020.

Натомість, суд першої інстанції наведених обставин не дослідив, безпідставно прийнявши надані ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ докази у якості належних у зв`язку з чим, дійшов помилкового висновку про відповідність оскаржуваних додаткових угод приписам ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволені позовних вимог.

В той же час, колегія суддів зазначає, що положеннями пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) закріплено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.

Судова колегія зазначає, що правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону.

Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.11.2019 у справі №914/2376/18, від 19.02.2020 у справі №911/269/19, від 18.03.2020 у справі №910/11655/18, від 02.04.2020 у справі № 922/59/18.

У даній справі визначивши предмет позову як визнання додаткових угод №2 від 17.05.2019, №4 від 22.10.2019, №5 від 14.11.2019 та п.2-5 Додаткової угоди №8 від 03.12.2019 до договору №С/464-19/176 від 02.05.2019 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, недійсними, підставою позову прокурор зазначив норму частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", і доводи прокурора щодо невідповідності додаткових угод до договору постачання природного газу вимогам частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" є доведеними і обґрунтованими.

Положення статті 37 цього Закону визначають нікчемність відповідного правочину, у разі його укладення з порушенням частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", що само по собі є достатньою та самостійною підставою для відмови в позові з мотивів обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №920/551/19.

Поряд з цим, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої у постанові від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Такий спосіб захисту як визнання недійсним нікчемного правочину не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Судова колегія зазначає, що у спірних правовідносинах укладені додаткові угоди №2 від 17.05.2019, №4 від 22.10.2019, №5 від 14.11.2019 та п.2-5 Додаткової угоди №8 від 03.12.2019 до договору №С/464-19/176 від 02.05.2019 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, які прокурор просить визнати недійсними, не відповідають вимогам частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", отже, є нікчемними в силу прямої норми закону - частини 1 статті 37 цього Закону. Відтак, визнання їх недійсними є неналежним застосуванням таких способів захисту прав та інтересів, оскільки за змістом частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.

Оскільки положення статті 37 цього Закону визначають нікчемність відповідного правочину, у разі його укладення з порушенням частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", що само по собі є достатньою та самостійною підставою для відмови в позові з мотивів обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №920/551/19.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення восьми додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

У даному випадку, загалом, за наслідками укладення оспорюваних додаткових угод початкову ціну Договору сторони збільшили більш ніж на 10%, що призвело до зниження обсягів закупівлі.

Вищенаведені обставини, також призвели до повного нівелювання результатів відкритих торгів. Адже цінові пропозиції переможця та інших учасників торгів відрізнялися між собою несуттєво. Таким чином, держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але газ по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла.

Враховуючи зазначене, наявні підстави стверджувати, що сторони допустили зловживання своїм правом на зміну умов договору.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що додаткові угоди № 1-8 є нікчемними згідно зі ст. ст. 36, 37 Закону "Про публічні закупівлі", і, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін.

В частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ на користь Відділу освіти молоді та спорту Куп`ягської районної державної адміністрації Харківської області безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 53 841,09 грн., колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену у справі №912/894/18 Верховного Суду у постанові від 20.02.2019 в якій зазначено, що у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі №6-88цс13).

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України, для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна у набувача без достатніх правових підстав.

Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц. Визнаючи недійсними спірні додаткові угоди та вказуючи на безпідставність перерахування Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради відповідачу 271 132, 62 грн., господарськими судами не було належним чином досліджено, чи можливо при визнанні їх недійсними стягувати спірні кошти на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, яка застосовується у випадку відсутності спеціальної норми, якою у цьому випадку є стаття 216 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому, згідно з пунктом 1 частини 3 вищевказаного Кодексу, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинення або була відсутня взагалі.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 04.12.2018 у справі №918/101/18, які в силу положень частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

З огляду на те, що оплата природного газу у період листопад -грудень 2019 року була здійснена Відділом освіти, молоді та спорту Куп`янськолї РДА за ціною, що є більшою від встановленої ціни згідно договору від№С/464-19/176 від 02.05.2019, зазначене надає підстави для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України і стягнення з ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ на користь Відділу освіти безпідставно отриманих коштів за у сумі 53 841,09 грн.

Перевіривши наданий прокурором розрахунок розміру надмірно сплачених бюджетних коштів, який становить різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, яка повинна була б бути сплачена без зміни ціни, колегія суддів вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає приписам чинного законодавства.

Отже, в даному випадку колегія суддів приходить до висновку, що вимога прокурора про стягнення з ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" на користь Відділу освіти, молоді та спорту Куп`янської РДА надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 53 841,09 грн. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.

За таких підстав, апеляційна скарга Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 23.04.2021 року у справі №922/4089/20 підлягає скасуванню на підставі ч. 1 п. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України через неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи.

Судові витрати розподіляються у відповідності до вимог статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 23.04.2021 року у справі №922/4089/20 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.04.2021 року у справі №922/4089/20 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 17.05.2019, №4 від 22.10.2019, №5 від 14.11.2019 та п.2-5 Додаткової угоди №8 від 03.12.2019 до договору №С/464-19/176 від 02.05.2019 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, укладені між Відділом освіти, молоді та спорту Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області (код ЄДРПОУ 02146156) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ (код ЄДРПОУ 36860996).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ (вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 21, 18000, код ЄДРПОУ 36860996) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області (вул. 1 Травня, 19, м. Куп`янськ, Харківська область, 63701, код ЄДРПОУ 02146156) безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 53 841,09 грн.

Судовий збір за подання позовної заяви стягнути з:

Відділу освіти, молоді та спорту Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області (вул. 1 Травня, 19, м. Куп`янськ, Харківська область, 63701, код ЄДРПОУ 02146156) на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108, Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, рахунок UA1782017200343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) у розмірі - 2102,00 грн.

Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ (вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 21, 18000, код ЄДРПОУ 36860996) на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108, Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, рахунок UA1782017200343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) у розмірі - 2102,00 грн.

Судовий збір за подання апеляційної скарги стягнути з:

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.08.2021 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 19.08.2021 р.

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Суддя І.В. Зубченко

Суддя О.О. Радіонова


Суд	Східний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	18.08.2021
Оприлюднено	20.08.2021
Номер документу	99084517
Судочинство	Господарське

Шарко Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 18.08.2021 по справі 922/4089/20СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —922/4089/20

Постанова від 18.08.2021

Постанова
від 18.08.2021 по справі 922/4089/20
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД