Рішення

від 09.08.2021 по справі 202/54/20

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/54/20

Провадження № 2/202/156/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 серпня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

головуючої судді: Бєсєди Г.В.

за участю секретаря: Голобородько О.М.

представника позивача: Бурби Ю.М.

відповідача: ОСОБА_1

представника відповідачів: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Приватне акціонерне товариство страхова компанія АРКС про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Приватне акціонерне товариство страхова компанія АРКС про стягнення матеріальної шкоди у сумі 161 810, 12 грн., упущеної вигоди у сумі 8 000 грн., витрати на стоянку автомобіля у сумі 14 673 грн. та моральної шкоди у сумі 10 000 грн., завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування своїх вимог, які в подальшому були уточнені, позивач в позовній заяві посилався на те, що 07.03.2019 року о 19 год. 00 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки SUZUKI модель SХ - 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , рухаючись в місті Дніпро по вул. Донецьке шосе, поруч з житловим будинком АДРЕСА_1 , скоїв зіткнення з автомобілем марки Mercedes-Benz Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався попереду. ОСОБА_1 в присутності всіх учасників ДТП, працівників поліції повністю визнав свою провину у скоєнні ДТП, про що надав ОСОБА_5 відповідну розписку. В результаті ДТП належний йому автомобіль Mercedes - Benz Sprinter отримав значні ушкодження. Відповідно до висновку експерта №3504/19/19 автотоварознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку від 22 березня 2019 року вартість відновлювального ремонту КТЗ Mercedes-Benz Sprinter моделі 312 D складає - 264 364, 27 грн. та вартість матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ Mercedes-Benz Sprinter моделі 312 D складає - 211 810 грн. 12 коп. АТ Страхова компанія АХА Страхування виплатила йому страхове відшкодування у розмірі 50 000 грн. Внаслідок ухилення відповідачів від здійснення матеріального відшкодування, вона вимушена звертатися за юридичною допомогою, що позначилося на її душевному стані, призвело до погіршення взаємовідносин у сім`ї, у зв`язку із чим вона зазнала моральної шкоди. Окрім цього наголошувала, що належний їй автомобіль використовувався для підприємницької діяльності, у зв`язку із чим сума доходів, які вона могла б реально одержати за звичайних обставин складає 8 000 грн.

Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_4 надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що згідно наданого позивачем висновку автомобіль КТЗ Mercedes-Benz Sprinter є фізично знищеним, а тому підстави для стягнення матеріальної шкоди у сумі 161 810, 12 грн. відсутні, оскільки згідно висновку ринкова вартість автомобіля в ушкодженому стані складає 79 686, 46 грн., а тому вартість матеріальної шкоди становить 89 102, 91 грн. Окрім цього зазначав, що ОСОБА_4 не є належним відповідачем по справі та не повинна нести відповідальність за шкоду спричинену внаслідок ДТП.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31.05.2021 року заборонено ОСОБА_1 вчиняти дії щодо відчуження земельної ділянки площею 5,163 га, кадастровий номер 1222381100:01:001:0222, розташованої в с/раді Бузівська, Магдалинівського району, Дніпропетровської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності за законом, серія та номер: 390, виданого 15.03.2016 року приватним нотаріусом Магдалинівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник В.В., бланк НАІ 186117.

ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити з підстав наведених в позовній заяві. Представник ОСОБА_3 надав відповідь на відзив в якому зазначив, що ОСОБА_5 зареєстрований як фізична особа-підприємець та вони ведуть сімейну підприємницьку діяльність, що є належним доказом стосовно вимог щодо стягнення упущеної вигоди.

Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в судове засідання з`явився, заперечував щодо задоволення позовних вимог. Зазначав, що ОСОБА_3 погодилась з розміром страхового відшкодування, яке визначено АТ Страхова компанія АХА Страхування про що свідчить її підпис на розрахунку суми страхового відшкодування. Наголошував, що позивачем не доведено факт спричинення моральної шкоди та не надано доказів того, що позивач займалась підприємницькою діяльністю, а тому вимоги про стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди є безпідставними.

ОСОБА_5 в судові засідання з`являвся, обставини викладені в позовні заяві підтримав та просив задовольнити. Повідомив суду, що пошкоджений автомобіль використовувався ним для підприємницької діяльності.

Представник приватного акціонерного товариства страхова компанія АРКС в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні було допитано експерта ОСОБА_6 , який зазначив, що здійснював огляд пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_2 , матеріальний збиток визначав особисто та викладені висновоки підтримує.

В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_7 який повідомив суду, що відповідач ОСОБА_1 визнав свою вину у скоєнні ДТП та учасники ДТП, яке сталося 07.03.2019 року, склали Європротокол. Зазначав, що пошкоджений автомобіль використовувався ОСОБА_5 для підприємницької діяльності

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши експерта та свідка, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.03.2019 року водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки SUZUKI , реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , рухаючись в місті Дніпро по вул. Донецьке шосе буд. № 121, скоїв зіткнення з автомобілем марки Mercedes-Benz Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 .

Відповідачем та позивачем було оформлено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

В результаті даного ДТП, автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

З набранням чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування від 17.02.2011 , яким внесено зміни та доповнення до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , дозволено учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ( Європротокол ) без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Згідно п. 33.2 ст. 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

Обидва водія визнали, що дорожньо-транспортна пригода відбулась з вини водія ОСОБА_1 , а тому доводи представника відповідача щодо безпідставності звернення з позовними вимогами до ОСОБА_4 знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху , що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

У зв`язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, отже водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху , що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Таким чином, Європротокол або Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 07.03.2019 року, яке складене сторонами по справі відповідно до норм чинного законодавства і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв`язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню, а обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України ).

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За приписами статті 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відносини, які виникають у зв`язку з виплатою страхового відшкодування врегульовані спеціальним законом, а саме Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Відповідно до положень п. 22.1 ст. 22 вищевказаного Закону України у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог п. 34.2 ст. 34 цього ж Закону України, протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до п.34.4 ст. 34 Закону, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти. Спеціальним актом законодавства про оцінку майна у частині визначення розміру збитку заподіяну пошкодженням транспортного засобу є Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. № 142/5/2092. Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Положення Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

Отже, вказаним законом, регулюється порядок проведення оцінки майна, проведення експертиз, діяльність спеціальних суб`єктів, які здійснюють процедуру оцінку майна, тощо.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Як вбачається з висновку експертного дослідження автотоварознавця від 26.03.2019 року за № 6390, який проведено по заяві СК АХА Страхування , вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Mercedes-Benz Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП становить 184 800, 63 грн.

У пункті 1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України від 17 листопада 2011 року №698 затверджено максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України з 01 лютого 2016 року - 50 000 гривень потерпілому.

Страховою компанією АТ Страхова компанія АХА Страхування на підставі експертного дослідження автотоварознавця від 26.03.2019 року за № 6390 здійснено виплату страхового відшкодування потерпілій особі - ОСОБА_5 у сумі 50 000 грн.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься висновок експерта № 3504/19/19 від 22.03.2019 року, складений судовим експертом Дроздовим Ю.В., який покладений в основу обґрунтування позовних вимог позивача, та згідно якого розмір матеріальної шкоди, яка спричинена власнику автомобіля Mercedes-Benz Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 211 810, 12 грн. та ринкова вартість транспортного засобу в аварійному стані складає 79 686, 46 грн., при цьому матеріальна шкода спричинена власнику автомобіля дорівнює ринковій вартості цього автомобіля, а тому відновлювання даного автомобіля не є доцільним.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, посилався на висновок експерта № 3504/19/19 від 22.03.2019 року, складений судовим експертом Дроздовим Ю.В., проте, позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що висновок експертного дослідження автотоварознавця № 6390 від 26.03.2019 року, за яким він отримав виплату страхового відшкодування в розмірі 50 000 грн., був складений з порушенням Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

При цьому, суд приймає до уваги доводи представника відповідача щодо наданого розрахунку сум страхового відшкодування, оскільки, згідно розрахунку суми страхового відшкодування ОСОБА_5 погодилась із розміром збитку, розрахованого страховиком, що підтверджується її особистим підписом.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що вирішуючи спір між сторонами, визначати різницю між фактичним розміром шкоди та розміром страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з винної особи необхідно на підставі висновку експертного дослідження автотоварознавця № 6390 від 26.03.2019 року, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню майнова шкода у сумі 134 800, 63 грн.

Згідно наданих квитанцій № 92 від 07.03.2019 року, № 135 від 11.07.2019 року, № 000147 від 27.08.2020 року ОСОБА_5 сплачено 14 675 грн. за стоянку пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_2 , на відшкодування яких ОСОБА_5 має право, але враховуючи межі позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на стоянку пошкодженого автомобіля у сумі 14 673 грн.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до частини першою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди судам роз`яснено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Суд, враховуючи, що внаслідок протиправних дій відповідача, які призвели до незначних вимушених змін у життєвих стосунках, зусилля, які необхідні для відновлення попереднього стану, глибину фізичних і душевних страждань вважає, що відшкодування моральної шкоди необхідно визначити у розмірі 5 000 грн. Вказана сума відповідає вимогам розумності і справедливості, а тому позовні вимоги ОСОБА_5 в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 22 ЦК України - збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно ч.3 - збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 травня 2016 у справі № 6-237цс16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18).

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення (постанови Верховного Суду України від 14 червня 2017 року у справі № 923/2075/15, від 9 грудня 2014 року у справі № 5023/4983/12).

Законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Позивачем не доведено факт спричинення збитків, не доведено безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування, а тому в задоволенні вимог щодо стягнення упущеної вигоди слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України відповідно до якої з відповідача підлягають стягненню на користь позивача, пропорційно до задоволених вимог, сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в сумі 1 347 грн.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

З приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд виходить з того, що позивачем з метою документального підтвердження фактично понесених витрат на правову допомогу надано квитанцію від 09.03.2019 року, за якою вартість виконаних робіт адвокатом Бурбою Ю.М. склала 5 500 грн., які також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволених вимог у сумі 2 781, 90 грн.

Згідно квитанції про сплату експертних послуг від 22.04.2019 року ОСОБА_5 сплатила 3 000 грн. за проведення експертизи, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволених вимог у сумі 1 517, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 141 , 247 , 259 , 263-265 , 268 , 354 ЦПК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Приватне акціонерне товариство страхова компанія АРКС про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) майнову шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,у сумі 134 800 (сто тридцять чотири тисячі вісімсот) грн. 63 коп., витрати на стоянку автомобіля у сумі 14 673 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят три) грн., моральну шкоду у сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) витрати на проведення експертизи у сумі 1 517 (одна тисяча п`ятсот сімнадцять) грн. 40 коп., витрати на правничу допомогу у сумі 2 781 (дві тисячі сімсот вісімдесят одна) грн. 90 коп., судовий збір у сумі 1 347 (одна тисяча триста сорок сім) грн. 87 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення складено 17.08.2021 року.

Суддя: Г.В. Бєсєда