Постанова

від 19.08.2021 по справі 820/4856/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 820/4856/17

провадження № К/9901/20564/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В. розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Громадської організації Грінда Інтернешнл до Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації про визнання незаконними рішень, протоколу та дій, за касаційною скаргою Громадської організації Грінда Інтернешнл на постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ральченка І.М., Бершова Г.Є., Катунова В.В. від 20 червня 2019 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Громадська організація Грінда Інтернешнл звернулась до суду з позовом до Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації про визнання незаконними рішень, протоколу та дій, у якому просила:

- визнати завідомо незаконними рішення, ухвалені на засіданні Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації, оформлені протоколом № 8 від 16 березня 2017 року щодо депопуляції диких свиней на території Національного природного парку Гомільшанські ліси Зміївського району Харківської області;

- визнати протиправним та скасувати пункти 3, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 протоколу засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації № 8 від 16 березня 2017 року;

- визнати протиправними дії щодо виконання рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації щодо повної депопуляції диких свиней на території Національного природного парку Гомільшанські ліси прийняті на засіданні 16 березня 2017 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року позовні вимоги Громадської організації Грінда Інтернешнл було задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано пункти 3, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 протоколу засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації № 8 від 16 березня 2017 року.

Визнано протиправними дії щодо виконання рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації щодо повної депопуляції диких свиней на території Національного природного парку Гомільшанські ліси прийняті на засіданні 16 березня 2017 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанцій виходив із того, що аналізуючи чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство України, термін депопуляція не встановлений, його визначення відсутнє в Інструкції, затвердженій наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 05 березня 2014 року № 81 (далі - Інструкції № 81), в Законі України Про ветеринарну медицину , у Положенні про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1350, у Законі України Про мисливське господарство та полювання .

4. Суд дійшов висновку що Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Зміївській районній державній адміністрації при прийнятті оскаржуваного рішення, оформленого протоколом № 8 від 16 березня 2017 року, щодо депопуляції диких свиней, діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України та Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 05 березня 2014 року № 81.

5. У ході судового розгляду справи установлено, що групою експертів проведено відстріл диких свиней, тобто способом, який не може гарантувати недопущення розповсюдження вірусу АЧС (африканська чума свиней) під час транспортування та забою. Отже, метод умертвіння тварин, визначений відповідачем в оскаржуваному рішенні, не передбачений приписами законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

6. Застрелені в інфікованій зоні дикі свині не були оглянуті відповідним державним інспектором ветеринарної медицини та досліджені на наявність африканської чуми свиней відповідними лабораторними методами, а одразу були знищені шляхом спалювання на місці умертвіння, що свідчить про порушення вимог Інструкції № 81.

7. Під час проведення 24 березня 2017 року депопуляції диких свиней, особи, які були задіяні у транспортуванні відстріляних диких свиней, були одягнені у спецодяг, який був пошкоджений та транспортування здійснювалось шляхом перетаскування туш диких свиней. Взуття осіб, задіяних у транспортуванні вбитих свиней, не було захищено від контакту з інфікованим матеріалом.

8. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року в частині визнання протиправним та скасування пунктів 3, 5, 8, 10, 11, 12, 13, 14 протоколу засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації Харківської області № 8 від 16 березня 2017 року скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначеної частини позовних вимог Громадській організації Грінда Інтернешнл відмовлено.

9. Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року скасовано у частині визнання протиправними дій щодо виконання рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації щодо повної депопуляції диких свиней на території Національного природного парку Гомільшанські ліси прийняті на засіданні 16 березня 2017 року та ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначеної частини позовних вимог Громадській організації Грінда Інтернешнл відмовлено.

10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що згідно із частиною другою Закону України Про ветеринарну медицину у разі підтвердження особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі - МЕБ), Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України або відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування визначають кордони інфікованої та буферної зон, а за необхідності - і зони спостереження.

11. Типовим положенням про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при районній державній адміністрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1350, визначено, що Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при райдержадміністрації (далі - Комісія) є постійно діючим органом при райдержадміністрації, який здійснює на території району оперативний контроль, керівництво і координацію діяльності органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб щодо запобігання спалахам особливо небезпечних хвороб, що входять до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі - заразні хвороби), і масовим отруєнням тварин та їх ліквідації.

До основних завдань Комісії, крім іншого, віднесено здійснення контролю через орган виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також керівників і спеціалістів підприємств, установ і організацій за: проведенням заходів щодо профілактики заразних хвороб тварин (ящур, чума, хвороба Ньюкасла, сибірка, сказ, туберкульоз, лейкоз тощо), хвороб, спільних для людей і тварин, та масових отруєнь тварин.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань: вживає оперативних заходів для локалізації та ліквідації спалахів заразних хвороб тварин; координує діяльність підприємств, установ і організацій району з питань проведення протиепізоотичних заходів; запроваджує карантинно-обмежувальні заходи або карантин у місці виникнення і розповсюдження заразних хвороб тварин; визначає кордони інфікованої та буферної зон, зони спостереження. У разі спалаху заразних хвороб тварин розміщує у засобах масової інформації повідомлення про кордони інфікованої та буферної зон, зони спостереження і за необхідності про проведені в кожній із цих зон ветеринарно-санітарні заходи.

12. Відповідно до пункту 5 Типового положення Комісія має право, зокрема, вирішувати питання про забій і знищення тварин, птиці у разі виявлення заразних хвороб, а також про вилучення з обігу, знезараження, переробку або інше використання продуктів і сировини тваринного та рослинного походження, визнаних не придатними для використання.

13. Частиною третьою статті 43 Закону України Про ветеринарну медицину визначено, що Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України або відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії приймають рішення про вжиття одного або декількох заходів, визначених відповідним планом дій за надзвичайних обставин або зводом правил, а у разі їх відсутності ухвалюють рішення про вжиття одного або декількох заходів, зазначених у статті 44 цього Закону, відповідно до характеру особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ, та рівня ризику в інфікованій і буферній зонах та зоні спостереження.

14. З метою здійснення оперативного контролю, керівництва та координації діяльності органів виконавчої влади, державних служб, підприємств, установ, організацій щодо недопущення поширення збудника африканської чуми свиней (АЧС) на території України Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Кабінеті Міністрів України прийнято рішення, оформлене протоколом засідання від 17 липня 2015 року № 2, за наслідками розгляду інформації про заходи, що вживаються в Україні для ліквідації, локалізації та недопущення розповсюдження збудника африканської чуми свиней, зокрема в Чернігівській, Київській, Житомирській та Рівненській областях, обговорено питання, які потребують вирішення, зокрема: - проведення депопуляції диких кабанів в неблагополучних щодо африканської чуми свиней областях та областях загрозливої зони, у тому числі в зоні відчуження.

15. Крім того, рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України, оформленого протоколом від 31 липня 2015 року № 3, визначено забезпечити депопуляцію диких кабанів в неблагополучних щодо африканської чуми свиней областях та областях загрозливої зони, у тому числі в зоні відчуження.

16. У подальшому Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Кабінеті Міністрів України у відповідних рішеннях, визначаючи методи боротьби зі збудником хвороби у дикій фауні, вказувалось на проведення депопуляції диких кабанів в неблагополучних щодо африканської чуми свиней областях.

17. Відповідно до пункту 8 статті 41 Закону України Про ветеринарну медицину рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України та місцевих державних надзвичайних протиепізоотичних комісій є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та власниками товарів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Громадська організація Грінда Інтернешнл звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Судами попередніх інстанцій установлено, що на засіданні Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації прийнято рішення, оформлене протоколом № 8 від 16 березня 2017 року, відповідно до якого керуючись статтею 48 Закону України Про ветеринарну медицину , Планом дій при виникненні захворювання свиней на африканську чуму свиней незалежно від типу ведення господарювання та форм власності, затвердженим наказом Головного держветінспектора України від 19 липня 2013 року № 100, Інструкцією щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 05 березня 2014 року № 81, з метою недопущення подальшого розповсюдження на території Зміївського району Харківської області африканської чуми свиней, комісія вирішила, зокрема:

визначити зоною захисту всю територію Національного природного парку Гомільшанські ліси Зміївського району Харківської області загальною площею 14,314 тис.га (пункт 3);

затвердити План організаційних, ветеринарно-санітарних та господарських заходів щодо ліквідації вогнища африканської чуми свиней в Національному природному парку Гомільшанські ліси Зміївського району Харківської області та не допущення розповсюдження захворювання на території Зміївського району (пункт 5);

створити робочі групи з метою обліку диких свиней, проведення обстеження лісових масивів НПП Гомільшанські ліси на предмет виявлення загиблих або підозрілих у захворюванні диких кабанів та проведення депопуляції диких кабанів на території НПП Гомільшанські ліси (пункт 8);

провести повну депопуляцію диких свиней на території Національного природного парку Гомільшанські ліси . Туші добутих диких кабанів знищувати шляхом спалювання (пункт 9);

розробити графіки та маршрути депопуляції диких кабанів, які погодити з керівниками мисливських угідь Зміївського, Первомайського та Балаклійського районів, управлінь Держпродспоживслужби Балаклійського та Первомайського районів та затвердити у голови Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївський районній державній адміністрації. Повідомити голів Державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при Балаклійській та Первомайській райдержадміністраціях про терміни проведення відстрілу диких кабанів з метою їх депопуляції на території Національного природного парку Гомільшанські ліси (пункт 10);

під час проведення заходів з депопуляції диких кабанів не допускати браконьєрського відстрілу диких кабанів на території Національного природного парку Гомільшанські ліси та прилеглих до парку мисливських угідь Зміївського району (пункт 11);

обладнати кормові майданчики з метою забезпечення концентрації дикого кабана для подальшої його депопуляції (пункт 12);

визначити найбільш ймовірні шляхи міграції диких кабанів з метою їх перекриття шляхом виставлення додаткових робочих груп з депопуляції диких кабанів (пункт 13);

визначити місце для проведення знищення (спалювання) добутих диких кабанів під час проведення заходів з депопуляції та в разі виявлення загиблих диких кабанів на території Національного природного парку Гомільшанські ліси (пункт 14).

20. На виконання рішення, ухваленого на засіданні Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації, оформленого протоколом № 8 від 16 березня 2017 року, щодо депопуляції диких свиней на території Національного природного парку Гомільшанські ліси Зміївського району Харківської області, на території Національного природного парку Гомільшанські ліси були проведені заходи з депопуляції диких свиней, у ході яких 24 березня 2017 року були знищені два кабани.

21. Не погоджуючись із таким рішенням та діями Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації позивач звернувся до суду із відповідним адміністративним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

22. Касаційна скарга обґрунтована тим, що термін депопуляція взагалі відсутній в національному законодавстві, Науково-технічна Рада Національного природного парку Гомільшанські ліси з наукової точки зору обґрунтувала, чому неможливо проводити відстріл диких кабанів, а також неефективність проведення такого заходу в цілях боротьби з африканською чумою свиней.

23. Всупереч рекомендаціям Науково-технічна Ради Національного природного парку Гомільшанські ліси , у порушення вимог Конституції України, законів України та Інструкції № 81, рішення засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації Харківської області, оформлене протоколом № 8 від 16 березня 2017 року, завідомо незаконно було прийнято до виконання, в результаті чого було вбито дві диких свині.

24. Ухваливши рішення про відповідність пунктів З, 5, 8, 10, 11, 12, 13, 14 протоколу засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації № 8 від 16 березня 2017 року положенням Закону України Про ветеринарну медицину , Інструкції № 81, та переліку встановленим ними ветеринарно-санітарним заходам, які застосовуються під час карантину тварин, суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що питання стосується особливої території - території об`єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, який підлягає особливій охороні.

25. На думку позивача, застосування норм Закону України Про ветеринарну медицину в даному випадку не підлягає, оскільки цей Закон визначає загальний порядок щодо тварин, які утримуються в господарствах, а не на території природно-заповідного фонду.

26. Скаржник зазначає, що саме в Інструкції № 81 визначено порядок проведення профілактичних заходів і керуючись саме цією Інструкцією № 81 приймалось оскаржуване рішення відповідача, без повного урахування вимог Закону України Про природно-заповідний фонд , який підлягає обов`язковому застосуванню при вирішенні питань, що стосуються об`єктів природно-заповідного фонду України - в даному випадку національного природного парку.

27. Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Зміївській районній державній адміністрації подано відзив на касаційну скаргу Громадської організації Грінда Інтернешнл на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року, у якому вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Статтею 2 Закону України Про ветеринарну медицину передбачено, що законодавство про ветеринарну медицину складається з Конституції України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них.

29. Відповідно до статті 3 Закону України Про ветеринарну медицину основними завданнями держави в галузі ветеринарної медицини є:

зменшення або усунення ризиків виникнення зоонозів та захворювання населення;

захист тварин та населення від збудників та хвороб тварин шляхом здійснення профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів;

здійснення заходів унеможливлення перенесення хвороб тварин через товари, засоби догляду за тваринами і супутні об`єкти;

встановлення ефективних та дієвих засобів виявлення, локалізації, контролю і за можливості - ліквідації ендемічних хвороб тварин та ліквідації екзотичних хвороб тварин, занесених на територію України;

забезпечення надійних та ефективних заходів ліквідації спалахів хвороб тварин з метою зменшення втрат тварин, а в разі зоонозів - зменшення ризику для людей.

30. Згідно із статтею 1 Закону України Про ветеринарну медицину Державний департамент ветеринарної медицини з державною інспекцією ветеринарної медицини (далі - Департамент) - орган державного управління, що здійснює функції адміністрації ветеринарної медицини України;

особливо небезпечні хвороби, що входять до списку МЕБ, - заразні хвороби тварин, що можуть швидко поширюватися у значних масштабах незалежно від державних кордонів, які можуть мати значні соціально-економічні наслідки або становити загрозу для здоров`я людини чи тварини і суттєво вплинути на міжнародну торгівлю тваринами та продуктами тваринного походження.

31. Пунктом 1 частини першої статті 33 Закону України Про ветеринарну медицину передбачено, що список хвороб, що підлягають повідомленню, затверджується Департаментом та включає всі особливо небезпечні хвороби, занесені до списку МЕБ.

32. Відповідно до статті 43 Закону України Про ветеринарну медицину якщо є підозра спалаху особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ, державний ветеринарний інспектор, який здійснює нагляд за тваринами, що захворіли або щодо яких є підозра на захворювання, здійснює відбір патологічного матеріалу згідно з процедурами, визначеними у відповідних правилах, і направляє його до уповноваженої лабораторії для проведення необхідних діагностичних досліджень.

У разі підтвердження особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку МЕБ, Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України або відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування визначають кордони інфікованої та буферної зон, а за необхідності - і зони спостереження.

Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України або відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії приймають рішення про вжиття одного або декількох заходів, визначених відповідним планом дій за надзвичайних обставин або зводом правил, а у разі їх відсутності ухвалюють рішення про вжиття одного або декількох заходів, зазначених у статті 44 цього Закону, відповідно до характеру особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ, та рівня ризику в інфікованій і буферній зонах та зоні спостереження.

У разі спалаху особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку МЕБ, Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України та місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії розміщують у засобах масової інформації повідомлення, які повинні містити відомості про кордони інфікованої і буферної зон, зони спостереження та за необхідності - про застосовані в кожній із цих зон ветеринарно-санітарні заходи.

Голова Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України повідомляє Головному державному санітарному лікарю України про заходи, яких необхідно вжити з метою обмеження пересування людей та проведення дезінфекції, якщо є така необхідність.

Після запровадження карантину тварин особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ, Головний державний ветеринарний інспектор України надсилає повідомлення згідно з узгодженими процедурами про деталі спалаху особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку МЕБ, вірогідне джерело інфекції, заходи, що вживаються для контролю спалаху, а також заплановані ветеринарно-санітарні заходи до відповідних міжнародних організацій та ветеринарних адміністрацій сусідніх країн і до заінтересованих торгових партнерів, на які може мати вплив спалах особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку МЕБ.

Перелік особливо небезпечних (карантинних) хвороб затверджується Кабінетом Міністрів України.

33. Пунктом 6 частини першої статті 44 Закону України Про ветеринарну медицину передбачено, що державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України, відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування відповідно до характеру хвороби, що підлягає повідомленню, про спалах якої було оголошено, та рівня ризику в інфікованій, буферній зонах, а якщо необхідно - у зоні спостереження може ухвалити рішення про вжиття заходів, що вважаються доцільними для локалізації, контролю та ліквідації хвороби, що підлягає повідомленню, а саме вилучення і безпечне знищення туш тварин, які загинули або були вбиті, та інших товарів або гною у разі неможливості їх знешкодження звичайними методами очистки та дезінфекції.

34. Частиною другою статті 32 Закону України Про мисливське господарство та полювання відстріл мисливських тварин у встановлених ветеринарною службою вогнищах сказу та інших небезпечних захворювань здійснюється відповідно до законодавства про ветеринарну медицину.

35. Постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2007 року № 1006 затверджено Перелік особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин.

36. Африканська чума свиней включена до Переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин.

37. Відповідно до пункту 1 Типового положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при обласній державній адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1350 Про затвердження Положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України та типових положень про місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії , Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при облдержадміністрації (далі - Комісія) є постійно діючим органом при облдержадміністрації, який здійснює на території області оперативний контроль, керівництво і координацію діяльності органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб щодо запобігання спалахам особливо небезпечних хвороб, що входять до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі - заразні хвороби), і масовим отруєнням тварин та їх ліквідації.

38. Пунктом 3 Типового положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при обласній державній адміністрації передбачено, що основними завданнями Комісії, зокрема, є здійснення контролю через органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також керівників і спеціалістів підприємств, установ і організацій за проведенням заходів щодо профілактики заразних хвороб тварин (ящур, чума, хвороба Ньюкасла, сибірка, сказ, туберкульоз, лейкоз тощо), хвороб, спільних для людей і тварин, та масових отруєнь тварин.

39. Згідно з пунктом 4 Типового положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при обласній державній адміністрації Комісія відповідно до покладених на неї завдань вживає оперативних заходів для локалізації та ліквідації спалахів заразних хвороб тварин; координує діяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій області, надзвичайних протиепізоотичних комісій при райдержадміністраціях та міських радах з питань проведення протиепізоотичних заходів; визначає кордони інфікованої та буферної зон, зони спостереження.

40. Відповідно до пункту 5 Типового положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при обласній державній адміністрації Комісія має право вирішувати питання про забій і знищення тварин, птиці у разі виявлення заразних хвороб, а також про вилучення з обігу, знезараження, переробку або інше використання продуктів і сировини тваринного та рослинного походження, визнаних не придатними для використання.

41. Порядок проведення профілактичних заходів щодо недопущення захворювання свиней на африканську чуму свиней (далі - АЧС), ветеринарно-санітарних заходів у випадках прояву хвороби серед свиней у господарствах різних форм власності, у тому числі приватному секторі, дикій фауні та оздоровлення їх від АЧС, поводження з продукцією свинарства, одержаною в неблагополучних господарствах щодо АЧС, та є обов`язковою для виконання господарствами незалежно від форми власності і підпорядкування, фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, громадянами, спеціалістами ветеринарної медицини, органами місцевого самоврядування визначено Інструкцією щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05 березня 2014 року № 81.

42. Згідно із пунктом 1.1 Інструкції № 81 африканська чума свиней (Pestis africana suum, хвороба Монтгомері) - висококонтагіозна вірусна хвороба, яка перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно й характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що призводить до значних економічних збитків.

43. Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 Інструкції № 81 після одержання інформації про встановлення діагнозу на АЧС ДНПК приймає рішення про оголошення господарства, мисливського господарства, населеного пункту, району або декількох районів (залежно від епізоотичної ситуації) неблагополучними щодо АЧС і встановлення в них карантину, визначає межі епізоотичного осередку, зон захисту і нагляду та організовує проведення в них таких протиепізоотичних заходів:

охоронно-карантинні - забезпечення локалізації вогнища інфекції, виконання карантинних заходів з недопущення розповсюдження захворювання;

епізоотологічні - проведення обстеження епізоотичних вогнищ та інфікованих об`єктів, аналізу епізоотичної ситуації, розробки і контролю здійснення заходів з ліквідації хвороби;

діагностичні - відбір патологічного матеріалу та доставка його в регіональні державні лабораторії ветеринарної медицини, ДНДІЛДВСЕ, референс - лабораторії Всесвітньої організації охорони здоров`я тварин (МЕБ);

матеріально- технічні - забезпечення проведення заходів дезінфекційною технікою, засобами для ліквідації осередку інфекції, засобами індивідуального захисту осіб, що працюють у неблагополучному пункті.

Неблагополучними пунктами щодо АЧС вважають господарства, мисливські господарства, населені пункти, де виявлено хворих на АЧС свиней.

44. Пунктом 7.4 Інструкції № 81 передбачено, що 7.4. Державна надзвичайна протиепізоотична комісія визначає межі епізоотичного осередку АЧС з визначенням двох територіальних зон - захисної та зони нагляду.

Епізоотичний осередок - місце прояву захворювання (господарство, населений пункт, мисливські господарства) із загрозою поширення хвороби.

45. Пунктом 7.5 Інструкції № 81 визначено заходи в епізоотичному осередку, а саме:

вилучення всіх свиней та отриману від них продукцію;

вилучених тварин піддають умертвінню в найкоротший строк під постійним наглядом та таким способом, який гарантує недопущення розповсюдження вірусу АЧС під час транспортування та забою.

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

46. Отже, у встановлених ветеринарною службою вогнищах сказу та інших небезпечних захворювань відстріл мисливських тварин здійснюється відповідно до законодавства про ветеринарну медицину.

47. У разі підтвердження особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку МЕБ, Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України або відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування визначають кордони інфікованої та буферної зон, а за необхідності - і зони спостереження.

48. Відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії, відповідно до характеру хвороби, що підлягає повідомленню, про спалах якої було оголошено, та рівня ризику в інфікованій, буферній зонах може ухвалити рішення про вжиття заходів, що вважаються доцільними для локалізації, контролю та ліквідації хвороби, що підлягає повідомленню, а саме вилучення і безпечне знищення туш тварин, які загинули або були вбиті.

49. Як установлено судом до Зміївської районної державної лікарні ветеринарної медицини від директора Національного природного парку Гомільшанські ліси надійшло повідомлення про виявлення, при патрулюванні співробітниками Національного природного парку Гомільшанські ліси лісового масиву Коропівського природоохоронного відділення в кв. 28 вид 6, у заповідній зоні парку чотирьох голів загиблих диких свиней.

50. За результатами досліджень Регіональної державної лабораторії державної ветеринарної медицини у матеріалі від 4 трупів диких свиней, виявлених на території Національного природного парку Гомільшанські ліси , виявлено ДНК вірус африканської чуми свиней.

51. Африканська чума свиней включена до Переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин.

52. Отже, на території Національного природного парку Гомільшанські ліси було виявлено спалах африканської чуми свиней, яка включена до Переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин.

53. Оскільки Національний природний парк Гомільшанські ліси підлягає особливій охороні, а тому приймаючи рішення, оформлене протоколом № 8 від 16 березня 2017 року, щодо депопуляції диких свиней на території Національного природного парку Гомільшанські ліси Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Зміївській районній державній адміністрації, вчинила дії направлені на недопущення розповсюдження на території природного парку зазначеної хвороби.

54. Не заслуговує на увагу твердження позивача про те, що застосування норм Закону України Про ветеринарну медицину в даному випадку не підлягає, так як цей Закон визначає загальний порядок щодо тварин, які утримуються в господарствах, а не на території природно-заповідного фонду, оскільки цим Законом прямо не визначено, що сферою застосування цього Закону є саме порядок щодо тварин, які утримуються в господарствах.

55. Зазначаючи про те, що відповідач прийняв оскаржуване рішення без повного урахування вимог Закону України Про природно-заповідний фонд , який підлягав обов`язковому застосуванню при вирішенні питань, що стосуються об`єктів природно-заповідного фонду України, не конкретизував, які саме норми цього Закону не було ураховано або яким положенням цього Закону суперечить оскаржуване рішення.

56. Виходячи із завдань та повноважень відповідача, визначених нормами чинного законодавства, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відповідність пунктів 3, 5, 8, 10, 11, 12, 13, 14 протоколу засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації № 8 від 16 березня 2017 року положенням Інструкції № 81, Закону України Про ветеринарну медицину , та переліку встановленим ними ветеринарно - санітарним заходам, які застосовуються під час карантину тварин.

57. З огляду на те, що позивачем фактично оскаржуються дії Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації щодо безпосереднього проведення депопуляції диких свиней, а судом не установлено, що відповідачем вчинялись дій щодо виконання рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації щодо повної депопуляції диких свиней на території Національного природного парку Гомільшанські ліси прийняті на засіданні 16 березня 2017 року, оскільки останньою лише прийнято рішення, яким визначено заходи з проведення депопуляції диких кабанів, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку відмовивши у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій щодо виконання рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зміївській районній державній адміністрації щодо повної депопуляції диких свиней на території Національного природного парку Гомільшанські ліси прийняті на засіданні 16 березня 2017 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. За вищенаведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Громадської організації Грінда Інтернешнл залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний