УХВАЛА
18 серпня 2021 року
м. Київ
справа №120/2165/20-а
адміністративне провадження №К/9901/28210/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №120/2165/20-а за позовом Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області до Вінницької обласної державної адміністрації, треті особи: Михайлівська сільська рада Гайсинського району Вінницької області, Краснопільська сільська рада Гайсинського району Вінницької області, Кабінет Міністрів України, про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
В травні 2020 року Гранівська сільська рада Гайсинського району Вінницької області звернулась до суду з позовом до Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Вінницької обласної державної адміністрації, що полягають у включенні Гранівської сільської об`єднаної територіальної громади до Краснопільської об`єднаної територіальної громади в проекті перспективного плану формування територіальних громад Вінницької області, який листом вих. №01.01-06/1123 від 14 лютого 2020 року винесено на розгляд Кабінету Міністрів України.
Зобов`язано Вінницьку обласну державну адміністрацію внести на розгляд до Кабінету Міністрів України проект акту про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Вінницької області, яким передбачити включення до вказаного плану Гранівської сільської об`єднаної територіальної громади (с. Гранів та с. Михайлівка).
В решті позовних вимог суд відмовив.
02 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Кабінету Міністрів України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №120/2165/20-а.
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена у відкритому судовому засіданні, за участю представника скаржника 24 березня 2021 року, а касаційну скаргу подано на пошту 29 липня 2021 року, тобто з значним пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Одночасно з касаційною скаргою скаржником подано клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 працівників органів державної влади переведено на віддалений режим роботи, що вплинуло на строки подання касаційної скарги.
Зазначає також, що відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцевих і перехідних положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Враховуючи зазначене просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити пропущений строк.
Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії права на суд , може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Разом з тим обґрунтування скаржника щодо пропуску строку на касаційне оскарження в зв`язку з встановленням карантинних обмежень не містять доводів щодо неможливості вчинення скаржником відповідних процесуальних дій щодо своєчасного оскарження судових рішень з дотриманням встановленого строку на касаційне оскарження та не підтверджені відповідними доказами, а містять лише загальне посилання на пункт 3 Розділу VI Прикінцевих і перехідних положень КАС України.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Запроваджений Законом №731-ІХ механізм поновлення строку може бути реалізований виключно за умови, якщо особа, яка оскаржує судове рішення, доведе, що неможливість вчинення процесуальної дії була пов`язана з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
При цьому, клопотання скаржника не містить доводів та обґрунтувань, підтверджених належними доказами щодо наявності конкретних обставин та причин пов`язаних саме із встановленням карантину та запровадженням обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, у своєму рішенні у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.
Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, не надання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
Керуючись статтями 169, 329, 330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску Кабінетом Міністрів України строку на касаційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №120/2165/20-а.
Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №120/2165/20-а залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
В.М. Соколов
Н.А. Данилевич
Л.О. Єресько ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.08.2021 |
Оприлюднено | 20.08.2021 |
Номер документу | 99093826 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Поліщук Ірина Миколаївна
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Соколов В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні