Ухвала

від 22.09.2021 по справі 120/2165/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 120/2165/20-а

адміністративне провадження № К/9901/28210/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Єресько Л.О.,

перевіривши касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №120/2165/20-а за позовом Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області до Вінницької обласної державної адміністрації, треті особи: Михайлівська сільська рада Гайсинського району Вінницької області, Краснопільська сільська рада Гайсинського району Вінницької області, Кабінет Міністрів України, про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

В травні 2020 року Гранівська сільська рада Гайсинського району Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, звернулась до суду з позовом до Вінницької обласної державної адміністрації, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Кабінету Міністрів України, Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Вінницької обласної державної адміністрації, що полягають у включенні Гранівської сільської об`єднаної територіальної громади до Краснопільської об`єднаної територіальної громади в проекті перспективного плану формування територіальних громад Вінницької області, який листом вих. №01.01-06/1123 від 14 лютого 2020 року винесено на розгляд Кабінету Міністрів України.

Зобов`язано Вінницьку обласну державну адміністрацію внести на розгляд до Кабінету Міністрів України проект акту про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Вінницької області, яким передбачити включення до вказаного плану Гранівської сільської об`єднаної територіальної громади (с. Гранів та с. Михайлівка).

В решті позовних вимог суд відмовив.

02 серпня Верховного Суду надійшла касаційна скарга Кабінету Міністрів України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №120/2165/20-а.

Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2021 року визнано неповажними причини пропуску Кабінетом Міністрів України строку на касаційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №120/2165/20-а. Касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.

Одночасно скаржнику було роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 25 серпня 2021 року скаржником отримано ухвалу Верховного Суду від 18 серпня 2021 року.

06 вересня 2021 року на адресу Верховного Суду від Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до касаційного суду скаржник зазначає, що згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження - для випадків не вручення копії повного тексту постанови апеляційного суду в день її ухвалення, якщо касаційну скаргу подано у певний строк, який починає відраховуватися від дати одержання повного тексту постанови суду апеляційної інстанції. Станом на 03 вересня 2021 року Сьомий апеляційний адміністративний суд не надсилав на адресу Кабінету Міністрів України повний текст постанови від 24 березня 2021 року. З огляду на те, що судом апеляційної інстанції фактично не було виконано свій обов`язок щодо направлення повного тексту вказаної постанови на поштову адресу скаржника, на думку скаржника, існують достатні та обґрунтовані правові підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

При цьому, відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.

ЄСПЛ зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (§ 35 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії , № 11681/85).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (§ 34 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України , № 17160/06 та № 35548/06).

Як слідує з оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена у відкритому судовому засіданні, за участю представника скаржника 24 березня 2021 року, а касаційну скаргу подано на пошту 29 липня 2021 року, тобто з значним пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.

Таким чином, скаржник був обізнаний про результат розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Тому доводи скаржника щодо неможливості оскаржити судове рішення апеляційної інстанції з дотриманням строків, визначених КАС України, лише з підстав порушення судом апеляційної інстанції обов`язку щодо своєчасного направлення копій судових рішень учасникам справи, суд оцінює критично, так як скаржником не надано будь-яких належних доказів порушення апеляційним судом порядку вручення/надсилання оскаржуваної постанови (довідка суду, тощо), а також не надано доказів того, що представник скаржника, який був присутнім у судовому засіданні, вчиняв дії для того, щоб отримати копію повного тесту оскаржуваного рішення (звернення із до суду із заявою, тощо). Маючи намір оскаржити постанову суду апеляційної інстанції до Верховного Суду та незаперечність факту про обізнаність щодо результату розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції, скаржник мав би недопустити тривалого зволікання (понад чотири місяці) з поданням касаційної скарги.

На думку скаржника, закон надає імперативне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження - для випадків невручення копії повного тексту постанови апеляційного суду в день її ухвалення, якщо касаційну скаргу подано у певний строк, який починає відраховуватися від дати одержання повного тексту постанови апеляційної інстанції. Однак цей строк для Кабінету Міністрів України не почав перебіг з огляду на неотримання судового рішення, а має місце поважна причина пропуску строку.

Проте такі доводи є безпідставними, оскільки частина друга статті 329 КАС України встановлює право учасника справи на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у випадку, якщо повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, а не змінює загальні строки реалізації права на касаційне оскарження і не встановлює для суду обов`язку поновити цей строк без урахування сукупності обставин його пропуску.

Метою цієї норми є забезпечення можливості учаснику справи подати касаційну скаргу з наведенням підстав касаційного оскарження, якими відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що можливе виключно після ознайомлення з повним текстом судового рішення. Надання частиною другою статті 329 КАС України саме права на поновлення строку на касаційне оскарження кореспондується зі статтею 44 КАС України щодо обов`язку учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, лише за умови добросовісного користування учасником справи належними йому правами, в цьому випадку, доведення вчинення активних дій, в тому числі й щодо отримання судового рішення з метою його оскарження в строк, визначений частиною першою статті 329 КАС України, або наявність дійсно поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлений судом.

Колегією суддів встановлено сукупність обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, а саме:

1) представник Кабінету Міністрів України був присутнім у судовому засіданні під час оголошення вступної та резолютивної частини постанови апеляційного суду;

2) повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 30 березня 2021 року;

3) до Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст судового рішення надіслано судом 02 квітня 2021 року, зареєстровано 04 квітня 2021 року і оприлюднено 04 квітня 2021 року;

4) Кабінет Міністрів України не вживав заходів задля отримання копії судового рішення у суді апеляційної інстанції

За таких обставин, колегією суддів визнається, що посилання скаржника, який є суб`єктом владних повноважень, на неотримання судового рішення апеляційної інстанції у цій справі не є безумовною підставою для поновлення йому пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки з повним текстом постанови апеляційного суду скаржник був ознайомлений ще у березні 2021 року і своєю поведінкою не продемонстрував зацікавленість у отриманні в суді копії постанови апеляційного суду (у випадку неотримання поштового відправлення) та добросовісного використання процесуальних прав.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Водночас, суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі №9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі №9901/95/19, від 08 квітня 2019 року у справі №9901/138/19 та від 03 червня 2019 року у справі №640/3940/19.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії права на суд , може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Водночас у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником не наведено належних обґрунтувань поважності причин пропуску такого строку, як і не надано належних доказів поважності причин пропуску такого строку.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави для визнавання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та підстави для поновлення такого строку.

Станом на день постановлення цієї ухвали року інших документів на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 18 серпня 2021 року не надходило.

Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, відсутність відповідних доказів щодо поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 333 КАС України за наслідками розгляду заяви скаржника щодо усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №120/2165/20-а.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №120/2165/20-а за позовом Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області до Вінницької обласної державної адміністрації, треті особи: Михайлівська сільська рада Гайсинського району Вінницької області, Краснопільська сільська рада Гайсинського району Вінницької області, Кабінет Міністрів України, про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов Н.А. Данилевич Л.О. Єресько