Постанова

від 17.08.2021 по справі 420/5/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 420/5/20

адміністративне провадження № К/9901/2471/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В.

за участю секретаря судового засідання : Грабовської Т.О.,

представника позивача Петровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу № 420/5/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Екодвутавр

до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради

про визнання протиправними дій, скасування постанови, визнання нечинним та скасування припису

за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кравця О.О., Домусчі С.Д., Коваля М.П. від 22 грудня 2020 року,

У С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Екодвутавр (далі - ТОВ Екодвутавр , позивач) звернулося до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК Одеської МР, відповідач), у якому відповідно до уточнених позовних вимог від 22 січня 2020 року просило:

- визнати протиправними дії Управління ДАБК Одеської МР щодо складання акта позапланової перевірки дотримання вимог діючого законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та державних стандартів і правил № 002001 від 29 листопада 2019 року з боку ТОВ Екодвутавр ;

- скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 073/19/558вих від 13 грудня 2019 року на суму 94590,00 грн, складену на підставі протоколу від 29 листопада 2019 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ Екодвутавр ;

- скасувати припис від 29 листопада 2019 року, виданий ТОВ Екодвутавр щодо усунення порушень у сфері містобудівній діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позапланова перевірка проведена з порушенням вимог законодавства, зокрема, її проведено за відсутності уповноваженої особи позивача, а тому документи, що прийняті за її наслідками, зокрема, припис та постанова про накладення штрафу є протиправними. Крім того, зазначає, що позивач не порушував норми містобудівного законодавства, а тому, вважає, що складені за результатом перевірки документи є протиправними.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у задоволенні позову було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що процедуру проведення позапланової перевірки дотримано, що свідчить про правомірність прийнятих за її результатом припису та постанови.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Екодвутавр задоволено, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року скасовано та ухвалено нову постанову про часткове задоволення позову: скасовано постанову начальника Управління ДАБК Одеської МР про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 073/19/558вих від 13 грудня 2019 року на суму 9 4590,00 грн, складену на підставі протоколу від 29 листопада 2019 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ Екодвутавр ; скасовано припис начальника Управління ДАБК Одеської МР від 29 листопада 2019 року, виданий ТОВ Екодвутавр щодо усунення порушень у сфері містобудівній діяльності.

Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що проєктна документація щодо реконструкції будівлі під багатоквартирний житловий будинок з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою: м. Одеса, Приморський район, провулок Успенський, 11, затверджена відповідно до вимог статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності наказом директора замовника будівництва від 27 листопада 2019 року, тому в діях ТОВ Екодвутавр відсутні будь-які ознаки порушення вимог частини першої статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність при будівництві дев`яти поверхів та відсутні підстави для притягнення до відповідальності за пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що несвоєчасне подання замовником інформацію про коригування проєктної документації може бути підставою для притягнення саме замовника будівництва до відповідальності за пунктом 7 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Управління ДАБК Одеської МР звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити у силі.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 7, частини першої статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність , статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 7 частини другої, пунктів 7, 8 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про незаконність винесених припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил № 709/19 від 29 листопада 2019 року, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та стягнення штрафу, а також про те, що в діях ТОВ Екодвутавр відсутні будь-які ознаки порушення вимог частини першої статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність при будівництві і, відповідно, відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності.

Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду з приводу застосування вищевказаних норм матеріального права.

12 липня 2021 року від ТОВ Екодвутавр надійшов відзив на касаційну скаргу Управління ДАБК Одеської МР, в якому зазначається, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях відповідача ознак правопорушення у сфері містобудівної діяльності та прийняв законне та обґрунтоване рішення; просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу до суду подано 8 лютого 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 420/5/20, витребувано матеріали адміністративної справи та встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу Відділу ДАБК виконкому Криворізької МР.

Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2021 року справу № 420/5/20 призначено до розгляду у письмовому провадженні на 31 травня 2021 року, під час якого вирішено перейти у судове засідання.

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року призначено розгляд справи № 420/5/20 у відкритому судовому засіданні на 22 червня 2021 року, яке у подальшому перенесено на 13 липня 2021 року та 17 серпня 2021 року.

12 липня 2021 року ТОВ Екодвутавр подано клопотання про закриття касаційного провадження у справі, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій на підставі зібраних у матеріалах справи доказів установлено, що на підставі наказу Управління ДАБК Одеської МР № 01-13/462ДАБК від 26 листопада 2019 року та депутатського звернення депутата Одеської МР VII за № 3706/д-мр від 22 листопада 2019 року (вх. № Ю1-2/154-Д від 22 листопада 2019 року) було проведено позапланову перевірку на об`єкті з реконструкції будівлі під багатоквартирний житловий будинок з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою: м. Одеса, пров. Успенський, 11.

26 листопада 2019 року відповідачем було видано направлення № 002001 для проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за вказаною адресою. На момент виїзду директору ТОВ Екодвутавр ОСОБА_1 надано копію звернення депутата Одеської МР, наказу на проведення позапланової перевірки, направлення для проведення позапланової перевірки та службового посвідчення, що підтверджується підписом ОСОБА_1 .

Будівля за адресою: м. Одеса, пров. Успенський, 11 запроєктована семиповерхова з цокольним поверхом. Умовна висота будинку - 20,1 м. Разом з тим, за результатами перевірки, відповідачем встановлено, що генеральним підрядником ТОВ Екодвутавр виконуються будівельні роботи з влаштування 9-поверхового монолітного залізобетонного каркасу, а саме виконувалися будівельні роботи із влаштування вертикальних несучих залізобетонних конструкцій (колон) на рівні 9-ого поверху.

З огляду на зазначене, відповідачем встановлено факт будівництва дев`ятиповерхового житлового будинку по пров. Успенський ,11 м. Одеса замість 7-поверхового житлового будинку, який передбачений затвердженою проєктною документацією, що свідчить про виконання генеральним підрядником ТОВ Екодвутавр будівельних робіт з відхиленням від затвердженої проєктної документації, тим самим генеральним підрядником ТОВ Екодвутавр порушено вимоги частини першої статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність .

За результатом здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю посадовими особами відповідача 29 листопада 2019 року було складено акт щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 002001, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил № 709/19 від 29 листопада 2019 року про приведення об`єкта у відповідність до затвердженої проєктної документації у термін до 29 грудня 2019 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 листопада 2019 року із посиланням на пункт 8 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Акт перевірки, протокол та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил № 709/19 від 29 листопада 2019 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 листопада 2019 року були підписані уповноваженою особою ТОВ Екодвутавр ОСОБА_1 29 листопада 2019 року без зауважень.

13 грудня 2019 року у приміщенні Управління ДАБК Одеської МР у присутності керівника ТОВ Екодвутавр розглядалася справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 073/19/558-вих.

Судом апеляційної інстанції додатково було встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що містобудівними умовами та обмеженнями для проєктування реконструкції будівлі під багатоквартирний житловий будинок з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою: м. Одеса, Приморський район, провулок Успенський, 11, затвердженими наказом Управляння архітектури та містобудування Одеської МР № 01-06/169 від 17 серпня 2018 року, було визначено, що гранично допустима висота об`єкта розраховується з дотриманням вимог та положень Історико-архітектурного опорного плану, проєкту зон охорони та визначення меж історичних ареалів м. Одеси, затвердженого наказом Міністерства культури та туризму України від 20 серпня 2008 року № 9728/0/16-08, з дотриманням нормативного часу інсоляції прилеглої забудови та вимог таблиці 7.1 ДБН В.1.1-12:2014 Будівництво у сейсмічних районах України , враховуючи розміщення на суміжній земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 90, будівлі учбово-виховального комплексу № 90, при визначенні поверховості об`єкта врахувати вимоги ДБН В.2.2-4-97 Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів .

25 листопада 2019 року директором ТОВ УКЕКСПЕРТБУДПРОЕКТ було затверджено експертний звіт № 42/19 щодо розгляду проєктної документації за проєктом Реконструкції будівлі під багатоквартирний житловий будинок з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою: м. Одеса, Приморський район, провулок Успенський, 11 (корегований), в якому серед техніко-економічних показників вказано поверховість - 10 поверхів.

Наказом директора БК Нове житло від 27 листопада 2019 року було затверджено проєкт реконструкції будівлі під багатоквартирний житловий будинок з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою: м. Одеса, Приморський район, провулок Успенський, 11, у якому серед техніко-економічних показників вказано поверховість - 10 поверхів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження Департаменту ДАБК Одеської МР у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України Про архітектурну діяльність , Про регулювання містобудівної діяльності , Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проєктувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судами попередніх інстанцій було встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що порядок проведення позапланової перевірки та ухвалення постанови про накладення штрафу на позивача відповідачем дотримано. У цій частині постанова суду апеляційної інстанції не оскаржується.

Стосовно доводів скаржника про необґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності у діях позивача ознак порушення частини першої статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність внаслідок неправильного, на думку скаржника, застосування судом статті 7, частини першої статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність , статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про архітектурну діяльність проєкт - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.

Відповідно до статті 7 Закону України Про архітектурну діяльність проєктна документація на будівництво об`єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

Проєкти об`єктів архітектури затверджуються замовником. Унесення змін до затвердженого проєкту проводиться виключно за згодою автора проєкту, а в разі відхилення від технічних умов - за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.

Частина перша статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність визначає, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проєктної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Стаття 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що проєктна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Експертиза проєктів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності.

Обов`язковій експертизі підлягають проєкти будівництва об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.

Згідно з пунктом 15.4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 16 травня 2011 року № 45, у разі прийняття рішення щодо коригування проєктної документації проектною організацією, яка не є її розробником, скоригована проєктна документація підлягає погодженню з проєктувальником - розробником проєкту, крім випадку передачі відповідно до законодавства авторських майнових прав іншій особі.

Зі змісту наведених правових норм убачається, що будівництво об`єктів архітектури здійснюється відповідно до затвердженої замовником будівництва у встановленому порядку проєктної документації. Такий проєкт розробляється відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та не підлягає погодженню з державними органами або органами місцевого самоврядування. У разі, якщо об`єкт будівництва належить за класом наслідків до об`єктів із середніми (СС2) або значними (СС3) наслідками, то розроблений проєкт підлягає обов`язковій експертизі. До проєкта будівництва можуть бути внесені зміни у встановленому порядку лише за згодою замовника будівництва та за погодженням з розробником первинної проєктної документації.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, об`єкт будівництва Реконструкція будівлі під багатоквартирний житловий будинок з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до класу наслідків СС2, що підтверджуються висновками експертного звіту № 42/19 від 25 листопада 2019 року, виконаного ТОВ Укрекспертбудпроект .

Судом апеляційної інстанції також встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що після внесення змін до проєктної документації, зокрема, у частині техніко-економічних показників, висотність об`єкта будівництва була встановлена у 10 поверхів. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що корегована проєктна документація з реконструкції будівлі під багатоквартирний житловий будинок з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою: м. Одеса, Приморський район, провулок Успенський, 11, була затверджена у встановленому порядку замовником будівництва - наказом директора БК Нове житло від 27 листопада 2019 року відповідно до вимог статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , статті 7 Закону України Про архітектурну діяльність .

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що проєктна документація після внесення до неї змін підлягала експертизі та відповідно до експертного висновку № 42/19 від 25 листопада 2019 року проєктна документація з відповідними техніко-економічними показниками, включаючи висотність об`єкта будівництва у 10 поверхів, рекомендована до затвердження як така, що відповідає містобудівним умовам та обмеженням.

На цій підставі суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що постанова про накладення на позивача штрафу та припис, винесений за результатом проведеної перевірки є протиправними.

Однак, колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними з огляду на таке.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідальність у вигляді штрафу покладається на суб`єктів містобудування, які виконують будівельні роботи (підрядні, генпідрядні організації), за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проєктних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що оскаржуваною постановою про накладення штрафу № 073/19/558-вих від 13 грудня 2019 року ТОВ Екодвутавр притягнуто до відповідальності за пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , тобто за здійснення будівельних робіт з відхиленням від затвердженої проєктної документації. Таке відхилення, на думку відповідача, виразилось у будівництві 9-го поверху у той час, як запроєктовано 7-поверхову споруду.

Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується позивачем, до проєктної документації у подальшому були внесені зміни, які затвердженні 27 листопада 2019 року. Проте корегована проєктна документація не була своєчасно подана до органів ДАБК Одеської МР. Крім того, указана корегована документація не була пред`явлена позивачем також і під час проведення перевірки 29 листопада 2021 року.

На цій підставі колегія суддів доходить висновку про те, що Управління ДАБК Одеської МР, зазначаючи в акті перевірки про відхилення об`єкта будівництва від затвердженої проєктної документації, діяло правомірно, оскільки на момент проведення перевірки позивач, представник якого був присутній під час проведення такої перевірки, не пред`явив кореговану проєктну документацію, затверджену у встановленому порядку. Крім того, акт перевірки від 29 листопада 2019 року був підписаний уповноваженою особою ТОВ Екодвутавр ОСОБА_1 без зауважень.

Колегія суддів також бере до уваги конституційні положення, відповідно до яких: власність зобов`язує та не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (частина третя статті 13 Конституції України); використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства (частина сьома статті 41 Конституції України).

Зазначені конституційні положення деталізовані, зокрема у статті 319 Цивільного кодексу України, яка гарантує, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону та відповідають моральним засадам суспільства; держава не втручається у здійснення власником права власності, але діяльність власника може бути обмежена чи припинена у випадках і в порядку, установлених законом.

Верховний Суд також акцентував увагу на тому, що власність не тільки надає перевагу власнику, а й покладає на нього низку обов`язків перед суспільством та державою. Поняття власність зобов`язує пов`язане з принципом поєднання інтересів власника та інших осіб, обов`язком використовувати власність у своїх інтересах з неухильним обов`язком поважати інтереси всього суспільства.

Значення конституційних положень у сфері захисту права власності у сфері будівництва полягає в обов`язку суб`єктів містобудівної діяльності під час здійснення підготовчих та будівельних робіт неухильно дотримуватися вимог, зокрема, законів України Про регулювання містобудівної діяльності , Про архітектурну діяльність , Про благоустрій населених пунктів , вимог державних будівельних норм та стандартів, містобудівної документації на місцевому рівні.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 26 лютого 2020 року у справі №826/13788/15, від 12 жовтня 2020 року у справі № 814/435/18, від 21 жовтня 2020 року у справі № 814/435/18, від 26 січня 2021 року у справі № 826/10130/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 640/21784/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 1.380.2019.003061.

При цьому будівництво є сферою підвищеної відповідальності, оскільки до такого виду діяльності висуваються більш суворі вимоги, позаяк суб`єкти містобудівної діяльності повинні чітко дотримуватися встановлених правил та вимог до розроблення, затвердження та проведення експертизи проєктної документації, бути готовими надати всі необхідні документи на правомірну вимогу суб`єкта владних повноважень. Негативні наслідки від порушення встановленого порядку корегування проєктної документації та її подання до органів ДАБІ України покладаються на суб`єктів містобудівної діяльності.

Верховний Суд, зокрема, у постановах від 29 серпня 2019 року у справі № 825/1690/16, від 7 липня 2020 року у справі № 808/1206/17, вже висловлював правову позицію з приводу того, що відхилення об`єкта будівництва від проєктної документації, у тому числі недотримання встановленого порядку корегування проєктної документації може бути підставою для застосування відповідальності, визначеної Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

На цій підставі колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що доводи позивача щодо протиправності постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 073/19/558 вих від 13 грудня 2019 року та припису від 29 листопада 2019 року щодо усунення порушень у сфері містобудівній діяльності є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду. При цьому відповідачем доведено правомірність проведення перевірки позивача та прийняття оскаржуваних рішень.

Водночас суд апеляційної інстанції внаслідок неправильного застосування частини першої статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність , статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 7 частини другої, пунктів 7, 8 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності скасував судове рішення Одеського окружного адміністративного суду, яке відповідає закону.

Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, у пункті 80 рішення у справі Перес проти Франції ( Perez v. France , заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі Артіко проти Італії (Artico v. Italy), № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно заслухані , тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі Ван де Хурк проти Нідерландів (Van de Hurk v. Netherlands) серія A. 288, заява № 16034/90, пункт 59).

Також у пункті 71 рішення у справі Пелекі проти Греції (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як довільне з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до заперечення справедливості (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційну скаргу Управління ДАБК Одеської МР слід задовольнити, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити у силі.

Оскільки колегія суддів ухвалює рішення на користь суб`єкта владних повноважень, то за відсутності документально підтверджених доказів щодо понесених відповідачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати, понесені сторонами у судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях, не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задовольнити.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року скасувати.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року залишити у силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко