Постанова

від 18.08.2021 по справі 755/13820/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/10480/2021

Справа № 755/13820/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 серпня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Мороз Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва в складі судді Катющенко В.П., постановлену в м. Київ 28 квітня 2021 року про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Колиба про стягнення коштів за договором позики,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення коштів за договором позики, просив стягнути з ТОВ Колиба на свою користь грошові кошти в розмірі 77457,06 грн. та судовий збір.

В квітні 2021 року відповідач ТОВ Колиба в особі представника Власенка В.В. звернувся до суду з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи та техніко-криміналістичної експертизи документів для визначення часу їх виготовлення.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2021 року клопотання про призначення експертизи задоволено частково, у справі призначено технічну експертизу документів, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення якого поставлено питання: чи відповідає час виконання друкованого тексту - договору позики № 31/11-18 (поворотної фінансової допомоги) від 31 листопада 2018 року даті, вказаній у цьому документі; в який проміжок часу надрукований текст договору позики № 31/11-18 (поворотної фінансової допомоги) від 31 листопада 2018 року; покладено витрати по проведенню зазначеної експертизи на відповідача ТОВ Колиба ; до отримання висновку експертизи провадження по справі зупинено.

Позивач ОСОБА_1 , не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2021 року.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, викладав обставини справи, зазначені в позові, посилався на ст. 1046, 1047, 1049, 1050, 625, 526, 530, 599, 611 ЦК України.

Вважав, що ТОВ Колиба намагається ухилитись від виконання своїх зобов`язань та від участі в судових засіданнях, заявляючи різного роду заяви тощо.

Спростовував доводи відповідача про те, що нинішньому директору ТОВ Колиба ОСОБА_2 не було відомо про існування договору позики, заборгованості за ним, підроблення підписів ОСОБА_1 на договорі позики та позовній заяві, зокрема тим, що позивач приймав участь у судових засіданнях, підтримував позов, просив його задовольнити, наголошував на тому, що є ініціатором даного позову, перед ним є борг у ТОВ Колиба , та зазначав про те, що підписував договір, позовну заяву та оплачував кошти в інтересах ТОВ Колиба .

З часу створення товариства з червня 2020 року співзасновником та директором ТОВ Колиба був ОСОБА_3 , до відання якого було віднесено питання господарської діяльності товариства. На виконання покладених на нього повноважень саме ОСОБА_3 видав адвокату та представнику ТОВ Колиба ОСОБА_4 довіреність від 20 вересня 2018 року з певними повноваженнями, в тому числі з правом підпису від імені довірителя цивільно-правових угод та інших документів, дана довіреність містить підпис директора та печатку товариства, не визнана нечинною чи підробленою. ОСОБА_4 , керуючись отриманою довіреністю, в інтересах ТОВ Колиба підписував від імені товариства цивільно-правові угоди.

Проте, саме з ініціативи директора ТОВ Колиба було укладено договір позики, а послуги, оплачені ОСОБА_1 на його виконання, отримані ТОВ Колиба , що підтверджується довідкою про виконання умов договору пайової участі № 050/18-465 від 23 січня 2019 року, виданою Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Довіреність, видана на ім`я ОСОБА_4 , була чинною, і лише після звільнення з посади директора ТОВ Колиба ОСОБА_3 в червні 2020 року ОСОБА_4 повідомили про відкликання його повноважень через пресу.

Вказував, що у позивача фізично без участі директора ТОВ Колиба не могло з`явитись договору № 147 пайової участі у створенні і розвитку соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва від 19 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ Колиба та Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). За таких обставин всі оплати, вчинені ОСОБА_1 на виконання зазначеного договору, виконані ним з ініціативи ТОВ Колиба та в його інтересах, що підтверджено оригіналами банківських квитанцій.

Наголошував, що ОСОБА_2 обійняла посаду директора ТОВ Колиба з червня 2020 року, чим може пояснюватися її необізнаність про існування зазначених договорів та документів, арешт рахунків підприємства, несплачені податкові зобов`язання. Відсутність грошових коштів на рахунках товариства змушувала товариство оплачувати кошти за своїми зобов`язаннями, саме залучаючи позики від фізичних осіб.

Вважав, що призначення експертизи по даній справі лише в черговий раз затягне розгляд справи та призведе до подальшого порушення його прав.

Від відповідача ТОВ Колиба надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Посилався на те, що відповідач заперечив проти позову у повному обсязі з тієї підстави, що позовні вимоги обґрунтовані посиланням на підроблений документ. Твердження відповідача про підробку договору ґрунтуються на тому факті, що протягом діяльності товариства усі оплати від імені (в інтересах) ТОВ Колиба за позичені кошти здійснювалися за рахунок коштів, які надавали учасники ТОВ Колиба , тобто при недостатності обігових коштів учасники за власні кошти оплачували витрати товариства.

Посилався на власні заперечення від 12 жовтня 2020 року, подані у цій справі, за змістом якого ОСОБА_4 у змові з іншими особами оформив кошти, які передавалися йому учасниками ТОВ Колиба для сплати платежів, як позику від ОСОБА_1 , тобто позивач не надавав позики відповідачеві, а міг лише використати грошові кошти учасників товариства для здійснення відповідних платежів від ТОВ Колиба . Заволодівши квитанціями про оплату коштів від імені ТОВ Колиба , особи, які захопили майно товариства, підробили договір позики, використавши при цьому квитанції про сплату ТОВ Колиба платежів через фізичних осіб, в тому числі і ОСОБА_1 . Таким чином, твердження представника позивача про те, що договір позики підписаний з боку товариства його представником ОСОБА_4 , а також доводи про те, що оплати здійснювалися на виконання ТОВ Колиба відповідних зобов`язань, не спростовують достатньо обґрунтованого припущення відповідача про те, що договір позики був підроблений та міг бути виготовлений пізніше здійснення відповідних оплат, перед зверненням до суду, тобто був виготовлений під квитанції , які були у розпорядженні ОСОБА_1 .

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково клопотання позивача про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив із необхідності з`ясування обставин, які мають значення для справи, та потребують спеціальних знань, а також враховуючи, що обставини справи з`ясовуються на засадах змагальності.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що на а. с. 5 - 7 знаходиться копія договору позики (поворотної фінансової допомоги) від 31 листопада 2018 року, укладеного від імені фізичної особи ОСОБА_1 та ТОВ Колиба в особі ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності від 20 вересня 2018 року, за умовами якого позикодавець надає позичальнику позику (поворотну фінансову допомогу), а позичальник зобов`язується повернути позику (поворотну фінансову допомогу) у визначений даним договором строк; сума позики становить 77457,06 грн.; позика (поворотна фінансова допомога) надається в готівковій формі шляхом перерахування позикодавцем грошових коштів в інтересах позичальника на виконання умов укладеного між ТОВ Колиба та Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договору № 147 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва від 19 листопада 2018 року.

На а. с. 8 знаходиться копія довіреності, виданої 20 вересня 2018 року терміном до 20 вересня 2023 року включно, від імені ТОВ Колиба в особі директора ОСОБА_3. з відбитком печатки товариства, якою уповноважено ОСОБА_4 представляти інтереси довірителя в зазначених в цій довіреності установах та з повноваженнями, наданими цією довіреністю.

На а. с. 9 - 13 знаходиться копія договору № 147 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва від 19 листопада 2018 року, укладеного Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ Колиба в особі генерального директора ОСОБА_3., за умовами якого замовник зобов`язується сплатити пайовий внесок у сумі 77457,06 грн. до 05 грудня 2018 року включно, але в будь-якому випадку в повному обсязі до дати прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію, в залежності від того, яка з них настане раніше.

На а. с. 14 - 15 знаходяться копії квитанцій за період з 30 листопада 2018 року по 05 грудня 2018 року, з яких вбачається перерахування ТОВ Колиба ч/з ОСОБА_1 грошових коштів в загальному розмірі 77457,06 грн., призначення платежу - пайовий внесок згідно договору № 147 від 19 листопада 2018 року без ПДВ, часткова оплата.

На а. с. 16 знаходиться копія довідки про виконання умов договору пайової участі від 23 січня 2019 року, виданої департаментом економіки та інвестицій в тому, що замовник ТОВ Колиба перерахував пайовий внесок у сумі 77457,06 грн. на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету в ГУК у м. Києві.

На а. с. 17 - 20 наявна детальна інформація про юридичну особу ТОВ Колиба , згідно якої її керівником є ОСОБА_2 .

На а. с. 31, 37 наявна копія наказу ТОВ Колиба № 01/2020 від 07 липня 2020 року, підписаного директором ОСОБА_2., про скасування довіреності, виданої 20 вересня 2018 року ОСОБА_4 .

На а. с. 76 знаходиться копія витягу з заяви про шантаж та спробу рейдерського захоплення майна, поданої від імені ОСОБА_3 до Дніпровського УП ГУНП в м. Києві.

На а. с. 77 знаходиться копія заяви ТОВ Колиба в особі директора ОСОБА_2. від 06 липня 2020 року до ГУНП в м. Києві про спробу рейдерського захоплення майна, яка сталася 30 червня 2020 року, особами в кількості 50 людей.

На а. с. 82 наявна копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 42020101040000103, зареєстрованого 16 липня 2020 року, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ст. 356 КК України, короткий виклад обставин - невстановлені особи всупереч установленому законом порядку вчинили самоправні дії щодо кафе Колиба , яке розташоване на території ПКіВ Гідропарк у м. Києві.

На а. с. 75 знаходиться заява до Дніпровського районного суду м. Києва від 11 січня 2021 року, підписана від імені ОСОБА_3 , про те, що в договорі пайової участі, наданої позивачем, підроблено як його підпис, так і відбиток печатки, в зв`язку з чим він просить призначити графологічну експертизу підпису на договорі, а грошові кошти в сумі 90000 грн. передавалися ним влітку 2018 року ОСОБА_4 для сплати пайового внеску та оформлення технічної документації ТОВ Колиба .

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. ч. 1 - 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною другою статті 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 464/3790/16-ц.

У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 обґрунтовував свої вимоги про стягнення заборгованості невиконанням зобов`язань відповідача, що випливають із договору позики від 31 листопада 2018 року № 31/11-18, який, згідно доводів позивача, було укладено ним з ТОВ Колиба .

Заперечуючи проти позову, відповідач ТОВ Колиба посилалося на те, що договір є підробленим та міг бути виготовлений пізніше, перед зверненням до суду, та просило призначити експертизу для встановлення цих обставин.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 2 ЦПК України до основних засад (принципів) судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Призначаючи у справі технічну експертизу документів, суд першої інстанції правильно виходив з того, що проведення експертизи є необхідним для з`ясування обставин, які мають значення для справи та потребують спеціальних знань, а також врахував, що обставини справи з`ясовуються на засадах змагальності.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками, оскільки обставини, про встановлення яких заявлено відповідачем і які потребують висновку експерта, мають значення для справи, для їх з`ясування необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, і оскільки сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань, а отже, наявна сукупність умов, передбачених ч. 1 ст. 103 ЦПК України для призначення судової експертизи.

Одночасно із призначенням судової експертизи судом першої інстанції зупинено провадження в справі на час її проведення, що відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.

Враховуючи, що на час зупинення провадження перебіг процесуальних строків зупиняється, апеляційний суд не погоджується із доводами апеляційної скарги про затягування строків розгляду цивільної справи і приведення до подальшого порушення прав позивача.

Апеляційний суд відхиляє доводи позивача в апеляційній скарзі, що у позивача фізично без участі директора ТОВ Колиба не могло з`явитись договору № 147 пайової участі від 19 листопада 2018 року, і що всі оплати, вчинені ОСОБА_1 на виконання договору, виконані ним з ініціативи та в інтересах відповідача, оскільки ці доводи стосуються розгляду справи по суті, не можуть бути оцінені під час призначення експертизи і не спростовують правильних висновків суду про призначення експертизи.

Із цих же підстав відхиляються доводи відзиву на апеляційну скаргу, що довіреність від імені ТОВ Колиба на ім?я ОСОБА_4 була анульована, підставою для чого стало захоплення належного відповідачу об`єкту нерухомого майна і можливим зв`язком ОСОБА_4 та рейдерів, і що ОСОБА_4 міг оформити кошти, які передавалися йому власниками (учасниками) ТОВ Колиба для сплати платежів, як позику від позивача.

Крім того, є необґрунтованими і не можуть бути прийняті апеляційним судом доводи апеляційної скарги, що відповідач ТОВ Колиба ухиляється від виконання своїх зобов`язань та від участі в судових засіданнях, подаючи різного роду заяви, оскільки подання заяв та клопотань є процесуальним правом учасників справи, передбаченим ст. 43 ЦПК України.

Враховуючи, що апеляційна скарга не містить доводів проти висновків суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення експертизи, а відповідачем ухвала в цій частині також не оскаржується, у зазначеній частині висновки суду першої інстанції не оцінюються апеляційним судом.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із ухвалою суду, не ґрунтуються на законі та доказах, наявних в матеріалах справи, а лише на викладенні обставин, які підлягають доказуванню, та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 19 серпня 2021 року.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.