Постанова

від 18.08.2021 по справі 2-3069/2008

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2021 року місто Київ

справа № 2-3069/2008

провадження №22-ц/824/10217/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.,

сторони:

позивач - ТОВ "Будівельна компанія "Княжичі"

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство", до якої приєднався ОСОБА_1

на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року, ухвалене у складі судді Мельник О.О.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Княжичі" до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності ,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2008 року ТОВ Будівельна компанія Княжичі звернулося з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

Позов обгрутовано тим, що 26 червня 2008 року між ТОВ БК Княжичі та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки, за яким останні зобов`язались передати у власність позивача об`єкти нерухомого майна, що знаходяться в с. Іванків Бориспільського району Київської області, а також земельну ділянку площею 42,1538 га, на якій розташовані вказані об`єкти нерухомості, і яка необхідна для їх розташування та обслуговування, що належали продавцям на праві спільної часткової власності.

Вказаний правочин підлягав нотаріальному посвідченню. ТОВ БК Княжичі частково виконало умови договору, сплативши 03 липня 2008 року на виконання умов договору авансовий платіж у розмірі 50 000, 00 грн кожному зі співвласників, але останні, передавши вищевказане майно, ухиляються від нотаріального посвідчення правочину, посилаючись на те, що така процедура не є обов`язковою, оскільки договір купівлі-продажу не встановлює для них такий обов`язок.

Враховуючи викладене, ТОВ БК Княжичі просило визнати вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки від 26 червня 2008 року дійсним та визнати за ним право власності на майно та земельну ділянку, які є предметом договору, оскільки внаслідок відмови продавців від нотаріального посвідчення даної угоди порушується право власності ТОВ БК Княжичі на придбане нерухоме майно, що виникло у позивача в момент підписання акта приймання-передачі відповідно до умов зазначеного договору купівлі-продажу.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року позовні вимоги ТОВ БК Княжичі задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна № 26 /06, які складаються з: пташника № 23, А-І , площею 2 553,8 кв. м, інв. № 0257, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 375 483,97 грн; пташника № 15 , А - І , площею 2 481,0 кв. м, інв. № 0248 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 586 299,82 грн; пташника № 14 , А-І , площею 2 443,9 кв. м, інв. № 0247 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 270 326,92 грн; станції перекачки, А-І , площею 62,1 кв. м, інв. № 1324, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 12 777,12 грн; пташника № 20 , А-І , площею 2 659,2 кв. м, інв. № 0254 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 276 803,75 грн; пташника № 11 , А -І , площею 2 397,2 кв. м, інв. № 0244 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 267 968,61 грн; пташника № 10 , А-І , площею 2 274,2 кв. м, інв. № 0243, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 133 922 грн. 42 коп.; пташника №19, А-І , площею 2 665,7 кв. м, інв. № 0253, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 299 911,49 грн; пташника № 21 , А-І , площею 2 559,9 кв. м, інв. № 0255 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 285 639,07 грн; підключателя ГРП, А-І , площею 24,9 кв. м, інв. № 2104, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 997,72 грн; пташника № 17, А-І , площею 2 563,9 кв. м, інв. № 0251 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 331 370,64 грн; пташника № 12 , А-І , площею 2 421,2 кв. м, інв. № 0245 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 267 753,74 грн; пташника № 22 , А-І , площею 2 889,5 кв. м, інв. № 0256 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 406 907,14 грн; пташника № 18 , А -І , площею 2 562,5 кв. м, інв. № 0252 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 338 520,66 грн; пташника № 16 , А -І , площею 2 300,1 кв. м, інв. № 0249 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 269 724,21 грн; пташника № 13 , А-І , площею 2 396,7 кв. м, інв. № 0246, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 266 907,82 грн; котельні, А-І , площею 646,3 кв. м, інв. № 0305, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1-с, вартістю 321 833,54 грн; пташника № 7, А-І , площею 1 329,8 кв. м, інв. № 0241 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 36 488,17 грн; пташника № 8 , А-І , площею 1 336,9 кв. м, інв. № 0242 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 162 205,33 грн; складу будівельних матеріалів, А-І , площею 429,0 кв. м, інв. № 0326, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 55 416,57 грн; забійного цеху, А-І , площею 597,5 кв. м, інв. № 0423, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 294 352,76 грн; ЛАПС, А-І , площею 322,8 кв. м, інв. № 1226, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1-о, вартістю 114 456,97 грн; складу запчастин інв. № 0316, моторного цеху інв. № 0317, токарного цеху інв. № 0318, А-І , загальною площею 470,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю: склад запчастин - 7 995,81 грн; моторний цех - 7 809,87 грн; токарний цех - 7 809,87 грн; теплиці металевої, А-І , площею 622,2 кв. м, інв. № 1102, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 70 058,80 грн; навіса на АВМ, А-І , площею 516,6 кв. м, інв. № 1184, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 84 982,49 грн; кормоцеху, А-ІІ , площею 1 188,0 кв. м, інв. № 0268 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 109 260,65 грн; ветеринарного блоку, А-І , площею 1 575,5 кв. м, інв. № 0260, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 63 954,06 грн; диспетчерського гаражу, А-ІІ , площею 182,6 кв. м, інв. № 0312, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1-а, вартістю 42 358,89 грн; гаража автомобільного Б-І , інв. №0308, огорожі гаражу залізобетонної N-1 , інв. № 1319, асфальтної площадки гаражу N-1 , інв. № 1322, загальною площею 556,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю: гараж автомобільний - 47 837,41 грн; огорожа гаража - 17 852,30 грн; асфальтна площадка гаража - 146 969,86 грн; адміністративного будинку, інв. № 0306, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 416 463,55 грн; мехмайстерні, А-ІІ , площею 1 161,5 кв. м, інв. № 0401, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 3 600,66 грн; санпропускника, А-ІІ , площею 339,8 кв. м, інв. № 0265, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 41 254,57 грн; пташника № 6 , А -І , площею 1 628,1 кв. м, інв. № 0240 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 92 026,17 грн; побутового приміщення (блок-контора), А-І , площею 322,7 кв. м, інв. № 0310, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 33 118,96 грн; яйцесховища з прибудовою Б-І , В-І , інв. № № 0321, 0322; бурової свердловини К , інв. № 1318, загальною площею 671,5 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю: яйцесховище - 56 435,48 грн, прибудова до яйцесховища - 9 833,51 грн, бурова свердловина - 7 706,22 грн; будівлі трансформаторної підстанції, А-І , площею 63,8 кв. м, інв. № 0307, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 47 145,67 грн; бригадного будинку, А-І , площею 47,9 кв. м, інв. № 0304, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 12 198,51 грн; внутрішньої огорожі, інв. № 1303, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 167 842,14 грн; пожежного басейну 50 куб. м, інв. № 1314, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2 268,22 грн; каналізаційного колектору, інв. № 1316 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 4 704,11 грн; зовнішньої вітки каналізації, інв. № 2106, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 175 446,83 грн; зовнішньої вітки теплотраси, інв. № 2120, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 73 297,01 грн; зерносховища кормоцеху, інв. № 0270, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 59 615,53 грн; пожежного басейну 100 куб. м, інв. № 1312, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 2 746,85 грн; насосної станції подарт., інв № 1317, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 23 023,76 грн; насосної станції 2 підйому, інв. № 1326, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 12 230,86 грн.; зовнішньої огорожі, інв. № 1302, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 167 064,46 грн., та земельної ділянки, на якій вони розташовані, площею 42,1583 га, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, що знаходиться в адміністративних межах Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області, і яка необхідна для розташування та обслуговування об`єктів нерухомості, зокрема господарських будівель, що укладений 26 червня 2008 року в с. Іванків Бориспільського району Київської області між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ТОВ БК Княжичі , за яким до ТОВ БК Княжичі перейшло право власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна та земельну ділянку, дійсним.

Визнано за ТОВ БК Княжичі право власності на об`єкти нерухомого майна, які складаються: пташника № 23, А-І , площею 2 553,8 кв. м, інв. № 0257, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 375 483,97 грн; пташника № 15 , А - І , площею 2 481,0 кв. м, інв. № 0248 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 586 299,82 грн; пташника № 14 , А-І , площею 2 443,9 кв. м, інв. № 0247 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 270 326,92 грн; станції перекачки, А-І , площею 62,1 кв. м, інв. № 1324, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 12 777,12 грн; пташника № 20 , А-І , площею 2 659,2 кв. м, інв. № 0254 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 276 803,75 грн; пташника № 11 , А -І , площею 2 397,2 кв. м, інв. № 0244 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 267 968,61 грн; пташника № 10 , А-І , площею 2 274,2 кв. м, інв. № 0243, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 133 922 грн. 42 коп.; пташника №19, А-І , площею 2 665,7 кв. м, інв. № 0253, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 299 911,49 грн; пташника № 21 , А-І , площею 2 559,9 кв. м, інв. № 0255 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 285 639,07 грн; підключателя ГРП, А-І , площею 24,9 кв. м, інв. № 2104, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 997,72 грн; пташника № 17, А-І , площею 2 563,9 кв. м, інв. № 0251 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 331 370,64 грн; пташника № 12 , А-І , площею 2 421,2 кв. м, інв. № 0245 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 267 753,74 грн; пташника № 22 , А-І , площею 2 889,5 кв. м, інв. № 0256 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 406 907,14 грн; пташника № 18 , А -І , площею 2 562,5 кв. м, інв. № 0252 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 338 520,66 грн; пташника № 16 , А -І , площею 2 300,1 кв. м, інв. № 0249 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 269 724,21 грн; пташника № 13 , А-І , площею 2 396,7 кв. м, інв. № 0246, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 266 907,82 грн; котельні, А-І , площею 646,3 кв. м, інв. № 0305, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1-с, вартістю 321 833,54 грн; пташника № 7, А-І , площею 1 329,8 кв. м, інв. № 0241 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 36 488,17 грн; пташника № 8 , А-І , площею 1 336,9 кв. м, інв. № 0242 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 162 205,33 грн; складу будівельних матеріалів, А-І , площею 429,0 кв. м, інв. № 0326, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 55 416,57 грн; забійного цеху, А-І , площею 597,5 кв. м, інв. № 0423, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 294 352,76 грн; ЛАПС, А-І , площею 322,8 кв. м, інв. № 1226, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1-о, вартістю 114 456,97 грн; складу запчастин інв. № 0316, моторного цеху інв. № 0317, токарного цеху інв. № 0318, А-І , загальною площею 470,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю: склад запчастин - 7 995,81 грн; моторний цех - 7 809,87 грн; токарний цех - 7 809,87 грн; теплиці металевої, А-І , площею 622,2 кв. м, інв. № 1102, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 70 058,80 грн; навіса на АВМ, А-І , площею 516,6 кв. м, інв. № 1184, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 84 982,49 грн; кормоцеху, А-ІІ , площею 1 188,0 кв. м, інв. № 0268 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 109 260,65 грн; ветеринарного блоку, А-І , площею 1 575,5 кв. м, інв. № 0260, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 63 954,06 грн; диспетчерського гаражу, А-ІІ , площею 182,6 кв. м, інв. № 0312, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1-а, вартістю 42 358,89 грн; гаража автомобільного Б-І , інв. №0308, огорожі гаражу залізобетонної N-1 , інв. № 1319, асфальтної площадки гаражу N-1 , інв. № 1322, загальною площею 556,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю: гараж автомобільний - 47 837,41 грн; огорожа гаража - 17 852,30 грн; асфальтна площадка гаража - 146 969,86 грн; адміністративного будинку, інв. № 0306, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 416 463,55 грн; мехмайстерні, А-ІІ , площею 1 161,5 кв. м, інв. № 0401, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 3 600,66 грн; санпропускника, А-ІІ , площею 339,8 кв. м, інв. № 0265, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 41 254,57 грн; пташника № 6 , А -І , площею 1 628,1 кв. м, інв. № 0240 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 92 026,17 грн; побутового приміщення (блок-контора), А-І , площею 322,7 кв. м, інв. № 0310, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 33 118,96 грн; яйцесховища з прибудовою Б-І , В-І , інв. № № 0321, 0322; бурової свердловини К , інв. № 1318, загальною площею 671,5 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю: яйцесховище - 56 435,48 грн, прибудова до яйцесховища - 9 833,51 грн, бурова свердловина - 7 706,22 грн; будівлі трансформаторної підстанції, А-І , площею 63,8 кв. м, інв. № 0307, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 47 145,67 грн; бригадного будинку, А-І , площею 47,9 кв. м, інв. № 0304, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 12 198,51 грн; внутрішньої огорожі, інв. № 1303, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 167 842,14 грн; пожежного басейну 50 куб. м, інв. № 1314, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2 268,22 грн; каналізаційного колектору, інв. № 1316 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 4 704,11 грн; зовнішньої вітки каналізації, інв. № 2106, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 175 446,83 грн; зовнішньої вітки теплотраси, інв. № 2120, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 73 297,01 грн; зерносховища кормоцеху, інв. № 0270, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 59 615,53 грн; пожежного басейну 100 куб. м, інв. № 1312, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 2 746,85 грн; насосної станції подарт., інв № 1317, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 23 023,76 грн; насосної станції 2 підйому, інв. № 1326, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 12 230,86 грн.; зовнішньої огорожі, інв. № 1302, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 167 064,46 грн., та земельної ділянки, на якій вони розташовані, площею 42,1583 га, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, що знаходиться в адміністративних межах Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області, і яка необхідна для розташування та обслуговування об`єктів нерухомості, зокрема господарських будівель та дворів.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, особа, яка не брала участі у справі - Державне підприємство Бориспільське лісове господарство в серпні 2018 року подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просило рішення суду першої інстанції в частині визнання договору купівлі-продажу від 26.06.2008 р. щодо купівлі-продажу та визнання права власності на земельну ділянку, площею 42,1583 га, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, що знаходиться в адміністративних межах Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області, скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити ТОВ "БК Княжичі" у задоволені позову в частині визнання договору купівлі-продажу дійсним щодо купівлі-продажу та визнання права власності на земельну ділянку, площею 42,1583 га, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, що знаходиться в адміністративних межах Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

В обґрунтування апеляційної скарги ДП Бориспільське лісове господарство зазначає, що вищевказаним рішенням суду вирішено питання про його права та обов`язки, оскільки частина земельної ділянки, на яку за ТОВ БК Княжичі визнано право власності, накладається на землі, які перебувають у постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство у кварталі 35 та 36 Старівського лісництва. Судом першої інстанції взагалі не досліджувалось питання існування права власності на земельну ділянку у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Погодження на вилучення з постійного користування спірної ділянки ДП Бориспільське лісове господарство не надавало.

Про рішення суду підприємству стало відомо в липні 2016 року з повідомлення Бориспільської місцевої прокуратури, якою було встановлено, що земельні ділянки частково накладаються на землі,які перебувають у користуванні ДП "Бориспільське лісове господарство" у кварталі 35 та 36 Старівського лісництва.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 січня 2017 апеляційну скаргу ДП Бориспільське лісове господарство відхилено, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позивач на підставі отриманих дозвільних документів на проведення інвентаризації земель та договору зі спеціалізованою землевпорядною організацією Товариством з обмеженою відповідальністю Адванс Інвест провів інвентаризацію земель товариства, під час якої було встановлено факт накладення земельної ділянки площею 0, 9630 га (кадастровий номер 3220884001:01:060:0024), зареєстрованої на праві власності за товариством, на землі, які знаходяться в постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство на території Іванківської сільської ради. При цьому межі землеволодіння товариства в частині земельної ділянки площею 39, 5505 га (кадастровий номер 3220884001:01:060:0025) та земельної ділянки площею 1,2566 га (кадастровий номер 3220884000:04:001:0560), що належать товариству на праві власності, не накладаються на межі землекористування ДП Бориспільське лісове господарство на території с. Іванків та Іванківської сільської ради. У зв`язку з викладеними обставинами ТОВ Будівельна компанія Княжичі нотаріально посвідченою заявою від 27 жовтня 2016 року відмовилась від права користування та права власності на земельну ділянку загальною площею 0,9630 га, кадастровий номер 3220884001:01:060:0024, в межах с. Іванків. В подальшому 28 жовтня 2016 року було складено акти встановлення зовнішніх меж земельних ділянок в натурі площею 0,1445 га та 0,8185 га та акти прийому-передачі межових знаків на зберігання, які отримали директор ДП Бориспільське лісове господарство Коренєв О. В. щодо ділянки площею 0,8185 га та представник Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області Роспутна Л. П. щодо ділянки площею 0,1445 га. Рішенням Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області №559-15-УІІ від 10 листопада 2016 року задоволено заяву ТОВ БК Княжичі про відмову від користування та права власності на земельну ділянку площею 0,9630 га, кадастровий номер 3220884001:01:060:0024, із внесенням відповідних змін до бази даних Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, на момент розгляду судом апеляційної скарги ДП Бориспільське лісове господарство будь-які накладання земельної ділянки, власником якої є ТОВ БК Княжичі , на землі, що перебувають в постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство , відсутні, а тому немає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Постановою Верховного суду від 26 лютого 2020 року задоволено касаційну скаргу ДП Бориспільське лісне господарство , ухвалу апеляційного суду від 19 січня 2017 року скасовано і справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що договір купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна та земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а тому не може бути визнаний дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України. Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 30 січня 2013 року у справі № 6-162цс12. Апеляційний суд зазначене не врахував, не визначився з характером спірних правовідносин та застосував до них положення законодавства, яке застосуванню не підлягає. Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, не взяв до уваги те, що станом на момент ухвалення судом першої інстанції рішення (26 вересня 2008 року) частина спірної земельної ділянки, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, яка була предметом спору у цій справі, перебувала у постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство (земельна ділянка площею 1, 10 га у 35 та 36 Старівському лісництві), відтак оспореним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року було вирішено питання щодо цієї земельної ділянки без участі ДП Бориспільське лісове господарство . Не зважаючи на те, що предметом спору була земельна ділянка, яка належить ДП Бориспільське лісове господарство , його до розгляду справи в суді першої інстанції залучено не було.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ДП Бориспільське лісове господарство задоволено. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ТОВ Будівельна компанія Княжичі відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що задовольняючи позов ТОВ Будівельна компанія Княжичі , суд першої інстанції виходив з того, що позивач відповідно до умов договору купівлі-продажу в момент підписання акта приймання-передачі набув право власності на об`єкти нерухомого майна та земельну ділянку, проте внаслідок відмови відповідача від нотаріального посвідчення договору він (позивач) позбавлений можливості користуватися придбаним нерухомим майном та використовувати його за призначенням. Проте, таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права, без належного з`ясування обставин які мають значення для правильного вирішення справи, ті обставини, які встановлені судом є недоведеними. Порушення процесуального права потягнуло за собою порушення та невірне застосування норм матеріального права, з огляду на що рішення суду не можливо визнати законним та обгрунтованим, виходячи з наступного. Договір купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна та земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а тому не може бути визнаний дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України. Визнаючи договір купівлі-продаж дійсним, суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин та застосував закон, який не підлягає до застосування в цих правовідносинах. Відповідно до частини четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на встановлене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Будівельна компанія Княжичі про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки. З матеріалів справи убачається, на час ухвалення судом першої інстанції рішення (26 вересня 2008 року) частина спірної земельної ділянки, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, яка є предметом спору у цій справі, перебувала у постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство . Суд першої інстанції зазначених вимог не дотримався, не з`ясував коло осіб яким могла належати, зокрема, земельна ділянка та не залучив до участі в справі ДП Бориспільське лісове господарство ", вирішивши ,таким чином, питання щодо права на частину цієї земельної ділянки без участі ДП Бориспільське лісове господарство . Добровільна передача ТОВ Будівельна компанія Княжичі частини земельної ділянки відбулася після проведення місцевою прокуратурою відповідної перевірки, встановлення порушення прав ДП Бориспільське лісове господарство та зразу ж після подачі ДП Бориспільське лісове господарство 12 серпня 2016 року апеляційної скарги. Таким чином, порушені права ДП Бориспільське лісове господарство підлягають поновленню шляхом скасування рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року по даній справі. Апеляційний вважає, що відчуження земельної ділянки на корить ТОВ Будівельна компанія Княжичі відбулося всупереч законодавству України, що безпосередньо вплинуло на права та законні інтереси ДП Бориспільське лісове господарство . Судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення - незалучення до участі у справі ДП Бориспільське лісове господарство , про права та інтереси якого було прийнято рішення. Також має місце неправильне застосування судом норм ЦК України, ЗК України та ЛК України, що було викладено вище. Зазначене у сукупності є підставою для виходу за межі доводів апеляційної скарги відповідно до правил частини четвертої статті 367 ЦПК України. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України). Враховуючи викладене, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ БК Княжичі в повному обсязі.

Постановою Верховного суду від 2 червня 2021 року касаційну скаргу ТОВ Будівельна компанія Княжичі та касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року скасовано. Справу № 2-3069/2008 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2016 року та постанова Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року втратили законну силу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року поновлено строк ДП "Бориспільське лісове господарство" на апеляційне оскарження рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 та відкрито апеляційне провадження у справі.

1 липня 2021 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Коваль К.О. звернулась до суду апеляційної інстанції з заявою про приєднання до апеляційної скарги Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство". У заяві просить задовольнити апеляційну скаргу ДП Бориспільське лісове господарство у повному обсязі, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ Будівельна компанія Княжичі відмовити. У заяві посилається на те, що суд першої інстанції вирішив питання про право постійного користування ДП Бориспільське лісове господарство площею 0,9630 га, чим порушив права останнього. Бориспільський міськрайонний суд Київської області своїм рішенням фактично вилучив з державної власності земельну ділянку для ведення лісового господарства та передав її у приватну власність ТОВ БК Княжичі у складі земельної ділянки загальною площею 41,7701 га вже за цільовим призначеням - землі сільськогосподарського призначення, для іншого сільськогосподарського призначення, що є неприпустимим. Прийняття даного рішення призвело до того, що державний ліс вибув з державної власності, став приватною власністю. Після відмови ТОВ БК Кяжичі від права приватної власності, спірна земельна ділянка не повернулася до державної власності, а перейшла у комунальну власність, де перебуває і зараз за відсутності законних підстав для такого переходу. Суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин положення законодавства, які застосуванню не підлягають, зокрема положення ч.2 ст.220 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 - адвокат Тарасенко О.В. просила задовольнити апеляційну скаргу ДП Бориспільське лісове господарство , рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року скасувати повістю і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ Будівельна компанія Княжичі відмовити. У відзиві зазначає про те, що станом на момент ухваленні судом першої інстанції рішення частина спірної земельної ділянки, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, яка була предметом спору у цій справі, перебувала у постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство , відтак оспорюваним рішенням було вирішено питання щодо цієї земельної ділянки без участі ДП Бориспільське лісове господарство . Оскільки суд першої інстанції е залучив до участі у справі ДП Бориспільське лісове господарство та прийняв рішення про права останнього на земельну ділянку, що перебувала у постійному користуванні, оскаржуване рішення підлягає обов`язковому скасуванню у повному обсязі. Незважаючи на те, що апелянт просить скасувати рішення суду лише в частині визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на земельну ділянку площею 42,1583 га, але з огляду на наявність обов`язкової підстави для скасування рішення, апеляційний суд не обмежений доводами й вимогами апеляційної скарги та має перевірити законність й обгрунтованість оскаржуваного рішення в цілому. Крім того, посилалась на те, що з урахуванням обов`язкового характеру вказівок Верховного Суду відсутні підстави для визнання договору купівлі- продажу, даний договір не є укладеним повністю, не створює прав та обов`язків для його сторін, зважаючи на відсутність його державної реєстрації. Таким чином, також відсутні підстави для визнання права власності на об`єкти нерухомого майна та земельну ділянку, що є предметом даного договору.

В судовому засіданні прокурор Київської обласної прокуратури Радько О.Г. ДП Бориспільське лісове господарство , апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Коваль К.О. апеляційну скаргу та заяву про приєднання до апеляційної скарги підтримала і просила їх задовольнити.

Представник третьої особи ОСОБА_4 - адвокат ТарасекоО.В. також підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, рішення скасувати і у задоволені позову ТОВ БК Княжічі відмовити.

Представник ТОВ Будівельна компанія Княжичі адвокат Зуб М.С. проти доводів апеляційної скарги заперечувала і просила рішення суду першої інстанції як законне і обгрунтоване залишити без змін.

Представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Білоусов А.Ю. заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав, що апеляційне провадження з урахуванням часу, що минув після ухвалення рішення, відкрито помилково, цим рішенням не порушені права ДП Бориспільського лісового господарства , а тому на його думку наявні підстави для закриття апеляційної провадження.

Представник третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Мельниченко А.В. також заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав, що наявні підстави для закриття апеляційного провадження, оскільки цим рішенням питання про права, обов`язки та інтереси ДП Бориспільське лісове господарство е вирішувалися.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення особи, яка з`явилася в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного

Судом установлено, що 26 червня 2008 року в с.Іванків Бориспільського району Київської області між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 26/06, за яким позивач придбав у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як співвласників, об`єкти нерухомого майна, які складаються з: пташника № 23, А-І , площею 2 553,8 кв. м, інв. № 0257, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 375 483,97 грн; пташника № 15 , А - І , площею 2 481,0 кв. м, інв. № 0248 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 586 299,82 грн; пташника № 14 , А-І , площею 2 443,9 кв. м, інв. № 0247 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 270 326,92 грн; станції перекачки, А-І , площею 62,1 кв. м, інв. № 1324, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 12 777,12 грн; пташника № 20 , А-І , площею 2 659,2 кв. м, інв. № 0254 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 276 803,75 грн; пташника № 11 , А -І , площею 2 397,2 кв. м, інв. № 0244 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 267 968,61 грн; пташника № 10 , А-І , площею 2 274,2 кв. м, інв. № 0243, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 133 922 грн. 42 коп.; пташника №19, А-І , площею 2 665,7 кв. м, інв. № 0253, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 299 911,49 грн; пташника № 21 , А-І , площею 2 559,9 кв. м, інв. № 0255 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 285 639,07 грн; підключателя ГРП, А-І , площею 24,9 кв. м, інв. № 2104, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 997,72 грн; пташника № 17, А-І , площею 2 563,9 кв. м, інв. № 0251 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 331 370,64 грн; пташника № 12 , А-І , площею 2 421,2 кв. м, інв. № 0245 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 267 753,74 грн; пташника № 22 , А-І , площею 2 889,5 кв. м, інв. № 0256 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 406 907,14 грн; пташника № 18 , А -І , площею 2 562,5 кв. м, інв. № 0252 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 338 520,66 грн; пташника № 16 , А -І , площею 2 300,1 кв. м, інв. № 0249 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 269 724,21 грн; пташника № 13 , А-І , площею 2 396,7 кв. м, інв. № 0246, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 266 907,82 грн; котельні, А-І , площею 646,3 кв. м, інв. № 0305, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 321 833,54 грн; пташника № 7, А-І , площею 1 329,8 кв. м, інв. № 0241 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 36 488,17 грн; пташника № 8 , А-І , площею 1 336,9 кв. м, інв. № 0242 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 162 205,33 грн; складу будівельних матеріалів, А-І , площею 429,0 кв. м, інв. № 0326, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 55 416,57 грн; забійного цеху, А-І , площею 597,5 кв. м, інв. № 0423, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 294 352,76 грн; ЛАПС, А-І , площею 322,8 кв. м, інв. № 1226, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1-о, вартістю 114 456,97 грн; складу запчастин інв. № 0316, моторного цеху інв. № 0317, токарного цеху інв. № 0318, А-І , загальною площею 470,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю: склад запчастин - 7 995,81 грн; моторний цех - 7 809,87 грн; токарний цех - 7 809,87 грн; теплиці металевої, А-І , площею 622,2 кв. м, інв. № 1102, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 70 058,80 грн; навіса на АВМ, А-І , площею 516,6 кв. м, інв. № 1184, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 84 982,49 грн; кормоцеху, А-ІІ , площею 1 188,0 кв. м, інв. № 0268 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 109 260,65 грн; ветеринарного блоку, А-І , площею 1 575,5 кв. м, інв. № 0260, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 63 954,06 грн; диспетчерського гаражу, А-ІІ , площею 182,6 кв. м, інв. № 0312, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1-а, вартістю 42 358,89 грн; гаража автомобільного Б-І , інв. №0308, огорожі гаражу залізобетонної N-1 , інв. № 1319, асфальтної площадки гаражу N-1 , інв. № 1322, загальною площею 556,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю: гараж автомобільний - 47 837,41 грн; огорожа гаража - 17 852,30 грн; асфальтна площадка гаража - 146 969,86 грн; адміністративного будинку, інв. № 0306, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 416 463,55 грн; мехмайстерні, А-ІІ , площею 1 161,5 кв. м, інв. № 0401, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 3 600,66 грн; санпропускника, А-ІІ , площею 339,8 кв. м, інв. № 0265, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 41 254,57 грн; пташника № 6 , А -І , площею 1 628,1 кв. м, інв. № 0240 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 92 026,17 грн; побутового приміщення (блок-контора), А-І , площею 322,7 кв. м, інв. № 0310, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 33 118,96 грн; яйцесховища з прибудовою Б-І , В-І , інв. № № 0321, 0322; бурової свердловини К , інв. № 1318, загальною площею 671,5 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю: яйцесховище - 56 435,48 грн., прибудова до яйцесховища - 9 833,51 грн., бурова свердловина - 7 706,22 грн.; будівлі трансформаторної підстанції, А-І , площею 63,8 кв. м, інв. № 0307, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 47 145,67 грн.; бригадного будинку, А-І , площею 47,9 кв. м, інв. № 0304, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 12 198,51 грн.; внутрішньої огорожі, інв. № 1303, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 167 842,14 грн.; пожежного басейну 50 куб. м, інв. № 1314, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2 268,22 грн; каналізаційного колектору, інв. № 1316 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 4 704,11 грн; зовнішньої вітки каналізації, інв. № 2106, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 175 446,83 грн; зовнішньої вітки теплотраси, інв. № 2120, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 73 297,01 грн; зерносховища кормоцеху, інв. № 0270, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 59 615,53 грн.; пожежного басейну 100 куб. м, інв. № 1312, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 2 746,85 грн.; насосної станції подарт., інв № 1317, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 23 023,76 грн.; насосної станції 2 підйому, інв. № 1326, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 12 230,86 грн.; зовнішньої огорожі, інв. № 1302, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 167 064,46 грн., та земельної ділянки, на якій вони розташовані, площею 42,1583 га, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, що знаходиться в адміністративних межах Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області, і яка необхідна для розташування та обслуговування об`єктів нерухомості, зокрема господарських будівель та дворів. Дане нерухоме майно та земельна ділянка належало ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності.

Сторони фактично домовились щодо всіх істотних умов договору в частині предмету договору, ціни, строків виконання, та частково виконали їх, коли позивач сплатив суму авансового платежу, встановлену даним договором, за вказане нерухоме майно та земельну ділянку в розмірі 50000 грн. кожному із вказаних співвласників, а останні передали майно за актом прийому-передачі від 4 липня 2008 року.

Згідно з п.3.3 договору купівлі-продажу право власності на майно та земельну ділянку перейшло до ТОВ БК Княжичі у момент підписання акта прийому-передачі.

Даний договір підлягає нотаріальному посвідченню, але ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будучи попередженими про дату та місце нотаріального даного правочину, що повинно було вчинене нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. липня 2008 року, до нотаріуса не з`явились, і в письмовій заяві від 11 липня 2008 року відповідач ОСОБА_1 зазначив, що він вважає, що всі покладені а нього договором обов`язки виконав.

Задовольняючи позов ТОВ БК Княжичі , суд першої інстанції виходив із того, що позивач відповідно до умов договору купівлі-продажу в момент підписання акта приймання-передачі набув право власності на об`єкти нерухомого майна, і як наслідок на земельну ділянку, яка необхідна для їх розташування та обслуговування, зокрема господарських будівель та споруд, проте внаслідок відмови зазначених осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) від нотаріального посвідчення договору він (позивач) позбавлений можливості користуватися придбаним нерухомим майном та використовувати його за призначенням. За таких обставин, суд вражав, що за позивачем слід визнати право власності на придбані ним об`єкти нерухомості та земельну ділянку, на якій вони розміщені, і яка необхідна для їх обслуговування.

Проте, з такими висновками погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з частинами першою та третьою статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Частиною другою статті 220 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

За змістом статті 210, частини третьої статті 640 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, встановлених законом, правочин підлягає державній реєстрації. Договір, який підлягає і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 657 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 30 січня 2013 року у справі № 6-162цс12 ,вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації. Момент вчинення таких правочинів згідно зі статтею 210, частиною третьою статті 640 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними й не створюють прав та обов`язків для сторін.

Договір купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна та земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а тому не може бути визнаний дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України (Зазначений правовий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 30 січня 2013 року у справі № 6-162 цс12).

Таким чином, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна, а також земельної ділянки потребує державної реєстрації, підстав визнання його дійсним за рішенням суду немає.

З матеріалів справи убачається, на час ухвалення судом першої інстанції рішення (26 вересня 2008 року) частина спірної земельної ділянки, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, яка є предметом спору у цій справі, перебувала у постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство ( земельна ділянка площею 1,10 га у 35 та 36 Старівському лісництві).

Відповідно до статті 32 ЦПК України 2004 року (яка діяла на час ухвалення рішення) позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки.

Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою (частина друга статті 118 ЦПК України 2004 року ).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України . За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Незважаючи на те, що предметом спору була земельна ділянка, яка належить ДП Бориспільське лісове господарство , його до розгляду справи в суді першої інстанції залучено не було.

Посилання представників третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокатів Білоусова А.Ю. та Мельниченка А.В. на те, що на даний час ДП Бориспільське лісове господарство залишається постійним користувачем земельної ділянки і відсутнє накладення належних позивачу земельних ділянок на землі, які знаходяться у користуванні ДП Бориспільське лісове господарство , а відтак спірний договір купівлі-продажу, дійсність якого визнана оскаржуваним рішенням, жодним чином не порушує прав апелянта, суд відхиляє з огляду на наступне.

ТОВ БК Княжічі на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №592 від 18 жовтня 2016 року, рішень Іванківської сільської ради №509-14-УII та №510-14-УII від 13 жовтня 2016 року та Договору зі спеціалізованою землевпорядною організацією ТОВ Адванс Інвест провело інвентаризацію земель товариства, здійснило поділ земельної ділянки площею 42,1583 га, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, на три земельні ділянки площами 39,5505 га, 1,2566 га та 0,9630 га., під час якої було встановлено факт накладення земельної ділянки площею 0,9630 га (кадастровий номер 3220884001:01:060:0024), зареєстрованої на праві власності за ТОВ БК Княжичі , площею 0,8185 га, на землі, які знаходяться в постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство для ведення лісового господарства (в кварталі 36 Старівського лісництва) на території Іванківської сільської ради.

27 жовтня 2016 року ТОВ БК Княжичі нотаріально посвідченою заявою відмовилась від права користування та права власності на земельну ділянку загальною площею 0,9630 га, кадастровий номер 3220884001:01:060:0024, в межах с. Іванків.

Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі, землі лісогосподарського призначення.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 20 ЗК України (тут і далі в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико - культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).

За статтею 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до статей 56, 57 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність, який визначається нормами Конституції України, ЗК України, іншими законами й нормативно- правовими актами.

При цьому, згідно зі статтею 3 ЗК України земельні відносини, які виникають при використанні лісів, регулюються також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать ЗК України.

Водночас у частині 2 статті 5 ЛК України передбачено, що віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства. Відтак, застосування норм земельного і лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісогосподарського призначення повинно базуватись на пріоритетності норм земельного законодавства перед нормами лісового законодавства, а не навпаки.

Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин повинен визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 ЛК України полягає в здійсненні комплексу заходів щодо охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт б частини першої статті 164 ЗК України).

Отже, однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв`язок їх використання із лісокористуванням.

Планування використання земель лісогосподарського призначення здійснюється головним чином у формі лісовпорядкування, яке, зокрема, передбачає складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням (пункт 13 статті 46 ЛК України).

Поряд із земельним кадастром здійснюється облік лісів та ведеться органами лісового господарства державний лісовий кадастр на основі державного земельного кадастру (частина друга статті 49 ЛК України) та включає: облік якісного і кількісного стану лісового фонду України; поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; грошову оцінку лісів (у необхідних випадках); інші показники (стаття 51 ЛК України).

Згідно зі статтею 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до статті 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

За статтею 48 ЛК України в матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Згідно з нормами статей 181-184, 202-204 ЗК України, Законів України Про Державний земельний кадастр та Про землеустрій дані державного земельного кадастру - це документальне підтвердження відомостей про правовий режим земель, їх цільове призначення, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, які ґрунтуються на підставі землевпорядної документації.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII Прикінцеві положення ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово - картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово - картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово - картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкування відносяться до планово - картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Таким чином, системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII Прикінцеві положення ЛК України.

На момент укладення договору-купівлі продажу частина спірної земельної ділянки ( кадастровий номер3220884000:04:001:0291) згідно з інформацією ДП Бориспільське лісове господарство перебувала у постійному користуванні лісгоспу та відповідно до планово - картографічних матеріалів лісовпорядкування знаходилась у кварталі № 36 Старівського лісництва.

Суд першої інстанції визнав договір купівлі-продажу дійсним та визнав право власності на об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди) та земельну ділянку 42,1583 га кадастровий номер 3220884000:04:001:0291. На підставі цього рішення ТОВ БК Княжічі набуло право власності на земельну ділянку, в тому числі і на частину земельної ділянки, що перебувала у постійному користуванні ДП Бориспільске лісове господарство .

Внаслідок поділу ТОВ БК Княжічі земельної ділянки кадастровий номер 3220884000:04:001:0291 утворилась земельна ділянка площею 0,9630 га, (кадастровий номер 3220884001:01:060:0024),, щодо якої мало місце накладення на земельну ділянку державної власності, що перебувала у постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство

Як убачається з наявної в матеріалах справи інформаційної довідки на даний час земельна ділянка площею 0,9630 га, кадастровий № 3220884001:01:060:0024 зареєстрована за Бориспільською міською радою.

Отже, земельна ділянка, що перебувала у постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство , внаслідок оскаржуваного рішення незаконно вибула з державної власності та перейшла до комунальної власності територіальної громади..

Таким чином, зазначені обставини дають підстави стверджувати, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про права ДП Бориспільське лісове господарство , а відтак підстав для закриття апеляційного провадження немає.

Крім того, суд вважає, що порушені права ДП Бориспільське лісове господарство підлягають поновленню шляхом скасування рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року повністю.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги відносно того, що судом першої інстанції взагалі не досліджувалось питання існування права власності на земельну ділянку у відповідача ОСОБА_1 та третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,та ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Матеріли справи містять копії свідоцтв про право власності на ряд об`єктів нерухомого майна, видані на ім`я ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 26-41).

У п. 1.2. договору купівлі-продажу від 26 червня 2008 року №26/06 зазначено, що продавці передають у власність покупця, а покупець приймає у власність земельну ділянку, загальною площею 42,1583 га, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, яка необхідна для розташування та обслуговування нерухомого майна. Земельна ділянка знаходиться на території Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області та належить Продавцям на підставі спільної часткової власності. При цьому, в договорі відсутні посилання на документ, що підтверджує право власності на землю.

Відповідно до частини 1 ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами (стаття 126 ЗК України).

В матеріалах справи наявна також копія державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 089908, виданого ТОВ БК Княжичі як власнику земельної ділянки площею 41,7701 га на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.09.2008 № 2-3069/2008.

Між тим, матеріали справи не містять державних акта на право власності відповідача та третіх осіб на земельну діяльну площею 42, 1583 га, що була відчужена за договором купівлі-продажу.

За таких обставин, апеляційний вважає, що відчуження земельної ділянки на корить ТОВ БК Княжичі відбулося всупереч законодавству України, що безпосередньо вплинуло на права та законні інтереси ДП Бориспільське лісове господарство .

За змістом ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини 3 статті 376 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення , а саме незалучення до участі у справі ДП Бориспільське лісове господарство , про права та інтереси якого було прийнято рішення, а також неправильно застосовані норми матеріального права, наявні підстави для виходу за межі апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції повістю та ухвалення нового рішення про відмову ТОВ БК Княжичі у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ТОВ БК Княжичі на користь ДП Бориспільське лісове господарство підлягає стягненню 1 540,00 грн. судового збору, сплаченого за подання товариством апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства Бориспільске лісове господарство до якої приєднався ОСОБА_1 , задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Княжичі відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Княжичі на користь Державного підприємства Бориспільске лісове господарство судовий збір у розмірі 1 540 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 20 серпня 2021 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М.Стрижеус