Постанова

від 03.08.2021 по справі 804/4702/16

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 804/4702/16

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Рубана А.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі №804/4702/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" до Офіс великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ХайдельбергЦемент Україна» звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2016 № 0000185001.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.02.2016 № 0000185001, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача (Бірсан П.М.) підтримав доводи апеляційної скарги; представник позивача (Лавринець І.П.) в свою чергу заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, щодо безпідставності доводів апелянта, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, Приватне акціонерне товариство «Кривий Ріг Цемент» (ЄДРПОУ 00292923), правонаступник Публічного акціонерного товариства «ХайдельбергЦемент Україна» , 28.09.1994 зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Офісі великих платників податків ДПС (правонаступник СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську міжрегіонального ГУ ДФС), є платником ПДВ.

В період з 30.10.2015 року по 27.01.2016 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на підставі направлень від 30.10.2015 № 173/28-01-50, № 174/28-01-50, № 175/28-01-50, № 176/28-01-50, № 177/28-01-50, № 178/28-01-50, № 179/28-01-50 згідно із пунктом 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.6 статті 77, абзацу 1 пункту 82.1 статті 82 ПК України проведено планову виїзну перевірку ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 03.02.2016 року № 18/28-01-50/00292923, відповідно до висновків якого контролюючим органом встановлено такі порушення позивачем податкового законодавства (т.1 а.с.26-81):

пункту 137.10 статті 137, пункту 138.2 статті 138 та підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік у сумі 58336266,85 грн;

- пункту 138.2, абзацу «є» підпункту 138.10.2, абзацу «в» підпункту 138.10.4 пункту 138.10. статті 138 та підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого завищено збитки з податку на прибуток за 2014 рік на 4647238,07 грн;

- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 статті 201 ПК України, а саме занижено податок на додану вартість у сумі 15916607,59 грн, в тому числі по періодам: лютий 2013 року 1050901,98 грн, березень 2013 року 461504,10 грн, квітень 2013 року 821319,67 грн, травень 2013 року 1311454,33 грн, червень 2013 року 1572611,74 грн, липень 2013 року 1587026,56 грн, серпень 2013 року 1666134,72 грн, жовтень 2013 року 1304025,07 грн, листопад 2013 року 1759249,86 грн, грудень 2013 року 1069054 грн, січень 2014 року 69241,58 грн, квітень 2014 року 582545,72 грн, червень 2014 року 1604064,68 грн, липень 2014 року 862628,75 грн, вересень 2014 року 44342,55 грн, жовтень 2014 року 150502,28 грн;

- пункту 198.1, пункту 198.2, статті 198 статті 201 ПК України, а саме завищено від`ємне значення з податку на додану вартість за грудень 2014 року у сумі 389157,24 грн

18.02.2016 на підставі акта перевірки від 03.02.2016 № 18/28-01-50/00292923 контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000185001, яким платнику податків зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації № 9220437440 від 27.10.2015 за грудень 2014 року, встановивши суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 389157,24 грн (т.1 а.с.82).

Розрахунком сум ПДВ та податку на прибуток, що увійшли до податкових повідомлень-рішень від 18.02.2016 № 0000185001, № 0000165002, № 0000175001 у розрізі контрагентів визначено (т.11 а.с.22):

- № 0000185001: ТОВ «Лувд» 50407,20 грн, ПП «Метресурс» 21430 грн, ТОВ «ЦФ ТД «Вуглегірська» 317320,04 грн;

- № 0000165002: у тому числі ТОВ «Лувд» 252036 грн, ПП «Метресурс» 252036 грн;

- № 0000175001: у тому числі ТОВ «ЦФ ТД «Вуглегірська» 3118107,48 грн.

Крім того, контролюючим органом на підставі акта перевірки від 03.02.2016 № 18/28-01-50/00292923 прийняті також податкові повідомлення-рішення, які були оскаржені в судовому порядку:

- від 18.02.2016 форми «Р» № 0000175001, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 17942821,29 грн, в тому числі за основним платежем на суму 11961880,86 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 5980940,43 грн, яке було предметом оскарження у справі № 804/4916/16;

- від 18.02.2016 № 0000195001, яким платнику податків зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 3954726,73 грн та застосовано штрафні санкції у сумі 1977363,37 грн, яке було предметом оскарження у справі № 804/4701/16;

- від 18.02.2016 форми «П» № 0000165002, платнику податків зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у декларації з податку на прибуток за 2014 рік (від 02.03.2015 № 9081485641) на суму 4647238,07 грн, яке було предметом оскарження у справі № 804/4674/16;

- від 18.07.2016 форми «Р» № 0000865000, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 2120897,49 грн, в тому числі за основним платежем на суму 1413931,66 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 706965,83 грн, яке було предметом оскарження у справі № 804/4675/16

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряємому періоді, є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, у відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до підпункту в пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

З аналізу приведених норм законодавства вбачається, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, і достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, між ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» (покупець) та ТОВ «ТД ЦФ «Вуглегірська» (продавець) 19.03.2014 року укладено контракт № 06941 на поставку вугілля кам`яного енергетичного виробництва ЧАО ЦОФ «Углегірська» . Відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити вугілля кам`яне енергетичне виробництва ПрАТ ЦОФ «Вуглегірська» згідно зі специфікаціями, які є невід`ємною частиною контракту, та умовами, обумовленими в цьому контракті, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити за нього суму у розмірі, передбаченому специфікаціями до контракту (т.3 а.с.94-122, т.13 а.с.82-98).

На підтвердження виконання умов вказаного договору ТОВ «ТД ЦФ «Вуглегірська» , складено податкові накладні також сторонами договору складені протоколи узгодження ціни, накладні та акти приймання-передачі вугілля, видані сертифікати якості, залізничні накладні, покупцем оформлені прибуткові ордери, копії наведених документів також наявні в матеіралах справи (т.13 а.с.125-175). Додатком 14 до акта перевірки є опис податкових накладних та розрахунків їх коригування (т.13 а.с.186).

Також, у перевіряємому періоді податковим органом досліджувались господарські операції позивача з ТОВ Лувд . Так, між ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» (покупець) та ТОВ «Лувд» (постачальник) укладено договори поставки № 07880 від 11.06.2014 та № 09316 від 03.12.2016 року. Згідно умов яких постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця на умовах цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити продукцію в асортименті, кількості, за цінами та на умовах, визначених в додатку № 2, який є невід`ємною частиною цього договору (т.1 а.с.232 звор.-235, 237-250).

На виконання умов вказаних договорів ТОВ «Лувд» складені видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні, надано сертифікати якості та паспорти на товар, покупцем оформлено прибуткові ордери (т.2 а.с.28-68).

Також ТОВ «Лувд» складено податкові накладні (т.2 а.с.62-68, т.13, а.с.99-105).

Придбаний товар використовувався позивачем у господарській діяльності, зокрема, товар видавався підрядникам для виконання ремонтних робіт та робіт з обслуговування та актами підтверджено їх фактичне використання (т.9 а.с.138-220, т.10 а.с.1-110).

Крім того, податковим органом під час перевірки дослоіджувались господарській операції позивача з ПП «Метресурс» . Так, позивачем укладено договір поставки № 06805 з додатками.

На підтвердження виконання умов договору сторонами складено видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні, також постачальником надано сертифікати якості, покупцем оформлено прибуткові ордери (т.2 а.с.70-125).

Додатком 8 до акту перевірки є опис податкових та видаткових, ТТН накладних та прибуткових ордерів (т.13 а.с.187).

Крім того, при вирішені спору судом першої інстанції парвильно враховано ообставини щодо правомірності відображення у податковому обліку операцій позивача з ТОВ «Торговий дім Центральна фабрика «Вуглегірська» у листопаді 2014 року.

Так, податковий орган зазначає, що основним постачальником вугілля кам`яного марки Т (0-50) для ТОВ «Торговий дім Центральна фабрика «Вуглегірська» було ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Вуглегірська» (ЄДРПОУ 176532) 3412,1 тис.грн. (або 99,97 % від загального обсягу податкового кредиту) за період з 01.04.2014 по 30.11.2014, яке здійснювала фактично роботи по збагаченню вугілля, а не видобуток вугілля. За даними ЄРПН збагачувальна фабрика придбавала вугілля у ТОВ «Ллойд Інвест» , який як платник податків мав 11 працівників та основні фонди вартістю 616,5 тис.грн. У зв`язку із непідтвердженням ланцюга придбання вугілля ТОВ «Ллойд Інвест» у продавця ТОВ «Долі» контролюючий орган зазначає про неможливість встановлення походження товару та стверджує про відсутність реально вчиненої господарської операції.

Водночас, як встановлено судом зі змісту наявних у справі первинних документів, ТОВ «Торговий дім Центральна фабрика «Вуглегірська» на виконання контракту від 19.03.2014 № 06941 та для оформлення поставки вугілля складені податкові накладні:

- № 1 від 01.11.2014, кількість 958,55 т, на загальну суму 776425,50 грн, у тому числі ПДВ 129404,25 грн, до якої складено розрахунок коригування вартості № 3 від 01.11.2014 на обсяг без ПДВ 1188,60 грн, сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту 237,72 грн);

- № 2 від 01.11.2014, кількість 1000,95 т, на загальну суму 810769,50 грн, у тому числі ПДВ 135128,25 грн, до якої складено розрахунок коригування вартості № 4 від 03.11.2014 на обсяг без ПДВ 2362,24 грн, сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту 472,45 грн.

Колегія суддів враховано, що питання правомірності відображення вказаних операцій у податковому обліку вирішено судами у справах № 804/4674/16, № 804/4675/16 під час дослідження питання правомірності відображення таких операцій у податковому обліку позивача з податку на прибуток, та підтверджено правомірність такого відображення.

Також питання правильності визначення бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі по операціям із вищевказаним контрагентом, підтверджено Верховним Судом у постанові від 11.12.2018 у справі № 804/4701/18, у тому числі надано оцінку операціям з придбання вугілля у ТОВ «ТД ЦФ Вуглегірська» в період з 01.04.2014 по 30.11.2014 за контрактом від 19.03.2014.

Крім того, нормами ПК України, які діяли під час здійснення спірних правовідносин, визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (пункт 201.6 статті 200 ПК України, в редакції до 01.01.2015).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (абзац дванадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Отже, законодавством надано контролюючому органу право проведення перевірки у випадку наявності підстав вважати, що підприємством порушується чинне законодавство, висновки такої перевірки, викладені в акті, можуть бути використані в подальшому при перевірці контрагентів по ланцюгу постачання товару.

Водночас, в даному випадку податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, без наявності документального підтвердження порушень, крім того, відповідачем не надано доказів того, що ним вжито заходи щодо призначення та проведення позапланової перевірки по ланцюгу постачання.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що контролюючий орган, приймаючи податкове повідомлення -рішення, фактично керувався виключно відомостями ЄРПН, без вжиття заходів для встановлення достовірності, повноти нарахування та сплати податків, що здійснюється у формі документальних перевірок.

В свою чергу згідно висновків Верховного Суду, сформованих у постановах від 27.03.2018 року по справі № 816/809/17 та від 20.03.2018 року по справі № 804/939/16 формування висновків про нереальність господарських операцій лише з огляду на відповідність податкової інформації є недопустимим.

Доводи апелянта стосовно того, що за даними ЄРПН не встановлено ланцюга постачання від ПП «Метресурс» ТОВ «Сервіс-торгпоставка» (код за ЄДРПОУ 39064941), неподання податкової звітності такою особою з серпня 2014 року, анулювання свідоцтва ПДВ з 29.10.2014, відсутності у такого поставника основних засобів, виробничого обладнання, транспортних засобів, сировини, матеріалів та інших основних фондів, колегія суддів розцінює критично з огляду на наступне.

Так, ПП «Метресурс» складено при постачанні у грудні 2014 року ТМЦ видаткові та податкові накладні: видаткова накладна № 216 та податкова накладна № 5 від 16.12.2014, номенклатура: підкладка КБ-65 на суму 52920 грн, у тому числі ПДВ 8820 грн; видаткова накладна № 218 та податкова накладна № 7 від 18.12.2014, номенклатура: болт закладний М22х165 на суму 20520 грн, у тому числі ПДВ 3420 грн; видаткова накладна № 217 та податкова накладна № 6 від 17.12.2014, номенклатура: костиль, болт клемний М22х75 на суму 28380 грн, у тому числі ПДВ 4730 грн; видаткова накладна № 222 та податкова накладна № 8 від 22.12.2014, номенклатура: костиль, підкладка КБ-65 на суму 26760 грн, у тому числі ПДВ 4460 грн.

Водночас, запровадження обов`язкової реєстрації податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування відбулось з 01.01.2015 згідно із змінами, внесеними до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII.

Таким чином, доводи податкового органу щодо встановлення обриву ланцюгу постачання з підстав не підтвердження відомостями ЄРПН реєстрації податкових накладних, є помилковими. Крім того, такими доводами відповідач заперечує можливість придбання товарів від осіб, які не є платниками ПДВ.

Контролюючий орган в апеляційній скарзі посилається також на податкову інформацію, щодо контрагентів позивача, як то відсутність необхідних трудових ресурсів, технічного та кваліфікованого персоналу, відсутність основних засобів, відповідного обладнання тощо.

Колегія суддів щодо вищенаведених доводів апеляційної скарги зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо.

Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також колегія суддів вважає неспроможними доводи податкового органу, наведені в апеляційній скарзі, стосовно того, що при перевірці не встановлено за даними ЄРПН ланцюг придбання товару та встановлено обрив ланцюга постачання товару від ТОВ Лувд . Так, податковим органом не надано жодного доказу на підтвердження вищевказаних тверджень, зокрема, відповідачем не надано матеріалів проведених перевірок, актів перевірок та інших документів, якими зафіксовано та підтверджено факти нереальності господарських операцій по вищевказаним суб`єктам господарювання.

Також колегія суддів критично розцінює висновки контролюючого органу, які базуються крім іншого, на податковій інформації, сформованій за результатами аналізу відомостей, отриманих з відкритих джерел, при цьому контролюючим органом не здійснено ґрунтовного аналізу сутності та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Як зазначено вище, відповідні правові висновки приведені Верховним Судом у постанові від 20.03.2018 у справі №804/939/16, з огляду на які колегія суддів враховує, що податкова інформація, яка наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено факт вчинення позивачем господарської операції без мети настання реальних правових наслідків, та порушенням публічного порядку.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі №804/4702/16- залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко