Постанова

від 18.08.2021 по справі 911/371/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2021 р. Справа№ 911/371/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Кропивної Л.В.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

на рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2020

у справі № 911/371/20 (суддя Колесник Р.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

до Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Промімекс-Техно"

про визнання удаваними та визнання недійсними договорів підряду від 11.07.2012 № 749 та від 29.11.2012 № 1308

за участю представників:

від позивача: Кириленко О.П.;

від відповідача: Михайлов Т.М.;

від третьої особи на стороні позивача: Піун С.П.;

від третьої особи на стороні відповідача: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі - АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ПрАТ "Укргазбуд" про визнання удаваними та недійсними договорів підряду від 11.07.2012 № 749 та від 29.11.2012 № 1308.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що укладені між позивачем та відповідачем договори підряду є удаваними правочинами, які вчиненні з метою приховання фактично вчинених правочинів з безоплатної передачі позивачем на користь відповідача у користування та володіння грошових коштів, які мають бути визнані судом недійсними на підставі ст. 215 ЦК України з огляду на порушення при їх укладанні ч. 1 ст. 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності".

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.12.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю з огляду на недоведеність укладання позивачем та відповідачем договорів підряду № 749 та № 1308 з метою приховати інші правочини, зокрема договори позики.

Не погодившись з рішенням, АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ч. 1 ст. 74, ч. 4 ст. 165, ч. 5 ст. 236 ГПК України, та неправильне застосування норм матеріального права, а саме ч. 1 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2020 у справі № 911/371/20 та прийняти нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позов АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", застосувавши до вказаних правочинів положення, що регулюють правовідносини за договорами безпроцентної позики на умовах безстрокового користування коштами та визнання недійсними з моменту укладення договори, що реально були укладені між ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ПАТ "Укргазбуд".

Скаржник також вказує на відсутність доказів наступного схвалення значного правочину, що вбачається з листа ПрАТ "Укргазбуд" від 29.08.2014 № 3658, та наполягає на наявності доказів встановлення інших цивільно-правових відносин, які не пов`язані із будівництвом підводного магістрального газопроводу, а лише стосуються отримання у безоплатне безстрокове володіння та користування публічних коштів державного акціонерного товариства (суб`єкта управління об`єктами державної власності).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2020 у справі № 911/371/20, зупинено дію оскаржуваного рішення до закінчення апеляційного провадження у даній справі, призначено справу до розгляду на 23.03.2021.

23.03.2021 судове засідання не відбулося, в зв`язку з перебуванням головуючого судді Руденко М.А. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 року, в зв`язку з виходом судді Руденко М.А. з лікарняного розгляд апеляційної скарги АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" призначено на 27.04.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 року визнано заяви АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про відвід колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий суддя), судді Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А. необґрунтованими. Передано справу для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяви АТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" про відвід суддів Руденко М.А., Пономаренка Є.Ю., Дідиченко М.А. та ухвалою від 27.04.2021 року передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий суддя), Козир Т.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 року у складі колегії суддів: Коробенко Г.П. (головуючий суддя), Козир Т.П., Кравчук Г.А. у задоволенні заяв АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про відвід колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий суддя), судді Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А. відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 задоволено заяву колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А., суддів Пономаренка Є.Ю., Дідиченко М.А. про самовідвід у справі № 911/371/20, справу передано для визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 та 40 ГПК України.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/315/21 від 14.05.2021, у зв`язку із задоволенням заяви про самовідвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді: Дідиченко М.А., Пономаренка Є.Ю., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/371/20.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/371/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Хрипуна О.О., судді Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 апеляційну скаргу АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2020 у справі № 911/371/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.; розгляд справи № 911/371/20 призначено до розгляду на 15.06.2021.

11.06.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ПрАТ "Укргазбуд" просило відмовити АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" у задоволенні апеляційної скарги з огляду на її безпідставність, наполягаючи на зловживанні процесуальними правами з боку позивача. ПрАТ "Укргазбуд" також заявлено клопотання про визнання причин пропуску строку на подання відзиву поважними (у разі, якщо суд прийде висновку про його порушення) та приєднати даний відзив до матеріалів справи. Клопотання обґрунтовано труднощами з отриманням документів через карантинні заходи в Україні та віддалену роботу відповідача.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2021, у зв`язку із перебуванням суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. у відпустках, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2020 року у справі № 911/371/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.; розгляд справи № 911/371/20 ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні на 15.06.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 задоволено заяву судді Іоннікової І.А. про самовідвід від розгляду справи № 911/371/20; матеріали справи № 911/371/20 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення заміни відведеного судді відповідно до ст. 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2021, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Разіна Т.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 прийнято справу № 911/371/20 до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Разіна Т.І., Михальська Ю.Б.; розгляд справи № 911/371/20 призначено до розгляду на 20.07.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 розгляд справи № 911/371/20 відкладено на 10.08.2021 о 11:30.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021, у зв`язку із перебуванням суддів Разіної Т.І. та Михальської Ю.Б. у відпустках, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Кропивна Л.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 прийнято справу № 911/371/20 до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Кропивна Л.В., Шаптала Є.Ю., розгляд справи № 911/371/20 ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 10.08.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 розгляд справи було відкладено на 18.08.2021.

В судовому засіданні представник скаржника та представник АТ "НАК "Нафтогаз України" вимоги та доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, наполягаючи на необґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів задовольнила клопотання про визнання причин пропуску строку на подання відзиву поважними та приєднала даний відзив до матеріалів справи.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", змінило своє найменування на АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", в особі начальника управління капітального будівництва і облаштування родовища Сазикіна С.М., який діяв на підставі довіреності від 03.01.2012 № 11/62 (замовник) та ПАТ "Укргазбуд", змінило своє найменування на ПрАТ "Укргазбуд", в особі голови правління Ярмолатія О.В., який діяв на підставі статуту підприємства, (підрядник) були укладені договори № 749 від 11.07.2012 та № 1308 від 29.11.2012, відповідно до п. 1.1 яких позивач зобов`язався виконати комплекс робіт по виготовленню і транспортуванню плітей підводного трубопроводу БК-1 Одеського ГМ-МСП-4 Голіцинського ГКМ по об`єкту "Облаштування Одеського та Безіменного газових родовищ на шельфі Чорного моря. Пусковий комплекс" на власний ризик, власними силами, а також силами залучених за погодженням із відповідачем супідрядних організацій у відповідності з технічним замовленням (Додаток 1), діючими стандартами, нормами і правилами України і передати її замовнику у встановлені договором строки, а замовник зобов`язався прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість на умовах даних договорів.

Характер і методи виконання робіт можуть уточнятись в процесі будівництва, у зв`язку з тим, що окремі види робіт планується виконати в умовах моря. На підставі уточнених в процесі будівництва методів виконання робіт повинні бути складені виконавчі локальні кошториси, які погоджуються замовником, при цьому вартість робіт по договору і розмір прибутку залишаються без змін (п. 1.3).

У п. 1.4 зазначено, що матеріальні ресурси, необхідні для виконання робіт замовляє і поставляє підрядник, крім матеріалів замовника, які визначені матрицею відповідальності (табл. 2) і технічним завданням (додаток 1).

Відповідно до п. 3.1 договорів підряду ціна предмету договору є приблизною (динамічною), визначена договірною ціною (додаток № 3) і складає 29 765 739,60 грн за договором № 1308 і 94 596 348,00 грн за договором № 749, відповідно, без врахування вартості матеріалів замовника.

Згідно з п. 4.1 договорів підряду протягом 10 днів після підписання договору замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30 % від вартості робіт за договором.

Розрахунок за виконані роботи виконується щомісячно згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт (Ф № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт/і витрат/(Ф №КБ-3), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 04.12.2009 № 554.

Замовник щомісяця протягом двадцяти календарних днів з дати підписання актів приймання виконаних підрядних робіт (Ф №КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт/і витрат/(Ф №КБ-3), сплачує підрядчику 70 % від вартості виконаних робіт без врахування вартості матеріалів замовника, а 30 % вартості виконаних у звітний період робіт погашається в рахунок авансу.

Порядок приймання-передачі робіт сторони погодили у ст. 5 договорів.

Так, положеннями п. 5.1, 5.2 договорів підряду сторони узгодили, що за результатами виконаних за поточний місяць робіт, підрядник складає акт приймання виконаних будівельно-монтажних робіт (Ф № КБ-2в), довідку про вартість виконаних робіт/і витрат/(Ф№КБ-3) з урахуванням вартості матеріалів замовника. Підрядчик оформлює повний комплект виконавчої документації на весь виконаний об`єм робіт, звіт про використання матеріалів замовника і документів згідно з п. 4.3, 4.4, 4.5 договору і передає на підпис замовнику.

Замовник протягом десяти робочих днів розглядає акти та підписує їх або надає мотивовану відмову у вигляді зауважень. Датою початку виконання робіт є дата підписання договору. Підрядчик зобов`язується розпочати виконання робіт з моменту підписання договору та повністю виконати роботи, згідно з технічним завданням (додаток № 1) і календарного графіку (додаток № 2) (п. 6.1 договорів підряду).

У ст. 6 договору сторонами погоджено строки виконання робіт. Сторонами складено та підписано календарний графік (Додаток 2).

У ст. 7 сторонами визначено права та обов`язки замовника та підрядника. У ст. 8 договорів сторонами прописано відповідальність сторін за невиконання договорів підряду.

29.12.2012 сторонами укладено додаткову угоду № 1/1480 до договору підряду № 749 від 11.07.2012, якою пункт 12.2 договору викладено в новій редакції: "Термін закінчення дії цього договору визначається датою 31.03.2013, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання".

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, договір, за яким підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх, є договором будівельного підряду.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Тобто, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, за своїм змістом зазначені договори повністю відповідають ознакам саме договорів підряду та застосування до них положень законодавства, що регулюють правовідносини, що виникають з приводу позики, є безпідставним.

Місцевим господарським судом встановлено та не заперечується сторонами, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/16706/17 за позовом ПрАТ "Укргазбуд" та ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про стягнення заборгованості за договорами підряду № 749 та № 1308. Позовні вимоги були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати позивачу виконаних робіт за договорами підряду № 749 та № 1308. У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань з оплати виконаних робіт, позивачем також нараховано штрафні санкції, передбачені умовами договорів.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 910/16706/17 позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на користь ПрАТ "Укргазбуд" 49 982 887,90 грн, з яких: 15 553 675, 57 грн - основний борг за договором підряду № 749, 1 401 109,19 грн 3 % річних; 14 114 804,13 грн інфляційних втрат; 9 468 143, 20 грн - основний борг за договором підряду № 1308, 852 911,09 грн 3% річних, 8 592 244, 72 грн інфляційних втрат.

Зі змісту судових рішень по зазначеній справі вбачається, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач (ПрАТ "Укргазбуд") посилався на те, що за договорами підряду № 749 та № 1308 ним були виконанні роботи на загальну суму 87 304 905,51 грн (за договором підряду № 749 на суму 73 625 480,31 грн та за договором підряду № 1308 на суму 13 679 425,20 грн). Факт виконання робіт на вказану суму підтверджується актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт/і витрат/, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками. Відповідач (ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз") за виконані роботи розрахувався частково в розмірі 6 228 386,74 грн, а саме: за договором підряду № 749 на суму 58 071 804,74 грн та за договором підряду № 1308 на суму 4 211 282,00 грн, що підтверджується виписками по рахункам ПрАТ "Укргазбуд".

Заперечення ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" проти позову в межах зазначеної справи ґрунтувалися на обставинах нереальності господарських операцій зафіксованих відповідними актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, пропуску позивачем строку позовної давності, наявності форс-мажорних обставин, що виключало відповідальність відповідача, прострочення та неповне виконання робіт підрядником (ПрАТ "Укргазбуд") на відсутності всіх документів, передбачених умовами договору, обставинах встановлених в межах адміністративної справи № 826/6911/14 стосовно ознак фіктивності ТОВ "Промімекс-Техно".

Також місцевим господарським судом встановлено та не заперечується сторонами, що в провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/2788/18 за позовом ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" до ПАТ "Укргазбуд" про визнання недійсними договорів підряду № 749 та № 1308 та рішенням від 03.04.2019, яке набрало законної сили, у задоволені позову відмовлено. В обґрунтування заявлених вимог в межах цієї справи позивач посилався на те, що при укладенні спірних договорів порушено приписи п. 4 ч. 5 ст. 40, ч. 3 ст. 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та публічний порядок, а отже вони є нікчемними згідно зі ст. 228 ЦК України.

Зі змісту судових рішень по зазначеній справі вбачається, що позивач (ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз") посилався на те, що адміністративним судом по справі № 826/6911/14 було встановлено факт укладення між ПрАТ "Укргазбуд" та ТОВ "Промімекс-Техно" договору субпідряду на виконання будівельних робіт за договорами підряду № 749 та за № 1308, та встановлено факт фіктивності ТОВ "Промімекс-Техно"; технічне завдання за договором № 749 повністю повторює технічне завдання за договором підряду від 07.07.2012 з укладання підводного трубопроводу від БК-1 Одеського ГР до МСП-4 Голіцинського ГКР довжиною 76,0 км з трубоукладальної баржі, що укладений між позивачем, як замовником, та Компанією "FLAXGLADE LIMITED", як підрядником та станом на 05.09.2012 роботи за спірними договорами були завершені іншою підрядною організацією, а саме компанією "FLAXGLADE LIMITED"; відсутні докази належного виконання (реальності) робіт за спірними правочинами як відповідачем, так і ТОВ "Промімекс-Техно".

Крім того, місцевим господарським судом встановлено та не заперечується сторонами, що в провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/2076/19 за позовом АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" до ПрАТ "Укргазбуд" про визнання недійсною, з моменту укладення, додаткову угоду від 29.12.2012 № 1/1480 до договору підряду № 749, у задоволенні якого, рішенням від 16.06.2020, яке набрало законної сили, відмовлено. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що додаткова угода від 29.12.2012 № 1/1480, є недійсною внаслідок її вчинення з порушенням вимог ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та ч. 3 ст. 180 ГК України.

Зі змісту судових рішень по цій справі вбачається, що позивач (АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз") посилався на відсутність доказів існування несприятливих погодних умов (стихійного лиха) та затримки фінансування, оскільки позивач всі платежі здійснював на підставі виставлених рахунків; ПрАТ "Укргазбуд" без погодження та/або повідомлення позивача було залучено субпідрядну організацію - ТОВ "Промімекс-Техно" з передачею всього обсягу будівельних робіт та податкових зобов`язань, проте, у ТОВ "Промімекс-Техно", як субпідрядника, відсутнє не тільки документальне підтвердження настання у грудні 2012 року обставин непереборної сили (форс-мажору) через несприятливі погодні умови, а навіть будь-які первинні документи, що підтверджують факт виконання будівельних робіт; в довідках про вартість виконаних робіт не визначено витрат на вартість плавзасобів, витрат морського регістру судноплавства, а тому договірні зобов`язання за договором підряду № 749 у частині транспортування плітей трубопроводу, у порядку визначеному Регістром судноплавства України, взагалі не виконані відповідачем та третьою особою на момент вчинення оспорюваного правочину; завершення будівництвом об`єкту "Облаштування Одеського і Безіменного газових родовищ на шельфі Чорного моря. Пусковий комплекс" 20 листопада 2012 року свідчить про відсутність будь-яких правових підстав для укладання додаткової угоди від 29.12.2012 № 1/1480 про продовження договірних зобов`язань; розбіжності між задекларованими (нереальними) результатами виконання договору підряду № 749 за вартісним показником та показником у матеріальному вимірі свідчить про те, що правочин від 29.12.2012 № 1/1480 про зміну істотної умови договору державної закупівлі не відповідає вимогам розумності та справедливості; виконавча документація має розбіжності у вартісному вимірі на суму 20 970 867,69 гривень, у матеріальному вимірі продукції "довгомірні 800 м пліті трубопроводу із труб 426х16мм" на 0,858 км, у матеріальному вимірі продукції "двотрубні секції із труб 426х16 мм" (складові для виготовлення довгомірних 800 м плітей трубопроводу із труб 426х16мм) на 14,623 км.

Колегія суддів звертає увагу, що в вищезазначених судових спорах АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не заявляло, що договори від 11.07.2012 № 749 та від 29.11.2012 № 1308 є договорами позики. Навпаки, наполягало на неналежному виконанні підрядником замовлених АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" робіт та недійсності (нікчемності) договорів саме як договорів підряду.

Як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, в межах справи № 911/371/20 позивач, звернувся до суду із позовом та просив визнати удаваними договори підряду № 749 від 11.07.2012 та № 1308 від 29.11.2012, застосувавши до них положення, що регулюють правовідносини за договорами безпроцентної позики на умовах безстрокового користування коштами та визнати такі договори позики недійсними з моменту укладення.

Свої позовні вимоги, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, позивач обґрунтовує посиланням на те, що комплексний аналіз Технічного завдання (калькуляцій) до договору підряду № 749, актів 1, 2, 3 від 01.10.2012 свідчить про нереальність відповідних господарських операцій, оскільки кількісні показники кінцевої продукції та складових цієї ж продукції мають істотні розбіжності; відповідачем не виконувалися відповідні будівельні роботи за договором підряду № 749 взагалі, оскільки всі роботи виконувалися ТОВ "Промімекс-Техно", як субпідрядником, та як встановлено судовими рішеннями у адміністративній справі № 826/6911/14 у нього відсутні первинні документи бухгалтерського обліку, що документують господарські операції за договором субпідряду та яке має ознаки фіктивності (відсутність за місцезнаходженням, відсутність персоналу, відсутність власних та орендованих основних засобів, отримання ліцензії за фіктивними документами); зміст договору підряду № 749 та додаткової угоди № 1 від 29.12.2012 не відповідає змісту господарських операцій між позивачем та відповідачем, що відображені в актах та довідках; існують розбіжності у вартісному та матеріальному вимірі між договорами підряду № 749 та № 1308 та виконавчою документацією (КБ-2В, КБ-3); відповідач та залучений ним субпідрядник ТОВ "Промімекс-Техно" не виконували роботи, що було визначено предметом зазначених договорів підряду, роботи фактично виконувалися іншою підрядною організацією, а саме компанією "FLAXGLADE LIMITED" в межах окремої правової підстави - договору підряду, укладеного позивачем із цією компанією 07.07.2012; згідно офіційно оприлюдненої інформації будівництво ділянки підводного газопроводу довжиною 76 кілометрів завершено в повному обсязі 20.11.2012, в той час, як документальне оформлення господарських операцій за договорами підряду № 749 та № 1308 здійснювалося до лютого 2013 року; спірні договори є значними правочинами, рішення про погодження вчинення яких не приймались; відповідачем навмисно та безпідставно знищено первинні документи, що підтверджують факт виконання господарських операцій.

Оскільки вчинені сторонами договори підряду № 749 та № 1308 сторонами, що їх уклали фактично не виконувалися, позивач вважає, що сплачені ним за цими договорами грошові кошти є свідченням того, що фактично між сторонами було укладено договори позики, які укладені всупереч вимог закону, а тому договори підряду № 749 та № 1308 мають бути визнані удаваними, такими що приховують договори позики, що фактично укладені сторонами, що в свою чергу мають бути визнані судом недійсними в порядку, передбаченому ст.ст. 203, 215 ЦК України, як такі, що не відповідають вимогам ч. 1 ст. 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності".

Заперечуючи проти позову, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідач посилався на те, що позивач зловживає своїми процесуальними правами з огляду на повторне звернення до суду із вимогами про визнання недійсними договорів підряду № 749 та № 1308, щодо яких судом вже було відмовлено у задоволенні позову по справі № 911/2788/18; позивачем не доведено відсутність у осіб які підписали спірні договори повноважень на укладання значного правочину; обставини щодо виконання тих самих робіт компанією "FLAXGLADE LIMITED" не відповідають дійсності, оскільки у цієї компанії були закуплені роботи з укладання трубопроводу, а у відповідача роботи зі зварювання плітей трубопроводу; числові показники обсягів виконання робіт відповідають один одному та не містять суперечностей; обставини часткового виконання робіт чи порушення строків їх виконання не свідчать про відсутність заборгованості або недійсність угод; реальність оспорюваних договорів підтверджена первинними документами про їх виконання; судами у справах № 910/16706/17, 911/2788/18 та 911/2076/19 вже встановлені обставини, що спростовують твердження позивача; позивачем пропущено строк позовної давності.

Дійсно, обставини виконання ПрАТ "Укргазбуд" підрядних робіт за договорами підряду № 749 та № 1308 були предметом дослідження судів у справах № 910/16706/17, 911/2788/18 та 911/2076/19. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 910/16706/17 стягнуто з АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" заборгованість саме за виконані ПрАТ "Укргазбуд" за договорами підряду № 749 та № 1308 підрядні роботи.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Проте, такі обставини можуть бути спростовані в загальному порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Частиною 2 ст. 235 ЦК України передбачено правові наслідки визнання правочину удаваним. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Прихований правочин завжди підлягає оцінці з точки зору відповідності його загальним умовам чинності правочину і сам факт прикриття його іншим правочином не може бути підставою його недійсності. Закон не передбачає недійсність удаваного правочину, а лише пропонує застосувати до відносин сторін норми, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі.

Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 916/933/17.

Специфіка удаваного правочину, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, пославшись на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 925/1199/18, полягає в тому, що він, існуючи в парі з іншим правочином, який ним прикривається, є завжди таким, що не відповідає положенням ЦК України, тобто є удаваним. Другий же правочин (прихований) може бути як дійсним, так і недійсним, залежно від того, наскільки він відповідає вимогам чинності правочинів, що містяться у ст. 203 ЦК України.

Тобто, для висновків суду про удаваність правочину, саме позивачем має бути доведено, що укладений договір дійсно направлений на приховування іншого правочину, який сторони фактично вчинили. Позивач має зазначити який саме правочин сторонами вчинено, а також зазначити відповідне обґрунтування невідповідності вимогам законодавства фактично вчиненого сторонами правочину.

Отже, кінцевою метою позивача у такому спорі є не тільки чи не стільки зазначення про удаваність укладеного правочину, скільки доведення перед судом справжнього волевиявлення сторін, мети вчинення фактичного правочину та невідповідності такого правочину вимогам законодавства.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).

Правочини (договори) юридична особа вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України є підставою виникнення правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Таким чином, орган або особа, яка виступає від імені юридичної особи, не може перевищувати своїх повноважень, визначених установчими документами або законом, та діяти у власних інтересах та/або всупереч інтересам особи довірителя.

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають із юридичними особами договори різних видів, ч. 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Між юридичною особою та її представником виникають правовідносини, що ґрунтуються на акті юридичної особи, передбачають права та обов`язки сторін у цих правовідносинах, зокрема відповідальність представника за неналежне здійснення представництва (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17 провадження № 12-45гс19).

Позивач не надав жодного доказу на підтвердження дійсного волевиявлення власне АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як сторони договорів № 749 та № 1308 та перевірки обставин здійснення представництва юридичної особи у вказаних правовідносинах.

Позивач жодним чином не обґрунтовує свого припущення щодо виконання АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" саме договорів позики, не наводить, які дії працівників позивача власне свідчать про передачу грошових коштів ПрАТ "Укргазбуд" в позику. При цьому, належними та допустимими доказами не спростовує обставини часткового добровільного виконання договорів підряду № 749 та № 1308.

Всі доводи позивача щодо удаваності укладених договорів зводяться до оспорювання реальності їх виконання відповідачем, незважаючи на чинні судові рішення у справах № 910/16706/17, № 911/2788/18 та 911/2076/19.

Таким чином, позивачем не доведено, що при укладенні договорів № 749 від 11.07.2012 та № 1308 від 29.11.2012 волевиявлення сторін договору як АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" так і ПрАТ "Укргазбуд" дійсно було направлене на приховування інших правовідносин.

Поняття договору позики визначено ст. 1046 ЦК України, згідно з якою за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При цьому договір позики за домовленістю сторін може бути безоплатним (безпроцентним) та безстроковим. Безстроковим є договір позики, в якому строк виконання позичальником його зобов`язання не визначений або визначений моментом витребування.

Тобто, в будь-якому випадку, особливістю договору позики, поряд з реальністю договору, є умова про повернення грошових коштів наданих позичальнику.

Позивач не надав суду жодних доказів того, що між АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ПрАТ "Укргазбуд" існувала домовленість про повернення АТ "Укргазбуд", обумовлених договорами № 749 від 11.07.2012 та № 1308 від 29.11.2012, грошових коштів ПрАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз". Жодний доказ не свідчить про передачу грошових коштів позивачем відповідачу на умові їх повернення.

Таким чином, позивачем не доведено, що укладені договори № 749 від 11.07.2012 та № 1308 від 29.11.2012 дійсно направлені на приховування договорів саме позики.

Колегія суддів звертає увагу, що оцінка умислу осіб на протиправне заволодіння грошовими коштами лежить за межами компетенції господарського суду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів звертає увагу, що враховуючи встановлену ст. 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину, весь тягар доведення удаваності та недійсності правочину лежить на особі, яка його оспорює.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі та позовній заяві.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції у вигляді сплаченого АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2020 у справі № 911/371/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2020 у справі № 911/371/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/371/20 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Шаптала