Ухвала

від 19.08.2021 по справі 916/3316/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" серпня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3316/20 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Пелехатій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Щедріна О.М. ( в порядку самопредставництва);

від відповідача: не з`явився;

від органу ДВС : не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроРось» за вх.№2-1014/21 від 09.06.2021 року на бездіяльність старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Відвічук Катерини Георгіївни у справі №916/3316/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроРось» (19400, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, буд. 39);

до відповідача: Державного підприємства «Дослідне господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут Виноградарства і Виноробства ім. В.Є. Таїрова » (65496, Одеська обл., Овідіопольський район, смт Таїрове, вул. 40 річчя Перемоги, 27, А);

про стягнення 526 009, 66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 19.11.2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АгроРось» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №3431/20) до відповідача - Державного підприємства «Дослідне господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут Виноградарства і Виноробства ім. В.Є. Таїрова, в якій просить суд стягнути з відповідача 526 009, 66 грн., з яких: 310255, 21 грн. -основний борг, 114 411, 04 грн. - штрафу, 77 942, 17 грн. - пені, 11920, 98 грн. - інфляційні втрати, 11480, 26 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 року було позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут Виноградарства і Виноробства ім. В.Є. Таїрова» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроРось» основний борг у сумі 310 255 /триста десять тисяч двісті п`ятдесят п`ять/ грн 21 коп., штраф у сумі 114 411 /сто чотирнадцять тисяч чотириста одинадцять/ грн. 04 коп., пеню у сумі 77 942 /сімдесят сім тисяч дев`ятсот сорок дві/ грн.17 коп., 3% річних у сумі 11480 /одинадцять тисяч чотириста вісімдесят/ грн 26 коп., інфляційні втрати у сумі 11920 /одинадцять тисяч дев`ятсот двадцять/ грн 98 коп., судовий збір у сумі 7890 /сім тисяч вісімсот дев`яносто/ грн 15 коп.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 року було рішення господарського суду Одеської області від 20 січня 2021 року у справі № 916/3316/20 залишено без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова» - без задоволення.

09.08.2021р. до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроРось» надійшла скарга на бездіяльність старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Відвічук Катерини Георгіївни, в якій скаржник просить суд визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Відвічук Катерини Георгіївни, з примусового виконання наказу №916/3316/20 виданого 22.02.2021 суддею Господарського суду Одеської області Петренко Н.Д. про стягнення боргу з Державного підприємства «Дослідне господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут Виноградарства і Виноробства ім. В.Є. Таїрова» 533 899,81 грн. щодо не розгляду клопотання ТОВ «АгроРось» від 30.06.2021 року та не забезпечення продовження виконавчого провадження після винесення Південно - західним апеляційним господарським судом постанови від 24.06.2021 у справі №916/3316/21, а також зобов`язати старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Відвічук Катерину Георгіївну усунути допущення порушення шляхом продовження примусового виконання наказу №916/3316/20 виданого 22.02.2021 суддею Господарського суду Одеської області Петренко Н.Д. про стягнення боргу з Державного підприємства «Дослідне господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут Виноградарства і Виноробства ім. В.Є. Таїрова» 533 899,81 грн. відповідно до ч. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» .

Ухвалою суду від 11.08.2021 року було прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроРось» за вх.№2-1014/21 від 09.08.2021 року у справі № 916/3316/20 до розгляду та призначено розгляд скарги на "19" серпня 2021 р. о 17:00.

У судовому засіданні від 12.02.2021 року представник заявника підтримав подану ним скаргу та просив суд її задовольнити.

Представники старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Відвічук Катерини Георгіївни та відповідача у судове засідання від 19.08.2021 року не з`явились, однак про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином шляхом надіслання відповідачу копії ухвали на адресу місцезнаходження, визначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань; органу ДВС, чиї дії оскаржуються, ухвалу було направлено, підписану кваліфікованим електронним підписом судді, на офіційну електронну адресу, а також державного виконавця Відвічук К.Г. про дату, час і місце розгляду скарги було повідомлено телефонограмою, проте письмові пояснення по суті скарги ними не подано.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, неявка державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи викладене, а також з метою дотримання встановлених ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, строків розгляду скарги, суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги без участі представників державного виконавця та відповідача

Розглянувши наявні матеріали скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги, з огляду на таке:

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

За змістом пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Частиною 1 статті 18 ГПК України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

У відповідності до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

П. 1 ч.1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження").

Судом встановлено, що Постановою старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Відвічук К.Г. було відкрито виконавче провадження № 64953166 з виконання наказу № 916/3316/20, виданого 22.02.2021 року суддею Господарського суду Одеської області Петренко Н.Д. 24.06.2021 року на підставі ухвали Південно - західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 року, керуючись вимогами ст. 38 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження з примусового виконання наказу № 916/3316/20 було зупинено.

Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 року було рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 року у справі №916/3316/20 було залишено без змін, а також, як вбачається із матеріалів справи, 30.06.2021 року було здійснено направлення даної постанови на електронну адресу скаржника.

30.06.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АгроРось» було скеровано на офіційну електронну адресу Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) заяву про продовження примусового виконання вих. №3006 від 30.06.2021 року, у якій заявник повідомив про усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, а також заявник повідомив що йому Південно - західним апеляційним господарським судом було направлено копію Постанови від 24.06.2021 року виключно на електронну адресу, у зв`язку із відсутністю державного фінансування. При цьому скаржником до даної заяви було прикріплено копію постанови з електронним цифровим підписом суду, яку йому надіслав суд апеляційної інстанції, а також копію довіреності представника від 01.10.2020 року на 1 арк.

У відповідь на вищезазначену заяву скаржником було одержано від Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повідомлення за вих. № 45-22309 від 19.07.2021 року, у якому орган державної виконавчої служби повідомив про залишення без розгляду заяви про продовження виконавчого провадження від 14.07.2021 року вх. № 5020/4 по ВП №64953166 про стягнення з Державного підприємства «Дослідне господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут Виноградарства і Виноробства ім. В.Є. Таїрова » на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроРось» боргу у розмірі 53 899,81 грн. При цьому у даному повідомленні Овідіопольський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зазначив, що до відділу необхідно подати оригінал постанови або належним чином завірену копію (судом) прошиту, пронумеровану та скріплену печаткою для поновлення виконавчого провадження.

Разом із тим, як вбачається судом із матеріалів справи, органом державної виконавчої служби не зазначено жодного посилання на жодну норму законодавства України, яка б передбачала обов`язок стягувача, для поновлення виконавчих дій, надавати до виконавчого органу оригінал постанови або належним чином завіреної копії (судом) прошитої, пронумерованої та скріпленої печаткою.

Разом із тим, ч. 5 ст. 35 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Таким чином, вищевикладена норма закону не передбачає факту одержання держаним виконавцем саме оригіналу або належним чином завіреної копії постанови, як підстави для продовження примусового виконання рішення, а єдиним підґрунтям для винесення відповідної постанови про продовження примусового виконання рішення є момент, коли державному виконавцю стало відомо про усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Ст. 232 Господарського процесуального кодексу України передбачено такі види судових рішень: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Разом із тим, суд зауважує, що згідно з ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005, судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18 електронний примірник судового рішення - створений в АСДС електронний документ, підписаний кваліфікованим електронним підписом судді, що ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду - кваліфікованими електронними підписами всіх суддів, що входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної згідно з пунктом 2 розділу III цього Порядку. Такий документ має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Відвічук Катериною Георгіївною в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» , після одержання повідомлення про усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, не було здійснено продовження примусового виконання рішення суду, що є підставою визнати бездіяльність (не виконання дій у встановлений законом строк) органу ДВС неправомірною.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 343 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроРось» за вх.№2-1014/21 від 09.06.2021 року на бездіяльність старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Відвічук Катерини Георгіївни - задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Відвічук Катерини Георгіївни, з примусового виконання наказу №916/3316/20 виданого 22.02.2021 р. суддею Господарського суду Одеської області Петренко Н.Д. про стягнення боргу з Державного підприємства «Дослідне господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут Виноградарства і Виноробства ім. В.Є. Таїрова» 533 899,81 грн. відповідно до ч. 5 ст. 35 Закону України Про виконавче провадження .

3. Зобов`язати старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Відвічук Катерину Георгіївну усунути допущене порушення шляхом продовження примусового виконання наказу № 916/3316/20 виданого 22.02.2021 року суддею Господарського суду Одеської області Петренко Н.Д. про стягнення боргу з Державного підприємства «Дослідне господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут Виноградарства і Виноробства ім. В.Є. Таїрова» 533 899,81 грн. відповідно до ч. 5 ст. 35 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвала набирає законної сили, в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 20.08.2021 року

Суддя Ю.М. Невінгловська