Ухвала

від 19.08.2021 по справі 910/7995/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 910/7995/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

розглянувши заяву про затвердження мирової угоди за участю представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднані інформаційні системи Україна" (далі - ТОВ "Об`єднані інформаційні системи Україна", позивач) - Фіцуліна О.О. (адвокат),

відповідача - Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок" (далі - ПАТ "Діпрозв`язок", відповідач, скаржник) - Іваненко М.В. (адвокат),

за касаційною скаргою ПАТ "Діпрозв`язок"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 (головуючий - суддя Бондарчук В.В.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 (головуючий - суддя Тищенко О.В., судді: Дикунська С.Я., Шаптала Є.Ю.)

у справі №910/7995/19

за позовом ТОВ "Об`єднані інформаційні системи Україна"

до ПАТ "Діпрозв`язок"

про визнання угоди недійсною,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Об`єднані інформаційні системи Україна" звернулося до суду з позовом до ПАТ "Діпрозв`язок" про визнання недійсною угоди б/н від 30.06.2018 про розірвання договору оренди від 01.08.2017 №17-656 (далі - договір оренди).

Позовні вимоги мотивовано тим, що спірна угода не підписувалась директором позивача - Бутусовим О.М.; угода підписана з порушенням пункту 11.3 договору оренди. Позивач зазначав, що навіть якщо угода була підписана директором позивача Бутусовим О.М., то з перевищенням наданих повноважень. При цьому, спірна угода підписана з боку відповідача - Кільчицьким Є.В., на думку позивача, також з перевищенням наданих йому повноважень, що є підставами для визнання її недійсною.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021, позов задоволено.

Ухвалюючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем, після підписання оспорюваної угоди директором - Бутусовим О.М. з перевищення наданих йому повноважень, не було вчинено дій на її схвалення (звільнення орендованих приміщень, підписання акта приймання-передачі приміщень), натомість позивач, навпаки, продовжував здійснювати орендні платежі, а відповідач в свою чергу їх приймав.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у задоволенні клопотання позивача про стягнення з відповідача 140 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ПАТ "Діпрозв`язок" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 у справі № 910/7995/19; ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; змінити розподіл судових витрат.

Касаційну скаргу, з посиланням на приписи пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано тим, що оскаржувані судові рішенні ухвалені з порушенням норм матеріального права, а саме пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а також частини третьої статті 92, статей 203, 241 Цивільного кодексу України та без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №668/13907/13-ц та постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №916/2617/16, від 11.02.2021 у справі №922/109/19, від 29.10.2019 у справі №904/355/19 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.06.2021 для розгляду касаційної скарги ПАТ "Діпрозв`язок" у справі №910/7995/19 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Булгакова І.В., Колос І.Б.

Ухвалою Верховного Суду від 30.06.2021 відкрито касаційне провадження у справі №910/7995/19 за касаційною скаргою ПАТ "Діпрозв`язок" на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду 19.07.2021, ТОВ "Об`єднані інформаційні системи Україна" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.08.2021 у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №910/7995/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Булгакова І.В.

До Верховного Суду 09.08.2021 надійшла спільна заява ТОВ "Об`єднані інформаційні системи Україна" та ПАТ "Діпрозв`язок" про затвердження мирової угоди, яка підписана від імені позивача ТОВ "Об`єднані інформаційні системи Україна" - директором Коржиком Д.О. та засвідчено печаткою цього підприємства, від відповідача ПАТ "Діпрозв`язок" - т.в.о. директора Каплуненком С.В. та засвідчено печаткою цього підприємства. До вказаної заяви додано мирову угоду від 27.07.2021, договір оренди від 27.07.2021 №21-030 та докази на підтвердження повноважень т.в.о. директора Каплуненка С.В.

До Верховного Суду 18.08.2021 надійшло клопотання ПАТ "Діпрозв`язок" про залишення без розгляду поданих спільних заяв про затвердження мирової угоди від 27 та 28 липня 2021 року. Протокольною ухвалою Верховного Суду від 19.08.2021 зазначене клопотання задоволено.

Також 18.08.2021 до Верховного Суду надійшла спільна заява ТОВ "Об`єднані інформаційні системи Україна" та ПАТ "Діпрозв`язок", яка підписана від імені позивача ТОВ "Об`єднані інформаційні системи Україна" - адвокатом Фіцуліним О.О., а від відповідача ПАТ "Діпрозв`язок" - адвокатом Іваненко М.В., про затвердження мирової угоди. До вказаної заяви додано мирову угоду від 16.08.2021, договір оренди від 27.07.2021 №21-030 та докази на підтвердження повноважень директора ТОВ "Об`єднані інформаційні системи Україна" Коржика Д.О. та в.о. директора ПАТ "Діпрозв`язок" Турби Р.О.

У спільній заяві учасники справи просять затвердити укладену між ними мирову угоду такого змісту:

"Товариство з обмеженою відповідальністю "Об`єднані інформаційні системи Україна", в особі директора Коржика Дмитра Олександровича, який діє на підставі Статуту, надалі за текстом - Позивач або ТОВ "Об`єднані інформаційні системи Україна", з однієї сторони, та

Приватне акціонерне товариство "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок: ", в особі виконуючого обов`язки директора Турби Романа Олеговича, який діє на підставі Статуту, надалі за текстом - Відповідач або ПРАТ "Діпрозв`язок", з іншої сторони,

надалі за текстом разом іменовані як Сторони , а окремо як "Сторона", що є сторонами у справі № 910/7995/19, керуючись статтями 46, 192, 193, 307 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду Касаційним господарським судом справи № 910/7995/19, попередньо ознайомлені із загальними вимогами господарського законодавства, додержання яких є необхідним для чинності правочину, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та згідно з вільним волевиявленням, яке відповідає нашій внутрішній волі як учасників цього правочину, обізнані із вимогами господарського процесуального законодавства щодо укладення мирової угоди та розуміючи наслідки укладення мирової угоди, уклали дану мирову угоду про нижче викладене:

1. Станом на день підписання Мирової угоди ПРАТ "Діпрозв`язок" визнає та підтверджує недійсність угоди б/н від 30.06.2018 про розірвання договору оренди №17-656 від 01.08.2017, укладеної між ПРАТ "Діпрозв`язок" та ТОВ "Об`єднані інформаційні системи Україна".

2. ПРАТ "Діпрозв`язок" підтверджує відсутність будь-яких претензій матеріального та нематеріального характеру до ТОВ "Об`єднанні інформаційні системи Україна" стосовно виконання умов Договору № 17-656 від 01.08.2017.

3. ТОВ "Об`єднанні інформаційні системи Україна" відмовляється від вимог в частині стягнення з ПРАТ "Діпрозв`язок" судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 910/7995/19, а саме: сплату судового збору в розмірі 1 921,00 грн, витрат на проведення експертиз у справі в розмірі 34 170,00 грн, всього на загальну суму в розмірі 36 091,00 грн.

4. ТОВ "Об`єднанні інформаційні системи Україна" підтверджує відсутність будь-яких претензій матеріального та нематеріального характеру до ПРАТ "Діпрозв`язок", як юридичної особи, стосовно виконання умов Договору № 17-656 від 01.08.2017.

5. На підтвердження своїх намірів мирно врегулювати спір, Сторонами досягнуто згоди та укладено новий договір оренди приміщень, що були предметом оренди за договором №17- 656 від 01.08.2017, строком на два роки одинадцять місяців з правом суборенди та правом на дострокове припинення його дії у разі порушення ТОВ "Об`єднані інформаційні системи Україна" строків/термінів сплати орендних платежів або інших умов договору оренди.

6. Сторонам відомі та зрозумілі наслідки затвердження судом Мирової угоди, в тому числі ті, що передбачені статтею 193 Господарського процесуального кодексу України.

7. Сторони підтверджують, що Мирова угода стосується лише їх прав і обов`язків щодо предмету позову у справі № 910/7995/19 і що під час її укладення та виконання не були та не будуть порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

8. Мирова угода вважається укладеною з моменту її підписання Сторонами і діє з моменту її затвердження судом.

9. Позивач, ТОВ "Об`єднані інформаційні системи Україна" та його керівник, що підписує цю Мирову угоду, підтверджують, що мають необхідний обсяг повноважень, правоздатності та дієздатності щодо підписання Мирової угоди від імені Позивача.

10. Відповідач, Приватне акціонерне товариство Український інститут із проектування та розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок" та його керівник (тимчасово виконуючий обов`язки керівника), що підписує цю Мирову угоду, підтверджують, що мають необхідний обсяг повноважень, правоздатності та дієздатності щодо підписання Мирової угоди від імені Відповідача.

11. Якщо після затвердження судом Мирової угоди ухвала про затвердження Мирової угоди буде оскаржена будь-якою Стороною у зв`язку з відсутністю необхідного обсягу повноважень представника Сторони на підписання та/або подання до суду Мирової угоди, такий представник відповідної Сторони, який не мав повноважень підписувати/подавати до суду Мирову угоду, зобов`язується компенсувати збитки, завдані іншій Стороні.

12. Сторони домовилися, що всі права та обов`язки, які ґрунтуються на цій Мировій угоді, зберігають свою дію для правонаступників.

13. Ухвала суду про затвердження Мирової угоди є виконавчим документом, який у разі його невиконання однією із Сторін може бути пред`явлений іншою Стороною для примусового виконання згідно з Законом України "Про виконавче провадження". Строк пред`явлення ухвали суду до примусового виконання - три роки з моменту набрання ухвалою суду законної сили.

14. Мирова угода укладена при повному розумінні Сторонами її змісту і термінології, українською мовою в 3-х примірниках (по одному примірнику для кожної Сторони, один примірник - для суду), які мають однакову юридичну силу."

Дослідивши матеріали справи в контексті спільної заяви ТОВ "Об`єднані інформаційні системи Україна" та ПАТ "Діпрозв`язок" про затвердження мирової угоди, перевіривши повноваження осіб, які уклали, підписали мирову угоду надану на затвердження суду, та надали її суду, з`ясувавши наявність/відсутність умов, передбачених частиною п`ятою статті 192 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про таке.

У статті 307 ГПК України зазначено, що в суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

Відповідно до частин першої-другої статті 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії (частина третя статті 192 ГПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 192 ГПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

З аналізу положень наведених правових норм Суд вбачає, що мирова угода є одним зі способів вирішення спору, який полягає у відмові позивача від використання передбаченого законом способу захисту його права та врегулюванні спору на підставі взаємних поступок сторін, що не є тотожнім відмові позивача від позову чи визнанню відповідачем позову чи регулюванню інших відносин, аніж тих, які розглядались саме у цій справі.

Колегією суддів встановлено, що мирову угоду укладено сторонами та підписано від імені позивача ТОВ "Об`єднані інформаційні системи Україна" - директором Коржиком Д.О. та засвідчено печаткою цього підприємства, від відповідача ПАТ "Діпрозв`язок" - в.о. директора Турба Р.О., який діє на підставі Статуту, і засвідчено печаткою цього підприємства.

Верховний Суд звертає увагу, що предметом позову в цій справі є немайновий спір про визнання недійсним вчиненого сторонами правочину про розірвання договору, проте, укладаючи мирову угоду, сторони, зокрема вийшли за межі позовних вимог, вказавши, що відповідач підтверджує відсутність будь-яких претензій матеріального та нематеріального характеру до позивача стосовно виконання умов договору від 01.08.2017 №17-656, а позивач підтверджує відсутність будь-яких претензій матеріального та нематеріального характеру до відповідача, як юридичної особи, стосовно виконання умов зазначеного договору (пункти 2 та 4 мирової угоди); а також щодо укладення сторонами нового договору оренди приміщень, які були предметом оренди за договором від 01.08.2017 №17-656 (пункт 5 мирової угоди).

Верховний Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій не розглядався спір у цій справі щодо належного/неналежного виконання сторонами умов договору від 01.08.2017 №17-656 , спір переддоговірного характеру щодо укладання нового договору оренди або щодо повернення орендованого майна та стягнення коштів.

У поданій сторонами для затвердження Судом мировій угоді передбачені умови стосовно врегулювання наведеного спору шляхом визнання сторонами недійсним правочину. Однак у силу встановленої статтею 204 Цивільного кодексу України презумпції правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто укладення мирової угоди, в якій, зокрема, міститься умова про визнання відповідачем позовної вимоги про недійсність правочину, не змінює факт відповідності чи невідповідності його вимогам чинного законодавства.

Верховний Суд також зауважує, що ненаділений повноваженнями затверджувати чи посвідчувати факт укладення (узгодження та підготовлення) правочину суб`єктами господарювання.

Отже, мирова угода за своїм змістом не є врегулюванням на підставі взаємних поступок спору в цій справі в розумінні частини першої статті 192 ГПК України, є невиконуваною та виходить за межі предмету спору.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у затвердженні мирової угоди необхідно відмовити і продовжити судовий розгляд справи.

Верховний Суд, керуючись статтями 192, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Об`єднані інформаційні системи Україна" та Приватному акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок" у затвердженні мирової угоди у справі №910/7995/19.

2. Продовжити розгляд справи №910/7995/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова