Ухвала

від 20.08.2021 по справі 909/921/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 909/921/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М. ,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Сівецької Тетяни Володимирівни (далі - ФОП Сівецька Т.В., скаржник)

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2021

у справі № 909/921/18

за позовом ФОП Сівецької Т.В.

до Фізичної особи-підприємця Кліща Степана Миколайовича

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення,

за участю Фізичної особи-підприємця Кліща Миколи Миколайовича

ВСТАНОВИВ:

ФОП Сівецька Т.В. 19.07.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить, зокрема скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі № 909/921/18 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2021 про закриття провадження у даній справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.08.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 909/921/18 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Івано-Франківської області від 17.03.2021 закрито провадження у справі № 909/921/18 на підставі пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Оскарженою постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 скасовано ухвалу Івано-Франківської області від 17.03.2021 у справі № 909/921/18; справу передано на розгляд Господарському суду Івано-Франківської області.

Розглянувши матеріали касаційної скарги ФОП Сівецької Т.В., Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави) , на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України .

Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт/абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення .

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену відповідним абзацом частини другою статті 287 ГПК України .

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

На обґрунтування своєї правової позиції ФОП Сівецька Т.В. у поданій касаційній скарзі із посилання на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що відсутній правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Водночас оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, яка ухвалена за наслідком апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції , належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України ).

Наведена вище скаржником у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження судового рішення, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) підпадає під дію положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України .

Проте, в порушення вищенаведених процесуальних вимог, при поданні касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції, яку ухвалено за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції, ФОП Сівецька Т.В. не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідною частиною/абзацом/пунктом статті 287 ГПК України у разі оскарження судових рішень, передбачених пунктом 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України , а також касаційна скарга не містить належного обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, вимоги касаційної скарги не в повній мірі узгоджуються з предметом оскарження.

Верховний Суд також звертає увагу на обраний предмет касаційного оскарження.

Також звертає увагу на структуру статті 287 ГПК України, яка складається з підпунктів, частини, абзаців.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений правом самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так і предмет касаційного оскарження.

За таких обставин, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанцій під час прийняття оскаржуваної постанови.

Верховний Суд звертає увагу, що з урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження , а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.

Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки скаржником не зазначено відповідної підстави при касаційному оскарженні судового рішення, зазначеного у пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України у взаємозв`язку із посиланням на частину 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга ФОП Сівецької Т.В. підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання відповідної заяви з зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням абзацу/пункту), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 255, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сівецької Тетяни Володимирівни на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі № 909/921/18 - залишити без руху.

2. Надати Фізичній особі-підприємцю Сівецькій Тетяні Володимирівні строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.

3. Роз`яснити Фізичній особі-підприємцю Сівецькій Тетяні Володимирівні, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова