Справа № 467/906/20
Провадження № 2/467/11/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.08.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Кологривої Т.М.
за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою, поданою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_5 , Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - центр надання адміністративних послуг м. Южноукраїнська
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2020 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою, поданою в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Арбузинської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі рішення 16 сесії 23 скликання Новогригорівської сільської ради народних депутатів № 2 від 29 червня 2001 року позивачу ОСОБА_3 було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії 1-МК № 022807, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 213, та за яким позивачу було передано у власність земельну ділянку загальною площею 14.99 га, яка складалась з двох окремих земельних ділянок площами 7.47 га та 7.52 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новогригорівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області. З метою отримання кадастрових номерів на вказані земельні ділянки позивач розпочала процедуру виготовлення відповідної технічної документації. Однак під час підготовки документів виявилося, що на належну їй земельну ділянку 1 площею 7.52 га, яка по довжині межує з земельними ділянками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вже зареєстровано право власності за відповідачем ОСОБА_4 . При цьому, вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4820382000:06:000:0068 та визначено площу земельної ділянки 7.519 га. Дана земельна ділянка згідно договору оренди землі від 07 серпня 2018 року була передана в оренду ОСОБА_5 строком до 07 серпня 2025 року. ОСОБА_4 не зверталася до власників земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з приводу погодження меж земельних ділянок, орендар ОСОБА_5 вказану земельну ділянку не обробляє. Посилаючись на те, що позивача фактично протиправно позбавлено права розпоряджатися своєю земельною ділянкою, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 , так як позивач набула право власності на спірну земельну ділянку до 2004 року, то незважаючи на відсутність кадастрового номера, її земельна ділянка вважається сформованою, кадастровий реєстратор при прийнятті рішення про реєстрацію земельної ділянки не з`ясував, що в межах земельної ділянки, яку передбачалось зареєструвати за ОСОБА_4 фактично знаходиться інша сформована земельна ділянка, яка належить позивачу з 2002 року, що було б підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, при затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_4 . Арбузинською райдержадміністрацією не було вивчено всіх обставин справи, чим створено передумови для противоправної реєстрації права власності за відповідачем на належну позивачу земельну ділянку. Скасування у судовому порядку розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації про затвердження технічної документації потягне за собою відповідні правові наслідки стосовно легітимності відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Нескасована реєстрація відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки позбавить позивача розпоряджатися належною їй земельною ділянкою. Також наявність зареєстрованого права оренди на належну позивачу земельну ділянку за договором оренди землі також обмежуватиме її в реалізації права власності на належну їй земельну ділянку. На підставі викладеного представник позивача прохав визнати незаконним та скасувати розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації № 118 від 04 травня 2018 року про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі ОСОБА_4 , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованої в межах Благодатненської сільської ради, скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 4820382000:06:000:0068 площею 7.519 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованої в межах Благодатненської сільської ради(номер запису про право власності 26480330), скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4820382000:06:000:0068, яке було зареєстровано на підставі договору оренди землі від 07 серпня 2018 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ОСОБА_5 .
Ухвалою судді Кологривої Т.М. від 04 вересня 2020 року після залишення позовної заяви без руху відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 09 червня 2021 року за клопотанням представника позивача до участі в справі в якості співвідповідача залучено Первомайську районну державну адміністрацію Миколаївської області.
Відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області подано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області безпідставно залучено до участі у справі в якості відповідача, оскільки не є тією особою, яка повинна нести відповідальність за позовом. Щодо виконання державним кадастровим реєстратором відділом в Арбузинському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області покладених на нього обов`язків при здійсненні державної реєстрації спірної земельної ділянки зазначив, що відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята судом до провадження. Тобто, незважаючи на те, що земельна ділянка, яка на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-МК № 022807 перебуває у власності у ОСОБА_3 вважається сформованою, державна реєстрація цієї земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою власника. Поскільки позивач не розробляла технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) державна реєстрація цієї земельної ділянки не проводилась, відповідно інформація про неї відсутня в Державному земельному кадастрі. За таких обставин, у державного кадастрового реєстратора не було підстав, передбачених ч.6 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідачами Арбузинською районною державною адміністрацією та Первомайською районною державною адміністрацією подано відзиви по справі, у якому представники відповідачів позовні вимоги не визнали, посилаючись на безпідставне залучення Арбузинської районної державної адміністрації в якості відповідача по справі. Вказали, що розпорядження № 118 від 04 травня 2018 року прийнято у відповідності до вимог закону та на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, заяви ОСОБА_4 , витягу з державного земельного кадастру, з якого вбачалось право приватної власності останньої на земельну ділянку, правових підстав у відмові затвердження технічної документації на земельну ділянку у Арбузинської районної державної адміністрації не було.
Представником відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 подано письмове пояснення по справі, у якому вона зазначила про невизнання позову. Вказала, що відповідачем ОСОБА_4 не порушено права позивача ОСОБА_3 , зважаючи на те, що ОСОБА_4 отримала у власність земельну ділянку у відповідності до вимог законодавства. 30 червня 2007 року Благодатненською сільською радою надано погодження щодо передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_4 як спадщини від померлого ОСОБА_8 на підставі сертифікату на право на земельну частку(пай) серії МК № 0149879. 15 лютого 2018 року відповідачу відповідно до рішення Арбузинської районної державної адміністрації № 39 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо земельної ділянки. Вказана технічна документація була розроблена спеціалізованою землевпорядною організацією, під час її розроблення отримано всі необхідні погоджувальні висновки, електронний документ перевірено та внесено до Державного земельного кадастру.
Ухвалою суду від 19 жовтня 2020 року витребувано у відділі в Арбузинському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі(на місцевості), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області (с.Новогригорівка) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4820382000:06:000:0068, а також копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі(на місцевості) ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Новогригорівської (на даний час Благодатненської) сільської ради Арбузинського району Миколаївської області щодо земельної ділянки загальною площею 14.99 га, яка складається з земельної ділянки 1 площею 7.52 га та земельної ділянки 2 площею 4.47 га, на підставі якої 31 січня 2002 року ОСОБА_3 було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії 1-МК № 022807.
Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року витребувано у Центрі надання адміністративних послуг м.Южноукраїнськ Миколаївської області належним чином посвідчену копію реєстраційної справи по державній реєстрації на підставі розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області від 04 травня 2018 року за № 118 у відповідності до рішення про державну реєстрації прав та обтяжень № 41456215 від 06 червня 2018 року державного реєстратора Лазоренко О.В. права власності на земельну ділянку площею 7.519 га за ОСОБА_4 (номер запису про право власності 26480330 від 31 травня 2018 року).
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та прохав суд їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у її письмових поясненнях. Крім того, під час судових дебатів зазначила про те, що у відповідності до ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр саме державний реєстратор повинен розглянути заяву позивача та надати вмотивовану відмову у державній реєстрації земельної ділянки у разі, коли одна земельна ділянка знаходиться в межах іншої земельної ділянки.
Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області у судове засідання не з`явився, подала заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представники відповідачів Арбузинської районної державної адміністрації та Первомайської районної державної адміністрації у судове засідання не з`явилися.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - центру надання адміністративних послуг м. Южноукраїнська у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій не заперечував проти задоволення позову.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, заяви про розгляд справи в його відсутність та відзиву не подав.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша стаття 316 ЦК України).
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (частин першої, другої та третьої 319 ЦК України).
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частин першої та другої статті 321 ЦК України).
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб (стаття 373 ЦК України).
Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (частини першої статті 386 ЦК України).
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У пункті 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07 лютого 2014 року № 5 надані роз`яснення про те, що відповідно до положень статей 391, 296 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача. Разом з тим, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника. Зазначене знайшло своє відображення також у Конвенції про захист прав та основоположних свобод, Першому протоколі до неї та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно зі статтею 9 Конституції України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , є частиною національного законодавства та джерелом права, що підлягають застосуванню (наприклад, рішення у справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Новоселецький проти України від 11 березня 2003 року, Федоренко проти України від 01 червня 2006 року).
Отже, позивач наділена правом вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 27 квітня 2017 року державним нотаріусом Арбузинської державної нотаріальної контори Бойченко В.А. відповідач ОСОБА_9 отримала у спадщину після смерті ОСОБА_8 право на земельну частку(пай) у землі, яка знаходилась в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства Новогригорівське розміром 8.36 в умовних кадастрових гектарах.
Отримавши у спадщину право на земельну частку(пай), яка належало померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку(пай) серії МК № 0131800, відповідач ОСОБА_9 реалізувала своє право на виділення в натурі належної їй земельної ділянки.
Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Пунктом "ґ" частини 1 статті 81 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки зокрема на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Частиною першою статті 125 ЗК України (в редакції, чинній станом на день набуття позивачем у власність земельної ділянки) передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 126 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначає Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 року №899-IV.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).
У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Повноваження сільських, селищних, міських рад та районних державних адміністрацій щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначені в статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Відповідно до цієї норми сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку; приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).
Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.
Згідно зі статтею 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов`язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; є-1) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст у порядку, визначеному законом; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація: 1) розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості ґрунтів, що перебувають у державній власності; 2) розпоряджається землями державної власності відповідно до закону; 11) погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 була розроблена фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 на підставі укладеного між сторонами договору від 01 вересня 2017 року. Підставою для виконання робіт стало розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації № 213 від 02 серпня 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_4 надано дозвіл на виділення натурі (на місцевості) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8.36 в умовних кадастрових гектарах. Благодатненською сільською радою погоджено передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 8.36 умовних кадастрових гектарів.
Згідно розпорядження № 118 від 04 травня 2018 року Арбузинської районної державної адміністрації затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка передається у власність ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Новогригорівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, а також надано у власність земельну ділянку у розмірах, визначених технічною документацією у фізичних гектарах ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7.5199 га з кадастровим номером 4820382000:06:000:0068 в межах території Благодатненської сільської ради (с.Новогригорівка) Арбузинського району Миколаївської області.
Частиною 1 статті 2 Закону України Про місцеві державні адміністрації передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян.
Однак, при затвердженні розпорядження № 118 від 04 травня 2018 року Арбузинською районною державною адміністрацією було допущено порушення вимог Закону, виходячи з наступного. Статтею 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляється суб`єктами господарювання, які мають у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників, погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, та оформляється відповідним протоколом. У проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає: проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). За правилами статті 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.
Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.
Згідно зі статтею 49-1 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляються з метою формування земельних ділянок сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв). У разі необхідності в проектах землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) здійснюється перерахунок розміру в умовних кадастрових гектарах та вартості земельної частки (паю).
Проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляються на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).
Відповідно до статті 55 Закону України "Про землеустрій" у разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом).
Саме про зобов`язання землевпорядної організації здійснити встановлення в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки (паю) у відповідності з проектом організації земельних ділянок (паю) йде мова у пункті 3 розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації № 213 від 02 серпня 2017 року і що передбачено статтею 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", яке фізичною особою - підприємцем ОСОБА_10 , що розробляв технічну документацію на земельну ділянку ОСОБА_4 , не був виконаний, а райдержадміністрацією при ухваленні рішення про затвердження технічної документації не було перевірено на відповідність її вимогам закону.
Вказана технічна документація не містить проекту організації земельних ділянок (паю) по колишній Благодатненській сільській раді. Окрім цього, технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі містить кадастровий номер земельної ділянки 4820382000:06:000:0017 , незважаючи на те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 30 жовтня 2019 року 31 травня 2018 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг м. Южноукраїнська Лазаренко О.В. на підставі розпорядження № 118 від 04 травня 2018 року Арбузинської районної державної адміністрації зареєстровано право власності за відповідачем ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 7.519 га з присвоєнням кадастрового номеру 4820382000:06:000:0068 (номер запису про право власності 26480330). Також, у відповідності до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23 березня 2018 року здійснювався пошук земельної ділянки з кадастровим номером земельної ділянки 4820382000:06:000:0068 в Державному земельному кадастрі.
Окрім цього, позивач ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-МК № 022807, виданого 31 січня 1992 року Новогригорівською сільською радою, є власником земельної ділянки загальною площею 14.99 га, яка складається з двох окремих земельних ділянок площами 7.47 га та 7.52 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новогригорівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області.
На одну з земельних ділянок площею 7.47 га позивачем ОСОБА_3 була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 на підставі укладеного між сторонами договору від 07 жовтня 2018 року.
У 2001 році Миколаївським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук було виконано технічну документацію зі складання Державних актів на право приватної власності на землю громадянам (210 осіб) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Новогригорівської сілсьської ради Арбузинського району Миколаївської області, копію якої, завірену відділом в Арбузинському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, суду надала позивач (а.с.122-127). До складу вказаної документації як додаток до рішення 16 сесії 23 скликання Новогригорівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області входить список громадян, яким передані в приватну власність земельні ділянки (паї). У вказаному списку під НОМЕР_6 зазначена ОСОБА_3 , загальна площа обох земельних ділянок визначена у розмірі 14.99 га. Під НОМЕР_4 зазначено ОСОБА_7 , під НОМЕР_5 - ОСОБА_6 .
На а.с. 125 наявний кадастровий план двох земельних ділянок, переданих в приватну власність ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Новогригорівської сілсьської ради Арбузинського району Миколаївської області, яким визначено, що спірна ділянка № НОМЕР_1 (НОМЕР_7) має площу 7.52 га з присвоєнням їй кадастрового номеру 4820382000:06:000:0017, ділянка № НОМЕР_2 (позначена у НОМЕР_8) має площу 7.47 га з присвоєнням їй кадастрового номеру 4820382000:06:000:0019.
Крім того, на а.с. 126 міститься витяг з загального плану всіх земельних ділянок, на якому визначено, що земельна ділянка з НОМЕР_9 ОСОБА_3 розташована поміж земельних ділянок ОСОБА_7 НОМЕР_10 та ОСОБА_6 НОМЕР_11. Вказаний план розміщення спірної земельної ділянки відповідає плану меж земельної ділянки (а.с.98), яка знаходиться у технічній документації на земельну ділянку, виготовленій відповідачем ОСОБА_4 .
У відповідності до акту про встановлення меж земельних ділянок в натурі та передачу і прийом межових знаків під охорону та зберігання від 23 липня 2001 року на підставі плану організації земельних ділянок (паїв) виконано встановлення в натурі меж земельних ділянок, переданих в приватну власність ОСОБА_3 загальною площею 14.99 га.
За змістом листа фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 , адресованого на ім`я позивача, їй повідомлено про неможливість виконання умов договору за наявності розташування в межах земельної ділянки іншої земельної ділянки (накладки). Винесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 7.52 га неможливо, оскільки на цьому місці зареєстрована (сформована) інша земельна ділянка площею 7.5190 га, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі від 01 вересня 2017 року ФОП ОСОБА_10 з кадастровим номером 4820382000:06:000:0068, яка передана у власність ОСОБА_4 для ведення товарного виробництва, що підтверджується відомостями про земельну ділянку із сайту Держгеокадастру (Публічна кадастрова карта України). Таким чином, виникла помилка -невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам, розташування в межах земельної ділянки іншої земельної ділянки (накладка). Також вказано, що технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі містить інший кадастровий номер 4820382000:06:000:0017, підставою для виконання робіт було розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації № 213 від 02 серпня 2017 року, яким було надано дозвіл на виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки площею 8.36 га умовних кадастрових гектарів без посилання на проект землеустрою щодо організації земельних часток(паїв), на підставі якого земельна ділянка була сформована та без протоколу зборів власників земельних часток( паїв) про розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства, що передбачено статтями 7, 9 Закону України Про порядок виділення у натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .
За такого, суд прийшов до висновку про те, що позивачем на підставі наданих ним доказів доведений факт накладення земельних ділянок один на одну: земельна ділянка з кадастровим номером 4820382000:06:000:0017 площею 7.52 га, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_3 фактично накладається на належну на праві власності відповідачу ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 4820382000:06:000:0068 площею 7.5190 га.
Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Встановивши порушення речових прав ОСОБА_3 на земельну ділянку, суд дійшов висновку про визнання незаконним та скасування розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації № 118 від 04 травня 2018 року, яким затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі ОСОБА_4 , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованої в межах Благодатненської сільської ради, оскільки земельна ділянка, що належить відповідачу ОСОБА_4 є земельною ділянкою, яка у системі координат накладається на належну позивачу ОСОБА_3 на праві власності земельну ділянку, яку остання отримала значно раніше, ніж відповідач.
У постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 629/1853/16-ц (провадження № 61-2535св19) Верховний Суд звернув увагу на те, що порядок скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно передбачений Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон № 1952-IV), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141. Так, відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. Відповідно до частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 4820382000:06:000:0068 площею 7.519 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованої в межах Благодатненської сільської ради (номер запису про право власності 26480330).
Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, зареєстрованої за ОСОБА_4 .
Як слідує з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 жовтня 2019 року 07 серпня 2018 року державним реєстратором Арбузинської селищної ради Костаньяном Є.І. щодо спірної земельної ділянки зареєстровано право оренди земельної ділянки між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ОСОБА_5 з строком дії до 07 серпня 2025 року.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, договір оренди землі є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди в письмовій формі з усіх істотних умов договору. В подальшому відбувається його реєстрація, з моменту якої договір оренди земельної ділянки набуває чинності.
Враховуючи те, що позивач з вимогою щодо припинення договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до суду не зверталася, а звернулася тільки з вимогою про скасування державної реєстрації укладеного правочину, яка відповідно до статті 19 ЦПК України є похідною від спору щодо такого майна або майнових прав, суд прийшов до висновку про те, що за таких обставин відсутні підстави для застосування обраного позивачем способу захисту, оскільки він не відновлює будь-яких порушених його прав та інтересів.
Належними відповідачами у справі суд вважає ОСОБА_12 , право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також Первомайську районну державну адміністрацію як правонаступника Арбузинської районної державної адміністрації, діяльність якої як юридичної особи припинена з 17 червня 2021 року, у зв`язку з прийняттям оспорювання рішення.
Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом за результатами розгляду справи задоволено дві вимоги немайнового характеру з заявлених трьох позовних вимог, тому з відповідачів ОСОБА_12 та Первомайської районної державної адміністрації на користь позивача підлягає стягненню судовий збір по 840 грн. 80 к. з кожного.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву, подану ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_5 , Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - центр надання адміністративних послуг м. Южноукраїнська задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації № 118 від 04 травня 2018 року про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі ОСОБА_4 , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованої в межах Благодатненської сільської ради.
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, записи та інформацію, в тому числі запис про державну реєстрацію права власності № 26480330 від 31.05.2018 року, що вчинені державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг м.Южноукраїнська Лазаренко Оксаною Валеріївною, що стосуються проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером: 4820382000:06:000:0068 площею 7.519 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованої в межах Благодатненської сільської ради за ОСОБА_4 .
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 (ПІН НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 к.
Стягнути з Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 к.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.М.Кологрива
Суд | Арбузинський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2021 |
Оприлюднено | 25.08.2021 |
Номер документу | 99139125 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Арбузинський районний суд Миколаївської області
Кологрива Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні