Ухвала

від 20.08.2021 по справі 325/983/21

ПРИАЗОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/325/308/2021

Справа 325/983/21

УХВАЛА

20 серпня 2021 року смт. Приазовське

Суддя Приазовського районного суду Запорізької області Діденко Є.В., розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання юридичного факту,

в с т а н о в и в:

19.08.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити юридичний факт того, що належна ОСОБА_2 земельна ділянка з кадастровим номером 2324586500:01:002:0016, площею 11,44 га, розташована на території Федорівської селищної ради Приазовського району Запорізької області знаходилась в оренді у ОСОБА_1 з січня 2014 року по липень 2021 року, який є її орендарем.

Також, разом з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій він просить накласти арешт на земельну ділянкуз кадастровим номером 2324586500:01:002:0016, площею 11,44 га, розташована на території Федорівської селищної ради Приазовського району Запорізької області, яка належить ОСОБА_2 .

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що позивач фактично користується земельною ділянкоюз кадастровим номером 2324586500:01:002:0016, площею 11,44 га, що розташована на території Федорівської селищної ради Приазовського району Запорізької області, яка належить ОСОБА_2 , але договір оренди між сторонами не оформлений. Відповідачка відмовила позивача в укладенні офіційного договору оренди, а також відмовила у продажу земельної ділянки. Оскільки з 01.07.2021 дозволений продаж землі сільськогосподарського призначення, є висока вірогідність того, що відповідачка може здійснити продаж своєї земельної ділянки. Проте, позивач вважає, що як орендар має право на першочергову купівлю. Позивач стверджує, що відсутність арешту дозволить відповідачці проігнорувати його право переважної купівлі землі і продати земельну ділянку іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, та без фіксації судового процесу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову та надані докази, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Пунктом 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову пленум Верховного Суду України звертає увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття певних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Крім того, арешт може бути накладений лише на майно, на яке претендує позивач у справі і яке є предметом спору.

Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є встановлення юридичного факту, від якого в подальшому, як стверджує позивач, у нього може виникнути право першочергового придбання земельної ділянки, яка належить на праві власності відповідачу.

При цьому, таке право може бути реалізовано позивачем лише за умови прийняття відповідачем рішення про продаж земельної ділянки, і за умови можливості придбати земельну ділянку за визначену власником ціну, та при досягнення домовленості щодо всіх істотних умов договору.

З цього слідує, що предмет спору у даній справі не охоплює право власності на земельну ділянку, а отже в розумінні частини 1 статті 150 ЦПК України її не можна вважати майном що належить або підлягає передачі або сплаті відповідачеві , що є обов`язковим для даного виду забезпечення позову.

Позивач стверджує, що відповідачка відмовляється укладати з ним договір оренди або продати йому земельну ділянку, і може продати її іншій особі.

Проте, лише наявність у власника передбаченої законом можливості розпорядитись земельною ділянкою не свідчить про наявність обґрунтованих підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.

Також, позивачем не було надано доказів або переконливих аргументів на підтвердження того, що відповідачка має намір продати земельну ділянку, а отже не доведено, що забезпечення позову є необхідним у даній справі.

Крім того, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження співмірності застосовуваного заходу забезпечення позову предмету спору та обмеженню права власності відповідачки.

Суд також звертає увагу, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведені підстави для забезпечення позову, необхідність такого заходу і його співмірність обмеженню права власності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 247, 258, 259, 260 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвали складена і підписана 20 серпня 2021 року.

Суддя Є.В. Діденко