Постанова

від 25.08.2021 по справі 759/10651/13-ц

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2021 р. Справа№ 759/10651/13-ц

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2021

у справі №759/10651/13-ц (суддя Пукшин Л.Г.)

за первісним позовом:

1. ОСОБА_1 ;

2. ОСОБА_2 ;

3. ОСОБА_3 ;

4. ОСОБА_4 ;

5. ОСОБА_5 ;

6. ОСОБА_6 ;

7. ОСОБА_7 ;

8. ОСОБА_8

до: 1. Громадської Організації Об`єднання по збереженню та відтворенню природи Обрій ;

2. ОСОБА_9 ;

3. ОСОБА_10 ;

4. ОСОБА_11 ;

5. ОСОБА_12 ;

6. ОСОБА_13 ,

треті особи:

1. ОСОБА_14 ,

2. ОСОБА_15 ,

3. ОСОБА_16 ,

4. ОСОБА_17 ,

5. ОСОБА_18 ,

6. ОСОБА_19 ,

7. ОСОБА_20 ,

8. ОСОБА_21 ,

9. ОСОБА_22 ,

10. ОСОБА_23 ,

11. ОСОБА_24 ,

12. ОСОБА_25 ,

13. Київська обласна Рада,

14. Київське обласне управління лісового та мисливського господарства,

15. Головне територіальне управління юстиції у м.Києві

про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів, а також зобов`язання ОСОБА_10 вчинити певні дії

та за зустрічним позовом Громадської організації Об`єднання по збереженню та відтворенню природи Обрій

до: 1. ОСОБА_1 ;

2. ОСОБА_6 ,

Треті особи:

1. ОСОБА_10 ;

2. ОСОБА_11 ;

3. ОСОБА_9 ;

4. ОСОБА_12

про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

12.02.2018 до Святошинського районного суду м. Києва було подано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач-1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач-2), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , позивач-3), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , позивач-4), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 , позивач-5), ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 , позивач-6), ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7 , позивач-7), ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8 , позивач-8) до Громадської Організації Об`єднання по збереженню та відтворенню природи Обрій (далі - ГО ОЗВП Обрій ), ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 з наступними вимогами:

1) визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів членів ГО ОЗВП Обрій від 14.06.2010, оформлене протоколом №16/18 від 14.06.2010 про прийняття ОСОБА_13 у члени ГО ОЗВП Обрій та призначення його головним бухгалтером цієї організації;

2) визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів ГО ОЗВП Обрій , оформлене протоколом №18/20 від 04.02.2011, щодо переобрання ОСОБА_26 на посаду Голови Правління ГО ОЗВП Обрій до 03.02.2014;

3) визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів ГО ОЗВП Обрій , оформлене протоколом №20/22 від 15.01.2012 щодо затвердження звіту голови правління про роботу ГО ОЗВП Обрій у 2011 році, затвердження звіту ревізійної комісії за 2011 рік, обрання ОСОБА_8 головою ревізійної комісії;

4) визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів ГО ОЗВП Обрій , оформлене протоколом від 07.11.2012 в частині затвердження звіту цієї організації за 2012 рік про те, що її членами є лише 7 осіб;

5) визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів ГО ОЗВП Обрій , оформлене протоколом від 10.12.2012 щодо зазначення у цьому протоколі, що на момент проведення зборів (10.12.2012) членами вказаної організації є лише 7 осіб, а також в частині прийняття членами організації ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 ;

6) визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів ГО ОЗВП Обрій , оформлене протоколом від 18.12.2012 в частині зазначення у цьому протоколі, що на момент проведення зборів (18.12.20012) членами вказаної організації є лише 10 осіб, а також в частині, що головою зборів організації обрано ОСОБА_11 ; правління організації обрано у складі голови правління Списаренка Олександра Анатолійовича, заступника голови правління Рєзніка Віктора Павловича, члена правління ОСОБА_11 ;

7) визнати незаконним та скасувати рішення правління ГО ОЗВП Обрій від 25.12.2012, оформлене протоколом №1 від 25.12.2012 про виключення із членів ГО ОЗВП Обрій ОСОБА_6 ;

8) визнати незаконним та скасувати рішення правління ГО ОЗВП Обрій від 25.12.2012, оформлене протоколом №2 від 25.12.2012 про виключення із членів ГО ОЗВП Обрій ОСОБА_5 ;

9) визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів членів ГО ОЗВП Обрій від 26.12.2012, оформлене протоколом №25/27 від 26.12.2012 про виключення із членів ГО ОЗВП Обрій ОСОБА_8 ;

10) визнати незаконним та скасувати рішення правління ГО ОЗВП Обрій від 31.01.2013, оформлене протоколом №4 від 31.01.2013 про виключення з ГО ОЗВП Обрій ОСОБА_1 ;

11) визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів членів ГО ОЗВП Обрій за 2013 рік, оформлене протоколом №1 за 2013 рік про зміну місцезнаходження ГО ОЗВП Обрій та затвердження нової редакції Статуту ГО ОЗВП Обрій .

12) зобов`язати ОСОБА_10 передати голові правління ГО ОЗВП Обрій Маяку М.М. печатку, установчі документи (Статут) ГО ОЗВП Обрій .

12.02.2018 ГО ОЗВП Обрій звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із зустрічним позовом до ОСОБА_27 та ОСОБА_6 , в якому просила:

1) визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів ГО ОЗВП Обрій , оформлене протоколом б/н від 17.01.2013, який підписаний головою зборів ОСОБА_1 та секретарем зборів ОСОБА_6 :

- про обрання головою зборів ОСОБА_1 та секретарем зборів ОСОБА_6 ;

- про визнання роботи правління незадовільною та висловлення недовіри голові правління ОСОБА_26 ;

- про звільнення ОСОБА_26 з посади голови правління;

- про доручення новообраному правлінню протягом двох тижнів провести перевірку фінансово-господарської діяльності та документації попереднього правління;

- про обрання правління в складі: голови правління ОСОБА_1 , заступника ОСОБА_7 , членів правління ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_28 ;

- про підтвердження загальними зборами, що станом на 17.01.2013 на обліку у ГО ОЗВП Обрій знаходиться 21 член;

- про доручення правлінню поінформувати про результати зборів відсутніх членів ГО та відповідні державні органи впродовж двох тижнів,

2) визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів ГО ОЗВП Обрій , оформлене протоколом б/н від 25.01.2013, який підписаний головою зборів ОСОБА_1 та секретарем зборів ОСОБА_6

- про обрання головою зборів ОСОБА_1 та секретарем зборів ОСОБА_6 ;

- про визнання роботи правління незадовільною та висловлення недовіри голові правління ОСОБА_26 ;

- про звільнення ОСОБА_26 з посади голови правління,

- про доручення новообраному правлінню протягом двох тижнів провести перевірку фінансово-господарської діяльності та документації попереднього правління;

- про обрання правління в складі: голова правління ОСОБА_1 , заступник ОСОБА_7 , члени правління ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_28

- про підтвердження загальними зборами, що станом на 25.01.2013 на обліку у ГО ОЗВП Обрій знаходиться 21 член;

- про доручення правлінню поінформувати про результати зборів відсутніх членів ГО ОЗВП Обрій та відповідні державні органи впродовж двох тижнів.

Ухвалою Святошиського районного суду м. Києва від 05.03.2018 у справі №759/10651/13-ц прийнято до розгляду уточнені вимоги первісного позову та уточнені вимоги зустрічного позову.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/10651/13 від 09.12.2019 первісний та зустрічний позови задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного суду від 02.09.2020 скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09.12.2019, закрито провадження у справі №759/10651/13-ц та роз`яснено позивачам за первісним позовом та позивачеві за зустрічним позовом, що розгляд справи відноситься до юрисдикції господарського судочинства та наявність у них права протягом десяти днів з дня отримання ними постанови звернутись до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

15.09.2020 позивачі за первісним позовом подали до Святошинського районного суду м. Києва заяву про передачу справи №759/10651/13-ц до Господарського суду міста Києва.

24.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №759/10651/13-ц.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 у справі №759/10651/13-ц залишено первісну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та зустрічну позовну заяву ГО ОЗВП Обрій без руху, встановлено позивачам за первісним позовом та позивачеві за зустрічним позовом десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху для усунення недоліків позовних заяв шляхом подання відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі №759/10651/13-ц відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про продовження строку для усунення недоліків, встановлених ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020; повернуто первісну та зустрічну позовні заяви на підставі ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановляючи вказану ухвалу, суд виходив з того, що з урахуванням здійснених оплат судового збору ОСОБА_1 у розмірі 344,10 грн та ГО ОЗВП Обрій у розмірі 243,60 грн, позивачем за первісним позовом - ОСОБА_1 необхідно було доплатити судовий збір у розмірі 20 799,90 грн, а позивачем за зустрічним позовом - 3 280,40 грн, а також судовий збір за первісним позовом необхідно було сплатити позивачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у розмірі 21 144,00 грн кожним, про що вказано в ухвалі Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 про залишення вказаних позовних заяв без руху; всупереч вимогам ГПК України позивачами за первісним та зустрічним позовами не було усунуто недоліки, які були встановлені вказаною ухвалою, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про повернення позовних заяв вищевказаним сторонам.

При цьому, вирішуючи питання про повернення первісної позовної заяви ОСОБА_1 , судом встановлено, що неотримання вказаною особою листа з ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 та повернення його до суду з відміткою неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) позивача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею останнього; уповноважений представник ОСОБА_1 був обізнаний про знаходження матеріалів справи у Господарському суду міста Києва, а тому зобов`язаний був з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у даній справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки; заява представника ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків, встановлених ухвалою суду від 29.09.2020, була подана до суду більше ніж через 6 місяців після винесення вказаної ухвали, а тому суд не вбачав підстав для її задоволення та продовження процесуального строку для усунення недоліків.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувана ухвала в частині, що стосується позивача-1, фактично побудована на припущеннях суду першої інстанції, прийнята за нез`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що вказана справа тривалий час розглядалась в порядку цивільного судочинства та 22.09.2020 представником позивача-1 було оскаржено в касаційному порядку постанову Київського апеляційного суду про закриття провадження у справі, у зв`язку з чим 23.09.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №759/10651/13-ц; Господарський суд міста Києва вже після відкриття касаційного провадження Верховним Судом та витребування матеріалів справи постановив ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 про залишення, зокрема, первісної позовної заяви ОСОБА_1 без руху у зв`язку з недоплатою судового збору; представник ОСОБА_1 дізнався про існування вказаної ухвали з Єдиного реєстру судових рішень лише 29.03.2021, у зв`язку з чим вже наступного дня на її виконання надав суду квитанцію про доплату судового збору у розмірі 20 799,90 грн, а також з посиланням на вищенаведені обставини просив суд продовжити йому строк для усунення недоліків; представник позивача-1 вчиняв ряд заходів, щоб дізнатися про стан справи, зокрема, шляхом усних та письмових звернень до Господарського суду міста Києва, Святошинського районного суду м.Києва та Верхового Суду, у зв`язку з чим безпідставним є твердження суду першої інстанції про те, що представник позивача-1 не цікавився розглядом справи.

На переконання апелянта, судом першої інстанції незаконно було відмовлено позивачеві-1 у продовженні процесуальних строків для усунення недоліків, оскільки останнім не було отримано ухвалу суду про усунення недоліків, при цьому, на момент винесення ухвали Господарським судом м. Києва від 29.09.2020 справа вже була витребувана Верховним Судом та повинна була розглядатись у касаційній інстанції; оскаржувана ухвала суду унеможливила доступ до правосуддя позивача-1, оскільки в разі, якщо ним буде подано аналогічний позов, його задоволення буде неможливим через пропуск строків позовної давності, так як всі протоколи загальних зборів, що оскаржує позивач-1 були виготовлені протягом 2011-2014 років.

Також апелянт наголошував на тому, що не змінював свою адресу, яка зазначена в позовній заяві та є правильною і до цього часу чинною, у зв`язку з чим у даному випадку мало місце або невірно зазначена адреса позивача-1 на конверті, в якому надсилалась ухвала Господарського суду міста Києва від 29.09.2020, або інша суб`єктивна причина - невірно прочитана працівниками Укрпошти адреса, зазначена на конверті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі №759/10651/13-ц, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що предметом апеляційного перегляду у даній справі є ухвала суду першої інстанції лише в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні заяви про продовження строку для усунення недоліків, встановлених ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 та повернення первісного позову ОСОБА_1 у справі №759/10651/13-ц.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що є у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 залишено первісну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та зустрічну позовну заяву ГО ОЗВП Обрій без руху, встановлено позивачам за первісним позовом та позивачеві за зустрічним позовом десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху для усунення недоліків позовних заяв шляхом подання відповідних документів.

У вказаній ухвалі судом встановлено, що в матеріалах справи містяться докази сплати судового збору, зокрема, позивача за первісним позовом ОСОБА_1 у загальному розмірі 344,10 грн, що був сплачений згідно квитанції №183/з57 від 10.07.2013 та квитанції №1 від 17.10.2013.

Частиною 7 статті 6 Закону України Про судовий збір встановлено, що у разі, якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Частиною другою статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 762,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у 2018 році позивачами за первісним позовом - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було заявлено дванадцять вимог немайнового характеру.

Таким чином, з урахуванням здійснених оплат судового збору ОСОБА_1 у розмірі 344,10 грн, останньому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 20 799,90 грн (12 х 1 762,00 грн - 344,10 грн), про що вказано в зазначеній ухвалі Господарського суду міста Києва від 29.09.2020.

30.03.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , у якій останній повідомив про сплату судового збору у розмірі 20 799,90 грн, на підтвердження чого до заяви додано квитанцію № M37B-BKPT-MP2H-2BE3 від 30.03.2021, а також просив продовжити строк для усунення недоліків щодо сплати судового збору, визначеного ухвалою суду від 29.09.2020, оскільки представнику позивача стало відомо про існування ухвали Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 лише 29.03.2021 після оприлюднення на сайті Судової влади України постанови Верховного суду від 24.03.2021, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного суду від 02.09.2020.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вказаної заяви ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків, встановлених ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020, та повернення первісного позову ОСОБА_1 у справі №759/10651/13-ц, а доводи апелянта вважає безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 113 ГПК України унормовано, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Статтею 113 ГПК України унормовано, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч. 1 ст. 116 ГПК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 116 ГПК України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2020 на зазначену у позовній заяві адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) було направлено ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2020, яка станом на 19.10.2020 разом з поштовим конвертом була повернута на адресу Господарського суду міста Києва з відмітною неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача (а.с. 71-73, т. 15).

Згідно з частинами третьою та сьомою статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах звертав увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20.

Враховуючи наведене, оскільки позивачем-1 не повідомлено суд про зміну свого місцезнаходження та з огляду на відсутність в матеріалах справи підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд першої інстанції, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою та незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що неотримання ОСОБА_1 листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою відсутня адреса одержувача є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) позивача-1 щодо його належного отримання, тобто, є власною волею останнього.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження адресата, вважається днем вручення останньому ухвали суду, у даному випадку днем вручення позивачеві-1 ОСОБА_1 ухвали Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 вважається 15.10.2020 (а.с. 73, т. 15).

Однак, матеріали справи свідчать, що заява ОСОБА_1 про усунення недоліків була подана до Господарського суду міста Києва 30.03.2021, тобто з пропуском встановленого процесуального строку більше 5 місяців.

Місцевим господарським судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвала Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 у справі №759/10651/13-ц була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 30.09.2020.

Крім того, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи викладене, скаржник не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух (стан) судового провадження за поданою ним позовною заявою відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданими йому процесуальними правами, проте такими можливостями у розумний строк не скористався.

Крім того, судом першої інстанції враховано, що 02.10.2020 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_29 звертався до Господарського суду міста Києва з заявою про направлення матеріалів справи №759/10651/13-ц до Верховного Суду, що свідчить про його обізнаність стосовно знаходження матеріалів справи у Господарському суду міста Києва.

Приписами ч. 1 ст. 118 ГПК встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України).

Колегія суддів звертає увагу, що за приписами ст. 119 ГПК України за заявою учасника справи суд може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, тоді як встановлений судом процесуальний строк за заявою учасника справи може бути продовжений судом.

При цьому, з вказаної норми вбачається, що заява про продовження встановленого судом процесуального строку має бути подана саме до закінчення цього строку, проте, у даному випадку позивач-1 звернувся з відповідною заявою про продовження строку на усунення недоліків, встановлених ухвалою суду від 29.09.2020, після закінчення такого строку, що виключає можливість його продовження.

Враховуючи вищевикладене, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про продовження процесуального строку для усунення недоліків.

За змістом п.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч.6 ст.174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги, що всупереч вимогам ГПК України позивачем-1 за первісним позовом не було усунуто недоліки, які були встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .

При цьому, як правильно зауважив місцевий господарський суд, відповідно до ч. 8 ст.174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, а відтак, доводи апелянта про порушення його права на доступ до правосуддя є безпідставними.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України. Тому, учасники провадження мають розуміти, що встановлені судом строки будуть застосовані.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що позивач не скористався наданим йому правом своєчасного подання до суду заяви про продовження строку на усунення недоліків, як і самої заяви про усунення недоліків з відповідними доказами, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом було правомірно повернуто первісну позовну заяву ОСОБА_1 на підставі п.4 ст.174 ГПК України.

Посилання апелянта на те, що в разі його повторного звернення до суду з аналогічним позовом, задоволення останнього буде неможливим через пропуск строків позовної давності, так як всі протоколи загальних зборів, що оскаржує позивач-1 були виготовлені протягом 2011-2014 років, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, а крім того, позивач не позбавлений можливості під час розгляду справи скористатися своїм правом на звернення із заявою про визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи позивача-1, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність прийняття судом оскаржуваної ухвали у даній справі.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі №759/10651/13-ц відповідає чинному законодавству та обставинам справи, прийнята з дотримання норм процесуального права, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Судові витрати за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, у зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 253-255, 269, 270-271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі №759/10651/13-ц залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі №759/10651/13-ц залишити без змін.

3. Матеріали справи №759/10651/13-ц повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз