Постанова

від 18.08.2021 по справі 910/10984/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/10984/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Мамалуй О.О., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;

за участю представників:

позивача - 1 - Пистогової С.В., Черея О.В.,

відповідача - 1 - Христича О.В., Прокопенко Т.Ю.,

- 2 - не з`явився,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1 - не з`явився,

- 2 - не з`явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Яціва О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України ,

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Бондаренко-Легких Г.П.)

від 22.09.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Мальченко А.О., судді - Козир Т.П., Коробенко Г.П.)

від 20.05.2021,

у справі за позовом Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Сонас ,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю БСД-1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Приватне акціонерне товариство Укрпідшипник ,

2) Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк Актив-Банк ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк ,

про звернення стягнення на предмет іпотеки

В С Т А Н О В И В:

у серпні 2019 року АТ "Державний експортно-імпортний банк" звернулося до господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 52 736 944,64 євро та 24 767 022,81 грн і визначення способу реалізації нерухомого майна шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ "Державний експортно-імпортний банк" набуло права звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки між АТ "Державний експортно-імпортний банк" та ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" укладеного в забезпечення виконання зобов`язань ВАТ "Укрпідшипник" за кредитним договором, умови якого щодо повернення кредитних коштів порушені позичальником. Нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, перейшло у власність ТОВ БСД-1 та ТОВ "Сонас", які набули статусу іпотекодавця і мають всі його права і обов`язки за іпотечним договором.

Спір у справі розглядався господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021, у задоволенні позову відмовлено.

За висновками господарських судів позивачем не доведено фактів набуття відповідачами-1, 2 статусу іпотекодавців спірного майна та не доведено обґрунтованості розміру заборгованості ВАТ "Укрпідшипник". Матеріали справи містять докази виконання ПАТ Комерційний банк Актив-Банк своїх зобов`язань майнового поручителя за кредитним договором перед позивачем, тобто докази припинення іпотеки, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

За рахунок коштів, виручених від продажу ТОВ БСД-1 предмету іпотеки, ПАТ Комерційний банк Актив-Банк , перебуваючи в процедурі ліквідації, сплатило кошти на користь АТ "Державний експортно-імпортний банк" в рахунок погашення кредиторських вимог за рахунок предмета застави.

Господарські суди встановили, що іпотека є припиненою з 04.03.2019 відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про іпотеку .

У червні 2021 року АТ "Державний експортно-імпортний банк" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.

Вказує, що судами не було враховано висновків щодо застосування у подібних правовідносинах:

- статті 23 Закону України Про іпотеку , викладеного у постановах Верховного Суду від 07.05.2019 у справі №926/3371/17, від 24.06.2020 у справі №904/9896/17, від 23.01.2020 у справі №916/2558/18, від 18.04.2019 у справі №15/5009/1800/11, від 05.05.2020 у справі №161/6253/15-ц;

- статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , викладеного у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 23.05.2019 у справі №922/3707/17, від 12.09.2019 у справі №910/7662/17, від 20.03.2019 у справі №306/2053/16-ц, від 23.05.2018 у справі №910/73/17, від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15;

- статті 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , викладеного у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №918/80/19, від 08.09.2020 у справі №910/11906/18, від 20.02.2018 у справі №917/553/17, від 03.04.2018 у справі №922/1645/18, від 03.06.2020 у справі №910/5851/19.

Стверджує, що висновок Верховного Суду щодо застосування статей 17, 23 Закону України Про іпотеку , статей 2, 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , статей 46, 49, 50, 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , статей 330, 388 Цивільного кодексу України, у подібних правовідносинах відсутній.

У спільному відзиві на касаційну скаргу ТОВ Сонас та ТОВ БСД-1 вважають, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 є законними та обґрунтованими, просять залишити їх без змін. Відповідачі зазначають, що суди правильно відмовили в задоволенні позову через недоведеність позовних вимог, оскільки позивачем не доведено, що ТОВ Сонас та ТОВ БСД-1 набули статус іпотекодавців, адже іпотека припинилась внаслідок реалізації предмета іпотеки.

АТ Акціонерний банк Укргазбанк також заперечило проти задоволення касаційної скарги. Вказує, що реалізація спірного нерухомого майна відбулася на підставі судового рішення, момент переходу права власності на спірне нерухоме майно припадає на період, коли ПАТ Комерційний банк Актив-Банк перебувало в процесі ліквідації, а кошти, отримані від продажу спірного нерухомого майна направлені на задоволення вимог АТ "Державний експортно-імпортний банк", що включені до реєстру вимог кредиторів. АТ Акціонерний банк Укргазбанк є єдиним дійсним обтяжувачем та іпотекодержателем спірного нерухомого майна, власником та іпотекодавцем якого є ТОВ БСД-1 та за рахунок якого третя особа-3 має право на першочергове задоволення своїх вимог за зобов`язаннями відповідача-1.

26.07.2021 ТОВ Сонас та ТОВ БСД-1 подали клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Державний експортно-імпортний банк" з посиланням на те, що доводи АТ "Державний експортно-імпортний банк" стосовно неврахування господарськими судами висновків Верховного Суду є необґрунтованими, оскільки висновки Верховного Суд у наведених позивачем справах стосуються правовідносин, які не є подібними правовідносинам у цій справі. Окрім того, господарські суди застосували висновки Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду та Верховного Суду України щодо застосування ст. ст. 17, 23 закону України Про Іпотеку , ст. ст. 334, 388 ЦК України, що свідчить про наявність висновків касаційного суду у спірних правовідносинах.

Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання ТОВ Сонас та ТОВ БСД-1 і закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Державний експортно-імпортний банк", оскільки відповідачами не доведено наявність висновку касаційного суду щодо застосування ст. ст.17, 23 Закону України Про іпотеку , ст. ст. 2, 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. ст. 46, 49, 50, 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , ст. ст. 330, 388 Цивільного кодексу України у правовідносинах звернення стягнення на предмет іпотеки за рахунок майна банку як іпотекодавця, яке було ним продано третій особі, банк визнано неплатоспроможним, та за наявності судового рішення про визнання дійсним та укладеним договору купівлі-продажу іпотечного майна банку на користь третьої особи. Оцінка подібності правовідносин у справах буде зроблена судом при дослідженні підстав скасування постановлених у справі рішень.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1 та 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 22.11.2006 між ВАТ Державний експортно-імпортний банк України (змінило найменування на АТ "Державний експортно-імпортний банк" (банк)) та ВАТ Укрпідшипник (змінило найменування на ПрАТ Укрпідшипник (позичальник)) було укладено кредитний договір №15106К134 (кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості в сумі 38 000 000,00 євро з кінцевим терміном погашення до 22.11.2011 та зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та розмірі, передбачених кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ВАТ Укрпідшипник (боржник) за кредитним договором, 27.01.2010 між АТ Державний експортно-імпортний банк України (іпотекодержатель) та ВАТ Комерційний банк Актив-банк , (змінило найменування на ПАТ Комерційний банк Актив-Банк (іпотекодавець)) було укладено іпотечний договір №151110Z24, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О. 27.01.2010 та зареєстрований в реєстрі за №53 (іпотечний договір).

Відповідно до пункту 1.3 іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно іпотекодавця, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3 (предмет іпотеки), а саме: (1) нежилі приміщення в літ. А загальною площею 3 904, 90 кв.м, заставною вартістю 110 007 870,00 грн: з № 64 по № 68 (групи приміщень № 3), № 3,4,5 (групи приміщень № 4), з № І по № ХVI підвалу, з № 1 по № 48 (групи приміщень № 3), з № 1 (групи приміщень № 4), з № І по № ХХ першого поверху, з № 1 по № 32 (групи приміщень № 5), з № І по № ІV другого поверху, з № 1 по № 26 (групи приміщень № 6), з № І по № ІV третього поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень № 7), з № І по № VІ четвертого поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень № 8), з №№ І, ІІ, ІІІ п`ятого поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень № 9), з №№ І, ІІ, ІІІ шостого поверху - офіси; (2) підземний паркінг (літ. А.) загальною площею 409, 60 кв.м, заставною вартістю 11 539 150,00 грн.

Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджено свідоцтвом про право власності від 09.04.2009 (САС №241694), виданим Головним управлінням комунальної власності міста Києва та свідоцтвом від 27.08.2009 (САС №746739), виданим Головним управлінням житлозабезпечення міста Києва.

За домовленістю сторін, за умовами п. 1.11 іпотечного договору, накладається заборона відчуження на нерухоме майно, яке передається в іпотеку згідно з умовами договору.

На підтвердження реєстрації заборони відчуження предмету іпотеки та її реєстрації у Державному реєстрі іпотек надано витяги про реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №26032879 від 27.01.2010 та №26033051 від 27.01.2010, №27975177 від 29.07.2010 та №26456759 від 11.03.2010.

Обставини виконання сторонами умов кредитного договору були предметом дослідження під час розгляду Господарським судом Донецької області справи № 905/1480/15 за позовом АТ Державний експортно-імпортний банк України до ПАТ Укрпідшипник та поручителів - ПАТ Артемівський машинобудівний завод Вістек , ПАТ Артемівський завод по обробці кольорових металів , ПАТ Костянтинівський металургійний завод про стягнення з кожного відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 476 976,49 євро та 589 111,43 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.11.2015, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.04.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2016 у справі №905/1480/15, частково задоволено позовні вимоги АТ Державний експортно-імпортний банк України . Стягнуто з ПрАТ Укрпідшипник 38 000 000,00 євро заборгованості за кредитом, 3 187 314,74 євро процентів за користування кредитом, 538 795,68 грн комісії за управління кредитною лінією, 86 994,28 грн пені за прострочення за комісією, 17 331,65 євро 3 % річних, у зв`язку із несвоєчасною сплатою процентів кредиту, 4 910,56 грн 3 % річних, у зв`язку із несвоєчасною сплатою комісії, та витрати зі сплати судового збору у розмірі 72 381,59 грн.

АТ Державний експортно-імпортний банк України звертався до Господарського суду Донецької області з заявою № 010-01141 від 23.02.2018 з грошовими вимогами до боржника у справі №905/3071/17 - ПрАТ Укрпідшипник за кредитним договором станом на 24.01.2018 у розмірі 52 736 944,64 євро та 24 767 022,81 грн (звернення стягнення на предмет іпотеки на зазначені суми є також предметом позову у цій справі).

Східний апеляційний господарський суд у справі №905/3071/17 визнав кредиторські вимоги АТ Державний експортно-імпортний банк України на загальну суму 1 761 571 380, 50 грн (1 752 752 348,73 грн - гривневий еквівалент заборгованості в євро + 8 819 031,77 грн), про що постановив відповідну постанову від 28.01.2019 (за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Донецької області від 30.05.2018). Відповідно до постанови Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 кредиторські вимоги АТ Державний експортно-імпортний банк України в сумі 1 761 571 380,50 грн складаються з: 38 000 000,00 євро - заборгованості за кредитом; 11 454 304,08 євро - процентів за користування кредитом; 6 496 811,05 грн - комісії за управління кредитною лінією; 86 994,28 грн - пені за прострочення комісії за управління кредитом; 2 751 616,44 євро - 3 % річних від простроченої суми кредиту, 534 925,22 євро - 3 % річних від простроченої суми процентів за користування кредитом, 435 127,98 грн - 3% річних від простроченої суми комісії за управління кредитною лінією, 1 800 098,46 грн інфляційних втрат.

Відповідно до частини 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, факти, встановлені судом у судових рішеннях у справі №905/1480/15 щодо кредитних правовідносин за участю АТ Державний експортно-імпортний банк України та ПрАТ Укрпідшипник , зокрема, про наявність невиконаних зобов`язань за кредитним договором та їх розміру є такими, що в силу вимог статті 75 ГПК України мають преюдиціальне значення для цієї справи та повторного доведення не потребують.

07.05.2014 між ПАТ Комерційний банк Актив-Банк та ТОВ Синонім (найменування якого змінено на ТОВ Мірасол , а в подальшому - на ТОВ БСД-1 ), було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., зареєстрований в реєстрі за №593 (попередній договір).

Попереднім договором визначено, що сторони домовилися укласти основні договори купівлі-продажу нерухомого майна, за якими ПАТ Комерційний банк Актив-Банк зобов`язалося передати у власність ТОВ Синонім нерухоме майно, що є предметом іпотечного договору.

Відповідно до пунктів 2.6 договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1 та договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2, які викладені в додатку № 1 та додатку № 2 до попереднього договору та є його невід`ємною частиною, право власності на об`єкт виникає у покупця з дня державної реєстрації права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до ч. 4 статті 334 Цивільного кодексу України.

21.07.2014 АТ Державний експортно-імпортний банк України листом № 193-01/4630 повідомило ПАТ Комерційний банк Актив-Банк про прийняття рішення про надання останньому згоди на відчуження нерухомого майна на користь ТОВ БСД-1 за ринковою вартістю, але не нижче заставної вартості зазначеного майна, без припинення обтяження даного майна іпотекою та за умови надання Національним банком України згоди на таке відчуження.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.09.2014 № 545 Про віднесення ПАТ Комерційний банк Актив-Банк до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.09.2014 № 79 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Комерційний банк Актив-Банк , згідно з яким з 03.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Комерційний банк Актив-Банк . Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 03.09.2014 по 03.12.2014.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23.12.2014 № 838 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Комерційний банк Актив-Банк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.12.2014 № 158 Про початок процедури ліквідації ПАТ Комерційний банк Актив-Банк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ Комерційний банк Актив-Банк .

27.12.2014 в газеті Голос України було опубліковано оголошення про ліквідацію ПАТ Комерційний банк Актив-Банк та інформація про місце та строк приймання вимог кредиторів.

АТ Державний експортно-імпортний банк України звернулось до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Актив-Банк Шевченка О. В. з заявою з кредиторськими вимогами № 010-05/443 від 26.01.2015.

АТ Державний експортно-імпортний банк України просило включити його кредиторські вимоги на загальну суму 39 502 135,99 євро, 345 689,39 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Комерційний банк Актив-Банк як такі, що підлягають задоволенню позачергово за рахунок заставленого майна згідно з іпотечним договором №151110Z24 від 27.01.2010 та іпотечним договором №151110Z25 від 27.01.2010.

Повідомленням-вимогою № 922/11 від 26.03.2015 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Комерційний банк Актив-Банк Шевченко О.В. повідомив про відмову у задоволенні кредиторських вимог АТ Державний експортно-імпортний банк України до ПАТ Комерційний банк Актив-Банк на суму 39 685 654,33 євро, 24 496,46 доларів та 418 769,39 грн на підставі ч. 1 ст. 49 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб у зв`язку з подачею вимог з пропуском встановленого чинним законодавством строку.

АТ Державний експортно-імпортний банк України зверталося до ПАТ Комерційний банк Актив-Банк та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогами щодо включення його кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів з листами від 01.04.2015 № 010-05/2208, від 21.04.2015 № 010-05/2765, від 24.04.2015 № 010-05/2861.

Електронним повідомленням № 09-9773/15 від 03.04.2015 на адресу до ПАТ Комерційний банк Актив-Банк Фонд гарантування вкладів фізичних осіб доручив уповноваженій особі на ліквідацію до ПАТ Комерційний банк Актив-Банк негайно внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, включивши АТ Державний експортно-імпортний банк України до реєстру для затвердження виконавчою дирекцією Фонду.

АТ Державний експортно-імпортний банк України звернулося до адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Комерційний банк Актив-Банк Луньо І.В., в якому просило визнати дії ПАТ Комерційний банк Актив-Банк протиправними і зобов`язати його включити кредиторські вимоги на загальну суму 39 685 654,33 євро, 24 496,46 доларів та 418 769,39 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів як такі, що підлягають задоволенню позачергово за рахунок заставленого майна згідно з іпотечним договором №151110Z24 від 27.01.2010 та іпотечним договором №151110Z25 від 27.01.2010, та окремо внести до реєстру акцептованих вимог кредиторів грошові вимоги, як такі, що забезпечені заставою майна ПАТ Комерційний банк Актив-Банк згідно з іпотечними договорами від 27.01.2010 № 151110Z24 та № 151110Z25.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2015 у справі № 826/10402/15, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016, позов АТ Державний експортно-імпортний банк України задоволено частково, зобов`язано, зокрема, уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ Комерційний банк Актив-Банк включити до реєстру акцептованих вимог ПАТ Комерційний банк Актив-Банк вимогу АТ Державний експортно-імпортний банк України в сумі 36 700,00 євро та 210 703,67 гривень, яка підлягає позачерговому задоволенню за рахунок предмета застави та в межах суми, що буде отримана від реалізації іпотечного майна.

До складу кредиторських вимог ПАТ Комерційний банк Актив-Банк включені вимоги АТ Державний експортно-імпортний банк України до ПрАТ Укрпідшипник за кредитним договором № 15106К134 від 22.11.2006 в сумі 36 700,00 євро та 210 703,67 грн, які забезпечені майном ПАТ Комерційний банк Актив-Банк як майнового поручителя за іпотечними договорами № 151110Z24 від 27.01.2010 та № 151110Z25 від 27.01.2010.

Постановою Верховного Суду від 23.01.2020 скасовані постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2015 та Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016 у справі № 826/10402/15, провадження у справі № 826/10402/15 закрито.

02.04.2018 АТ Державний експортно-імпортний банк України звернулося до господарського суду з позовом до ПАТ Комерційний банк Актив-Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Комерційний банк Актив-Банк Шевченка А. М. про зобов`язання вчинити дії, а саме: включити кредиторські вимоги АТ Державний експортно-імпортний банк України на загальну суму 39 265 909,09 євро та 284 119,25 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Комерційний банк Актив-Банк , як такі, що забезпечені заставою (іпотекою) та підлягають задоволенню позачергово за рахунок заставленого (іпотечного) майна згідно з іпотечними договорами №№ 151110Z24, 151110Z25 від 27.01.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 у справі № 910/3951/18 позов АТ Державний експортно-імпортний банк України залишено без розгляду в зв`язку з задоволенням заяви позивача про залишення позову без розгляду.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2846 від 22.10.2018 Про позачергове задоволення вимог кредиторів ПАТ Комерційний банк Актив-Банк погоджено здійснення позачергового задоволення кредиторських вимог АТ Державний експортно-імпортний банк України , внесених до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Комерційний банк Актив-Банк , шляхом часткового задоволення кредиторських вимог у розмірі 915 332,44 грн, шляхом перерахування коштів в безготівковій формі з накопичувального рахунку ПАТ Комерційний банк Актив-Банк в сумі 915 332,44 грн без ПДВ. Позачергове задоволення кредиторських вимог АТ Державний експортно-імпортний банк України постановлено здійснювати за рахунок коштів, що надійшли до ПАТ Комерційний банк Актив-Банк в процесі реалізації майна, майнові права за яким передано в заставу АТ Державний експортно-імпортний банк України .

На звернення ПАТ Комерційний банк Актив-Банк № 1011/01 від 24.10.2018 АТ Державний експортно-імпортний банк України листом від 28.11.2018 №176-00/6905 повідомило реквізити з метою погашення заборгованості ПрАТ Укрпідшипник за кредитним договором №15106К134 від 22.11.2006.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі №910/21911/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016, задоволено позов ТОВ Мірасол (нове найменування ТОВ БСД-1 ) до ПАТ Комерційний банк Актив-Банк , визнано укладеними та дійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна, що є предметом іпотечного договору.

На підставі зазначеного судового рішення у справі №910/21911/14, що набуло законної сили, 11.06.2016 ТОВ Мірасол здійснило державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно, що відображено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

11.06.2016 між ТОВ Мірасол та ТОВ Сонас було укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна, на підставі яких ТОВ Мірасол (нове найменування ТОВ БСД-1 ) передало у власність ТОВ Сонас нерухоме майно, що є предметом іпотечного договору.

Довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомостями з Державного реєстру іпотек, відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 31.05.2018 №125943750 підтверджується, що державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лілеєвою М.М. 11.06.2016 прийнято рішення про державну реєстрацію прав на предмет іпотеки на підставі договорів купівлі-продажу серія та номер 288 та 289 (номер записів про право власності 14927491 та 14927665) за власником ТОВ Сонас .

Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі №910/21911/14, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 910/21911/14 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського від 17.04.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017, яким позов ТОВ БСД-1 задоволено, визнано дійсними та укладеними договори купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема предмета іпотеки у цій справі.

У справі № 910/21911/14 судами встановлено, що вартість нерухомого майна за попереднім договором у розмірі 60 000 000,00 грн сплачена позивачем у повному обсязі, шляхом:

- виконання та припинення зобов`язань в частині оплати завдатку за попереднім договором в рахунок оплати договірної ціни за основними договорами, а саме: (1) 19.08.2014 на підставі договору поруки від 08.05.2014, укладеного між позивачем та компанією Істерн Секьюрітіз Інк (поручитель), шляхом настання права відповідача на договірне списання коштів з рахунку поручителя у сумі 1 970 000,00 євро за курсом Національного банку України станом на дату виконання зобов`язання; та (2) 20.08.2014 на підставі договору застави майнових прав на міжбанківський депозит №0805/PL від 08.05.2014, укладеного між відповідачем та MEINL BANK Aktiengesellschaft, шляхом звернення відповідачем стягнення на майнові права у сумі 522 361,29 євро за курсом Національного банку України станом на дату звернення стягнення; та сплатою позивачем решти вартості предмету попереднього договору (нерухомого майна) платіжними дорученнями: №1001412282 від 16.12.2015 на суму 100 000 грн, №1001592724 від 15.07.2016 на суму 9 882 900,92 грн; №1001592742 від 15.07.2016 на суму 1 378 721,01 грн; №1001592735 від 15.07.2016 на суму 4 000 000,00 грн; №1001592745 від 15.07.2016 на суму 645 868,71 грн; №1001592748 від 15.07.2016 на суму 619 772,36 грн.

В п. 64 постанови від 26.09.2018 у справі № 910/21911/14 Верховний Суд зазначив, що положення Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки спірний договір було укладено до віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження в банку тимчасової адміністрації.

Станом на 19.02.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були скасовані записи про державну реєстрацію права власності ТОВ Мірасол (нове найменування ТОВ БСД-1 ) на нерухоме майно, а також записи про перехід права власності на спірне майно до ТОВ Сонас , та поновлений запис про те, що власником нерухомого майна є ПАТ Комерційний банк Актив-Банк , що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.02.2019.

19.02.2019 ПАТ Комерційний банк Актив-Банк сплатило на користь АТ Державний експортно-імпортний банк України кошти в сумі 915 332,44 грн, що складає 36 700,00 євро за курсом Національного банку України та 210 703,67 грн, в рахунок погашення кредиторських вимог.

Державна реєстрація права власності ТОВ БСД-1 на спірне нерухоме майно відбулася 04.03.2019.

Позивачем повернуто на користь ПАТ Комерційний банк Актив-Банк кошти в сумі 915 332,44 грн, перераховані платіжним дорученням № 24944 від 19.02.2019.

Платіжним дорученням від 06.03.2019 №36930 ПАТ Комерційний банк Актив-Банк повторно сплатило на користь позивача кошти у сумі 915 332,44 грн, в рахунок погашення кредиторських вимог за рахунок суми від реалізації іпотечного майна за іпотечним договором.

Грошові кошти в сумі 915 332,44 грн знаходяться на депозиті приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Решетнікової С.І.

Посилаючись на те, що у зв`язку з невиконанням ПрАТ Укрпідшипник зобов`язань з погашення заборгованості за кредитним договором позивач як іпотекодержатель набув право на задоволення своїх грошових вимог за кредитним договором за рахунок предмета іпотеки, власниками якого є ТОВ Сонас та ТОВ БСД-1 , позивач звернувся з позовом у цій справі з вимогами до кожного з відповідачів щодо звернення стягнення на іпотечне майно.

За приписами ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами частини першої статті 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За приписами статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частина 6 статті 3 Закону України Про іпотеку передбачає, що у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Статтею 23 Закону України Про іпотеку встановлено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Водночас, ч. 1 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

У статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень наведено визначення поняття державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , згідно з яким, державна реєстрація - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частиною другою статті 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відповідно до якої записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 набув право власності на іпотечне майно на підставі укладених ним з ТОВ Мірасол договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06.2016.

При цьому, 10.06.2016 ТОВ Мірасол (нове найменування ТОВ БСД-1 ) здійснило державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі №910/21911/14, яке в подальшому було скасовано Вищим господарським судом України.

Скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Відповідно до положень ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Враховуючи, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі №910/21911/14 про визнання дійсними договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна, яким було встановлено правомірність договору, на підставі якого ТОВ Мірасол (нове найменування ТОВ БСД-1 ) набуло права власності на спірне нерухоме майно, в подальшому було скасоване судом касаційної інстанції (18.10.2017), таке судове рішення не породжує правових наслідків, тому відповідна підстава набуття права власності станом на 11.06.2016 не існувала, і, відповідно, на момент реєстрації права власності на спірне майно за ТОВ Мірасол (нове найменування ТОВ БСД-1 ) - 11.06.2016, останній не набув правомочностей власника нерухомого майна, а відтак, не мав права здійснювати розпорядження цим майном, зокрема, не мав права відчужувати майно на користь ТОВ Сонас .

Таким чином, договори купівлі-продажу, укладені 11.06.2016 між відповідачем-1 та відповідачем- 2, не можуть бути правовими підставами набуття ТОВ Сонас права власності на спірне нерухоме майно.

За змістом норми п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, необхідно вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.01.2017 у справі № 6-2776цс16, а також у постановах Верховного Суду України від 10.06.2015 № 6-449цс15, від 24.06.2015 у справі № 907/544/14 та від 24.06.2015 у справі № 6-251цс15.

З огляду на викладене, господарські суди дійшли обґрунтованих висновків, що ТОВ Сонас не є належним відповідачем у справі, оскільки на момент укладення між ТОВ БСД-1 та ТОВ Сонас договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06.2016 ТОВ БСД-1 не мало визначених ст. 319, ст. 328 ЦК України майнових прав на його відчуження, ТОВ Сонас не набуло права власності на спірне нерухоме майно в силу приписів ст. 330 ЦК України, а відтак, безпідставними є доводи позивача про те, що ТОВ Сонас набуло статусу іпотекодавця, до якого може бути заявлений позов про звернення стягнення на заставлене майно.

Наведені обставини були встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/21911/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018, постановою Верховного Суду від 26.09.2018 та не підлягають доказуванню в цій справі на підставі ст. 75 ГПК України.

Договори купівлі-продажу нерухомого майна (предмета іпотеки у цій справі) між ПАТ Комерційний банк Актив-Банк та ТОВ БСД-1 було визнано дійсними та укладеними тільки 28.11.2017 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/21911/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського від 17.04.2018 та постановою Верховного Суду від 26.09.2018.

Умовами п. 2.6 договорів купівлі-продажу (кваліфікованих як таких в межах розгляду справи № 910/21911/14) передбачено, що право власності на спірне майно виникає у ТОВ БСД-1 (попередні найменування - ТОВ Синонім , ТОВ Мірасол ) як у покупця з дня державної реєстрації права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України.

Державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ БСД-1 на підставі чинних рішень суду у справі № 910/21911/14 була проведена 04.03.2019.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 26.09.2018 у справі № 910/21911/14, договори купівлі-продажу спірного нерухомого майна між ПАТ Комерційний банк Актив-Банк та ТОВ БСД-1 (попереднє найменування ТОВ Синонім ) були укладені до віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Між ПАТ Комерційний банк Актив-Банк та ТОВ БСД-1 було укладено не попередній договір в межах передбаченої статтею 635 ЦК України правової конструкції, а договір купівлі-продажу відповідно до статті 655 ЦК України.

Моментом набуття права власності на нерухоме майно та виникнення правомочності власника є не момент укладення договору або визнання його дійсним, а момент державної реєстрації права власності на таке нерухоме майно відповідно до закону.

Державна реєстрація права власності ТОВ БСД-1 на спірне майно здійснена після постановлення Верховним Судом остаточного рішення у справі № 910/21911/14, саме за наслідками розгляду справи № 910/21911/14 здійснено кваліфікацію попереднього договору як договору купівлі-продажу спірного майна між ПАТ Комерційний банк Актив-Банк та ТОВ БСД-1 , здійснено державну реєстрацію переходу права власності на спірне майно як за договором купівлі-продажу згідно з ст. 655 ЦК України.

Попередній договір між ПАТ Комерційний банк Актив-Банк та ТОВ БСД-1 до судової кваліфікації його як договору купівлі-продажу не міг бути підставою для державної реєстрації права власності на спірне майно.

Реалізація прав та обов`язків сторін за договором купівлі-продажу спірного майна фактично відбулася після набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 910/21911/14.

Згідно з ст. ст. 50, 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції станом на початок процедури ліквідації ПАТ Комерційний банк Актив-Банк ), до ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. Майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції станом на початок процедури ліквідації ПАТ Комерційний банк Актив-Банк ), втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

ТОВ БСД-1 здійснило державну реєстрацію права власності на спірне майно 04.03.2019. До цього моменту спірне майно перебувало у складі ліквідаційної маси ПАТ Комерційний банк Актив-Банк відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , і власником спірного майна до 04.03.2019 в розумінні вимог ч. 4 ст. 334 ЦК України та ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було саме ПАТ Комерційний банк Актив-Банк .

Враховуючи те, що на день початку процедури ліквідації ПАТ Комерційний банк Актив-Банк право власності на спірне майно належало банку, а положення Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб підлягають застосуванню до правовідносин ПАТ Комерційний банк Актив-Банк та АТ Державний експортно-імпортний банк України , зазначене майно правомірно було включене до складу ліквідаційної маси банку.

Реалізація спірного майна відбулася 04.03.2019 під час ліквідаційної процедури іпотекодавця ПАТ Комерційний банк Актив-Банк .

З дня призначення уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ Комерційний банк Актив-Банк втратили чинність обмеження на розпорядження майном банку, які виникли, зокрема, у зв`язку з обтяженням майна іпотекою.

До складу кредиторських вимог ПАТ Комерційний банк Актив-Банк були включені вимоги АТ Державний експортно-імпортний банк України як майнового поручителя за іпотечним договором, за кредитним договором в сумі 36 700 євро та 210 703,67 грн.

19.02.2019 ПАТ Комерційний банк Актив-Банк сплатило на користь позивача кошти в сумі 36 700 євро та 210 703,67 грн, тобто ПАТ Комерційний банк Актив-Банк виконало свої зобов`язання майнового поручителя за кредитним договором, зафіксовані станом на 24.12.2014 у розмірі визнаних кредиторських вимог ПАТ Комерційний банк Актив-Банк .

Наведені обставини свідчать, що грошові кошти від реалізації іпотечного майна були спрямовані, зокрема, на задоволення вимог іпотекодержателя - АТ Державний експортно-імпортний банк України .

За висновками апеляційного суду, у цій справі в контексті спірних правовідносин сторін має місце складний юридичний факт (юридичний склад), що є підставою припинення іпотеки на підставі абзацу третього частини першої статті 17 Закону України Про іпотеку , а саме:

- перехід права власності від ПАТ Комерційний банк Актив-Банк до ТОВ БСД-1 на предмет іпотеки за наслідками остаточного судового рішення суду касаційної інстанції у справі № 910/21911/14;

- перебування ПАТ Комерційний банк Актив-Банк у процедурі ліквідації на момент переходу права власності на предмети іпотеки;

- реалізація предмету іпотеки (перехід права власності на предмет іпотеки) в ліквідаційній процедурі ПАТ Комерційний банк Актив-Банк ;

- задоволення вимог АТ Державний експортно-імпортний банк України в обсязі визнаних ПАТ Комерційний банк Актив-Банк кредиторських вимог за результатом реалізації предмету іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону.

За приписами ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі реалізації предмета застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. Згідно з ст. 28 Закону України Про заставу застава припиняється в разі примусового продажу заставленого майна.

Суд апеляційної інстанції погодився з позицією місцевого господарського суду про те, що при вирішенні спору у цій справі до спірних правовідносин підлягають застосуванню наслідки припинення іпотеки за іпотечним договором відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про іпотеку .

За висновками господарських судів 04.03.2019 відбулася реалізація спірного майна під час ліквідаційної процедури іпотекодавця ПАТ Комерційний банк Актив-Банк , а грошові кошти від такої реалізації були спрямовані на задоволення вимог іпотекодержателя АТ Державний експортно-імпортний банк України , тобто ПАТ Комерційний банк Актив-Банк виконало свої зобов`язання майнового поручителя за кредитним договором в обсязі акцептованих кредиторських вимог станом на 24.12.2014, перед позивачем, і внаслідок такого виконання іпотека спірного майна припиняється, в силу приписів ст. 593 ЦК України та ст. 17 Закону України Про іпотеку .

Верховний Суд не бачить вагомих підстав вважати інакше.

Станом на 04.03.2019 в державному реєстрі були відсутні відомості про обтяження іпотекою спірного нерухомого майна.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню.

Право власності на спірне майно перейшло до відповідача-2 04.03.2019 в момент державної реєстрації відповідних прав, після припинення іпотеки, а відтак, ТОВ БСД-1 набуло право власності на спірне нерухоме майно без обтяження іпотекою.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що ТОВ БСД-1 набуло статусу іпотекодавця, до якого може бути заявлений позов про звернення стягнення на заставлене майно.

За наведених обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову.

За твердженням скаржника судами попередніх інстанцій не було враховано висновків Верховного Суду щодо застосування статті 23 Закону України Про іпотеку , викладеного у постановах Верховного Суду від 07.05.2019 у справі №926/3371/17, від 24.06.2020 у справі №904/9896/17, від 23.01.2020 у справі №916/2558/18, від 18.04.2019 у справі №15/5009/1800/11, від 05.05.2020 у справі №161/6253/15-ц; статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , викладеного у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 23.05.2019 у справі №922/3707/17, від 12.09.2019 у справі №910/7662/17, від 20.03.2019 у справі №306/2053/16-ц, від 23.05.2018 у справі №910/73/17, від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15; статті 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , викладеного у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №918/80/19, від 08.09.2020 у справі №910/11906/18, від 20.02.2018 у справі №917/553/17, від 03.04.2018 у справі №922/1645/18, від 03.06.2020 у справі №910/5851/19.

Верховний Суд, проаналізувавши вказані постанови, висновки, в яких, на думку скаржника, не було враховано судами при ухваленні оскаржуваних рішень, встановив, що застосування судами попередніх інстанцій норм права в оскаржуваних рішеннях не суперечить жодному з вказаних скаржником висновків суду касаційної інстанції.

Застосування статті 23 Закону України Про іпотеку , яка передбачає наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи у постановах Верховного Суду від 07.05.2019 у справі №926/3371/17, від 24.06.2020 у справі №904/9896/17, від 23.01.2020 у справі №916/2558/18, від 18.04.2019 у справі №15/5009/1800/11, від 05.05.2020 у справі №161/6253/15-ц було здійснено за встановлених судами обставин її чинності. Проте у цій справі суди встановили, що право власності на майно перейшло до третьої особи після припинення іпотеки.

У постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 23.05.2019 у справі №922/3707/17, від 12.09.2019 у справі №910/7662/17, від 20.03.2019 у справі №306/2053/16-ц, від 23.05.2018 у справі №910/73/17, від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15 викладено висновки, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не є підставою набуття таких прав, а є похідним від таких підстав юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою на підставі правовстановлюючих документів вже набутого права та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у цій справі таким висновкам Верховного Суду не суперечать. Господарські суди не вказували, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є підставою набуття таких прав учасниками справи, а пов`язували реєстрацію з моментом переходу майнових прав. За висновками судів попередніх інстанцій підставою набуття майнових прав ТОВ БСД-1 на спірне нерухоме майно є договір між ПАТ Комерційний банк Актив-Банк та ТОВ Синонім (найменування якого в змінено на ТОВ Мірасол та на ТОВ БСД-1 ) від 07.05.2014 за №593, який за наслідками розгляду судової справи № 910/21911/14 визнано договором купівлі-продажу.

Колегія суддів Верховного Суду відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду щодо застосування статті 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у постановах від 15.09.2020 у справі №918/80/19, від 08.09.2020 у справі №910/11906/18, від 20.02.2018 у справі №917/553/17, від 03.04.2018 у справі №922/1645/18, від 03.06.2020 у справі №910/5851/19. Так у наведених справах суд касаційної інстанції зазначив, що якщо відомості в Державному реєстрі прав не відповідають відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії, пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

З оскаржуваних у справі рішень вбачається детальне дослідження судами обставин внесення до Державного реєстру прав відомостей про нерухоме майно (предмет іпотеки), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3 в період з 2014 - 2019 роки, а також документів, на підставі яких проведені реєстраційні дії та належна їх правова оцінка, що свідчить про необґрунтованість доводів скаржника про неправильне застосування судами статті 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та суперечність висновків господарських судів у цій справі висновкам Верховного Суду.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а тому підстав для їх скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/10984/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Мамалуй

О. Кролевець