1Справа № 335/2524/21 1-кс/335/4446/2021
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2021 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Запоріжжі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність начальника 2 ВРКП СУ ГУ ДФС у Запорізькій області підполковника податкової міліції ОСОБА_4 , який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019080000000483 від 15.10.2019 року, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,
ВСТАНОВИВ:
06.08.2021 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність начальника 2 ВРКП СУ ГУ ДФС у Запорізькій області підполковника податкової міліції ОСОБА_4 , який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019080000000483 від 15.10.2019 року, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_3 .
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 26.02.2020 року, за адресою місця проживання заявника АДРЕСА_1 , був проведений обшук службовими особами прокуратури, а також службовими особами управління Служби безпеки в Запорізькій області, на підставі ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21.02.2020 року по справі № 937/1388/20 (провадження № 1-кс/335/968/20).
Клопотання про проведення обшуку було подано слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_5 . В провадженні вказаного слідчого перебуває кримінальне провадження за № 62019080000000483 від 15.10.2019 року, в рамках якого здійснювався обшук.
При цьому, безпосередньо обшук проводився прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 .
Згідно резолютивної частини ухвали по справі № 937/1388/20, судом було надано право на вилучення мобільних засобів зв`язку, які використовувалися та використовуються з метою координації та контролю за учасниками (співучасниками) схеми можливої протиправної діяльності, електронно-обчислюваної техніки щодо виготовлення фіктивних документів в електронному вигляді.
Таким чином, в ухвалі чітко було вказано, що техніка, а також інші речі вилучаються у разі пов`язаності даних речей з можливою протиправною діяльністю, а також у разі наявності в ній інформації щодо переліку підприємств, вказаних в ухвалі.
При цьому, в результаті проведеного обшуку, як вказує заявник, було вилучено особисте майно дружини ОСОБА_3 ОСОБА_7 та сина ОСОБА_8 , яке не містить інформації, та не пов`язане з жодними обставинами, вказаними в ухвалі слідчого судді, а саме:
- мобільний телефон «МІ» Redmi Note 7 в чорному корпусі;
- мобільний телефон «МІ» Redmi Note 5 в чорному корпусі;
- планшет Samsung Verizon в корпусі чорно-сірого кольору.
Про той факт, що вищезазначені мобільні телефони та планшет належить дружині та сину було одразу повідомлено прокурора в процесі обшуку, однак майно все одно було вилучено.
Заявник звертає увагу суду, що з моменту вилучення майна пройшло більше року. В даному випадку, відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано не було, при цьому слідчий не повернув тимчасово вилучене майно особі, у якої воно було вилучено.
Оскільки на даний час будь-якого рішення щодо позбавлення ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 права власності на вилучене майно в вигляді телефонів та планшету немає, воно підлягає поверненню законному володільцю.
Крім того, вилучення під час обшуку 26.02.2020 року особистих речей, доля яких до даного часу не вирішена у встановленому законом порядку, свідчить на думку заявника про бездіяльність органу досудового розслідування, що виразилось у нездійсненні відповідних процесуальних дій, порушення вимог ст. 28 КПК України щодо дотримання розумних строків здійснення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, проведення досудового розслідування.
Отже, у відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні, яка виразилась у довготривалому неповерненні вилученого у володільця майна відповідно до протоколу обшуку від 26.02.2020 року, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язані вчинити у визначені Кримінальним процесуальним Кодексом строк, призвела до порушення загальних засад кримінального провадження, передбачених положеннями ст. 7 КПК України, законних засад кримінального провадження, передбачених положеннями ст. 7 КПК України, законних прав та інтересів ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , в тому числі передбачених ст. 41 Конституції України в частині права володіння, користування та розпорядження своєю власністю.
Таким чином, органом досудового розслідування було порушено норми ст. 171 КПК України, та права особи на мирне володіння майном.
Заявник наголошує, що вказані речі не мають в собі жодної інформації, про яку було зазначено в ухвалі слідчого судді.
Після цього, його дружина ОСОБА_7 , зверталася зі скаргою на дії службових осіб прокуратури Запорізької області та управління Служби безпеки в Запорізькій області при проведенні обшуку № 1 від 27.02.2020 року до прокурора прокуратури Запорізької області ОСОБА_10 , директора Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Служби безпеки в Запорізькій області ОСОБА_11 . Однак, вона не отримала жодної відповіді.
Також, ОСОБА_3 звертався з вимогою про негайне повернення майна до слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_5 та до прокурора Першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі Прокуратури Запорізької області ОСОБА_12 . Йому також не було надано жодної відповіді з приводу повернення майна.
Згодом була надана інформація, що матеріали кримінального провадження передані до Слідчого управління ГУ ДФС в Запорізькій області.
26.05.2021 року ОСОБА_3 звернувся до СУ ГУ ДФС в Запорізькій області з листом про повернення майна.
Відповіддю вих. № 1181/10/08-97-03-03 від 03.06.2021 року, яку заявник отримав 26.07.2021 року, начальником 2 ВРКП СУ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_4 було повідомлено, що немає правових підстав для повернення вказаного майна, оскільки судом було надано дозвіл на його вилучення, при огляді вказаного майна виявлена інформація, яка має доказове значення по кримінальному провадженню, тому вищевказані речі долучені в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження.
Разом з тим, ОСОБА_3 вважає таку відповідь та бездіяльність СУ ГУ ДФС у Запорізькій області щодо неповернення майна протиправною. Стверджує, що вилучені мобільні телефони та планшет ніякої доказової інформації не містять та не несуть. Те, що вказані речі є доказами злочинної діяльності органом досудового розслідування не доведено, та в листі не зазначається, яку саме доказову інформацію несуть вказані речі. Крім того, зазначає, що будь-яких підстав вважати, що вилучені у його сім`ї речі, які належать членам його сім`ї, навіть не йому, здобуті злочинним шляхом немає. Очевидно, що зазначених у ст. 98 КПК України підстав для визнання вилученого майна речовими доказами не встановлено.
Таким чином, органом досудового розслідування було допущено бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна його володільцю, оскільки після тимчасового вилучення не було вчинено передбачених чинним кримінальним процесуальним законодавством дій, за результатами яких утримання тимчасово вилученого майна могло бути законним, а тому таке тимчасово вилучене майно має бути негайне повернуто його володільцю.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просив зобов`язати орган досудового розслідування, а саме начальника 2 ВРКП СУ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_4 повернути вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:
- мобільний телефон «МІ» Redmi Note 7 в чорному корпусі;
- мобільний телефон «МІ» Redmi Note 5 в чорному корпусі;
- планшет Samsung Verizon в корпусі чорно-сірого кольору.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 скаргу підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені в ній.
Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечував, посилаючись на необхідність збереження доказів у кримінальному провадженні. Суду пояснив, що 26.02.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21.02.2020 року по кримінальному провадженню № 62019080000000483 від 15.10.2019 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого вилучено мобільний телефон «МІ» Redmi Note 7 в чорному корпусі; мобільний телефон «МІ» Redmi Note 5 в чорному корпусі; планшет Samsung Verizon в корпусі чорно-сірого кольору. На даний час немає підстав для повернення вказаного майна, так як судом було надано дозвіл на його вилучення, при огляді вказаного майна була виявлена інформація, яка має доказове значення по кримінальному провадженню. У кримінальному провадженні було призначено проведення комп`ютерної експертизи, проведення якої закінчено. При огляді планшету, було встановлено, що він знаходить у несправному стані, вилучений мобільний телефон «МІ» Redmi Note 5 в чорному корпусі містить тільки контакти осіб, а мобільний телефон «МІ» Redmi Note 7 було визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні. ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні має статус свідка.
Вислухавши заявника, прокурора, дослідивши скаргу та письмові докази, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Так, за своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до Узагальнення ВССУ від 12.01.2017 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» бездіяльність, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, відноситься до категорії триваючих, а тому строк на подачу скарги заявником не пропущений.
Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Така позиція узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованому у м. Мелітополі знаходилося кримінальне провадження № 62019080000000483, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.10.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.4 ст.189, ч.3 ст.289, ч.4 ст.187, ч.1 ст.14ч.1 ст.115, ч.1 ст.263, ч.4 ст.296,ч.2 ст.146, ч.1 ст.255, ч.2 ст.255, ч.2 ст.121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21.02.2020 року, надано дозвіл на проведення обшуку житла замісцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , власниками якого є ОСОБА_13 , РНОКПП НОМЕР_1 , належить Ѕ частин ОСОБА_14 О.К., РН НОМЕР_2 11625, належить Ѕ частини, з метою виявлення та вилучення за період з 01.11.2017 року по 21.02.2020 року речей і документів ТОВ «Траст-Інвест Компані» (код ЄДРПОУ 42774381), ТОВ «Сонера Груп» (код ЄДРПОУ 41783369, м. Запоріжжя), ТОВ «Торговий дім «Бізнес Трейд Компані» (код ЄДРПОУ 42718678, м. Запоріжжя), ТОВ «Байфігор» (код ЄДРПОУ 41725160, м. Запоріжжя), ТОВ «Електротех 2018» (код ЄДРПОУ 42328605, м. Запоріжжя), ТОВ «Альтегран» (код ЄДРПОУ 41707890, м. Запоріжжя), ТОВ «ОТП Фенікс» (код ЄДРПОУ 42978196, м. Запоріжжя), ТОВ «Ветклініка Хеппі Пет» (код ЄДРПОУ 42741377, м. Запорі ОСОБА_15 алерійови НОМЕР_3 2793716 ОСОБА_16 Сергійови НОМЕР_4 2969218574), ТОВ «Євросервіс Інвест», код ЄДРПОУ 41769648, ТОВ «ТРЕЙНКОМ», код ЄДРПОУ 42457093, ТОВ «АЛЬФАТЕХ КОМПАНІ», код ЄДРПОУ 42476069, ТОВ «І М БЕСТ», код ЄДРПОУ 37974630, ПП «АЛТЕКС ПРО», код ЄДРПОУ 42717260, ТОВ «СТРОЙ МАШ ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 40561225, ТОВ «ТЕЛЛОР-ГРУП», код ЄДРПОУ 41448905, ТОВ «АГРО ТРЕЙД-МАКС», код ЄДРПОУ 41831506, ТОВ «ГРАНДПРОМ-С», код ЄДРПОУ 40607699, ПП «АВЕРСОН», код ЄДРПОУ 42295470, ПП «САМРІЗ», код ЄДРПОУ 24442731, ПП «ГЛОБАЛ СІНГ», код ЄДРПОУ 42700938, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ТИТАН», код ЄДРПОУ 41978656, ТОВ «РЕГІОН ТЕХКОМ, код ЄДРПОУ 33515877, ТОВ «ЕПІК СТИЛЬ», код ЄДРПОУ 42013829, ПП «НОРМАТЕХ», код ЄДРПОУ 42623320, ТОВ «ВУГІЛЛЯ ТРЕЙД-КОМПАНІ», код ЄДРПОУ 41926765, ТОВ «ГРІН АПЕР ЛТД», код ЄДРПОУ 42051982, ТОВ «АБК «АРКАДАIНВЕСТ», код ЄДРПОУ 42554356, ПП «САРМАТ КО», код ЄДРПОУ 42504352, ТОВ «ДЕНОРА», код ЄДРПОУ 42206270, ТОВ «КОМПІЛЬНІС», код ЄДРПОУ 42545378, ТОВ «ПРОМТРАСТ ЛТД», код ЄДРПОУ 42429684, ТОВ «АНЕКС-ПРОМ», код ЄДРПОУ 41840552, ПП «РОЛІНГ РУ», код ЄДРПОУ 42504389, ТОВ «МЕРНІС», код ЄДРПОУ 42540694, ПП «АВІЛАЙТ», код ЄДРПОУ 42701659, ПП «ТІ СІ АЙ», код ЄДРПОУ 42717255, ТОВ «ВКФ КУРС», код ЄДРПОУ 13424434, ТОВ «АВІАНТАРС», код ЄДРПОУ 42033337, ТОВ «ФІРМА СОНІКС», код ЄДРПОУ 42205429, ТОВ «ІНТАЛІОН ПЛЮС», код ЄДРПОУ 41657756, ПП «БУРАН ГРАНД», код ЄДРПОУ 42471935, ТОВ «ТД САНЛАЙТ ПЛЮС», код ЄДРПОУ 40837774, ТОВ «РЕНУАР», код ЄДРПОУ 42441224, ТОВ «АТЛАНТА ПРОДЖЕКТ», код ЄДРПОУ 41507478, ТОВ «СТАРА АПТЕКА», код ЄДРПОУ 22133486, ПАТ «Сумихімпром» (код ЄДРПОУ 05766356), ТОВ «Українська газова компанія «Центр» (код ЄДРПОУ 41285283) та ТОВ «Хім-Трейд» (код ЄДРПОУ 41947222), а саме: фінансово-господарських договорів з додатками та специфікаціями до них; рахунків-фактури; платіжних доручень, векселів, актів прийому-передачі векселів; актів прийому-передачі (виконаних робіт); актів взаємозвірки; реєстрів виданих та отриманих податкових накладних; податкових накладних; товарно-транспортних накладних; сертифікатів якості (відповідності) на придбання ТМЦ; договорів та первинних бухгалтерських документів про подальший рух товарів, виконання робіт, надання послуг; копій із журналу-ордеру по рахунку № 361 (розрахунки з вітчизняними покупцями); копій із журналу-ордеру по рахунку № 281 (товари на складі); карток складського обліку; документів за результатами проведення інвентаризацій та копій сторінок журналів видачі довіреностей та реєстраційні, установчі та звітні документи; документів про функціонування банківських рахунків; документів фінансово-господарської діяльності, в тому числі які відображають здійснення розрахункових операцій щодо отримання товарно-матеріальних цінностей; чорнових записів та зіпсованих документів, блокнотів, робочих зошитів,документів з вільними зразкам ОСОБА_3 якова Б.С.та відбитків печаток; інформації з електронно-обчислювальної техніки щодо виготовленняфіктивних документів в електронному вигляді, мобільних засобів зв`язку, які використовувалися та використовуються з метою координації та контролю за учасниками (співучасниками) схеми можливої протиправної діяльності, інформації з програмного забезпечення щодо управління банківськими рахунками та інформації з електронних носіїв інформації з документами та реквізитами підприємств, зовнішні носії інформації, які містять відомості про фінансово-господарські операції.
Як вбачається із ухвали слідчого судді, в ході досудового розслідування встановлено, що у січні 2019 року група осіб-мешканців Запорізької області, за попередньою змовою з співробітниками правоохоронних органів м. Запоріжжя, зареєструвала низку фіктивних підприємств з метою організації схеми з надання послуг підприємствам реального сектору економіки, в тому числі бюджетним та державним підприємствам, в частині мінімізації податкового навантаження шляхом переводу безготівкових коштів в готівку та подальшої їх легалізації, безпідставного формування податку на додану вартість. Впроваджена вище наведеними особами схема протиправної діяльності «конвертаційного центру» передбачає виведення бюджетних або державних коштів з рахунків підприємств реального сектору економіки за безтоварними операціями на рахунки підприємств-транзитерів, які в послідуючому перераховують їх на рахунки фіктивних надавачів послуг, робіт та товарно-матеріальних цінностей та переводяться в готівку шляхом їх зняття в банківських установах м. Запоріжжя. Таким чином, слідство вважало, що в період з листопада 2017 року по травень ОСОБА_17 нарєв К.Б., за попередньою ОСОБА_3 ковим Б.С., організували реєстрацію (перереєстрацію) на підставних та підконтрольних їм осіб ряд підприємств без мети здійснення реальної господарської діяльності. На думку слідства, до протиправної діяльності «конвертаційного центру», пов`язаної з виведення бюджетних або державних коштів з рахунків підприємств реального сектору економіки за безтоварними операціями на рахунки вказаних фіктивних підприємств та переведення їх в готівку шляхом зняття в банківських установах м. З ОСОБА_17 нарє ОСОБА_3 пяков Б.С. залучили також відповідних громадян України.
Однак, слідчим суддею встановлено, що пов ОСОБА_3 акову Б.С. про підозру щодо вчинення будь-яких злочинів не виносилося та йому, станом на час розгляду скарги, не оголошувалося.
У рамках вказаного кримінального провадження, 26.02.2020 року, на виконання ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21.02.2020 року, за клопотанням слідчого, у квартирі за АДРЕСА_1 1, кв. 61, за місцем п ОСОБА_3 кова Б.С. був проведений обшук.
В ході обшуку було виявлено та вилучено майно, в тому числі і мобільний телефон «МІ» Redmi Note 7 в чорному корпусі; мобільний телефон «МІ» Redmi Note 5 в чорному корпусі; планшет Samsung Verizon в корпусі чорно-сірого кольору, які знаходились у володінні та користуванн ОСОБА_3 ако ОСОБА_7 кової В.В. т ОСОБА_18 акова Д.Б., що підтверджується копією протоколу обшуку.
Про вказані обставини було зазначено у зауваженнях до протоколу обшуку.
З матеріалів провадження вбачається, що слідчий не звертався до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно.
27.02. ОСОБА_7 якова В.В. зверталася зі скаргою на дії службових осіб прокуратури Запорізької області та управління Служби безпеки в Запорізькій області при проведенні обшуку № 1 від 27.02.2020 року до прокурора прокуратури Запорізько ОСОБА_10 алюги В.О., директора Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Служби безпеки в Запорізькі ОСОБА_11 рукого Б. ОСОБА_7 акова В.В. не отримала жодної відповіді.
Також ОСОБА_3 аков Б.С. звертався з вимогою про негайне повернення майна до слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. М ОСОБА_5 і Дон О.В. та до прокурора Першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі Прокуратури Запорізько ОСОБА_12 евського М. Йому також не було надано жодної відповіді з приводу повернення майна.
Згодом встановлено, що заявнику була надана інформація, що матеріали кримінального провадження передані до Слідчого управління ГУ ДФС в Запорізькій області.
26.05. ОСОБА_3 паков Б.С. звернувся до СУ ГУ ДФС в Запорізькій області з листом про повернення майна.
Відповіддю вих. № 1181/10/08-97-03-03 від 03.06.2021 року, яку заявник отримав 26.07.2021 року, начальником 2 ВРКП СУ ГУ ДФС у Запорізькі ОСОБА_4 даром А.В. було повідомлено, що немає правових підстав для повернення вказаного майна, оскільки судом було надано дозвіл на його вилучення, при огляді вказаного майна виявлена інформація, яка має доказове значення по кримінальному провадженню, тому вищевказані речі долучені в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження.
Згідно протоколу огляду оперуповноваженого відділу КЗЕ Управління СБ України в Запорізькі ОСОБА_19 Романюк А., на виконання доручення прокурора прокуратури Запорізько ОСОБА_20 ьмічова Ю., наданого в рамках кримінального провадження № 62019080000000483 від 15.10.2019 року за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, проведено огляд речей, вилучених 26.02.2020 року під час проведення обшуку за АДРЕСА_1 1, кв. 61.
Як вбачається з вищевказаного протоколу, огляд інформації, що знаходиться на планшеті марки Samsung, без сім картки, не вдалося провести, у зв`язку з неможливістю активізувати пристрій.
Відповідно до протоколу огляду слідчого у кримінальному провадженні начальника 2 ВРКП СУ ГУ ДФС у Запорізькі ОСОБА_4 йдара А.В. від 07.04.2021 року, було встановлено, що при огляді мобільного телефону «МІ» Redmi Note 7 в чорному корпусі, було встановлено, що в ньому міститься відповідні контакти абонентів, який користувався даним мобільним пристроєм.
Згідно постанови начальника 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькі ОСОБА_4 йдара А.В. від 07.04.2021 року, вбачається, що слідчим управління ФР ГУ ДФС у Запорізькій області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 62019080000000483 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України. Вилучений згідно протоколу обшуку від 26.02.2020 року мобільний телефон «МІ» Redmi Note 7 в чорному корпусі визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 62019080000000483.
Заявником в скарзі зазначено, що є законні та обґрунтовані підстави стверджувати, що слідчим управлінням ФР ГУ ДФС у Запорізькі ОСОБА_4 даром А.В. вчиняється бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамист. 169 КПК України, у зв`язку з чим є законні підстави для оскарження даної бездіяльності в порядкуст. 303 КПК Українидо слідчого судді.
Відповідно до ч. 1ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Стаття 167 КПК України, встановлює, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч. 2ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно дост. 169 КПК України, вилучене майно є тимчасово вилученим та має бути повернуте особі, у якої вони вилучені у випадках, передбачених ч. 5 ст.171та ч. 6 ст.173 КПК України, а саме: за клопотанням слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.
Відповідно до положень ч. 2ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені ст.ст.7,8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.
Згідно із ч. 2ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч. 1ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями160-166,170-174цьогоКодексу.
Обов`язковою обставиною, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину. Обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язокперевірки цих обставин на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги.
Разом з тим, вимоги передбачені ч. 1ст. 100 КПК Українивиконані стороною обвинувачення не були, тобто речовий доказ не повернутий його володільцю.
Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Під час розгляду скарги, стороною обвинувачення не доведено та не надано доказів, які б давали підстави для утрима ОСОБА_3 акова Б.С. та його родини, який не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні, оскільки доказів, які б могли свідчити, що вилучене майно є таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні № 62019080000000483 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, не надано, враховуючи, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу.
За вказаних обставин позиція органу досудового розслідування щодо неповернення майна його законному володільцю спростовується, тобто за встановлених обставин вбачається, що вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, що як наслідок свідчить про бездіяльність сторони обвинувачення, яка полягає у неповерненні майна, що вилучено під час проведення обшуку 26.02.2020 року за адресою місця п ОСОБА_21 пак АДРЕСА_1 1, кв. 61, яку необхідно усунути шляхом зобов`язання повернути вилучене майно власнику, відповідно до п. 4 ст. 169 КПК України.
Враховуючи викладене і те, що наразі жодних слідчих дій з вищезазначеним майном не проводиться, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні вилученого майна, оскільки, вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Керуючись ст.ст.169,171,173,236,303,307,309,372 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Зобов`язати начальника 2 ВРКП СУ ГУ ДФС у Запорізькій області підполковника податково ОСОБА_4 йдара А.В., що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019080000000483 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, повернути вилучене під час обшуку за АДРЕСА_1 1, кв. 61, майно, а саме:
- мобільний телефон «МІ» Redmi Note 7 в чорному корпусі;
- мобільний телефон «МІ» Redmi Note 5 в чорному корпусі;
- планшет Samsung Verizon в корпусі чорно-сірого кольору.
Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19.08.2021 року.
Повний текст ухвали проголошено 20.08.2021 року о 10.00 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1 О. Макаров
Суд | Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2021 |
Оприлюднено | 01.02.2023 |
Номер документу | 99168993 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування бездіяльність слідчого, прокурора |
Кримінальне
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
Макаров В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні