Постанова

від 11.08.2021 по справі 172/319/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3437/21 Справа № 172/319/20 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря - Солодової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Фермерського господарства "Агрофірма "Віктор" на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом Фермерського господарства "Агрофірма "Віктор" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Садове" про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 01 серпня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2020 року ФГ "Агрофірма "Віктор" звернулося до суду з вказаним позовом в обґрунтування якого посилалося на те, що 01.08.2014 року між ТОВ "Садове" та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1220755100:02:003:0094) строком на 5 років без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

При цьому, зазначило, що фіктивність вказаного договору підтверджується наступними обставинами, а саме: фактично земельна ділянка не була передана в оренду, а постійно перебувала в користуванні/оренді ФГ "Агрофірма "Віктор", ТОВ "Садове" не обробляло земельну ділянку, не сплачувало орендну плату, передбачену договором, та не сплачувало обов`язкові платежі (податки), передбачені законодавством України.

У зв`язку з чим, просило суд визнати недійсним з моменту його вчинення договір оренди землі б/н від 01.08.2014 року площею 4,726 га, кадастровий номер 1220755100:02:003:0094, укладений між ТОВ "Садове" та ОСОБА_1 , а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2020 року відмовлено ФГ "Агрофірма "Віктор" у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 та ТОВ "Садове" про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 01.08.2014 року. Судові витрати залишено за позивачем.

Не погодившись з таким рішенням, ФГ "Агрофірма "Віктор" звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

ТОВ "Садове", відповідно до ст. 360 ЦПК України, подало відзив, в якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, посилаючись на незаконність та необґрунтованість доводів скарги.

Відповідачка ОСОБА_1 не скористалася своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 01 липня 2007 року між ОСОБА_2 та ФГ "Агрофірма "Віктор" укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років, який зареєстровано у Васильківському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 27 березня 2008 року.

19 червня 2012 року між вказаними сторонами укладено додаткову угоду до зазначеного договору оренди земельної ділянки, державну реєстрацію якої здійснено у відділі Держкомзему у Васильківському районі 21 грудня 2012 за № 122075514002986. Додатковою угодою строк дії договору збільшувався до 10 років, а також цією угодою внесено зміни до деяких інших розділів у зв`язку зі змінами законодавства.

20 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Садове" укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01 серпня 2014 року, відповідно до якого сторони досягли згоди викласти пункт 1.2 у наступній редакції: В оренду передається земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 4,726 га, у тому числі: рілля 4,726 га. Кадастровий номер земельної ділянки - 1220755100:02:003:0094. .

11 червня 2017 року між ОСОБА_1 та ФГ "Агрофірма "Віктор" укладено договір оренди землі площею 4,726 га кадастровий номер 1220755100:02:003:0094, який зареєстрований приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким С.І. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13 липня 2018 року. Строк дії вказаного договору до 31.12.2027 року з правом пролонгації.

Позивачем до суду було надано також документи (накладні, видаткові касові ордери, відомості) про виплату орендодавцям ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ФГ "Агрофірма "Віктор" орендної плати за період з 2008 по 2019 роки, а також податкові розрахунки ФГ "Агрофірма "Віктор" сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за період з 2011 по 2019 роки.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2018 року у справі № 172/764/17, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у задоволенні позову ФГ "Агрофірма "Віктор" до ОСОБА_1 , ТОВ "Садове" про визнання недійсним договору оренди землі від 01 серпня 2014 року та застосування наслідків недійсності правочину відмовлено, зустрічний позов ТОВ "Садове" до ОСОБА_1 , ФГ "Агрофірма "Віктор", третя особа - Васильківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною задоволено, додаткову угоду від 19 червня 2012 року з реєстраційним номером 122075514002986 від 21 грудня 2012 року до договору оренди землі від 01 липня 2007 року між ОСОБА_2 та ФГ "Агрофірма "Віктор" визнано недійсною.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2020 року у справі № 172/1195/19, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року позов ТОВ "Садове" до ФГ "Агрофірма "Віктор", ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький С.І., Васильківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,726 га, кадастровий номер 1220755100:02:003:0094, укладений 11 червня 2017 року між ФГ "Агрофірма "Віктор" та ОСОБА_1 , скасовано рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницького С.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42473474 від 09 серпня 2018 року щодо реєстрації права оренди земельної ділянки площею 4,726 га, кадастровий номер 1220755100:02:003:0094, в іншій частині позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ФГ "Агрофірма "Віктор" про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 01 серпня 2014 року є необґрунтованими, а тому дійшов до висновку про відмову у їх задоволенні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправильного встановлення судом обставин, які мають значення для справи, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору оренди землі від 01 серпня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Садове" земельна ділянка, площею 4,726 га, кадастровий номер 1220755100:02:003:0094, надається в оренду строком на 5 років. Цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації оренди земельної ділянки.

Відповідно до умов договору оренди землі від 01 серпня 2014 року орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Васильківської селищної ради Дніпропетровської області. Орендар зобов`язаний приступити до використання орендованої земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку, використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням та відповідно до мети визначеної договором, своєчасно сплачувати орендну плату та земельний податок за орендовану земельну ділянку.

Так, відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

У своїй апеляційній скарзі, як було зазначено у тому числі й у позовній заяві, ФГ "Агрофірма "Віктор" посилається на те, що земельна ділянка постійно перебувала в користуванні/оренді позивача, а ТОВ "Садове" фактично так і не почало користуватися земельною ділянкою, не обробляло її, не сплачувало орендну плату, передбачену договором, та обов`язкові платежі (податки), тобто, фактично відповідачі не вчинили жодних дій на виконання оскаржуваного правочину.

Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ "Садове" неодноразово зверталося до суду за захистом своїх порушених прав, зокрема, з позовами до ФГ "Агрофірма "Віктор" про визнання договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі недійсними, з тих підстав, що позивач у даній справі перешкоджав Товариству у здійсненні своїх прав та обов`язків як орендаря за договором оренди земельної ділянки від 01 серпня 2014 року.

Таким чином, встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ФГ "Агрофірма "Віктор", оскільки, твердження позивача щодо фіктивності оскаржуваного договору оренди земельної ділянки спростовуються на підставі достовірних, належних та допустимих доказів, наявних в матеріалах справи.

Інші доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права, не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до чинного законодавства, та не спростовують законність оскаржуваного судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судового рішення, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи судове рішення без змін, не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Агрофірма "Віктор" - залишити без задоволення.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.В. Лаченкова

М.Ю. Петешенкова