Постанова від 17.08.2021 по справі 923/688/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/688/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,

при секретарі судового засідання: І.М. Станковій,

за участю представників сторін:

від позивача: С.І. Кравченко

від відповідача: О.О. Норочевський

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дом Зоря плюс

на рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2020 (суддя Л.М. Немченко, м.Херсон, повний текст складено 28.10.2020)

у справі №923/688/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інагротех

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дом Зоря плюс

про стягнення 4 528 576 грн. 34 коп.,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інагротех (надалі також - ТОВ Інагротех ) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дом Зоря плюс (надалі також - ТОВ Торговий дом Зоря плюс ) про стягнення заборгованості за договором поставки товару №06/03-19 від 06.03.2019 в сумі 4528576,34грн., з яких: 2977617,69 грн. основного боргу, 893285,31 грн. штрафу, 523499,44 грн. пені, 67123,31 грн. 3% річних, 67050,59 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору прострочив виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого товару, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у спірній сумі, на яку позивачем нараховано пеню, штраф, відсотки річних та інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.10.2021 позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у заявленій позивачем сумі.

Суд першої інстанції, встановивши наявність порушення зобов`язання відповідача щодо повної та своєчасної сплати поставленого товару у спірній сумі за укладеним між сторонами договором поставки № 06/03-19 від 06.03.2019, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення основного боргу у заявленому позивачем розмірі та правомірність нарахування позивачем пені, штрафу, 3% відсотків річних та інфляційних втрат.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.10.2020, ТОВ Торговий дом Зоря плюс звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило: оскаржуване рішення суду скасувати в частині стягнення 893285,31 грн. штрафу; постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача борг за поставлений, але не повністю сплачений товар у розмірі 2977617,69грн., 67123,31 грн. 3% річних, 67050,59 грн. інфляційного збільшення суми боргу, 523499,44 грн. пені; в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт, з посиланням на статтю 61 Конституції України, статтю 549 Цивільного кодексу України, правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №331/7975/13-ц, зазначив про порушення судом норм матеріального права, яке полягає у тому, що згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України штраф і пеня є одним видом цивільної відповідальності, у зв`язку з чим їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

У зв`язку з тим, що на час надходження апеляційної скарги матеріали справи №923/688/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2021 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги ТОВ Торговий дом Зоря плюс на рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2020 у справі №923/688/20 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Херсонської області надіслати матеріали справи №923/688/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

28.04.2021 матеріали справи № 923/688/20 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2021 апеляційну скаргу ТОВ Торговий дом Зоря плюс на рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2020 залишено без руху з підстав порушення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, на подання апеляційної скарги та ненадання скаржником клопотання із зазначенням поважних причин пропуску цього строку, також, ненадання скаржником доказів сплати судового збору у сумі 20098,92 грн. та належних і допустимих в розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України доказів надсилання копії скарги ТОВ Інагротех ; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз`яснено скаржнику, що якщо не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 поновлено ТОВ Торговий дом Зоря плюс пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2020 у справі №923/688/20; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; встановлено учасникам справи строк до 28.05.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу; роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду; зупинено дію рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2020 у справі №923/688/20 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 893 285, 31 грн. штрафу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 розгляд справи №923/688/20 призначено на 15.06.2021 об 11:00 год.

26.05.2021 на електронну пошту суду апеляційної інстанції від ТОВ Інагротех надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1615/21/Д3 від 26.05.2021).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу і пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17). Також позивач звернув увагу на те, що пункти 6.2., 6.4. договору № 06/03-19 від 06.03.2019, якими на покупця покладено відповідальність у вигляді сплати пені та штрафу за прострочення строків оплати за поставлений товар, не оспорюється відповідачем, у зв`язку з чим в силу вимог статті 204 Цивільного кодексу України презюмується правомірність вказаного правочину.

07.06.2021 через систему Електронний суд від представника ТОВ Торговий дом Зоря плюс - адвоката Норочевського Олександра Олександровича надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №910/12876/19 (вх.№2400/21 від 07.06.2021).

15.06.2021 на електронну пошту суду від представника ТОВ Інагротех - адвоката Кравченка Сергія Івановича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції (вх.№1615/21/Д5 від 15.06.2021).

В обґрунтування заявленого клопотання про відкладення розгляду справи позивач послався на те, що 01.06.2021 Великою Палатою Верховного Суду розглянуто справу №910/12876/19 та опубліковано вступну та резолютивну частини постанови Верховного Суду у справі №910/12876/19. Проте станом на 15.06.2021 повний текст вказаної постанови не опубліковано, що унеможливлює врахувати позицію Великої Палати Верховного Суду по застосуванню правових норм при одночасному стягненні пені та штрафу за несвоєчасну оплату поставленого товару. У зв`язку із викладеним та для повного і об`єктивного розгляду справи, позивач просив розгляд справи № 923/688/20 відкласти до публікації повного тексту постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

Також представник позивача у вказаному клопотанні просив забезпечити провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку EаsyCon .

В судовому засіданні апеляційної інстанції, яке відбулось 15.06.2021 в режимі відеоконференції, представник ТОВ Торговий дом Зоря плюс просив його клопотання про зупинення провадження у справі залишити без розгляду з підстав того, що Великою Палатою Верховного Суду справу №910/12876/19 вже розглянуто та опубліковано вступну та резолютивну частини постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19. У зв`язку з викладеним, представник відповідача просив оголосити в судовому засіданні перерву.

Представник ТОВ Інагротех підтримав клопотання представника відповідача про оголошення в судовому засіданні перерви, а також уточнив своє клопотання, а саме: замість відкладення розгляду справи просив оголосити в судовому засіданні перерву.

Розглянувши усні клопотання представників сторін про оголошення в судовому засіданні перерви, судова колегія їх задовольнила та з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи в судовому засіданні 15.06.2021 оголосила перерву до 17.08.2021 о 14:00год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, постановлено розглянути апеляційну скаргу ТОВ Торговий дом Зоря плюс на рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2020 у справі №923/688/20 у розумний строк; клопотання представника ТОВ Інагротех - адвоката Кравченка Сергія Івановича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено; постановлено провести судове засідання 17.08.2021 о 14:00 год. у справі №923/688/20 у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon .

05.07.2021 на електронну пошту суду апеляційної інстанції від ТОВ Інагротех надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи ордеру на надання правничої допомоги (за вх.1615/21/Д4).

29.07.2021 на електронну пошту суду апеляційної інстанції від ТОВ Інагротех надійшли пояснення до відзиву на апеляційну скаргу (за вх.№1615/21/Д6), в яких позивач просив в порядку частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України врахувати правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

04.08.2021 через систему Електронний суд від представника ТОВ Торговий дом Зоря плюс - адвоката Норочевського Олександра Олександровича надійшло клопотання (вх.№1615/21/Д7 від 04.08.2021) про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1040000,00грн. основного боргу та зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, тобто на 708392,37грн. шляхом залишення суми штрафу у розмірі 184892,84грн.

В обґрунтування заявленого клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1040000,00грн. основного боргу, відповідач зазначив про сплату ним вказаної суми заборгованості, а саме:

1) до прийняття оскаржуваного рішення відповідачем сплачено 2900000,00грн. двома платежами (15.10.2020 - у сумі 2000000,00грн., 19.10.2020 - у сумі 900000,00грн.), однак представник позивача, який був присутнім в судовому засіданні 20.10.2020 (під час винесення рішення), не повідомив суду цю обставину, яка має дуже важливе значення для правильного вирішення справи;

2) після прийняття рішення суду відповідачем було частково погашено борг декількома платежами: 21.10.2020 - у сумі 100000,00грн.; 23.10.2020 - у сумі 200000,00грн.; 27.10.2020 - у сумі 100000,00грн.; 03.11.2020 - у сумі 200000,00грн.; 10.11.2020 - у сумі 50000,00 грн.; 11.11.2020 - у сумі 100000,00грн.

Відтак, як зазначено відповідачем, залишок несплаченого основного боргу складає 1937617,69грн.; в частині стягнення 1040000,00грн. основного боргу, сплата якого підтверджується доданими до клопотання актом звірки та оборотно-сальдовою відомістю позивача, спір між сторонами у справі відсутній, у зв`язку з чим скаржник просив закрити провадження у справі в частині стягнення вказаної суми на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій мотивоване частиною першою статті 233 Господарського кодексу України, частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України з посиланням на те, що враховуючи значне погашення боргу відповідачем та значний розмір штрафних санкцій (неустойки) - на загальну суму 1416784,75грн., що складає 75% від суми залишку боргу, розумним та справедливим згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України було б зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, тобто на 708392,37грн. шляхом залишення суми штрафу у розмірі 184892,84грн.

04.08.2021 через систему Електронний суд від представника ТОВ Торговий дом Зоря плюс - адвоката Норочевського Олександра Олександровича надійшло клопотання (вх.№1615/21/Д8 від 04.08.2021) про залучення до матеріалів справи сканованих копій поштової квитанції та опису вкладення у цінний лист, які підтверджують направлення позивачу клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог та зменшення штрафних санкцій з доданими до нього документами.

04.08.2021 від представника ТОВ Торговий дом Зоря плюс - адвоката Норочевського Олександра Олександровича надійшло клопотання (вх.№1615/21/Д9 від 09.08.2021) про залучення до матеріалів справи сканкопії виписки з банківського рахунку відповідача, що підтверджує сплату ним боргу в сумі 50000,00грн.

В судовому засіданні апеляційної інстанції, яке відбулось 17.08.2021 в режимі відеоконференції, клопотання позивача про залучення до матеріалів справи ордеру на надання правничої допомоги (за вх.№1615/21/Д4 від 05.07.2021) та пояснення до відзиву на апеляційну скаргу (за вх.№1615/21/Д6 від 29.07.2021) протокольною ухвалою суду задоволено.

Клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1040000,00грн. основного боргу та зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, тобто на 708392,37грн. шляхом залишення суми штрафу у розмірі 184892,84грн. (вх.№1615/21/Д7 від 04.08.2021), залучення до матеріалів справи документів на підтвердження направлення позивачу клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог та зменшення штрафних санкцій з доданими до нього документами (вх.№1615/21/Д8 від 04.08.2021), залучення до матеріалів справи сканкопії виписки з банківського рахунку відповідача, що підтверджує сплату ним боргу в сумі 50000,00грн. (вх.№1615/21/Д9 від 09.08.2021) Південно-західним апеляційним господарським судом залишено без розгляду, про що в судовому засіданні 17.08.2021 постановлено відповідну протокольну ухвалу.

Судом апеляційної інстанції залишено без розгляду вищевказані клопотання відповідача з наступних підстав.

Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

У відповідності до положень статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 7 частини другої статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені клопотання особи, яка подала скаргу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021, зокрема, роз`яснено учасникам справи про їх право у строк до 28.05.2021 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду;

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

В порушення вищенаведених приписів Господарського процесуального кодексу України відповідачем заявлено вищенаведені клопотання поза межами строку, передбаченого процесуальним законом та встановленого ухвалою апеляційного господарського суду від 11.05.2021, а також не надано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, з підстав чого заявлені відповідачем клопотання та додані до них документи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишено без розгляду.

Крім того, залишаючи без розгляду вищенаведені клопотання, колегія суддів звернула увагу на те, що скаржник, стверджуючи про здійснені ним оплати до ухвалення 20.10.2020 оскаржуваного рішення суду, відповідно до частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтував неможливості подання документів, що підтверджують оплату боргу у вказаній сумі, до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Стосовно оплат, здійснених після ухвалення рішення суду, судова колегія зазначила про те, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів.

Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

06.03.2019 між ТОВ Інагротех (постачальником) та ТОВ Торговий дом Зоря плюс (покупцем) укладено договір поставки товару №06/03-19 (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язався на умовах договору передати (поставити) у власність покупця засоби захисту рослин (товар), та/або насіння, а покупець зобов`язався прийняти та своєчасно оплатити товар по цінам, в кількості і асортименті, визначених умовами даного договору, на суму згідно специфікацій до даного договору та видаткових накладних в цінах, визначених на момент поставки товару.

Згідно із пунктом 2.1. договору конкретний асортимент, кількість, дата поставки товару наведені в специфікаціях або накладній на поставку товару.

Ціни товарів визначаються сторонами як договірні. Ціна та вартість товару узгоджується сторонами по кожній партії товару окремо в гривнях або валютному еквіваленті (комерційному курсу продажу долара США за гривні на комерційному валютному ринку України на день укладення договору, специфікації (пункт 3.1. договору).

Пунктом 3.7 укладеного договору сторони визначили, що у випаду порушення строків оплати, обумовлених специфікацією, визначена сума, яка підлягає оплаті, є заборгованістю покупця перед постачальником.

Підпунктом 6.2. договору встановлено, що у разі порушення термінів оплати поставленого товару та процентів за користування товарним кредитом, визначених умовами даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 відсотків від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної діючої, на момент існування заборгованості, ставки НБУ.

Підпунктом 6.4. договору встановлено, що при простроченні оплати за поставлений товар та процентів за користування товарним кредитом, по термінах, визначених умовами даного договору, більш ніж на 10 (десять) днів, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді штрафу у розмірі 30 (тридцять) відсотків від суми заборгованості з указаним терміном.

Підпунктом 6.6. договору сторони узгодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобов`язаннями сторонами згідно із ст. 259 Цивільного кодексу України збільшується до 3 (трьох) років.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору в період з 06.03.2019 по 11.11.2019 були укладені специфікації, якими визначено асортимент, обсяг та вартість замовленого та поставленого товару на загальну суму 7746624,85 грн., а саме: №6 від 09.04.2019 на суму 29995,92грн.; №16 від 29.05.2019 на суму 33272,64грн.; №17 від 11.06.2019 на суму 81889,20грн.; №18 від 11.06.2019 на суму 92784,90грн.; №19 від 13.06.2019 на суму 11242,80грн.; №20 від 18.06.2019 на суму 238423,92грн.; №21 від 20.06.2019 на суму 47677,80грн.; №22 від 21.06.2019 на суму 10579,80грн.; №23 від 24.06.2019 на суму 51842,40грн.; №24 від 25.06.2019 на суму 207941,16грн.; №25 від 27.06.2019 на суму 37800,0грн.; №26 від 02.07.2019 на суму 334204,56грн.; №27 від 03.07.2019 на суму 21451,68грн.; №28 від 08.07.2019 на суму 17906,40грн.; №29 від 11.07.2019 на суму 56668,80грн.; №30 від 12.07.2019 на суму 386544,48грн.; №31 від 12.07.2019 на суму 73108,80грн.; №32 від 16.07.2019 на суму 74899,20грн.; №33 від 17.07.2019 на суму 671868,48грн.; №34 від 18.07.2019 на суму 180731,16грн.; №35 від 30.07.2019 на суму 77871,60грн.; №36 від 30.07.2019 на суму 110853,00грн.; №37 від 02.08.2019 на суму 213536,16грн.; №38 від 08.08.2019 на суму 59881,20грн.; №39 від 07.08.2019 на суму14769,42грн.; №41 від 12.08.2019 на суму 16720,56грн.; №42 від 16.08.2019 на суму 257873,40грн.; №44 від 20.08.2019 на суму 24276,00грн.; №45 від 23.08.2019 на суму 86778,12грн.; №46 від 28.08.2019 на суму 5941,20грн.; №46 від 03.09.2019 на суму 16278,18грн.; №48 від 09.09.2019 на суму 52698,00грн.; №49 від 11.09.2019 на суму 28634,40грн.; №50 від 19.09.2019 на суму 96235,80грн.; №51 від 23.09.2019 на суму 144695,64грн.; №52 від 01.10.2019 на суму 133298,64грн.; №53 від 02.10.2019 на суму 5310,72грн.; №54 від 11.10.2019 на суму 16668,62грн.; №55 від 12.11.2019 на суму 8043,84грн.

Також місцевим господарським судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання з поставки замовленої партії товару, що підтверджується видатковими накладними: №190 від 10.04.2019 на суму 29 995,92 грн.; №437 від 31.05.2019 на суму 33272,64грн.; №501 від 12.06.2019 на суму 81889,20 грн.; №502 від 12.06.2019 на суму 92784,90 грн.; №512 від 20.06.2019 на суму 11242,80 грн.; №509 від 19.06.2019 на суму 238423,92 грн.; №513 від 21.06.2019 на суму 47677,80 грн.; №514 від 21.06.2019 на суму 10579,80 грн.; №525 від 24.06.2019 на суму 51842,40грн.; №534 від 26.06.2019 на суму 207941,16 грн.; №532 від 27.06.2019 на суму 37800,00 грн.; №542 від 04.07.2019 на суму 334204,56 грн.; №540 від 04.07.2019 на суму 21451,68 грн.; №541 від 08.07.2019 на суму 17906,40 грн.; №549 від 12.07.2019 на суму 56668,80 грн.; №560 від 18.07.2019 на суму 386544,48 грн.; №551 від 12.07.2019 на суму 73108,80 грн.; №562 від 22.07.2019 на суму 74899,20грн.; №561 від 19.07.2019 на суму 671868,48 грн.; №563 від 22.07.2019 на суму 180731,16 грн.; №580 від 05.08.2019 на суму 77871,60 грн.; №579 від 02.08.2019 на суму 110853,00 грн.; №586 від 05.08.2019 на суму 213536,16 грн.; №598 від 16.08.2019 на суму 59881,20 грн.; №589 від 09.08.2019 на суму 14769,42 грн.; №615 від 15.08.2019 на суму 16720,56 грн.; №610 від 21.08.2019 на суму 257873,40грн.; №617 від 21.08.2019 на суму 24276,00 грн.; №625 від 23.08.2019 на суму 86778,12 грн.; №628 від 03.09.2019 на суму 5941,20грн.; №638 від 04.09.2019 на суму 16278,18 грн.; №670 від 12.09.2019 на суму 52698,00грн.; №667 від 12.09.2019 на суму 28634,40 грн.; №678 від 19.09.2019 на суму 96235,80 грн.; №696 від 26.09.2019 на суму 144695,64 грн.; №706 від 02.10.2019 на суму 133298,64грн.; №705 від 02.10.2019р. на суму 5310,72 грн.; від 16.10.2019 на суму 16668,62грн.; від 13.11.2019 на суму 8043,84 грн.

Місцевий господарський суд, дослідивши наявні в матеріалах справи специфікації, якими сторони погодили поставку засобів захисту рослин, та видаткові накладні, що підтверджують поставку позивачем товару, встановив, що відповідач своєчасно і в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар та станом на 01.07.2019 сплатив лише 4769007,16грн., у зв`язку з чим має заборгованість по здійсненій поставці згідно договору поставки товару №06/03-19 від 06.03.2019 в сумі 2977617,69 грн. (7746624,85грн. - 4769007,16грн. = 2977 617,69 грн.)

Відтак, станом на 01.07.2020 ТОВ Торговий дом Зоря плюс має заборгованість перед ТОВ Інагротех в сумі 2977617,69грн. з наступними термінами виникнення заборгованості:

- 02.07.2019 - 102545,71 грн., термін прострочення виконання станом на 01.07.2020 - 364 дні.

- 02.08.2019 - 303464,24 грн., термін прострочення виконання станом на 01.07.2020 - 333 дні.

- 02.09.2019 -233119,59 грн., термін прострочення виконання станом на 01.07.2020 - 302 дні.

- 16.09.2019 - 48805,29 грн., термін прострочення виконання станом на 01.07.2020 - 288 днів.

- 02.10.2019 - 1214875,82 грн., термін прострочення виконання станом на 01.07.2020 - 272 дні.

- 02.11.2019 - 1066763,20 грн., термін прострочення виконання станом на 01.07.2020 - 241 днів.

- 16.11.2019 - 8043,84 грн., термін прострочення виконання станом на 01.07.2020 - 227 днів.

За наведених обставин, судом першої інстанції встановлено наявність у відповідача заборгованості за поставлений товар за договором №06/03-19 від 06.03.2019 в розмірі 2977617,69 грн. та задоволено позовні вимоги в цій частині.

Також, як зазначено вище по тексту цієї постанови, дослідивши і перевіривши здійснені позивачем розрахунки сум пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині у заявленому позивачем розмірі.

Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, правильність висновків суду в частині стягнення з нього суми основної заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат не оспорює, проте не погоджується з рішенням суду в частині стягнення з нього штрафу.

При цьому, жодних доводів стосовно неправильності проведеного судом першої інстанції розрахунку пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних апеляційна скарга не містить.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки судове рішення в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат не оскаржується, а суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги при апеляційному перегляді справи, Південно-західним апеляційним господарським судом рішення суду в цій частині не переглядається.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог про стягнення штрафу ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме статті 61 Конституції України та статті 549 Цивільного кодексу України, оскільки одночасне застосування штрафу та пені, які згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України є одним видом цивільної відповідальності, за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, і підлягає обов`язковому застосуванню як норма прямої дії.

Відповідач стверджує, що суд попередньої інстанції помилково двічі застосував відповідальність одного й того ж самого виду (пеню і штраф), тому в результаті задоволення позовних вимог він був притягнений неодноразово до відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання

Частинами другою та четвертою статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. Розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України та статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 02.04.2019 р. у справі № 917/194/18, від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

Колегія суддів, дослідивши пункти 6.2. та 6.4. договору, зазначає, що цими умовами передбачена різна відповідальність за порушення зобов`язання, оскільки застосування пені і штрафу встановлені за різні порушення, а саме: пеня застосовується у випадку порушення термінів оплати поставленого товару та процентів за користування товарним кредитом, а штраф - при простроченні оплати поставленого товару та процентів за користування товарним кредитом більш, ніж на 10 (десять) днів, та, крім того, вказані штрафні санкції мають різну базу для нарахування: пеня нараховується у розмірі 0,5 відсотків від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної діючої, на момент існування заборгованості, ставки НБУ, а штраф - у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від суми заборгованості більше ніж на 10 днів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що одночасне стягнення з відповідача у справі, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України.

Поряд з цим, судова колегія зазначає, що сторони договору, врегульовуючи між собою правовідносини щодо поставки товару, досягли згоди щодо його умов, тобто вільно, на власний розсуд визначили та погодили умови договору, підписавши його, у зв`язку з чим погодили можливість стягнення і пені, і штрафу, вказавши тим самим про різні види відповідальності, передбачені умовами договору.

Крім того, як слушно зауважив позивач, пункти 6.2., 6.4. договору № 06/03-19 від 06.03.2019, якими на покупця покладено відповідальність у вигляді сплати пені та штрафу за прострочення строків оплати за поставлений товар, не оспорюється відповідачем, у зв`язку з чим в силу вимог статті 204 Цивільного кодексу України презюмується правомірність вказаного правочину.

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, наведені скаржником підстави для скасування рішення місцевого господарського суду не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а вказане судове рішення слід залишити без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дом Зоря плюс залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2020 у справі №923/688/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.08.2021.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран