Ухвала

від 19.08.2021 по справі 916/1960/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" серпня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1960/21

Господарський суд Одеської області у складі: судді Рога Н.В., секретаря судового засідання Луцюка Р.П., розглянув у судовому засіданні клопотання Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (вх.№20419/21 від 30.07.2021р.) щодо передачі за територіальною підсудністю справи №916/1960/21

За позовом: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, буд.1, код ЄДРПОУ - 26597691, електронна адреса: legal_department@omr.gov.ua )

За участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд.1, код ЄДРПОУ - 44162529, електронна адреса: zem@omr.gov.ua)

До відповідача: Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд.3-5, код ЄДРПОУ - 00135390, електронна адреса: Volodymyr.Sokolov@ukrnafta.com )

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Луцюк Р.П.

Представники сторін:

Від позивача: Садардінова І.В. - в порядку самопредставництва;

Від третьої особи: Ярошенко Г.Ю. - в порядку самопредставництва;

Від відповідача: Соколов В.М. - в порядку самопредставництва;

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Одеська міська рада, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства ( далі- ПАТ) "УКРНАФТА" про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 250 115 грн 72 коп., інфляційних втрат у розмірі 27 664 грн 14 коп., 3% річних у розмірі 15 620 грн 48 коп.

Ухвалою суду від 13.07.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради. Судове засідання призначено на 03.08.2021р.

Ухвалою суду від 03.08.2021р. відкладено судове засідання на 03.08.2021р. 30 липня 2021р. до суду від ПАТ "УКРНАФТА" надійшли відзив на позовну заяву та клопотання про передачу справи №916/1960/21 на розгляд за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначив, що за загальним правилом, встановленим у ст.27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч.1 ст.29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно ж до ч.3 ст.30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідач у справі не вважає, що даний спір про стягнення грошових коштів не є спором, що виник з приводу нерухомого майна, а тому на нього не можуть поширюватися правила виключної підсудності, обумовлені ч.3 ст.30 ГПК України та спір має розглядатися за місцезнаходженням відповідача, а саме у Господарському суді міста Києва, адже місцезнаходженням ПАТ "УКРНАФТА" є пров.Нестеровський, 3-5, м.Київ.

Позивач - Одеська міська рада проти задоволення клопотання відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва заперечує, посилаючись на те, що спір у справі №916/1960/21 безпосередньо стосується права користування нерухомим майном - земельною ділянкою, що розташована за адресою: м.Одеса, вул. Василя Стуса, 3, тобто, спір виник з приводу нерухомого майна, яке знаходиться у м. Одесі.

Позивач також постався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Великої Палати від 16.02.2021р. у справі №911/2390/18.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд доходить до наступного висновку:

Згідно ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

У постановах від 25.02.2018р. у справі №201/12876/17 (спір про визнання укладеним договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури), від 11.07.2019р. у справі №462/7217/18 (предмет спору в цій справі стосувався, зокрема, договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновків про розгляд відповідних справ за правилами виключної підсудності судом за місцезнаходженням майна. У іншій постанові від 27 березня 2019 року у справі № 646/8916/17 (спір про визнання недійсним договору дарування квартири) цей суд зазначив про те, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, - це позови, пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому всі позови у спорах, які є наслідком правовідносин, пов`язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020р. у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19) у питанні щодо застосування статті 30 ГПК України у спірних правовідносинах, пов`язаних з визнанням недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, дійшла, зокрема, таких висновків: - нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; - майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав; - виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном; - оскільки спір у цій справі виник з приводу об`єкта нерухомого майна, то спір щодо майнових прав на вказане майно відповідно до вимог ч.3 ст. 30 ГПК України мав би розглядатись судом за місцезнаходженням майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021р. у справі №911/2390/18 дійшла висновків про відсутність підстав для відступу від правових позицій, викладених Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах від 25 лютого 2018 року та від 11 липня 2019 року у справах № 201/12876/17 та № 426/7217/18 відповідно.

У постанові від 03.06.2019р. у справі №903/432/18, предметом спору в якій було стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів за користування нерухомим майном згідно з договором оренди, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов таких висновків: - до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об`єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений щодо нерухомого майна (до таких позовів застосовуються загальні правила підсудності); - правила виключної підсудності не поширюються на спір щодо стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування нерухомим майном, пені за несвоєчасну сплату орендної плати за користування нерухомим майном та неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування нерухомим майном після закінчення встановленого договором оренди строку для повернення такого нерухомого майна.

Крім того, у постанові від 16.02.2021р. у справі №911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо визначення підсудності справ з питань земельних відносин від 18 лютого 2010 року № 1914-VI вносились зміни до статей 12 та 16 ГПК України, визначивши виключну підсудність справ у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів, господарським судам за місцезнаходженням об`єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У чинній редакції ГПК України ч.3 ст. 30 цього Кодексу вказує на виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини,

За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука з приводу означає у зв`язку з чим-небудь, тому словосполучення з приводу нерухомого майна треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Таким чином, Велика Палата дійшла висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020р. у справі №910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020р. у справі №910/10647/18.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення з приводу нерухомого майна у ч.3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч.3 ст. 30 ГПК України.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що ПАТ УКРНАФТА про передачу справи №916/1960/21 за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 27, 30, 31, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства УКРНАФТА про передачу справи №916/1960/21 за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали складено 25 серпня 2021р.

Суддя Н.В. Рога