Постанова

від 18.09.2007 по справі 6/270

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/270

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "18" вересня 2007 р.          11 год. 10 хв., м. Чернігів                    Справа № 6/270

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                    Блохіної Ж.В.

при секретарі                           Рубан Н.О.,

за участю представників

позивача:                                  Маковки О.П., довіреність №1683/01 від 30.07.2007р.,

відповідача:                             не з'явився,

В.о. прокурора

м. Чернігова                             Курило Я.М., посвідчення №82 від 07.12.2006р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов                                       Першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах

                                                держави в особі Управління Пенсійного фонду України

                                                в Деснянському районі м. Чернігова,

                                                пр. Перемоги, 139, м. Чернігів                                                                                               

до                                             Відкритого акціонерного товариства „Чесма”,

                                                пров. Гомельський, 17, м. Чернігів, 14017

про                                           стягнення 553,50 грн.

 ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Чесма” 2712,25 грн. боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Заборгованість існує станом на 18.07.2007 року.

Представником позивача в судовому засіданні подано заяву про зменшення позовних вимог, оскільки позивачем помилково заявлено суму страхових внесків за період з січня 2005 року по лютий 2006 року в розмірі 2158,75 грн., яка вже стягнута за рішенням господарського суду від 18.08.2006р. по справі № 17/228. Тому представник позивача просить стягнути 553,50 грн. боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач у судове засідання не з”явився, судова повістка, ухвала суду та копія позовної заяви з додатком, направлені за зазначеною в позовній заяві та розрахунках адресою, повернуті відділенням зв”язку з відміткою „за закінченням терміну зберігання”.

Суд вирішує справу на основі наявних доказів на підставі ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши пояснення представника позивача та прокурора, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство „Чесма” зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова як платник страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування з 14.02.1991р.

          Відповідно до поданих відповідачем до Управління ПФУ згідно п.4 ч.2 ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 (Далі - Закон № 1058) розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, за період з березня по листопад 2006 року сума нарахованих і несплачених своєчасно внесків  становить 553,50 грн.

    Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається виключно Законом № 1058 і поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004 р.

          Згідно зі ст.1 Закону № 1058 страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством,  що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

          Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч.1 ст. 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені ч. 1 ст.12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

          Ст. 14 Закону № 1058 визначено коло страхувальників, зокрема якими, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

          Згідно ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

            Відповідач вказаний обов'язок належним чином не виконує.

          Згідно п. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

         Позивачем була направлена Приватному виробничо-комерційному підприємству                                                „Верстатник” вимога № Ю- від 05.04.2007р. про сплату боргу, яка отримана позивачем і залишена ним без задоволення.

Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. ст. 106 Закону № 1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу,  але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду  також  має  право  звернутися  до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

На день прийняття рішення борг в сумі 553,50 грн. відповідачем добровільно не сплачений.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:    

1.   Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Чесма” (пров. Гомельський, 17, м. Чернігів, 14017, код 14218665, р/р 26002301830483 в ПІБ, МФО 353456) на користь Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (пр. Перемоги, 139, м. Чернігів, р/р 25605303011155 в ОПЕРВ Чернігівського обласного управління Ощадбанку, МФО 353553, код 21395284) 553,50 грн. боргу.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

4. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

           Суддя                                                                                       Ж.В. Блохіна