7/493
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 7/493
20.09.07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Торгівельний дім "НК Альянс-Крим"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Преміум"
про стягнення 27086,94 грн.
Суддя
Представники:
Від позивача: Іотківський А.Г. (довіреність № 04-02/7 від 12.01.2007 р.)
Від відповідача: не з‘явилися.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 27086,94 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 01/03-17Т від 01.03.2006 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 24519,60 грн., пеню в розмірі 1724,43 грн., інфляційні збитки в розмірі 539,40 грн. та три відсотки річних в розмірі 303,51 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання вимог зазначеного договору продавав і відпускав нафтопродукти через мережу АЗС по одноразових картках відповідачу, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті отриманих нафтопродуктів не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою суду від 02.08.2007 р. суддею Якименко М.М. порушено провадження у справі № 7/493.
Згідно розпорядження №15 від 15.08.2007р. В.о. заступника Голови Господарського суду міста Києва в зв‘язку із закінченням строку повноважень судді Якименко М.М. справу № 7/493 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “НК Альянс-Крим” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Крок-Преміум” про стягнення 27 086,94 грн., передано для подальшого розгляду судді Гумезі О.В.
Ухвалою суду від 20.08.2007р. справу № 7/493 прийнято до провадження суддею Гумегою О.В. та призначено розгляд спору у справі на 27.08.2007 року.
Ухвалою суду від 27.08.2007р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 20.09.2007 року.
Відповідач у судові засідання не з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.
В судовому засіданні, призначеному на 20.09.2007 р., за згодою сторони, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.03.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “НК Альянс - Крим” (позивачем) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Крок - Преміум” (відповідачем) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 01/03-17Т, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язався продавати і відпускати нафтопродукти через мережу АЗС за одноразовими картками, які дають право на отримання нафтопродуктів і належать покупцю, а покупець (позивач) зобов'язався сплачувати ціну відпущених таким чином нафтопродуктів і забирати отоварені картки.
Відповідно до п. 3.1. договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 01/03-17Т від 01.03.2006 р., покупець зобов‘язався здійснити оплату отоварених нафтопродуктів за виставленим продавцем рахунком-фактурою на протязі 3-х банківських днів з дати виставлення продавцем рахунку-фактури.
Умовами договору було встановлено, що після закінчення календарного місяця продавець на протязі наступних 5-ти днів підраховує кількість нафтопродуктів відпущених за попередній місяць за картками покупця, окремо по кожному виду і виписує видаткову накладну та/або складає акт приймання-передачі на фактично відпущену кількість нафтопродуктів по кожному виду палива і за цінами, вказаними в рахунках-фактурах (п. 3.3.).
Згідно зробленого підрахунку (п. 3.4.) продавець передає покупцю отоварені картки, Акти приймання-передачі карток та акти приймання-передачі та/або видаткові накладні на нафтопродукти кур‘єрською поштою або іншим способом, у вказаний в п. 3.3. термін.
Відповідно до п. 3.5. вказаного договору сторони погодили, що при необхідності сторони проводять звірки, оформляючи їх відповідними актами.
Пунктом 8.4. договору сторони встановили, що договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2006р. включно, а в частині проведення взаєморозрахунків –до повного закінчення всіх взаєморозрахунків між сторонами.
Позивачем вказується, що ним на виконання умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 01/03-17Т від 01.03.2006р. відпущено відповідачу нафтопродукти через мережу АЗС по одноразових картках, проте, відповідач зобов‘язання по оплаті отриманих нафтопродуктів не виконав в повному обсязі.
Станом на 12.01.2007р. між сторонами було підписано Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2006р. по 31.12.2006р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 24519,60 грн.
Однак, доказів того, що вказаний Акт звірки взаєморозрахунків від 12.01.2007р. було підписано сторонами за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 01/03-17Т від 01.03.2006р. суду не надано.
Судом встановлено, що 13.02.2007р. позивач направив відповідачу лист за № 01/09-78 від 08.02.2007р. з вимогою сплатити суму заборгованості.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до наданого позивачем опису вкладення у цінний лист від 13.02.2007р., позивач направив вказаний лист-вимогу відповідачу –13.02.2007 року. Отже, термін виконання зобов‘язання відповідачем був визначений датою з 13.02.2007 р. по 20.02.2007 року.
Відповідач залишив лист-відповідь без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, однак права і обов‘язки сторін, що виникли в результаті передачі нафтопродуктів через мережу АЗС по одноразових картках не ґрунтуються на договорі купівлі-продажу нафтопродуктів № 01/03-17Т від 01.03.2006р.
Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав через мережу АЗС по одноразових картках нафтопродукти, але зобов‘язання по оплаті відпущених позивачем нафтопродуктів не виконав в повному обсязі, внаслідок чого між сторонами було підписано Акт звірки взаєморозрахунків від 12.01.2007р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 24519,60 грн.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 24519,60 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача також суми пені в розмірі 1724,43 грн., інфляційних збитків в розмірі 539,40 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 303,51 грн.
Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 5.2. договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 01/03-17Т від 01.03.2006р. передбачено, що у випадку порушення покупцем своїх зобов'язань перед продавцем в частині оплати рахунків, виставлених продавцем, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (на день нарахування) від вартості неоплачених рахунків за кожний день прострочення.
У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі. Оскільки позивачем не надано суду доказів, що продаж нафтопродуктів відповідачу здійснювався на виконання умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 01/03-17Т від 01.03.2006р., а відповідно до п. 2 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1724,43 грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків обґрунтовані, однак, підлягають задоволенню в розмірі 196,45 грн.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача суми трьох відсотків річних також обґрунтовані, однак, підлягають задоволенню в розмірі 139,06 грн.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов‘язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 248,55 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108,28 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Крок - Преміум” (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-А; код ЄДРПОУ № 34182355, рахунок № 26004021681961 у КГФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322012), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “НК Альянс - Крим” (95011, м. Сімферополь, вул. Чехова, 11; код ЄДРПОУ № 32037246; рахунок № 26004000358001 у філії ВАТ КБ “Надра” Кримське РУ, МФО 384823) 24519,60 грн. (двадцять чотири тисячі п‘ятсот дев‘ятнадцять гривень 60 коп.) основного боргу, 196,45 грн. (сто дев‘яносто шість гривень 45 коп.) інфляційних збитків, 139,06 грн. (сто тридцять дев‘ять гривень 06 коп.) три відсотки річних, 248 (двісті сорок вісім) грн. 55 коп. держмита та 108 (сто вісім) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Видати наказ.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 24.09.2007р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2007 |
Оприлюднено | 04.10.2007 |
Номер документу | 991920 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні