Постанова

від 12.09.2007 по справі 17/752-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/752-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2007 р.                                                          Справа № 17/752-06  

Колегія суддів у складі:

головуючого-судді - Могилєвкін Ю.О., суддів –Плужник О.В., Такмаков Ю.В.

при секретарі – Гудкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача –Кравченко П.А.

відповідача –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача за первісним позовом (вх. № 2498С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 13.07.2007 р. по справі    № 17/752-06

за позовом –ПП „Технопром”, м. Суми

до ТОВ „Трейд-Інвест”, м. Суми

про стягнення 160941,85 грн.

та за зустрічним позовом - ТОВ „Трейд-Інвест”, м. Суми

до ПП „Технопром”, м. Суми

про стягнення 195960,00 грн, -

встановила:

Позивач звернувся з позовом до господарського суду Сумської області про стягнення з відповідача на свою користь суми основного боргу в розмірі 160941,85 грн., який виник в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №1/11/04Т від 11.01.2004 року, а також судових витрат.

   Також, позивач подав заяву про збільшення позовних вимог на загальну суму 34 083 грн. 71 коп. посилаючись на те, що згідно пункту 5.2. договору №1/11/04Т від 01.11.2004р. за затримку оплати поставленого товару покупець - ТОВ «Трейд-Інвест»сплачує продавцю - ПП «Технопром» пеню у розмірі 0,5% від вартості товару за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національною банку України. З урахуванням положень Закону України від 22.11.2996р. №543/96 «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сума пені за порушення строків оплати складає 14 607,41 гривень.

    Відповідач подав зустрічну позовну заяву, в якій просив суд стягнути з позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) неустойку в розмірі 195960,00 грн. за невиконання зобов'язання  умов договору купівлі-продажу №1/11/04Т від 11.01.2004 року

    Рішенням господарського суду Сумської області від 13.07.2007 року по справі 17/752-06 суддя (Кіяшко В.І.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ „Трейд-Інвест” на користь ПП „Техінпром” 160941,85 грн. –боргу, 25450,82 грн. –інфляційних збитків та 3% річних, 1609,42 грн. –державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також 1000 грн. за послуги адвоката. В іншій частині первісного позову –відмовлено. Зустрічний позов –задоволено. Стягнуто з ПП „Техінпром” на користь ТОВ „Трейд-Інвест” 195960,00 грн. штрафу, 1959,60 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду Сумської області мотивоване з тих підстав, що відповідно до ст. 526 ЦК України (ст.161 в редакції 1963р.), зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

   У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Як вбачається з матеріалів справи, та з свідчень представника  відповідача за первісним позовом   відповідач - ТОВ «Трейд-інвест»визнає  борг у сумі 160941,85 грн. та 25450 грн. 82 коп. - інфляційних збитків та 3% річних.

    Доказів сплати вищезазначених сум відповідач суду не подав, в зв'язку з чим позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані і підлягають задоволенню.

    Відповідач за первісним позовом ТОВ «Трейд-Інвест»подав до господарського суду зустрічний позов, в якому зазначає, що у відповідності до укладеного договору, який є спірним за первісним позовом, а саме: специфікаціями до договорів № 1/11/04 Т та № 1/11/04Т - 1 передбачено, що Покупцем проводяться розрахунки за поставлений товар у наступному порядку -30% вартості товару в порядку попередньої оплати від загальної суми договору  згідно специфікації та 70% вартості товару по факту поставки товару, протягом 15 (п'ятнадцяти) днів за кожну поставлену партію товару (п. 2.1. та 2.2. (специфікацій). При цьому строками поставки Продавцем товару передбачено, що 3 (три) центрифуги   поставляються   Продавцем   протягом   90   днів   з   моменту перерахування Покупцем 30% попередньої оплати, а наступні 4 центрифуги поставляються Продавцем протягом 90 днів, після поставки 1-ї партії товару та (проведення Покупцем оплати за поставлений товар (п. 3.1. та 3.2. специфікацій).

На вимогу вказаних договорів позивачем за первісним позовом було проведено попередню оплату в розмірі 30% вартості товару за вказаними договорами. Факт сплати підтверджено банківськими виписками

Таким чином відповідно до умов Додатків до Договорів відповідач за зустрічним позовом - ПП «Технопром»повинен до 02 вересня 2005 р здійснили постачання   трьох перших центрифуг, а потім   протягом 90 днів від першої поставки здійснити поставку чотирьох центрифуг.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, ПП „Технопром»провело поставку двох центрифуг за Договором № 1/11/04 Т від 01.11.2004р., 21.04.2005 року, тобто відповідно до умов договору постачання другої партії в розмірі чотирьох центрифуг повинно було бути здійснено ПП „Технопром»в строк до 21 липня 2005 року.

ПП „Технопром»провело фактичну поставку   центрифуг  в  кількості  4  (чотири)  штуки  тільки   18.10.2005р., 17.11.2005р., 25.01.2006р., 06.03.2006р. (копії видаткових накладних додаються),  тобто із значною затримкою встановлених договором термінів постачання. Таким чином ПП " Технопром " грубо порушені умови договору № 1/11/04 Т від 01.11.2004р. в частині проведення своєчасної поставки товару, що в свою чергу  викликало  неможливість  виконання  ТОВ "ТРЕЙД-ІНВЕСТ" своїх зобов'язань перед контрагентами по іншим Договорам та втрату ділової репутації.

Відповідно до п. 5.3. Договору № 1/11/04 Т від 01.11.2004р. передбачається, що за несвоєчасну поставку Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% від суми непоставленого товару.

Розмір нарахованого штрафу в розмірі 5 %   від вартості несвоєчасно  поставленого по договору № 1/11/04 Т від 01.11.2004р. товару складає 195 96С грн. (сто дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, згідно розрахунку позивача за зустрічним позовом.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В зв'язку з цим позивач вважає, що відповідач належним чином не виконав прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору № 1/11/04 Т від 01.11.2004 р. в частині своєчасної поставки товару (центрифуг) та повинен сплати на користь позивача передбачену зазначеним договором неустойку (штраф).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „ТРЕЙД-ІНВЕСТ" була направлена письмова претензія № 43/7 від 12.07.06 з вимогою до ПП „ТЕХНОПРОМ" сплатити штраф відповідно до п. 5.3. Договору № 1/11/04 1 від 01.11.2004р. у розмірі 195 960 гривень 00 копійок, але вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді.

Відповідач за зустрічним позовом подав до суду відзив, в якому не погоджується: вимогами позивача, мотивуючи це тим, що позовні вимоги пред'явлені в частин застосування штрафу, строк позовної давності по якому минув задовго до подання зустрічного позову - 22 квітня 2006 р.

      Представник позивача за зустрічним позовом у відзиві від 04.04.2007р зазначив, що невиконання умов договору відповідачем призвело до затримки виконання відповідних зобов'язань відповідача перед іншими контрагентами та унеможливили повне проведення розрахунків між сторонами, а також зазначив, що задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості в розмірі 160941 грн. 85 коп. можливе тільки при задоволенні зустрічних позовних вимог відповідача про стягнення неустойки ( штрафу ) в розмірі 195960 грн. 00 коп. А також зазначає, що відповідачем факт неналежного зобов'язання по договору - а саме: затримки поставки центрифуг протягом розгляду справи не заперечувалося відповідачем по зустрічному позову.

      Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що поставка останньої спірної центрифуги відповідачем за зустрічним позовом була проведена 06.03.2006р., а зустрічний позов позивачем подано 26.12.2006р., виходячи з цього, суд дійшов висновку, що заперечення відповідача не підтверджені, оскільки у відповідності до ст.. 258 Цивільного Кодексу України про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

   У відповідності до ст. 530 якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

У відповідності до ст. 526 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином у відповідності до вимог Цивільного кодексу. У відповідності до   ст.. 546 ЦК України   виконання зобов'язання   може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або (інше майно, які боржник   повинен   передати кредиторові   у разі порушення боржником зобов'язання. Доказів сплати суми штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 195960 грн.   відповідач по зустрічному позову суду не | подав, в зв'язку з чим позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Від представника позивача по первинному позову та відповідача по зустрічному позову адвоката Кравченко П.А. ( св. № 228 від 21.12.2005р) надійшла заява про стягнення з ПІ І «Технопром»1000 грн. - плати за послуги адвоката. Суд вважає за необхідне дану заяву П.А. Кравченко задовольнити, оскільки у відповідності до  п. З ст. 48 ГГЖ України  витрати, що підлягають  сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру»тобто, на підставі угоди між учасником господарського процесу адвокатом.

Згідно ст. ст. 44,49 ГПК витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд поклав на відповідача.

Позивач за первісним позовом з рішенням суду не погоджується, просить його скасувати в частині задоволення зустрічного позову повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.

В підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі позивач за первісним позовом зазначає, що суд першої інстанції при винесенні рішення невірно визначив початок перебігу позовної давності за вимогою про сплату неустойки (штрафу), оскільки відповідно до ст.ст. 256, 261 ЦК України, позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до договору №1/11/04Т від 01.11.2004р., на який посилається позивач за зустрічним позовом, ПП „Технопром", як продавець, повинно було продати, а ТОВ „Трейд - Інвест" - прийняти та оплатити обладнання (центрифуги ФГН 2001К-02М) в кількості 6 штук на загальну суму 5878800,0 грн. В пункті 3.1 даного договору зазначено: „строк поставки визначається в специфікаціях та додаткових угодах до договору".

До даного договору була складена специфікація №1 (Додаток №1), в якій сторони погодили порядок розрахунків та строк поставки. Так, згідно пунктів 2.1 та 2.2 цієї специфікації сторони погодили такий порядок розрахунків; 30% - попередня оплата від загальної суми згідно специфікації №1 (тобто, 30% від суми 5878800,0 грн.), а наступні 70% - по факту поставки товару, протягом 15 днів за кожну поставлену партію.

При цьому, відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 специфікації №1 (Додатку №1) до даного договору сторони погодили наступний строк поставки центрифуг:

-          2 штуки - протягом 90 (дев'яносто) днів з моменту перерахування 30% попередньої оплати;

-          наступні 4 штуки —протягом 90 днів після поставки першої партії товару та виконання п.2.2 специфікації.

В пункті 5.3 договору зазначено: „За несвоєчасну поставку „Продавець" сплачує „Покупцю" штраф в розмірі 5% від суми не поставленого товару". Отже, даною неустойкою (штрафом) було забезпечене зобов'язання про поставку товарів у певні строки, які визначені договором. Відтак, предметом зустрічного позову було стягнення неустойки (штрафу) на суму 195 960,00 грн.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, при підписанні даного договору та специфікації №1 до нього, сторони погодили строк виконання зобов'язань по оплаті товару та строк виконання зобов'язань з його поставки, тому зобов'язання по поставці товару у певні строки, які визначені пунктами 3.1 та 3.2 специфікації №1, не є зобов'язаннями, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Саме тому, позивач зазначає, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу) застосовується скорочена позовна давність в один рік. Враховуючи те, що відповідач вимагав стягнення неустойки (штрафу) за несвоєчасну поставку лише другої партії з 4 центрифуг, для правильного вирішення спору суд мав з'ясувати:          коли мала бути здійснена поставка другої партії з 4 центрифуг; коли   ТОВ   „Трейд   -   Інвест"   довідалося   про   порушення ПП „Технопром" строку поставки цієї партії та чи не минув з цієї дати строк в один рік, що не було зроблено обсязі.

Крім того, позивач за первісним позовом в апеляційній скарзі вказує на те, що місцевий господарський суд при винесенні зазначеного рішення порушив принцип диспозитивності, а тому позовні вимоги задоволені без урахування заяви позивача про застосування позовної давності та за відсутності обґрунтування поважності пропуску такого строку з боку ТОВ „Трейд-Інвест”, оскільки відповідно до ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Також, позивач за первісним позовом в апеляційній скарзі зазначає, що судове рішення винесене з порушенням строків, передбачених ст.69 ГПК України, згідно якої, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше 2-х місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більше як на один місяць. Але всупереч зазначеній нормі, дана справа розглядалася в першій інстанції більш ніж півроку. Справа неодноразово відкладалася, дати окремих судових засідань визначалися у спосіб, не передбачений процесуальним законом, на що зверталася увага заступника голови господарського суду Сумської області Резниченко О.Ю. в листі від 22.06.2007 р. Ухвала про продовження строку вирішення спору головою або заступником голови господарського суду не виносилася. Вищевикладене, на думку позивача, свідчить про порушення з боку місцевого суду ст.6 Конвенції з захисту прав людини та основних свобод тим, що перевищені дозволені терміни розгляду справи.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) відзив на апеляційну скаргу не надав і свого представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи за поданою скаргою.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи докази по справі на їх підтвердження, їх, юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги  з наступних підстав.

      Як вбачається з матеріалів справи і, це встановлено місцевим господарським судом відповідно до договору №1/11/04Т від 01.11.2004р., ПП „Технопром" як продавець повинно було продати, а ТОВ „Трейд - Інвест" - прийняти та оплатити обладнання (центрифуги ФГН 2001К-02М) в кількості 6 штук на загальну суму 5878800,0 грн. В пункті 3.1 даного договору зазначено: „строк поставки визначається в специфікаціях та додаткових угодах до договору".

До даного договору була складена специфікація №1 (Додаток №1), в якій сторони погодили порядок розрахунків та строк поставки. Так, згідно пунктів 2.1 та 2.2 цієї специфікації сторони погодили такий порядок розрахунків: 30% - попередня оплата від загальної суми згідно специфікації №1 (тобто, 30% від суми 5878800,0 грн.), а наступні 70% - по факту поставки товару, протягом 15 днів за кожну поставлену партію.

При цьому відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 специфікації №1 (Додатку №1) до даного договору сторони погодили наступний строк поставки центрифуг:

-          2 штуки - протягом 90 (дев'яносто) днів з моменту перерахування

30% попередньої оплати;

-          наступні 4 штуки -- протягом 90 днів після поставки першої партії

товару та виконання п.2.2 специфікації.

           Пунктом   5.3   договору   сторони передбачили:   „За   несвоєчасну   поставку „Продавець”   сплачує  „Покупцю"   штраф   в  розмірі   5%   від  суми   не поставленого товару". Отже,  зазначеним видом майнової відповідальності, сторонами було забезпечене зобов'язання про поставку товарів у певні строки, які визначені договором.

          Зазначений в договорі вид майнової відповідальності носить разовий характер і може бути застосований відразу після порушення зобов'язання.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, при підписанні даного договору та специфікації №1 до нього сторони погодили як строк виконання зобов'язань по оплаті товару, так і строк виконання зобов'язань по його поставці. Тому зобов'язання по поставці товару у певні строки, які визначені пунктами 3.1 та 3.2 специфікації №1, не є зобов'язаннями, строк (термін) виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно  ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу) застосовується скорочена позовна давність в один рік .

Згідно зі статтями 256, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

  Як обґрунтовано зазначає скаржник в своїй скарзі, враховуючи те, що позивач по зустрічному позову вимагав стягнення неустойки (штрафу) за несвоєчасну поставку лише другої партії з 4 центрифуг, для правильного вирішення спору суд мав з'ясувати три моменти, які стосуються саме даної партії товару:

-          коли мала бути здійснена поставка другої партії з 4 центрифуг;

-          коли ТОВ „Трейд Інвест" довідалося  про порушення  ПП„Технопром" строку поставки цієї партії;

-          чи не минув з цієї дати строк в один рік.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Трейд - Інвест" в своїй зустрічній позовній заяві зазначає, що „постачання другої партії в розмірі чотирьох центрифуг повинно було бути здійснено ПП „Технопром" в строк до 21 липня 2005 року", (позивач відліковує 90 днів від поставки перших двох центрифуг, яка за його твердженням відбулася 21 квітня 2005 року.) Фактично ж поставки другої партії відбувалися 18.10.2005р., 17.11.2005р., 25.01.2006р. та 06.03.2006р.

ПП „Технопром" дійсно порушило зобов'язання по поставці другої партії центрифуг в термін 90 днів від 21 квітня 2005 року. Відтак, порушення даного зобов'язання відбулося на 91-й день, як це передбачено умовами договору. Саме у цей день ТОВ „Трейд - Інвест" довідалося про його порушене право і саме з цього моменту має відраховуватися річний строк позовної давності до вимоги про сплату штрафу. Оскільки зустрічна позовна заява була подана до суду 26.12.2006р., то є очевидним, що цей строк пропущено.

Позивачем за первісним позовом було заявлено суду про застосування строку позовної давності, в зв'язку з чим відповідно до вимог п.п. 3-5 ст. 267 ЦК України, місцевий господарський суд повинен був відмовити в задоволенні зустрічного позову, оскільки клопотання про поновлення строку позовної давності позивачем за зустрічним позовом не надавалось і це питання судом не розглядалось.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256,258,260,261,267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 99, 101, п.п. 2,4 ст. 103, п.п.3,4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

                                                    постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення  господарського суду Сумської області від 13.07.2007 р. по справі №17/252-06 змінити.

Рішення в частині задоволення зустрічного позову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Стягнути з ТОВ „Трейд-Інвест”, м. Суми (40011, м. Суми, вул. Супруна, 10, р/р 26005275754001 в СФ КБ «Приватбанк», МФО 337546, код 30698292) на користь ПП „Технопром”, м. Суми (40022, м. Суми, вул. Привокзальна, 9/34, р/р 26004301704025 в ПІБ м. Суми, МФО 337278, код 30607975) - 979,80 грн. держмита за подання скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Сумської області.

        Головуючий суддя                                                             Могилєвкін Ю.О.

                                судді                                                             Плужник О.В.

                                                                                                       Такмаков Ю.В.  

Повний текст постанови підписано 12.09.2007 р.