Рішення

від 27.08.2021 по справі 152/1366/20

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/1366/20

2/152/49/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 серпня 2021 року м. Шаргород

Cправа №152/1366/20

Провадження №2/152/49/21

Шаргородський районний суд

Вінницької області

в складі:

головуючого судді - Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,

розглянувши в залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шаргородської міської ради Вінницької області про визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай),

встановив:

І. Стислий виклад позицій позивача, відповідача

1. Виклад позиції позивача.

03.12.2020 року адвокат Залокоцька В.Д. звернулася до Шаргородського районного суду в інтересах ОСОБА_2 з позовом до Перепільчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області про визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай).

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який по день смерті проживав та був зареєстрований в с. Перепільчинці Шаргородського району Вінницької області і після смерті якого залишилася спадщина, що складається із права на земельну частку (пай) площею 1,29 умовних кадастрових гектари на території Перепільчинецької сільської ради, що належала спадкодавцеві на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №013672, виданого відповідно до рішення Шаргородської РДА від 17.06.1996 року за №153.

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є сестра останнього - позивач ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після смерті брата, вступивши у фактичне володіння та управління спадковим майном померлого, що відповідає нормам діючого на той час ЦК УРСР.

Оформити спадкові права на земельну частку (пай) позивач не може через втрату сертифікату на право на земельну частку (пай).

Державним нотаріусом Шаргородської ДНК Хлапоніним О.О. було відмовлено в оформленні спадщини на земельну частку (пай) в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, що є перешкодою для оформлення спадкових прав.

Просила визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її брата - ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) площею 1,29 умовних кадастрових гектари, що знаходиться на території Перепільчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області, яка належала спадкодавцеві на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №013672.

12.01.2021 року адвокат Залокоцька В.Д. подала до суду заяву, в якій повідомила про смерть позивача ОСОБА_2 , що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.57-58).

Ухвалою суду від 07.07.2021 року замінено померлого позивача ОСОБА_2 правонаступником - спадкоємцем, котрий прийняв спадщину: ОСОБА_1 та залучено останню до участі у справі №152/1366/20 в якості позивача (а.с.96-97).

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_4 та її представник адвокат Залокоцька В.Д. не прибули.

Згідно із заявою від 27.08.2021 року, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Залокоцька В.Д. просить розгляд справи здійснювати у її та позивача відсутності, позовну заяву задовольнити у повному обсязі (а.с.123).

2. Виклад позиції відповідача.

Відповідач - Шаргородська міська рада Вінницької області відзиву на позов із викладенням своїх заперечень, відповідно до норм діючого ЦПК України, на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 18.12.2020 року, до суду не подала.

27.08.2021 року представником Шаргородської міської ради - адвокатом Країлом С.В., що діє на підставі довіреності від 18.01.2021 року №36 (а.с.90, 92), подано заяву про визнання у повному обсязі позовних вимог ОСОБА_1 та розгляд справи у відсутності представника відповідача (а.с.122).

ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача.

1. 18.12.2020 року адвокат Залокоцька В.Д. подала до суду клопотання в порядку частини 2 статті 51 ЦПК України, згідно з яким просила замінити первісного відповідача - Перепільчинецьку сільську раду на правонаступника - Шаргородську міську раду Вінницької області (а.с.32).

2. 18.12.2020 року адвокат Залокоцька В.Д. подала до суду заяву про долучення до матеріалів справи доказу - копії витягу ДРАЦС щодо актового запису про народження №00028774988 (а.с.46).

3. 18.12.2020 року адвокат Залокоцька В.Д. подала заяву про проведення підготовчого судового засідання у справі у відсутності позивача та її представника (а.с.48).

4. 04.01.2021 року Шаргородський міський голова Барецький В.І. подав до суду заяву про проведення розгляду справи у відсутності представника відповідача та про визнання позовних вимог (а.с.56).

5. 12.01.2021 року від адвоката Залокоцької В.Д. до суду надійшла заява в порядку ч.1 ст.251 ЦПК України, згідно якої остання просить зуипнити провадження у справі до моменту визначення належного позивача у зв`язку із смертю ОСОБА_2 (а.с.57).

6. 12.01.2021 року адвокат Залокоцька В.Д. подала заяву про проведення судового засідання без представника позивача (а.с.59).

7. 24.06.2021 року адвокат Залокоцька В.Д. подала клопотання про витребування доказів (а.с.80-81).

8. 24.06.2021 року від адвоката Залокоцької В.Д. надійшло клопотання в порядку ст.55 ЦПК України про заміну первісного позивача ОСОБА_2 на її правонаступника - дочку ОСОБА_1 (а.с.82).

9. 07.07.2021 року адвокатом Залокоцькою В.Д. подано до суду заяву про проведення судового засідання у відсутності представника позивача (а.с.94).

10. 27.08.2021 року від представника позивача - адвоката Залокоцької В.Д. надійшла до суду заява про проведення підготовчого судового засідання у відсутньості позивача та її представника, просить позов задовольнити (а.с.123).

11. 29.06.2021 року представником відповідача - Шаргородської міської ради адвокатом Країло С.В. подано до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника Шаргородської міської ради, у якій також зазначено про те, що проти задоволення клопотання адвоката Залокоцької В.Д. про заміну первісного позивача на її правонаступника, міська рада не заперечує (а.с.91).

12. 27.08.2021 року від представника відповідача - Шаргородської міської ради адвоката Країла С.В. надійшла до суду заява, згідно з якою останній просить розгляд псрави провести у відсутності представника відповідача, позовні вимоги визнає, заперечень щодо їх задоволення не має (а.с.122).

ІІІ. Процесуальні дії у справі

1. Ухвалою суду від 03.12.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву адвоката Залокоцької В.Д., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Перепільчинецької сільської ради про визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай) ; розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого провадження, призначено підготовче судове засідання на 18.12.2020 року (а.с.25-26).

2. 18.12.2020 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Залокоцької В.Д. про заміну неналежного відповідача та замінено первісного відповідача Перепільчинецьку сільську раду на належного відповідача - Шаргородську міську раду Вінницької області (а.с.50-51).

3 . Ухвалою суду від 13.01.2021 року зупинено провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Залокоцька В.Д., до Шаргородської міської ради про визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай) до залучення до участі у справі правонаступника померлої ОСОБА_2 (а.с.61-62).

4. 07.07.2021 року поновлено провадження у справі; замінено померлого позивача ОСОБА_2 правонаступником - спадкоємцем, котрий прийняв спадщину: ОСОБА_1 (а.с.96-97).

5. Ухвалою суду від 07.07.2021 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Залокоцької В.Д. про витребування доказів, підготовче судове засідання відкладено на 27.08.2021 року (а.с.99-100).

6. В підготовчому засіданні, відповідно до вимог ч.4 ст.259 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати, суд задовольнив клопотання представника позивача і представника відповідача про розгляд справи у їх відсутності і вирішив здійснювати підготовче засідання у відсутності позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Залокоцької В.Д., що діє на підставі ордера серії АА №1115815 від 24.06.2021 року, та представника Шаргородської міської ради.

7. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи… фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що розгляд означеної справи здійснюється в судовому засіданні у відсутності всіх учасників справи, то суд не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

8. Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

9. Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення… У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Представник відповідача адвокат Країло С.В. діє на підставі довіреності від 18.01.2021 року №36, з якої вбачається, що він не обмежений у повноваженнях на вчинення процесуальних дій від імені відповідача, визнання ним позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси відповідача та інших осіб, тому наявні підстави для прийняття судом визнання представником відповідача позовних вимог ОСОБА_1 .

10. В судовому засіданні, відповідно до вимог ч.4 ст.259 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати, суд постановив ухвалу про прийняття визнання представником відповідача Шаргородської міської ради - адвокатом Країлом С.В. позовних вимог ОСОБА_1 .

11. За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення у підготовчому судовому засіданні - немає.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо спадкування, зокрема, щодо спадкування права на земельну частку (пай), які регламентують порядок набуття права на спадщину.

Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Перепільчинці Шаргородського району Вінницької області помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.11), який по день смерті проживав та був зареєстрований в с. Перепільчинці Шаргородського району Вінницької області, відповідно до довідки Перепільчинецької сільської ради від 06.10.2020 року за №780 (а.с.12).

Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, яка складається, в тому числі, із права на земельну частку (пай) площею 1,29 умовних кадастрових гектари на території Перепільчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області.

Так, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 був власником сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №013672, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за №451 04.07.1996 року, виданого на підставі рішення Шаргородської районної державної адміністрації за №153 від 17.06.1997 року, відповідно до якого мав право на земельну частку (пай), площею 1,29 умовних кадастрових гектари на території Перепільчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області.

Вказаний факт підтверджується інформацією відділу у Шаргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (а.с.13).

При житті спадкодавцем ОСОБА_3 було втрачено сертифікат на право на земельну частку (пай), що підтверджується оголошенням в газеті Шаргородщина 16.10.2020 року (а.с.18).

Оскільки судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 сертифікат на право на земельну частку (пай) втратив за життя, але набув право на земельну частку (пай) площею 1,29 умовних кадастрових гектари, що розташована на території Перепільчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області, то право на означену земельну частку (пай) входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 була сестрою спадкодавця ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження останньої серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про її одруження серії НОМЕР_3 (а.с.8), а також Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України за №00027922642 від 24.09.2020 року щодо народження спадкодавця ОСОБА_3 (а.с.9-10), а тому є спадкоємцем за законом після смерті брата.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 09.07.2021 року за №65519056 (а.с.121).

Спадщину після смерті брата ОСОБА_3 на земельну частку (пай) ОСОБА_2 прийняла, вступивши у фактичне володіння та управління спадковим майном померлого, тобто за нормами діючого на час смерті спадкодавця цивільного законодавства, що підтверджується довідкою Перепільчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 06.10.2020 року за №780 (а.с.12).

З огляду на те, що спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася та була прийнята ОСОБА_2 до 01 січня 2004 року, то правовідносини щодо спадкування після смерті ОСОБА_3 регулюються нормами Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Зазначене відповідає вимогам ст.58 Конституції України, пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, роз`ясненням, що містяться в абз.3 п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , а також у висновку Верховного Суду від 18.01.2018 року, викладеному у справі №556/1354/15-ц.

Частина 1 ст.58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частинами 1, 3 ст.5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулюються актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до абзацу першого пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Пунктом п`ятим Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до висновку Верховного Суду від 18.01.2018 року, викладеного у справі №556/1354/15-ц, За змістом ч.ч.4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК (2004 року), відносини спадкування регулюються нормами ЦК (2004 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 1.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01.01.2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року. Спадкові відносини виникають із моменту відкриття спадщини. Як ч.2 ст.1220 ЦК, так і ст.525 ЦК УРСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Таким чином, за змістом указаних норм, відносини спадкування регулюються нормами ЦК 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1.01.2004 року, а в разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1.01.2004) або якщо вона була прийнята хоча б одним зі спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року .

Таким чином, відповідно до зазначених нормативних актів та роз`яснень, а також правового висновку Верховного Суду, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилася і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК України 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

За загальними положеннями про спадкування за ЦК УРСР 1963 року, зокрема згідно з ч.ч.1, 2 ст.524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст.525 ЦК УРСР).

Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (ст.526 ЦК УРСР).

Частиною першою статті 529 ЦК УРСР встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга) (ст. 530 ЦК УРСР).

Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст.549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

ОСОБА_2 була спадкоємцем померлого ОСОБА_3 , оскільки була його сестрою, і прийняла спадщину після смерті брата, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), що був втрачений (а.с.18), набув право на земельну частку (пай) площею 1,29 умовних кадастрових гектари, що розташована на території Перепільчинецької сільської ради, правонаступником якої є Шаргородська міська рада Вінницької області, то право на означену земельну частку (пай) входить до спадкової маси після смерті ОСОБА_3 , яку прийняла, але не оформила ОСОБА_2 , сестра спадкодавця та матір позивача ОСОБА_1 .

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 , прийнявши спадщину після смерті брата, розпочала оформлення документів з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, але не оформила свої спадкові права на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказаний факт підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 (а.с.58).

Із копії спадкової справи №65/2021 до майна померлої ОСОБА_2 вбачається, що спадщину після смерті останньої за заповітом від 14.02.2018 року, який не змінено та не скасовано на день смерті спадкодавця, прийняла її донька - ОСОБА_1 (а.с.69, 72).

Таким чином, із досліджених документів вбачається, що правонаступником ОСОБА_2 у вказаному цивільному спорі є позивач ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину після смерті матері та яку ухвалою суду залучено в якості правонаступника (а.с.96).

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_2 за заповітом (а.с.113), згідно з яким остання заповідає позивачу усе своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося та все те, що буде їй належати на день смерті та на що вона за законом матиме право.

Також, із спадкової справи вбачається, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає.

Зазначене підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 09.07.2021 року за №65519145, з якого вбачається, що після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа №65/2021 на підставі заяви позивача ОСОБА_1 (а.с.108, 109-110).

Таким чином, до складу спадщини, що залишилася після смерті матері ОСОБА_2 входить і право на земельну частку (пай) площею 1,29 умовних кадастрових гектари на території Перепільчинецької сільської ради, яка увійшла до складу Шаргородськогї територіальної громади, та яка належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії ВН №013672, який втрачений останнім і спадщину після смерті якого прийняла, але не оформила ОСОБА_2 .

Таким чином, оскільки судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), що був втрачений (а.с.18), набув право на земельну частку (пай) площею 1,29 умовних кадастрових гектари, що розташована на території Перепільчинецької сільської ради, правонаступником якої є Шаргородська міська рада Вінницької області, то право на означену земельну частку (пай) входить до спадкової маси після смерті ОСОБА_3 , яку прийняла, але не оформила ОСОБА_2 , сестра спадкодавця та матір позивача, а отже, входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Відтак, спадщину після смерті ОСОБА_2 на земельну частку (пай) за заповітом від 14.02.2018 року прийняла позивач та правонаступник останньої ОСОБА_1 , яка має перешкоду у оформлені спадщини на вказану земельну частку (пай) через відсутність правовстановлюючого документу, у зв`язку із чим державним нотаріусом Шаргородської ДНК Хлапоніним О.О. 27.10.2020 року вже було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_2 - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа - сертифікату на право на земельну частку (пай) (а.с.14).

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини щодо спадкування, зокрема, щодо спадкування за законом та заповітом права на земельну частку (пай), які регламентують порядок набуття права на спадщину і регулюються Конституцією України, ЦК України, ЗК України та ЦПК України.

Так, згідно із ст.ст.41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Порядок набуття права на спадщину спадкоємцем ОСОБА_2 після смерті спадкодавця ОСОБА_3 регламентується нормами ЦК України в редакції 1963 року, яке проаналізовано судом вище, а порядок набуття права на спадщину спадкоємцем ОСОБА_1 після смерті спадкодавця ОСОБА_2 регламентується нормами ЦК України в діючій редакції.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ст.16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто, за змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.

Статтями 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України встановлено загальні положення про порядок спадкування та набуття права на спадщину.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

В силу ст.116 ЗК України, громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку, в силу вимог ст.126 ЗК України, оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , тобто свідоцтвом про право власності.

Статті 81, 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та, відповідно до ст.1216 ЦК України, не переходить до спадкоємців у порядку спадкування.

За приписами ст.ст.1217, 1218 ЦК України та ст.3 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва від 10 листопада 1994 року №666/94 право на земельну частку успадковується спадкоємцями, оскільки спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року за №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

VІ. Висновки суду

Із досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 та спадкоємець останнього - ОСОБА_2 у визначений законом спосіб не набули права власності на земельну частку (пай), що належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №013672, зареєстрованого 04.07.1996 року за №451 та виданого на підставі рішення Шаргородської РДА за №153 від 17.06.1996 року, а сертифікат втрачений.

Разом з тим, судом встановлено, що право на земельну частку (пай) входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 .

У разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) видача нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачена. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

ОСОБА_2 за життя 27.10.2020 року нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) площею 1, 29 умовних кадастрових га після смерті брата ОСОБА_3 (а.с.14).

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 за заповітом від 14.02.2018 року та прийняла спадщину після смерті останньої, подавши 05.02.2021 року заяву до Шаргородської ДНК (а.с.110, 113).

Отже, оскільки ОСОБА_2 , спадщину після смерті якої прийняла ОСОБА_1 , мала право на земельну частку (пай) площею 1,29 га її померлого брата ОСОБА_3 , то і позивач ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 вправі порушувати питання про успадкування права на цю земельну частку (пай) з отриманням в наступному свідоцтва про право власності.

Визнання за позивачем ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) не порушує права та інтереси інших осіб.

Враховуючи, що відповідачем Шаргородською міською радою визнано позовні вимоги ОСОБА_1 , то суд вважає, що в даному випадку наявні всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні.

Оскільки право ОСОБА_1 на оформлення її спадкових прав на спадщину померлої ОСОБА_2 , яка прийняла, але не оформила спадщини після смерті ОСОБА_3 , порушено, то воно підлягає судовому захисту, а позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, ч.4 ст.268, ст.273 ЦПК України, на підставі 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1258, 1261, 1262, 1266, 1273 ЦК України, ст.ст.81, 116, 125, 126, 131 ЗК України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Шаргородської міської ради Вінницької області про визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом від 14.02.2018 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 її матері ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) площею 1,29 умовних кадастрових гектари, яка знаходиться на території колишньої Перепільчинецької сільської ради, правонаступником якої є Шаргородська міська рада Жмеринського району Вінницької області, та належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №013672, виданого на підставі рішення Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької області за №153 від 17.06.1996 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за №451 04.07.1996 року, спадщину після смерті якого, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийняла, але не оформила ОСОБА_2 .

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шаргородський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.268 ЦПК України).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином (п.3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України).

Повне найменування (для юридичних осіб) та ім`я (для фізичних осіб) сторін:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка с. Перепільчинці Шаргородського району Вінницької області, жителька АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 ;

- відповідач - Шаргородська міська рада Жмеринського району Вінницької області, місцезнаходження: м. Шаргород Вінницької області, вул. Героїв Майдану, 224, код ЄДРПОУ - 04326253.

Повне рішення складено 27.08.2021 року.

Суддя: