Ухвала

від 13.08.2021 по справі 761/28717/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/28717/21

Провадження № 2/761/10770/2021

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

13 серпня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСВІТНІЙ ЦЕНТР ІНТЕЛЕКТ ГІД про зобов`язання оформити трудові відносини, зобов`язання сплатити страхові внески, визнання формулювання причини звільнення неправильними та зміну формулювання причин звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСВІТНІЙ ЦЕНТР ІНТЕЛЕКТ ГІД про зобов`язання оформити трудові відносини, зобов`язання сплатити страхові внески, визнання формулювання причини звільнення неправильними та зміну формулювання причин звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Так, положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однак, під час вивчення матеріалів вказаного позову та вирішення питання про призначення справи до розгляду, було встановлено невідповідність поданої позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви майнового характеру, фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908, 00 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (11 350, 00 грн.) .

Згідно ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908, 00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

При цьому, згідно п.1 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно правової позиції Великої Палати ВС, викладеній в постанові від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16, за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України Про оплату праці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Також Верховний Суд України у своїй постанові від 30.11.2016 року у справі №6-1121цс16 наголосив на тому, що починаючи з 01.09.2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають з трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Позивач, визначаючи зміст позовних вимог, просить:

-Зобов`язати відповідача оформити трудові відносини з позивачем, яка фактично працювала в період з 27.01.2021 по 23.04.2021 на посаді експерта-консультанта з освіти у Польщі з посадовим окладом 14 000, 00 грн. на випробувальний термін 2 місяці та 16 000, 00 грн. після закінчення випробувального терміну;

-Зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити відповідно до законодавства податок на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 27.01.2021 по 23.04.2021 за позивача згідно із ставками посадового окладу;

-Визнати формулювання причин звільнення позивача за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (прогул без поважних причин) неправильними та змінити формулювання причини звільнення на : звільнення за власним бажанням згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України;

-Стягнути з відповідача на користь позивача фактично невиплачену заробітну плату у розмірі 9636, 36 грн. за період з 01.04.2021 по 23.04.2021;

-Стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення у розмірі 47 894, 00 грн.

З наведеного вбачається, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру. При цьому, позивач звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення фактично нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Отже позивач мала сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру та за одну вимогу майнового характеру.

Водночас, позивачем надано до суду докази сплати судового збору у розмірі 908, 00 грн.

З огляду на зазначене, позивачу необхідно доплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру по 908, 00 грн. за кожну, а всього 1816, 00 грн. та судовий збір за одну вимогу майнового характеру (середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні) у розмірі 908, 00 грн., а всього разом 2724, 00 грн. та надати докази сплати судового збору (оригінал квитанції) до суду.

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м. Києва:

Отримувач коштівУК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37995466 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами (п. 1 ч. 2 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно ч. 3-5 ст. 95 ЦПК України, учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З огляду на зазначене, чинним процесуальним законодавством встановлено вимоги, за умови дотримання яких докази є допустимими, при цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, важливою вимогою використання копії письмового доказу як допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.

Разом з тим, надані до матеріалів справи письмові докази взагалі не засвідчені в установленому законом порядку позивачем, що є недоліком у відповідно до положень ст. 175-177 ЦПК України та в подальшому може вплинути на можливість їх використання на підтвердження обставин, що входять до предмету доказування у цій справі.

За таких обставин позивачу необхідно надати до матеріалів справи належним чином засвідчені копії письмових доказів.

Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 175, 177, 185, 353-355 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСВІТНІЙ ЦЕНТР ІНТЕЛЕКТ ГІД про зобов`язання оформити трудові відносини, зобов`язання сплатити страхові внески, визнання формулювання причини звільнення неправильними та зміну формулювання причин звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: