Постанова

від 26.08.2021 по справі 922/3489/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2021 р. Справа № 922/3489/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.,

за участю представників:

від позивача: Мовчан М.В., головний спеціаліст - юрисконсульт відділу правового забезпечення діяльності інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю та земельних відносин - на підставі Положення про Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради;

від відповідача: Мирось С.В., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.07.2017 серії ПТ №1795) - на підставі ордера від 28.03.2021 серії ВІ №1037282;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантех-Імпорт", м.Харків,

на рішення Господарського суду Харківської області від 23.02.2021 (суддя Добреля Н.С.), ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області у м. Харкові о 12год 07хв, повний текст якого складений 02.03.2021,

у справі №922/3489/20

за позовом: Харківської міської ради, м.Харків,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантех-Імпорт", м.Харків,

про стягнення 613131,95грн,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.02.2021 у справі №922/3489/20 позов задоволено в повному обсязі; стягнуто з ТОВ "Сантех-Імпорт" на користь Харківської міської ради 613131,95грн безпідставно збережених коштів та 9196,98грн витрат по сплаті судового збору (т.1,а.с.144-153).

Рішення місцевого господарського суду із посиланням на ст. ст. 79-1, 83, 206 ЗК України, ст. ст. 22, 1166, 1212 - 1214 ЦК України, п. 14.1.136 ч.14.1 ст.14 ПК України, ст. ст. 20, 23 Закону України Про оцінку земель мотивоване доведеністю позовних вимог щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 613131,95грн за період з 01.05.2020 по 30.09.2020. Також суд зазначив, що відповідач є власником нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме, визначених позивачем нежитлових будівель: літ. Е-1 загальною площею 185,3кв.м, літ. Р-1 загальною площею 133,9кв.м, літ. В-1 загальною площею 1759,0кв.м, літ. Б-1 загальною площею 1392,1кв.м, літ. И-1 загальною площею 12,9кв.м, літ. У-1 загальною площею 36,6кв.м, літ. Л-1 загальною площею 19,6кв.м, літ. Ф-1 загальною площею 19,6кв.м, літ. К'-І загальною площею 47,1кв.м, літ. Ж-1 загальною площею 22,0кв.м, літ. П-1 загальною площею 30,6кв.м, літ. Ц-1 загальною площею 129,5кв.м, літ. Т-1 загальною площею 76,1кв.м, літ. Х-2 загальною площею 258,9кв.м; нежитлових приміщень напівпідвалу №3-11,І, 1-го поверху №1-5 загальною площею 482,8кв.м в літ. С-1 на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014 №2374; літ. Д-4 загальною площею 7124,8кв.м, літ. Е-1 загальною площею 563,6кв.м, нежитлових приміщень підвалу №1,2; 1-го поверху №6-14 загальною площею 206,8кв.м в літ. С-1 - на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014 №2374; земельна ділянка, кадастровий номер 6310137900:12:013:0005, площею 2,5493га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, використовується відповідачем для обслуговування вищезазначеного нерухомого майна, сформована як об`єкт цивільного права 15.12.2014 та належить до комунальної форми власності. При цьому, суд дійшов висновку, що відсутність договору оренди землі має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації власнику такої земельної ділянки, внаслідок чого відбулось збереження відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати. Крім того, суд зазначив, що при здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати позивачем було застосовано нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, що відповідає вимогам чинного законодавства.

ТОВ Сантех-Імпорт з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.02.2021 у справі №922/3489/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю (т.1,а.с.172-191).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що нежитлові приміщення, вказані в оскаржуваному рішенні, належать відповідачеві, окрім нежитлового приміщення літ. А-2 , яке належить ТОВ ФІРМА КАЙ . При цьому, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не досліджено тієї обставини, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:12:013:0005, крім нежитлових приміщень, що належать відповідачеві, також розташовані: нежитлова будівля літ. А-1 , належна на праві приватної власності ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 29.12.2017; нежитлові будівлі літ. Г-1 , літ. К-1 , літ. З-1 З1-1 , літ. А-2 А-1-1 , що належать ТОВ ФІРМА КАЙ . Скаржник вважає, що враховуючи фактичне користування ОСОБА_1 земельною ділянкою, кадастровий номер 6310137900:12:013:0005, вона так само, як і відповідач, має відповідні обов`язки перед власником земельної ділянки, які мають бути розподілені пропорційно площі фактичного користування землею. Крім того, вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно не залучив до участі у справі ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. Згідно інформації з технічного паспорту (реєстраційний номер 536573763101), виданого ТОВ Харківське бюро технічної інвентаризації від 01.09.2015, площа забудови нежитлової будівлі літ. А-1 , належної на праві власності ОСОБА_1 , складає 1099,6кв.м, що фактично складає 4,31% площі земельної ділянки, а тому, на думку скаржника, обов`язки щодо плати за користування земельною ділянкою мають бути розподілені між відповідачем та ОСОБА_1 ; стягнення з відповідача 100% плати за користування земельною ділянкою є несправедливим. Також відповідач вважає незаконним витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в силу необґрунтованості застосування показників коефіцієнту Км3 у максимальних значеннях.

Також, відповідач просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 .

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача зазначив, що не підтримує клопотання про залучення третьої особи.

Представник позивача заперечив проти заявленого клопотання та зазначив, що рішення суду у цій справі не може вплинути на її права та інтереси.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що по-перше, відповідачем не обгрунтовано яким чином судове рішення у цій справі може вплинути на права або обов`язки ОСОБА_1 щодо однієї зі сторін спору; по-друге, відповідач не підтримує заявленого клопотання та зазначає про його недоцільність.

Крім того, відповідач просить визнати поважними причини неподання ним доказів до суду першої інстанції, долучити додані до апеляційної скарги докази до матеріалів справи та розглядати справу з урахуванням цих документів. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що місцезнаходження відповідача розташовується у промисловій зоні, за адресою, що займає досить велику фактичну площу (земельна ділянка 2,5493га). За припущенням відповідача, вказана обставина негативно вплинула на виконання своїх обов`язків працівниками відділення поштового зв`язку, які не здійснювали доставку листів за адресою відповідача (т.1, а.с.172-191).

До апеляційної скарги відповідачем в якості додаткових доказів надані: договір купівлі-продажу від 29.12.2017, укладений між ТОВ Сантех-Імпорт (продавцем) та ОСОБА_1 (покупцем), предметом якого є нежитлова будівля літ. А-1 загальною площею 979,1кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 2,5493га, кадастровий номер 6310137900:12:013:0005; технічний паспорт на виробничий будинок; адвокатський запит від 23.03.2021 (т.1,а.с.179-183).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав заявлене клопотання та зазначив, що відповідач не отримував поштової кореспонденції та не був обізнаний про розгляд справи. При цьому вказав на те, що причини неотримання процесуальних документів суду першої інстанції визначити не може, однак припускає, що вказані обставини виникли з підстав неналежного виконання обов`язків, покладених на працівників АТ Укрпошта .

Представник позивача зазначив, що він не заперечує проти долучення доказів, наданих відповідачем суду апеляційної інстанції, оскільки вони мають значення для розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні вказаного клопотання з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом апеляційної інстанції доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин , які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

Як зазначено вище, скаржник в обґрунтування обставин, які унеможливили своєчасно подати докази, посилається на те, що місцезнаходження відповідача розташовується у промисловій зоні, за адресою, що займає досить велику фактичну площу (земельна ділянка 2,5493га), що негативно вплинуло на виконання своїх обов`язків працівниками відділення поштового зв`язку, які не здійснювали доставку листів за адресою відповідача, а отже відповідач не був обізнаний про розгляд справи.

З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2020 копія позовної заяви з додатками надіслана відповідачеві за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується, фіскальним чеком, накладною від 28.10.2020 №610035400033, описом вкладення у цінний лист (т.1,а.с.10а, 10б, 11).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.11.2020 у справі №922/3489/20 прийнято позовну заяву Харківської міської ради до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 23.11.2020 (т.1,а.с.51,52). Вказана ухвала надіслана відповідачеві на адресою, визначеною в ЄДРПОУ та в апеляційній скарзі, однак повернута АТ Укрпошта до місцевого господарського суду з довідкою за формою ф.20 з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою (т.1,а.с.56-58). Ухвалою суду першої інстанції від 23.11.2020 у цій справі відкладено підготовче засідання у справі на 07.12.2020. Вказана ухвала також надіслана відповідачеві, однак ним не отримана та повернута до місцевого господарського суду з підстав відсутності адресата за вказаною адресою, про що свідчить довідка АТ Укрпошта форми ф.20 (т.1,а.с.65,66,69-71). Ухвали суду першої інстанції від 07.12.2020, від 18.01.2021, від 01.02.2021 та від 17.02.2021 також надіслані за юридичною адресою відповідача, визначеною в ЄДПРОУ, та повернуті АТ Укрпошта з довідками за формою ф.20 з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (т.1,а.с.85-87,107-109,114-116,157-159).

Таким чином, відповідачем не отримано шість процесуальних документів, надісланих за його юридичною адресою, відомості щодо якої надані саме ТОВ Сантех-Імпорт державному реєстратору для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п.99 -2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

При цьому, скаржником не надано жодного належного та допустимого доказу неналежного виконання працівниками АТ Укрпошта покладених на них обов`язків, як і доказів неотримання поштової кореспонденції відповідачем з підстав, що не залежали від нього.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому за імперативним приписом частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, відповідачем до апеляційної скарги наданий адвокатський запит від 23.03.2021, адресований Харківській дирекції АТ Укрпошта , в якому адвокат Зайцева В.О., яка є представником ТОВ Сантех-Імпорт , просила надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів щодо факту надходження та вручення / не вручення поштових відправлень від Господарського суду Харківської області для отримання ТОВ Сантех-Імпорт за адресою: АДРЕСА_1, у період з 02.11.2020 по день складання цього запиту.

Однак, відповідачем станом на 26.08.2021 не надано відповіді Харківської дирекції АТ Укрпошта на вищезазначений запит. При цьому, не зазначено підстав його ненадання. Отже, відповідачем не доведено факту неналежного виконання обов`язків уповноваженими особами АТ Укрпошта .

Враховуючи принципи господарського судочинства, відсутність належних і допустимих доказів неможливості отримання поштової кореспонденції відповідачем з причин, що не залежали від нього, незабезпечення відповідачем належних умов для отримання поштової кореспонденції уповноваженою особою, та зважаючи на відсутність інших обґрунтувань неможливості подання доказів до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про визнання поважними причин неподання доказів до суду першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції долучає вказані докази до матеріалів справи, однак здійснює перегляд справи без їх урахування.

У відзиві від 20.04.2021 Харківська міська рада заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Харківської області від 23.02.2021 у справі №922/3489/20 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ Сантех-Імпорт коштів у розмірі орендної плати здійснений Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.09.2020 №5473, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, який є належним і допустимим доказом; Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.10.2020 №229646051 вказує лише на наявність у ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_1 , та не встановлює факт місцезнаходження цього об`єкта нерухомості на конкретній земельній ділянці, а отже за відсутності у суду належних доказів використання ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 63101137900:12:013:0005, у суду не було правових підстав для залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи у відповідності до приписів статті 50 ГПК України (т.1,а.с.205-217).

У письмових поясненнях від 30.06.2021 Харківська міська рада зазначає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.10.2020 право приватної власності на нежитлові будівлі по АДРЕСА_1 зареєстровано наступним чином: літ. Е-1 загальною площею 185,3кв.м, літ. Р-1 загальною площею 133,9кв.м, літ. В-1 загальною площею 1759,0кв.м, літ. Б-1 загальною площею 1392,1кв.м, літ. И-1 загальною площею 12,9кв.м, літ. У-1 загальною площею 36,6кв.м, літ. Л-1 загальною площею 19,6кв.м, літ. Ф-1 загальною площею 19,6кв.м, літ. К'-І загальною площею 47,1кв.м, літ. Ж-1 загальною площею 22,0кв.м, літ. П-1 загальною площею30,6кв.м, літ. Ц-1 загальною площею 129,5кв.м, літ. Т-1 загальною площею 76,1кв.м, літ. Х-2 загальною площею 258,9кв.м; нежитлові приміщення напівпідвалу №3-11,І, 1-го поверху №1-5 загальною площею 482,8кв.м в літ. С-1 зареєстровані за ТОВ Сантех-Імпорт на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014 №2374; літ. А-1 загальною площею 979,1кв.м з 29.12.2017 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2017 №4890. Отже, загальна площа об`єктів нерухомого майна, право власності на які зареєстровано за землекористувачами, складає: 13480,3кв.м, з яких: 12501,2кв.м - за ТОВ Сантех-Імпорт та 929,1кв.м - за ОСОБА_1 А отже, на думку позивача, для розрахунку безпідставно збережених коштів відповідачем слід застосувати формулу встановлення долі земельної ділянки: загальну прощу земельної ділянки (кадастровий номер 63101137900:12:013:0005) помножити на площу будівель, що належать відповідачеві, та поділити на загальну площу нерухомого майна, що належать ТОВ Сантех-Імпорт та ОСОБА_1 . За такими розрахунками позивача, площа земельної ділянки, що використовується відповідачем становить 92,7% від загальної площі земельної ділянки з кадастровим номером 63101137900:12:013:0005, а отже розмір безпідставно збережених коштів за період з 01.05.2020 по 30.09.2020 становить 564081,39грн (т.2,а.с.3-6).

У додаткових поясненнях від 25.08.2021 відповідач вказує на те, що акт обстеження земельної ділянки від 26.10.2020 є неналежним доказом, оскільки він складений одноособово, особою, яка не є ані сертифікованим інженером-геодезистом, ані інженером-землевпорядником, оскільки не включена до відповідних Державних реєстрів. Також, акт не містить будь-якої інформації, щодо техніки, яка використовувалась під час складання додатків до акту (плана-схеми), і з фотокарток взагалі не вбачається належності зображених на них об`єктів (т.2, а.с.56-58).

У додаткових поясненнях від 26.08.2021 Харківська міська рада звертає увагу на відсутність договірних правовідносин між сторонами спору та підстав для застосування положень статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України (т.2,а.с.59-62).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2021 у зв`язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О. для розгляду справи №922/3489/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Лакізи В.В.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.02.2021 у справі №922/3489/20 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. При цьому зазначив, що складений позивачем акт обстеження земельної ділянки від 26.10.2020 не є належним і допустимим доказом, оскільки складений одноособово представником позивача, у акті не визначено які матеріали були використані при його складанні, а відомості, зазначені в ньому, не відповідають фактичним обставинам.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Харківської області від 23.02.2021 у справі №922/3489/20 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому вказав на те, що відповідач не заперечує факту використання земельної ділянки. Також зазначив те, що на спірній земельній ділянці зареєстровані об`єкти нерухомого майна, що належать ТОВ Сантех-Імпорт та ОСОБА_1 , а отже розмір безпідставно збережених коштів слід визначити пропорційно займаній площі кожного власника, про що зазначено у додаткових поясненнях. Крім того, вказав на те, що не може зазначити на якій земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке належить ТОВ Фірма Кай , оскільки ці обставини не були предметом самоврядного контролю під час складання акту обстеження земельної ділянки; наявність зареєстрованого нерухомого майна у ТОВ Фірма Кай за адресою: АДРЕСА_1, не свідчить, що майно знаходиться саме на спірній земельній ділянці, оскільки параметри пошуку здійснені за місцезнаходженням/адресою майна.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

10.01.2002 між Виконавчим комітетом Харківської міської ради (орендодавцем) та ТОВ Харківська виробничо-технічна база МОЛПРОМ (орендарем) укладений договір оренди земельної ділянки №4/02, п.1 якого встановлено, що орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.11.2001 №2213 надає, а орендар приймає в спільне тимчасове платне користування на умовах оренди визначену частку на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 1,8490га (т.1,а.с.27,28).

Земельна ділянка надається у спільне тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 01.06.2026 для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, виробничого холодильного корпусу, складських корпусів та допоміжних будівель і споруд (п.1.2 цього договору).

14.01.2002 Харківським міським управлінням земельних ресурсів на підставі договору оренди земельної ділянки №4/02 орендарю передано земельну ділянку у спільне тимчасове користування строком до 01.06.2026, визначену частку на земельну ділянку площею 1,8490га для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, виробничого холодильного корпусу, складських корпусів та допоміжних будівель і споруд (т.1,а.с.30).

17.02.2017 на підставі акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005), складеного Департаментом земельних відносин Харківської міської ради, земельна ділянка, яка була у користуванні АТ Харківська виробничо-технічна база МОЛПРОМ згідно з договором оренди землі №4/02, площею 1,8490га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, прийнята орендодавцем до земель запасу міста. Також у акті зазначено, що він складений в односторонньому порядку у зв`язку з припиненням юридичної особи орендаря. Інше речове право припинено 12.01.2017 (т.1,а.с.31).

09.01.2002 між Виконавчим комітетом Харківської міської ради (орендодавцем) та ЗАТ Плавлені сири (орендарем) укладений договір оренди земельної ділянки №5/02 , п.1 якого встановлено, що орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.11.2001 №2213 надає, а орендар приймає в спільне тимчасове платне користування на умовах оренди визначену частку на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,7003га (т.1,а.с.32,33).

14.01.2002 Харківським міським управлінням земельних ресурсів на підставі договору оренди земельної ділянки №5/02 передано орендарю визначену частку земельної ділянки площею 0,7003га у спільне тимчасове користування строком до 01.06.2026 для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, виробничого холодильного корпусу, складських корпусів та допоміжних будівель і споруд (т.1,а.с.35).

27.03.2020 на підставі акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005 загальною площею 2,5493га), складеного Департаментом земельних відносин Харківської міської ради, земельна ділянка, яка була у користуванні ЗАТ Плавлені сири згідно з договором оренди землі №5/02, площею 0,7003га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, прийнята орендодавцем до земель запасу міста. Також у акті зазначено, що він складений в односторонньому порядку у зв`язку ліквідацією юридичної особи орендаря (т.1,а.с.36).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.06.2020 земельна ділянка, кадастровий номер 6310137900:12:013:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 2,5493га належить до комунальної форми власності, власником якої є Харківська міська рада (т.1,а.с.38).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.10.2020 №229646051 до Реєстру прав власності на нерухоме майно 28.12.2017 внесені записи про право власності:

- №24229495, згідно з яким ТОВ САНТЕХ-ІМПОРТ набуло право власності на нежитлові будівлі: літ. Е-1 загальною площею 185,3кв.м, літ. Р-1 загальною площею 133,9кв.м, літ. В-1 загальною площею 1759,0кв.м, літ. Б-1 загальною площа 1392,1кв.м, літ. И-1 загальною площею 12,9кв.м, літ. У-1 загальною площею 36,6кв.м, літ. Л-1 загальною площею 19,6кв.м, літ. Ф-1 загальною площею 19,6кв.м, літ. К'-1 загальною площею 47,1кв.м, літ. Ж-1 загальною площею 22,0кв.м, літ. П-1 загальною площею 30,6кв.м, літ. Ц-1 загальною площею 129,5кв.м, літ. Т-1 загальною площею 76,1кв.м; нежитлові приміщення напівпідвалу №3-11. І. 1-го поверху №1-5 загальною площею 482,8кв.м в літ. С-1 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014, право власності зареєстроване 28.12.2017;

- №24243214, згідно з яким ОСОБА_1 набула права власності на нежитлову будівлю літ. А-1 загальною площею 979,1кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2017; право власності зареєстроване 29.12.2017;

- №8196684, згідно з яким ТОВ САНТЕХ-ІМПОРТ набуло право власності на нежитлові будівлі: літ. Д-4 загальною площею 7124,8кв.м, літ. Г'-1 загальною площею 563,6кв.м, нежитлові приміщення підвалу №1,2; 1-го поверху №6-14 загальною площею 206,8кв.м в літ. С-1 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014 №2374, право власності зареєстроване 23.12.2014;

-№8197024, згідно з яким ТОВ САНТЕХ-ІМПОРТ набуло право власності на нежитлову будівлю: літ. Х-2 загальною площею 258,9кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014, право власності зареєстроване 23.12.2014;

-№5654831, згідно з яким ТОВ Фірма Кай набуло право власності на нежитлові будівлі: літ. Г-1 загальною площею 121,6кв.м, літ К-1 загальною площею 557,8кв.м, літ. З-1 З1-1 загальною площею 246,7кв.м, літ. А-2 А1-1 загальною площею 1236,1кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2009 у справі №40/148-09, право власності зареєстроване 24.04.2014 (т.1,а.с.19-24).

Вказана інформація сформована за параметрами запиту: адреса/ місцезнаходження: АДРЕСА_1.

Також, в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка сформована за параметрами запиту: кадастровий номер земельної ділянки 6310137900:12:013:005, міститься актуальна інформація про об`єкт нерухомості, земельну ділянку кадастровий номер 6310137900:12:013:005, загальною площею 2,5493га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; форма власності комунальна; право власності 12.01.2017 зареєстровано за Харківською міською радою; цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (т.1,а.с.25,26).

26.10.2020 головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за результатами обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005), що розташована за адресою: АДРЕСА_1, складений акт, в якому зазначено, що обстеженням на місцевості встановлено, що вказана земельна ділянка використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, право власності на які зареєстроване за ТОВ Сантех-Імпорт . Також у акті зазначено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.10.2020 №229646051 право приватної власності на нежитлові будівлі по АДРЕСА_1: літ. Е-1 загальною площею 185,3кв.м, літ. Р-1 загальною площею 133,9кв.м, літ. В-1 загальною площею 1759,0кв.м, літ. Б-1 загальною площа 1392,1кв.м, літ. И-1 загальною площею 12,9кв.м, літ. У-1 загальною площею 36,6кв.м, літ. Л-1 загальною площею 19,6кв.м, літ. Ф-1 загальною площею 19,6кв.м, літ. К'-І загальною площею 47,1кв.м, літ. Ж-1 загальною площею 22,0кв.м, літ. П-1 загальною площею 30,6кв.м, літ. Ц-1 загальною площею 129,5кв.м, літ. Т-1 загальною площею 76,1кв.м, літ. Х-2 загальною площею 258,9кв.м; нежитлові приміщення напівпідвалу №3-11, І, 1-го поверху №1-5 загальною площею 482,8кв.м в літ. С-1 зареєстровано з 28.12.2017 за ТОВ Сантех-Імпорт на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014 №2374; літ. Д-4 загальною площею 7124,8кв.м, літ. Г'-1 загальною площею 563,6кв.м, нежитлові приміщення підвалу №1,2; 1-го поверху №6-14 загальною площею 206,8кв.м в літ. С-1 зареєстровано 23.12.2014 за ТОВ Сантех-Імпорт на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014 №2374. ТОВ САНТЕХ-ІМПОРТ з 09.04.2020 по теперішній час використовує земельну ділянку площею 2,5493га (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005) для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, виробничого холодильного корпусу, складських корпусів та допоміжних будівель і споруд без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125,126 Земельного кодексу України (т.1,а.с.46,47).

У листі від 19.03.2018 ГУ ДФС у Харківській області зазначило, що ТОВ САНТЕХ-ІМПОРТ згідно з наявною базою Податковий блок не значиться платником плати за землю в Новобаварському районі м.Харкова (т.1,а.с.37).

29.10.2020 Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ САНТЕХ-ІМПОРТ про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з 01.05.2020 по 30.09.2020 у сумі 613131,95грн (т.1, а.с. 1-49).

23.02.2021 місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, викладених вище (т.1, а.с.144-153).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати, що становить 613131,95грн, за користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів на неї, на підставі статей 1212-1214 ЦК України.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно із статтею 1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (такий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

З урахуванням положень статей 120, 125 ЗК України та статті 1212 ЦК України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 у справі №922/4073/19.

Як зазначено вище, відповідач набув право власності на нерухоме майно:

- нежитлові будівлі: літ. Е-1 загальною площею 185,3кв.м, літ. Р-1 загальною площею 133,9кв.м, літ. В-1 загальною площею 1759,0кв.м, літ. Б-1 загальною площа 1392,1кв.м, літ. И-1 загальною площею 12,9кв.м, літ. У-1 загальною площею 36,6кв.м, літ. Л-1 загальною площею 19,6кв.м, літ. Ф-1 загальною площею 19,6кв.м, літ. К'-1 загальною площею 47,1кв.м, літ. Ж-1 загальною площею 22,0кв.м, літ. П-1 загальною площею 30,6кв.м, літ. Ц-1 загальною площею 129,5кв.м, літ. Т-1 загальною площею 76,1кв.м, нежитлові приміщення напівпідвалу №3-11.І. 1-го поверху №1-5 загальною площею 482,8кв.м в літ. С-1 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014. Реєстрація права власності здійснена 28.12.2017, номер запису 24229495;

- нежитлові будівлі літ. Д-1 загальною площею 7124,8кв.м, літ. Г'-1 загальною площею 563,6кв.м, нежитлові приміщення підвалу №1,2, 1-го поверху №6-14 загальною площею 206,8кв.м в літ. С-1 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014. Реєстрація права власності здійснена 23.12.2014, номер запису 8196684;

- нежитлову будівлю літ. Х-2 загальною площею 258,9кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014. Реєстрація права власності здійснена 23.12.2014, номер запису 8197024.

Відповідно до частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України ( в редакції, чинній на момент набуття відповідачем права власності на вищезазначені об`єкти нерухомості) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України ( в редакції, чинній на момент набуття відповідачем права власності на вищезазначені об`єкти нерухомості) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 3 статті 7 Закону України Про оренду землі ( в редакції, чинній на момент набуття відповідачем права власності на вищезазначені об`єкти нерухомості) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.

У розумінні наведених положень законодавства у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходять права на земельну ділянку, на якій вказане майно розміщене, у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

У п.5.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №922/510/19 зазначено, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України.

Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу , який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (пункт 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).

З моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна (пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2002 між Виконавчим комітетом Харківської міської ради (орендодавцем) та ТОВ Харківська виробничо-технічна база МОЛПРОМ (орендарем) укладений договір оренди земельної ділянки, п.1 якого встановлено, що орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.11.2001 №2213 надає, а орендар приймає в спільне тимчасове платне користування на умовах оренди визначену частку на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 1,8490га (т.1,а.с.27,28).

Земельна ділянка надається у спільне тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 01.06.2026 для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, виробничого холодильного корпусу, складських корпусів та допоміжних будівель і споруд (п.1.2 цього договору).

09.01.2002 між Виконавчим комітетом Харківської міської ради (орендодавцем) та ЗАТ Плавлені сири (орендарем) укладений договір оренди земельної ділянки, п.1 якого встановлено, що орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.11.2001 №2213 надає, а орендар приймає в спільне тимчасове платне користування на умовах оренди визначену частку на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,7003га (т.1,а.с.32,33).

П.1.2 цього договору аналогічний п.1.2 договору оренди земельної ділянки від 10.01.2002.

Проте, з вказаних договорів оренди не вбачається на якому праві (власності, оренди чи господарського відання) перебували у орендарів адміністративні будівлі, складські корпуси та допоміжні будівлі і споруди.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що земельна ділянка, кадастровий номер 63140137900:12:013:0005, загальною площею 2,5493га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, знаходилась в оренді: частина вказаної земельної ділянки у розмірі 0,7003га Харківською міською радою передана в оренду ЗАТ Плавлені сири на підставі договору оренди від 09.01.2002; інша частина у розмірі 1,8490га Харківською міською радою була передана в оренду ТОВ Харківська виробничо-технічна база МОЛПРОМ на підставі договору оренди земельної ділянки від 10.01.2002; строк дії договорів оренди встановлений до 01.06.2026 (т.1,а.с.25,26), що також підтверджено представником позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції.

17.02.2017 на підставі акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005), складеного Департаментом земельних відносин Харківської міської ради, земельну ділянку, яка була у користуванні АТ Харківська виробничо-технічна база МОЛПРОМ згідно з договором оренди землі №4/02, площею 1,8490га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, прийнято орендодавцем до земель запасу міста. Також у акті зазначено, що він складений в односторонньому порядку у зв`язку припиненням юридичної особи орендаря (т.1,а.с.31).

27.03.2020 на підставі акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005 загальною площею 2,5493га), складеного Департаментом земельних відносин Харківської міської ради земельну ділянку, яка була у користуванні ЗАТ Плавлені сири згідно з договором оренди землі №5/02, площею 0,7003га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, прийнято орендодавцем до земель запасу міста. Також у акті зазначено, що він складений в односторонньому порядку у зв`язку ліквідацією юридичної особи орендаря (т.1,а.с.36).

12.01.2017 та 09.04.2020 до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи про припинення речового права користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6310137900:12:013:0005, на підставі вищезазначених актів (т.1, а.с.25,26).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять договорів купівлі-продажу, на підставі яких відповідач набув право власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 6310137900:12:013:0005. Однак, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що договори купівлі-продажу нерухомого майна укладені у 2014 році, а отже станом на момент набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, земельна ділянка під набутим відповідачем нерухомим майном знаходилась у користуванні на праві оренди на підставі договорів оренди земельної ділянки від 09.01.2002 та від 10.01.2002.

Позивачем не надано будь-яких належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що станом на момент набуття відповідачем права власності на частину об`єктів нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці, кадастровий номер 6310137900:12:013:0005, договори оренди земельної ділянки від 09.01.2002 та від 10.01.2002 припинили свою дію, розірвані чи визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Таким чином, з набуттям відповідачем права власності на нерухоме майно він фактично став стороною договору оренди землі, однак зважаючи на те, що позивачем у акті обстеження земельної ділянки від 26.10.2020 не визначено де саме знаходяться об`єкти нерухомості, що належать відповідачеві, суд позбавлений можливості встановити за яким з договорів оренди земельної ділянки відповідач став стороною договору - орендарем.

Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що договори оренди земельної ділянки від 09.01.2002 та від 10.01.2002, укладені позивачем з ЗАТ Плавлені сири та з АТ Харківська виробничо-технічна база МОЛПРОМ , на момент набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 6310137900:12:013:0005, припинили дію, то вони продовжують діяти на тих самих умовах і в тому самому обсязі для відповідача, як нового власника нерухомого майна, що помилково не врахував суд першої інстанції під час вирішення спору, а отже відповідні обставини виключають можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України, позаяк у наведеному випадку не йдеться про набуття або збереження майна за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала, що є однією з обов`язкових ознак кондикційних зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 у справі № 904/5968/19 та в п.5.9 ухвали Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №922/2059/20.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка кореспондується з частиною 4 статті 236 ГПК України, встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, з метою дотримання принципу правової визначеності, та формування сталої судової практики суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права до спірних правовідносин.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з частинами 1, 3, 4 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, в яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

З матеріалів справи вбачається, що на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно знаходиться нерухоме майно, яке належить на праві власності: ТОВ Сантех-Імпорт , ОСОБА_1, ТОВ Фірма КАЙ , тоді як позивач розраховує розмір безпідставно збережених коштів відповідачеві виходячи з загального розміру земельної ділянки та без урахування наявності на цій земельній ділянці нерухомого майна, що належить іншим юридичним та фізичним особам.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки в даних правовідносинах мова йде про стягнення з відповідача безпідставно збережених ним сум орендної плати, яку він мав би сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою, то площа земельної ділянки, яку фактично використовує відповідач має вирішальне значення, що має бути підтверджено належними і допустимими доказами, а не просто факт формування земельної ділянки в один об`єкт цивільних прав з відповідною площею, на якій розміщені, у тому числі об`єкти нерухомості відповідача та інших осіб.

В акті обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310137900:12:013:0003) зазначено, що обстеженням встановлено, що земельна ділянка площею 2,5493га використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, право власності на які зареєстроване за ТОВ Сантех-Імпорт . Однак, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно за вказаною адресою знаходяться також інші об`єкти нерухомості, які належать іншим особам, до яких, відповідно до приписів земельного та цивільного законодавства перейшло право користування землею, на якій ці об`єкти розташовані, та право користування землею, необхідною для обслуговування об`єктів нерухомого майна, та які зобов`язані сплачувати кошти за користування вказаною землею.

У додаткових поясненнях від 30.06.2021 Харківська міська рада зазначає, що на спірній земельній ділянці знаходиться також об`єкт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1, що також підтверджується Інформацією з Реєстру речових прав на нерухоме майно, а отже, відомості, відображені в акті обстеження земельної ділянки, не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, до акту обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310137900:12:013:0003), як стверджує позивач, надано план-схему, однак з вказаного плану-схеми не вбачається, що він є додатком до акту обстеження. Крім того, з вказаного плану-схеми не вбачається, щодо якої земельної ділянки він складений (відсутній кадастровий номер земельної ділянки та її площа); масштаб, в якому складений цей план; місце розташування земельної ділянки; відсутній опис меж земельної ділянки, опис об`єктів, які розташовані на цій земельній ділянці, їх координати та місцерозташування тощо.

Отже, в розумінні статей 73, 76, 77 вказаний план не є належним та допустимим доказом того, що земельна ділянка з кадастровим номер 6310137900:12:013:0003 використовується виключно відповідачем та на ній відсутні об`єкти нерухомості, що належать іншим юридичним та фізичним особам.

Вищенаведене в сукупності свідчить про недоведеність позивачем використання земельної ділянки, кадастровий номер 6310137900:12:013:0003, лише однією особою - ТОВ "Сантех-Імпорт".

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що визначити розмір безпідставно збережених коштів відповідачем пропорційно розміру належного йому на праві власності нерухомого майна на спірній земельній ділянці, за формулою, визначеною позивачем у додаткових поясненнях від 30.06.2021 (т.2,а.с.3-6), не видається за можливе, оскільки: по-перше, вимогами чинного законодавства не встановлено відповідної формули та пропорції; по-друге, з відомостей та наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити, які об`єкти знаходяться на спірній земельній ділянці та кому вони належать, оскільки за адресою: АДРЕСА_1, згідно відомостей з Реєстру права власності на нерухоме майно зареєстровані об`єкти нерухомого майна, які належать ТОВ Сантех-Імпорт , ОСОБА_1 та ТОВ Фірма Кай , тоді як позивач зазначає, що він не може надати інформації щодо земельної ділянки, її кадастрового номеру, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна, що належать ТОВ Фірма Кай .

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене в сукупності, апеляційна скарга ТОВ "Сантех-Імпорт" підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Харківської області від 23.02.2021 у справі №922/3489/20 слід скасувати як таке, що прийняте з неповним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, та в порушення норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача - Харківську міську раду.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.2 ч.1 ст.275, п.п.1,4 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 281, 282 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантех-Імпорт" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 23.02.2021 у справі №922/3489/20 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Харківської міської ради відмовити.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, Харківська обл., місто Харків, майдан Конституції, будинок 7, ідентифікаційний код 04059243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантех-Імпорт" (61019, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 38495557) 13795,47грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 28.08.2021.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза