Ухвала

від 11.08.2021 по справі 947/1696/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1201/21

Номер справи місцевого суду: 947/1696/20 1-кс/947/9693/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу захисника ОСОБА_8 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_7 на ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Одеси від19.07.2021року укримінальному провадженні№12019160480003828 від 07.11.2019 року, -

встановив:

оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого про арешт майна та накладено арешт на: транспортний засіб марки «SUZUKI» модель «GRAND VITARA» номер кузова НОМЕР_1 , 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , а також на транспортний засіб марки «NISSAN» модель «PRIMERA» номер кузова НОМЕР_3 , 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_7 із забороною їх відчуження.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на наявність правових підстав для накладення арешту на вказані транспортні засоби, що належать підозрюваному. Слідчим суддею враховано обґрунтованість підозри ОСОБА_7 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.177 КК України, заявлення потерпілим у кримінальному провадженні - ТОВ «АНДРЕАЛ» цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди, та з метою недопущення відчуження власником майна зазначених автомобілів, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення на них арешту із забороною їх відчуження.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на транспортний засіб марки «SUZUKI» модель «GRAND VITARA», державний номерний знак НОМЕР_2 , та транспортний засіб марки «NISSAN» модель «PRIMERA», державний номерний знак НОМЕР_4 .

Апелянт стверджує, що слідчим суддею допущені неповнота судового розгляду, не враховано, що ОСОБА_7 є добросовісним власником вказаних транспортних засобів, а накладення арешту на майно порушує гарантовані Конституцією України його права розпорядження власністю. Захисник вказує, що при постановленні оскарженої ухвали слідчим суддею невірно оцінено обґрунтованості підозри, не враховано питання співмірності накладення арешту на майно підозрюваного та завданої шкоди, заявленого потерпілим цивільного позову, у зв`язку із чим захисник вважає, що відсутні підстави для накладення арешту на транспортні засоби підозрюваного.

Разом з тим, апелянт щодо строків звернення з апеляційною скаргою вказав, що ухвала про арешт майна була постановлена без участі власника майна чи його представника, копію ухвали отримано 22.07.2021 року, після чого відразу подано апеляційну скаргу, відповідно строк на апеляційне оскарження судового рішення не пропущений.

Прокурор та захисник ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленими шляхом направлення відповідного листа-виклику та телефонограми про дату, час та місце апеляційного перегляду справи, до апеляційного суду не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли. У зв`язку із чим, апеляційний суд, у відповідності до ч.4 ст.405 КПК України, вважає можливим апеляційний розгляд провести за відсутності прокурора та захисника ОСОБА_8 , однак в присутності захисника ОСОБА_6 та підозрюваного.

Апеляційний суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі умови для реалізації права прокурора та захисника ОСОБА_8 на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що останні, будучи повідомленими про дату та час розгляду скарги в апеляційному суді, не з`явилися, суд оцінює таку поведінку прокурора та захисника ОСОБА_8 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якогов силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтерваломсама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В судовому засіданні апеляційного суду підозрюваний ОСОБА_7 зазначив про можливість розгляду апеляційної скарги, поданої в його інтересах, без участі захисника ОСОБА_8 , однак в його присутності та присутності захисника ОСОБА_6 . Висловивши, при цьому, свою згоду з доводами апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали подану захисником ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 апеляційну скаргу та просили її задовольнити; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Згідно з вимогами ст.404КПК України (далі КПК), рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Перевіряючи рішення слідчого судді районного суду та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, арешт майна це один із заходів забезпечення кримінального провадження та є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення.

Зокрема положення ст. 2 КПК визначають завдання кримінального судочинства, а саме: захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як убачається з матеріалів судової справи слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019160480003828 від 07.11.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 177 КК України.

З обставин викладених у клопотанні вбачається, в період часу з 09.07.2019 року по 30.01.2020 року ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення, діючи за попередньою змовою групою осіб за раніше розробленим планом, вчинили всі дії, направлені на подальше укладання договорів про постачання пломб індикаторних контрольних від імені ТОВ «ДЄС ГРУП», які фактично вже захищені правом інтелектуальної власності та включені в незалежний пункт формули по патенту України на корисну модель № НОМЕР_5 з наступними суб`єктами господарювання: ТОВ «СЛОВ`ЯНСЬКА ХОХЛУШКА», АТ «ЕКСІМБАНК», ПрАТ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП», ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН», ТОВ «ЛАІКА ОЙЛ», ТОВ ТВК «ЛЬВІВХОЛОД», ТОВ «СТИЛЬ Д», ПАТ «АВІАКОМПАНІЯ МАУ», АТ «УКРПОШТА», ТОВ «АГРУЗ ЛТД», АТ «КОБЛЕВО», ДП «ПЛАСТМАС», ТОВ ТД «ПЛАСТМАС-ПРИЛУКИ», ТОВ ДЦТС, ТОВ «ЕЛКОМ УКРАЇНА», ИННОВАЦИОННАЯ ФИРМА «ГРАМ» ООО, КП «БУДОВА», КП «ПРОДТОВАРИ», ФОП « ОСОБА_11 », ТОВ «ЛОМІР», ФОП « ОСОБА_12 », «МІЛЛЕНІУМ СЕРВІС», ТОВ «МОЛОЧНІ РОСИ», ФОП « ОСОБА_13 », ОСОБА_14 , ПП «СІГМА», ПП «УКРПАЛЕТ-СИСТЕМ», ПрАТ «АГРОТОН», ПрАТ «МИРОНІВСЬКА ПФ», ПрАТ «Харківська бісквітна фабрика», ПрАТ «Хмельницьке ШБУ №56», ФОП « ОСОБА_15 », ТДВ «РУСЬ», Крокус, СТОВ «ВОЛЯ», ТОВ «АГРОТЕХ-КОМПЛЕКТ», ТОВ «Александр-Агро 3», ТОВ «АНДІГОР», ТОВ «БАНКІВСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ», ТОВ «БАРВІНОК-ІНВЕСТ», ТОВ «ВОЛИНЬ-АГРО», ТОВ «Глобал-ентертейнмент», ТОВ «ГРАФІКА-ХАРКІВ», ТОВ «ЛЮКС ОІЛ ТРЕЙД», ТОВ «ТАС-ФАРМА», ТОВ «ТК ГЕРМЕС ТРЕЙД», ТОВ «УКРЛОГІСТИКА», ТОВ «ЦЯП», ТОВ «ТРАНС-ФРЕЙД ЛОГІСТИК», ТОВ «ВІННИЦЬКА ПТАХОФАБРИКА», що в подальшому призвело до виробництва та постачання запірно-пломбувального пристрою, який фактично вже захищений правом інтелектуальної власності та включений в незалежний пункт формули по патенту України на корисну модель №118622, правовласником якої є ліцензіат ТОВ «АНДРЕАЛ».

В подальшому, на підставі договорів, укладених між ТОВ «ДЄС ГРУП» та наступними суб`єктами господарювання: ТОВ «СЛОВ`ЯНСЬКА ХОХЛУШКА», АТ «ЕКСІМБАНК», ПрАТ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП», ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН», ТОВ «ЛАІКА ОЙЛ», ТОВ ТВК «ЛЬВІВХОЛОД», ТОВ «СТИЛЬ Д», ПАТ «АВІАКОМПАНІЯ МАУ», АТ «УКРПОШТА», ТОВ «АГРУЗ ЛТД», АТ «КОБЛЕВО», ДП «ПЛАСТМАС» ТОВ ТД «ПЛАСТМАС-ПРИЛУКИ», ТОВ ДЦТС, ТОВ «ЕЛКОМ УКРАЇНА», ИННОВАЦИОННАЯ ФИРМА «ГРАМ» ООО, КП «БУДОВА», КП «ПРОДТОВАРИ», ФОП « ОСОБА_11 », ТОВ «ЛОМІР», ФОП « ОСОБА_12 », «МІЛЛЕНІУМ СЕРВІС», ТОВ «МОЛОЧНІ РОСИ», ФОП « ОСОБА_13 », Петровірівська СВК, ПП «СІГМА», ПП «УКРПАЛЕТ-СИСТЕМ», ПрАТ «АГРОТОН», ПрАТ «МИРОНІВСЬКА ПФ», ПрАТ «Харківська бісквітна фабрика», ПрАТ «Хмельницьке ШБУ №56», ФОП « ОСОБА_15 », ТДВ «РУСЬ», Крокус, СТОВ «ВОЛЯ», ТОВ «АГРОТЕХ-КОМПЛЕКТ», ТОВ «Александр-Агро 3», ТОВ «АНДІГОР», ТОВ «БАНКІВСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ», ТОВ «БАРВІНОК-ІНВЕСТ», ТОВ «ВОЛИНЬ-АГРО», ТОВ «Глобал-ентертейнмент», ТОВ «ГРАФІКА-ХАРКІВ», ТОВ «ЛЮКС ОІЛ ТРЕЙД», ТОВ «ТАС-ФАРМА», ТОВ «ТК ГЕРМЕС ТРЕЙД», ТОВ «УКРЛОГІСТИКА», ТОВ «ЦЯП», ТОВ «ТРАНС-ФРЕЙД ЛОГІСТИК», ТОВ «ВІННИЦЬКА ПТАХОФАБРИКА», ОСОБА_9 , спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 було отримано грошові кошти, які в подальшому було переведено на розрахунковий рахунок банківської установи ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 328704, р/р НОМЕР_6 , Міжнародний банківський рахунок (IBAN) НОМЕР_7 , чим заподіяно майнову шкоду ліцензіату ТОВ «АНДРЕАЛ» на суму 194 571,12 грн. (сто дев`яносто чотири тисячі п`ятсот сімдесят одна гривня дванадцять копійок).

17.06.2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.177 КК України, тобто в незаконному використанні корисної моделі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

У кримінальному провадженні потерпілим ТОВ «АНДРЕАЛ» заявлено цивільний позов про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 шкоди в розмірі 2000000 (два мільйони гривень) (з поміткою «підлягає уточненню»), завдану злочином, вчиненим ними у співучасті на користь ТОВ «АНДРЕАЛ» (а.с.159-175).

15.07.2021 року слідчий звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси з клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_7 , заборонивши його відчуження, а саме: транспортний засіб марки «SUZUKI» модель «GRAND VITARA», державний номерний знак НОМЕР_2 , та транспортний засіб марки «NISSAN» модель «PRIMERA», державний номерний знак НОМЕР_4 .

Клопотання слідчого мотивоване тим, що, враховуючи достатність доказів, які вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, з метою забезпечення заявленого цивільного позову, під час досудового розслідування виникла необхідність в арешті майна підозрюваного.

Апеляційним судом встановлено, що клопотання слідчого та обставини, на які посилається останній, як на обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, відповідає вимогам ст.171 КПК та узгоджується з положеннями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя, пославшись на вимоги ст.170 КПК, задовольнив клопотання та наклав арешт на транспортні засоби, що належать підозрюваному ОСОБА_7 , зазначивши про те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, передбаченому ч.2 ст.177 КК України, а оскільки потерпілим у кримінальному провадженні - ТОВ «АНДРЕАЛ» заявлено цивільний позов про стягнення солідарно з підозрюваних завданої протиправними діями шкоди на суму 2000000 (два мільйони) гривень, з метою забезпечення цивільного позову та недопущення відчуження підозрюваним вказаних в клопотанні автомобілів, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на майно підозрюваного.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтованого врахував, що зазначені у клопотанні транспортні засоби, які відповідно до долучених до клопотання доказів належать на праві приватної власності підозрюваному, а тому, з метою забезпечення можливого відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), що підпадає під вимоги ч.6 ст.170 КПК, існують підстави для накладення арешту на майно підозрюваного.

Доводи апелянта про незаконність оскарженої ухвали через розгляд клопотання слідчого без виклику власника майна, апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки відповідно до положень ч.2 ст.172 КПК, слідчий суддя мав право розглядати клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення підозрюваного.

Посилання захисникана те,що слідчийсуддя нев повніймірі оцінивматеріали кримінальногопровадження напредмет достатностідоказів напідтвердження вини ОСОБА_7 у вчиненнізлочину апеляційнийсуд визнаєбезпідставними,оскільки на даній стадії кримінального провадження слідчим суддею не встановлюється винуватість чи не винуватість підозрюваного, а лише вирішується питання про правомірність накладення арешту на майно, що позбавляє слідчого суддю права давати оцінку допустимості та належності доказів для підтвердження вини особи, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Доводи апелянта про зазначення слідчим суддею в оскарженій ухвалі не передбаченої кримінальним процесуальним законодавством мети застосування арешту, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки зі змісту мотивувальної частини ухвали вбачається, що арешт накладений з метою забезпечення можливого відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), що передбачено п.4 ч.2 ст.170 КПК.

Посилання апелянта на неврахування слідчим суддею співрозмірності накладеного арешту на майно підозрюваного та завданої кримінальним правопорушення шкоди, через невідповідність суми позову розміру шкоди, апеляційний суд також вважає безпідставними, оскільки при розгляді клопотання про накладення арешту на майно слідчий суддя не розглядає цивільний позов по суті, а тому у нього відсутні повноваження щодо перевірки існування підстав для задоволення чи відмови у заявленому потерпілою стороною цивільному позові, його розміру, та встановленні точної суми завданої кримінально протиправними діями підозрюваних шкоди, оскільки вирішення вказаних питань процесуальний закон відносить до стадії судового розгляду обвинувального акта по суті пред`явленого обвинувачення.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що при постановленні оскарженої ухвали слідчим суддею встановлено лише заборону відчуження майном (транспортними засобами), тобто не обмежуючи право підозрюваного на користування належним йому майном.

Підстав сумніватися в розумності та співрозмірності такого обмеження права власності на майно підозрюваного завданням кримінального провадження апеляційний суд на даній стадії досудового розслідування не вбачає. Можливість настання надмірно тяжких наслідків арешту майна для власника, апеляційним судом також не встановлено та апелянтом не доведено.

Доводи захисника ОСОБА_6 про неправомірність накладення арешту у зв`язку із тим, що автомобілі, на які накладено арешт, станом на даний час не належать підозрюваному ОСОБА_7 є неспроможними та такими, що спростовуються долученими до клопотання реєстраційними картками на вказані транспортні засоби, відповідно до яких власником арештованого майна є саме підозрюваний (а.с.156-157).

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на майно зазначене у клопотанні. Такий захід забезпечення кримінального провадження буде слугувати меті можливості забезпечення заявленого у кримінальному провадженні цивільного позову та відшкодування заподіяних збитків, у разі доведеності вини особи, а тому доводи апелянта щодо незаконності та необґрунтованості оскарженої ухвали, апеляційний суд визнає безпідставними.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.407 КПК, згідно з якими апеляційний суд, за наслідками апеляційного розгляду має право залишити ухвалу слідчого судді без змін, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст.ст. 167, 170-173, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_8 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_7 залишитибез задоволення,а ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Одеси від19.07.2021року пронакладення арештуу кримінальномупроваджені №12019160480003828 від 07.11.2019 року на майно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на транспортний засіб марки «SUZUKI» модель «GRAND VITARA», державний номерний знак НОМЕР_2 , та на транспортний засіб марки «NISSAN» модель «PRIMERA», державний номерний знак НОМЕР_4 , із забороною їх відчуження, залишити без змін.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4