Постанова

від 19.08.2021 по справі 922/3642/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2021 р. Справа № 922/3642/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Лакіза В.В. , суддя Тарасова І.В.

за участі секретаря судового засідання Діденко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Мастер" (вх. № 2183 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/3642/20 (прийняту у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Прохоровим С.А., ухвалу підписано 05.07.2021)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Мастер", м.Харків,

до Фізичної особи-підприємця Новрузова Асіфа Рашид огли, с.Сподобівка, Шевченківський район, Харківська область,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.07.2021 задоволено заяву ФОП Новрузова Асіф Рашид огли (вх. № 14983 від 25.06.2021) про відстрочку виконання рішення.

Відстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/3642/20 від 15.02.2021 до 15.02.2022.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач не просить суд звільнити його від відповідальності перед позивачем, або визнати відсутнім його грошовий обов`язок, а лише просить про відстрочення виконання рішення суду за наявності обставин, що створюють ускладнення для такого, тому твердження позивача щодо відсутності підстав для задоволення заяви не ґрунтується на обставинах справи. Відповідач, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем. Дії відповідача спрямовані на виконання рішення суду, але з відстроченням сплати боргу. При цьому, суд враховував, що карантинні обмеження вплинули на господарську діяльність відповідача, як фізичної особи-підприємця, що полягає у роздрібній торгівлі на ринках та наданні послуг харчування і діяльності ресторанів, які тривалий час не працювали, у зв`язку з введеним карантином. Інтерес стягувача полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні підприємницької діяльності відповідача, зважаючи на можливість оплатити наявний борг з майбутнього прибутку, щоб рішення суду було виконано в повному обсязі, однак ненадання відстрочки виконання рішення суду призведе до неможливості його виконання взагалі, оскільки існує ризик припинення або призупинення такої діяльності відповідача. Прийнявши до уваги обставини, які ускладнюють одночасне виконання судового рішення - фінансовий стан боржника, види його діяльності та установлення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами від 16 березня 2020 року) № 215 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року, а в подальшому до 31.08.2021 на усій території України карантину, суд дійшов висновку, що у даній справі відстрочення виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бренд Мастер" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/3642/20 про задоволення заяви ФОП Новрузова Асіфа Рашид огли про відстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/3642/20 від 15.02.2021 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення відмовити.

Скарга обґрунтована тим, що судом не може бути прийнято в якості доказу в підтвердження наявності виключних обставин для надання відстрочки виконання рішення надану відповідачем (заявником) декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, оскільки незадовільний фінансовий стан відповідача є наслідком його власної господарської діяльності, а не певних виняткових і об`єктивних обставин, які б унеможливлювали чи утруднювали виконання судового рішення, до того ж у відповідача наявне нерухоме майно.

Зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, надав оцінку доводам відповідача, ігноруючи при цьому той факт, що відповідач у справі послався на обставини, які є звичайними, суб`єктивними та не носять характер виняткових.

Крім того, вказує, що жодних доказів розширення діяльності відповідача не надано, натомість наявна у відкритому доступі інформація щодо видів діяльності відповідача свідчить про зворотне - жодних дій з розширення діяльності відповідачем не вчинено.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2021 у зв`язку з відпусткою судді Шевель О.В. та судді Фоміної В.О., які входили до складу колегії суддів, для здійснення розгляду судової справи №922/3642/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В., суддя Тарасова І.В.

19.08.2021 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№9623), в якому відповідач просить розгляд справи відкласти, посилаючись на те, що місто Харків з 10 квітня 2021 року перебуває у червоній зоні, що передбачає найсильніші посилення карантинних обмежень на території міста. Представник відповідача - адвокат Квартенко О.Р. нещодавно спілкувався з особою у якої було виявлено захворювання короновірусною інфекцією COVID-19, у зв`язку з чим він перебуває на самоізоляції.

Представник позивача у судовому засіданні проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечував.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст.202 ГПК України).

В даному випадку відповідачем не надано жодних доказів, які унеможливлюють вирішення даного апеляційного провадження в даному судовому засіданні.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу з 12 березня до 3 квітня 2020 року в Україні введений карантин.

В подальшому до наведеної Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 вносилися зміни щодо строків обмежувальних заходів на території України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України з 11.05.2020 скасовано низку обмежень, введених в Україні через епідемію коронавірусу.

Міністерство охорони здоров`я 09.06.2021 оновило поділ на карантинні зони в Україні. Згідно з ним, всі регіони України потрапили в зелену зону карантину.

Наведене спростовує доводи представника відповідача щодо знаходження м.Харкова в червоній зоні.

Саме по собі оголошення карантину внаслідок поширення хвороби COVID-19, враховуючи послаблення карантинних обмежень, не зупиняє роботи судів, адвокатів, а відповідач не позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України, проте не скористався своїм правом .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду було доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

Крім того, в матеріалах справи наявний ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АХ №1029021 від 04.06.2021, відповідно до якого адвокат Мица Юрій Вікторович має право представляти інтереси відповідача, зокрема у Східному апеляційному господарському суді. Крім того, Новрузов Асіфа Рашид огли не позбавлений права особистої участі у судовому засіданні.

За таких обставин, у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи слід відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в листопаді 2020 року ТОВ "Бренд Мастер" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ФОП Новрузова Асіф Рашид огли заборгованості за договором оренди №01-ШБ від 04.12.2017 у розмірі 120000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у справі №922/3642/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021, позов задоволено повністю, стягнуто з ФОП Новрузова Асіф Рашид огли на користь ТОВ "Бренд Мастер" 120000,00 грн заборгованості та судові витрати.

05.05.2021 на виконання вказаного рішення було видано наказ.

25.06.2021 до суду надійшла заява відповідача (вх. №14983), в якій останній просив суд відстрочити виконання рішення у справі №922/3642/20 на один рік з дня ухвалення рішення.

05.07.2021 Господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Конституційним Судом України у п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Згідно з ч.1 ст.239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для розстрочення/відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто, підставою для розстрочки/відстрочки виконання рішення має бути існування об`єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення.

При цьому, розстрочка/відстрочка виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, проте суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини на власний розсуд і визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення суду боржник, зокрема зазначає, що на даний момент виконання рішення суду ускладнюється у зв`язку з складним матеріальним становищем ФОП Новрузова Асіф Рашид огли, який сплативши заборгованість за рішенням суду, найближчим часом не матиме можливість продовжувати здійснення підприємницької діяльності. Наразі відповідач протягом тривалого часу здійснює мінімальні обсяги господарської діяльності, що доводиться податковою декларацією, поданою ним.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 №475/97-ВР).

Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, зокрема, у справі "Жовнер проти України", заява № 56848/00, рішення від 29.06.2004р., зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Разом з цим, відповідачем в обґрунтування підстав надання відстрочки до заяви не надано доказів, які б свідчили про погіршення його майнового стану у зв`язку із запровадженням на території України карантинних заходів.

Надана відповідачем податкова декларація про майновий стан і доходи за 2020 рік з показниками 0,00 , без надання відповідних попередніх фінансових звітів, не може бути доказом погіршення майнового стану саме у зв`язку з запровадженням на території України карантину.

Посилання відповідача на те, що наразі він протягом тривалого часу здійснює мінімальні обсяги господарської діяльності, що доводиться податковою декларацією, поданою ним, є необґрунтованими, з огляду на те, що з декларації про майновий стан і доходи відповідача за 2020 рік вбачається, що останній взагалі не здійснює підприємницьку діяльність.

Колегія суддів, враховуючи обставини, на які посилається відповідач в їх сукупності, дійшла висновку, що боржником не доведено неможливість своєчасного виконання рішення у даній справі.

Доказів існування обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, - відповідачем не надано, а відповідно і не доведено наявності підстав, за яких було б можливим задоволення заяви відповідача щодо відстрочення виконання рішення суду.

Крім того, доказів можливості виконання рішення суду в лютому 2022 року відповідачем до матеріалів справи також не надано.

Колегія суддів враховує, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.07.2021 у власності відповідача є нерухоме майно, а саме 2-х кімнатна квартира, яка знаходиться за адресою м.Харків, пр.Орджонікідзе, б.28/30, кв.18.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням балансу майнових інтересів сторін, виходячи із загальних засад, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача та відстрочення виконання рішення у справі.

За таких обставин, підстави, викладені відповідачем в заяві про відстрочку виконання рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах даної справи та спростовуються вищенаведеним, в зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вказаної заяви відповідача.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ "Бренд Мастер", в зв`язку з чим ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/3642/20 слід скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 269, 270, п.2 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Мастер" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/3642/20 скасувати. У задоволенні заяви ФОП Новрузова Асіф Рашид огли (вх. № 14983 від 25.06.2021) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у справі №922/3642/20 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.08.2021.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза

Суддя І.В. Тарасова