ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/17429/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021
у справі № 910/17429/19
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Піар-Інновейшнз Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління Аглобуд-4"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 в задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - Головне управління ДПС у м. Києві, скаржник) з поточними вимогами до боржника на суму 6 351, 19 грн відмовлено. Заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві з поточними кредиторськими вимогами до боржника на суму 2 464 469,51 грн задоволено; визнано поточні кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві на суму 2 464 469,51 грн, з яких: на суму 4 204,00 грн - вимоги першої черги та на суму 2 460 265,51 грн - вимоги другої черги. Зобов`язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бєлову О.А. включити кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві на загальну суму 2 464 469,51 грн до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління Аглобуд-4".
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, 04.02.2021 Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі № 910/17429/19 клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відхилено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 910/17429/19 залишено без руху. Зобов`язано скаржника протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн та клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску. Повідомлено скаржника, що у разі невиконання вимог даної ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та повертається апелянту згідно статей 174, 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
29.03.2021 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшов супровідний лист (поданий 26.03.2021) з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 910/17429/10. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/17429/19. Апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто скаржнику.
Ухвала суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України обґрунтована посиланням на те, що наведені скаржником причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження суд визнав неповажними.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося з касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржену ухвалу у справі № 910/17429/19, направити справу до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.
В обґрунтування доводів скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статей 17, 42, 73, 256, 261 ГПК України, та зазначає, що відповідно до Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне оскарження, водночас, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, обмежив скаржника у доступі до суду та захисту своїх прав.
Також, скаржник звертає увагу на правовий висновок, викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.02.2016 у справі № К/800/50608/15, згідно з яким намір здійснення процесуальної дії у строк (навіть за умови порушення порядку здійснення такої дії) є безумовною підставою для визначення пропуску процесуального строку таким, що відбувся із поважних причин, а тому такий строк підлягає поновленню.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
Касаційне провадження
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/17429/10 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.06.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2021 касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17.06.2021 до касаційного суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.
У зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.07.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2021, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі № 910/17429/19 та ухвалено здійснити перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/17429/19.
20.07.2021 до Верховного Суду надійшов лист від Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 №09-19.1/620/21 про відсутність справи.
У зв`язку з відпусткою судді Банаська О.О., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.08.2021.
16.08.2021 на адресу касаційного суду супровідним листом Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 № 910/17429/19/6002/2021 надійшов 1 том матеріалів оскарження ухвали у справі № 910/17429/19.
З огляду на відсутність в надісланих місцевим господарським судом матеріалах оскарження ухвали у справі № 910/17429/19 оригіналу оскарженого судового рішення, а саме ухвали Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у цій справі, Верховний Суд повторно витребував листом від 17.08.2021 № 22.2-16/1029 необхідні матеріали справи.
19.08.2021 до Верховного Суду надійшов лист від Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 №09-19.1/745/21 про відсутність справи.
25.08.2021 на адресу касаційного суду супровідним листом Господарського суду міста Києва від 20.08.2021 № 910/17429/19/6875/2021 надійшли 2 тома справи № 910/17429/19.
Ураховуючи наявність оригіналу оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції (т. 2, а.с. 250-252), колегія суддів Верховного Суду вбачає за можливе здійснити касаційний перегляд справи.
Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Об`єктом касаційного перегляду у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції, якою відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві у поновленні строку на подання апеляційної скарги та, як наслідок, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою останнього на ухвалу суду першої інстанції щодо розгляду поточних грошових вимог до боржника.
Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Нормами глави 1 розділу ІV ГПК України врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, скаржником, в порушення вимог статті 258 ГПК України, не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, однак скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по суті, яке мотивоване труднощами та тривалістю процедури в отриманні необхідної суми на сплату судового збору від органів Казначейства.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
З наведеного вбачається правомірність висновку апеляційного суду (викладеного в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху), що на підставі положень Закону України "Про судовий збір" суд може розстрочити/відстрочити сплату судового збору лише за заявою фізичних осіб - позивачів, у зв`язку з чим клопотання Головного управління ДПС у м. Києві підлягало відхиленню.
Крім того, згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана ухвала була прийнята судом першої інстанції 25.11.2020 її повний текст був складений та підписаний 25.11.2020, апеляційна скарга згідно поштового штемпеля на конверті подана 04.02.2021, тобто після спливу десятиденного строку на апеляційне оскарження, який закінчився 07.12.2020.
При цьому, скаржник не додав до апеляційної скарги клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення, що, за вірним висновком апеляційного суду, є самостійною підставою для залишення скарги без руху із встановленням строку для усунення недоліків.
З огляду на зазначені порушення вимог процесуального Закону, апеляційний господарський суд ухвалою від 16.03.2021 у справі № 910/17429/19 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у цій справі залишив без руху, зобов`язавши скаржника протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн та клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що керуючись приписами частини 2 статті 260 ГПК України, суд апеляційної інстанції вжив належних заходів щодо сприяння скаржнику у реалізації ним права на апеляційне оскарження, яке гарантоване йому положеннями статті 129 Конституції України та частини 1 статті 17 ГПК України, та, встановивши вказані порушення вимог процесуального закону, обґрунтовано залишив апеляційну скаргу без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Як встановлено апеляційним господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 26.03.2021 до вказаного суду скаржником подано супровідний лист з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначав, що через велике навантаження на одну штатну одиницю, великий обсяг роботи та малу чисельність відповідальних осіб за супроводження судових справ, не вдалось своєчасно виявити пропущений строк на апеляційне оскарження. Крім цього, відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID- 19". Відтак скаржник зазначив, що для збереження громадської безпеки, унеможливлення поширення коронавірусу та збереження здоров`я та громадян України більша частина працівників Головного управління ДПС у м. Києві виконували свої посадові функціональні обов`язки дистанційно за межами адміністративної будівлі Головного управління ДПС у м. Києві за місцем проживання (вдома) відповідно до поданих заяв.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тобто, вирішуючи таке питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку.
Перевіривши доводи скаржника, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції встановив, що на підтвердження своїх доводів скаржник не надав жодного належного та допустимого доказу.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, за відсутності підтвердженого належними доказами клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ, право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заява № 17160/06 та № 35548/06, рішення від 20.06.2011, пункт 33). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. (пункт 34 Рішення).
Як зазначено вище, у цій справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неповажність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження через відсутність належних та допустимих доказів їх обґрунтування, що не спростовано доводами касаційної скарги та узгоджується з наведеною практикою ЄСПЛ.
Обґрунтовуючи аргументи касаційної скарги Головне управління ДПС у м. Києві також посилається на правову позицію, викладену в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.02.2016 у справі № К/800/50608/15 щодо намірів здійснення процесуальної дії у строк (навіть за умови порушення порядку здійснення такої дії) як безумовної підстави для визначення пропуску процесуального строку таким, що пропущений із поважних причин. Разом з тим обставини, які були об`єктивною перешкодою для звернення із апеляційною скаргою вчасно (в межах визначених процесуальним Законом строків) - до 07.12.2020, враховуючи подання апеляційної скарги 04.02.2021, скаржник не наводить.
Крім того, суд відхиляє посилання скаржника в обґрунтування своїх доводів на правову позицію, викладену у вказаній ухвалі Вищого адміністративного суду України, оскільки за змістом частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанови (як і ухвали) Вищого адміністративного суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми.
Колегія суддів також зауважує на безпідставності доводів скаржника щодо практики застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах, оскільки питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.
Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування законної ухвали апеляційного господарського суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За змістом частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Ураховуючи викладене та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції, в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві та залишення без змін ухвали Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у цій справі як такої, що постановлена з дотриманням норм процесуального права.
Судові витрати
Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалу суду апеляційної інстанції, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд,-
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі № 910/17429/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя К.М. Огороднік
Судді С.В. Жуков
Н.Г. Ткаченко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2021 |
Оприлюднено | 31.08.2021 |
Номер документу | 99243389 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Огороднік К.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні