Рішення

від 13.08.2021 по справі 504/1936/18

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/1936/18

Номер провадження 2/504/305/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2021смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючої судді Вінської Н.В.,

при секретарі Коцар А.М.,

за участі:

представника позивача: Ногай Д.С.,

представника відповідача Карпова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Доброслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства Ветеран ОдВО за участі третьої особи Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області про встановлення права земельного сервітуту та зустрічним Садівничого товариства Ветеран ОдВО до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області про стягнення матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Садівничого товариства Ветеран ОдВО з позовом про встановлення права земельного сервітуту посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки площею 0,025 га що розташована на території Чорноморської селищної ради АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122755900:02:002:0070, цільове призначення: А01.05 - для ведення індивідуального садівництва, яку він набув у приватну власність на підставі укладеного із ОСОБА_2 договору дарування земельної ділянки, посвідченого 11 листопада 2011 року Чернишовою Н.Г., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 3742. В свою чергу ОСОБА_2 була власником вищевказаної земельної ділянки на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 943575, виданого Комінтернівським районним відділом земельних ресурсів 06 грудня 2006 року. Ще до укладення договору дарування від 11 листопади 2011 року, а саме 04 червня 2007 року ВАТ Одесаобленерго видало ОСОБА_2 технічні умови № 1768/П042 (1-ТУ) на підключення електроустановок фізичних осіб (населення) електропостачання житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , якими передбачено: - запроектувати та встановити нову ТП 10/0, 4 кВ (тип обладнання потужність трансформатора встановити проектом); запроектувати та побудувати ділянку ВЛ-10 кВ або прокласти КЛ - 10кВ до землі з встановленням проміжної опори від ВЛ-10 кВ Аквапарк (марку та переріз дроту визначити проектом, № опори погодити з Комінтернівським РЕМ на стадії проектування); - встановити роз`єднувач на першій опорі ділянки ВЛ (КЛ) до нової ТП 10/0 4 кВ (тип визначити проектом); - житловий будинок від нової ТП 10/0 4 заживити прокладеною в землі КЛ 0,4кВ або виконаною самонесучим ізольованим дротом ВЛ - 0,4 кВ (засіб прокладення марку та переріз або дроти визначити проектом . 28 вересня 2007 року ОСОБА_2 придбала у Товариства з обмеженою відповідальністю Елтайм : - роз`єднувач РЛНДЗ - 10, 400 А; - трансформатор ТМГ 100-10/04; -маршрутизатор RTR 530Р 6L X/G; - обмежувач - розпорядник напруги ОПН 10/12 - 3 шт., трансформаторну підстанцію КТП - 1 м - 100-10/0.4; лічильник NP - 06 TD.ME.3F/TxPD-U - 2 шт. Надалі на підставі технічних умов № 1768/П042 (1-ТУ) від 04 червня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю Черноморенергоспецмонтаж виготовили на замовлення ОСОБА_2 робочий проект на зовнішнє електропостачання на напругу 10 кВ, який 08 жовтня 2007 року був погоджений Комінтернівським РЕМ. В подальшому, відповідно до робочого проекту на зовнішнє при напрузі 10 кВ були виконані відповідні роботи з встановлення трансформатору. Надалі ОСОБА_2 подарувала позивачу земельну ділянку. Однак з моменту придбання позивачем земельної ділянки між ним та відповідачем виник конфлікт з приводу експлуатації трансформатору, що розміщений на належній відповідачу ділянці. Так відповідач чинить позивачу перешкоди у вільному доступі до трансформатора, який необхідний позивачу для утримання трансформатора у належному технічному стані згідно виданих технічних умов та для забезпечення безпричинного постачання до власного будинку. При цьому Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням виділити йому земельну ділянку для під`їзду до трансформатора. З цього приводу 10 травня 2015 року загальні збори членів СТ Ветеран ОдВО одноголосно прийняли рішення виділити позивачу земельну ділянку для під`їзду до ТП, однак дане рішення так і не було виконано незважаючи на подальші неодноразові прохання позивача. Просив суд постановити рішення, яким встановити ОСОБА_1 власнику земельної ділянки постійний безоплатний земельний сервітут на експлуатацію електропередачі на земельній ділянці, що належить на праві власності Садівничому товариству Ветеран ОдВО .

Інші процесуальні дії за позовом ОСОБА_1

12 листопада 2018 року представником позивача, адвокатом Новицькою Ю.А. подано заяву про заміну належного відповідача та залучення третьої особи (т. 1 а.с.37-38), яку судом задоволено, постановлено ухвалу про заміну належного відповідача по справі на Чорноморську селищну раду Лиманського району Одеської області, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Садівниче товариство Ветеран ОдВО .

27 лютого 2019 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про зміну предмета та підстав позову, якою просив суд встановити йому як власнику земельної ділянки постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу та проїзду великогабаритної техніки, у тому числі піднімальних кранів, вантажівок для обслуговування, ремонту, заміни та експлуатації трансформаторної підстанції (10/04 кВ, диспетчерський №353).

07 червня 2019 року від повивача надійшла заява про зміну предмету позову та позовних вимог, якою він просив встановити постійний земельний сервітут площею 0,003073 га, щодо земельної ділянки Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, що належить на праві постійного користування землею Садівничому товариству Ветеран ОдВО кадастровий номер земельної ділянки 5122755900:02:002:0052 для експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, трансформаторної підстанції 10/04 кВ, а також для проїзду та розвороту транспортних засобів по наявному шляху, а саме великогабаритної техніки (піднімальні крани, вантажівки, тощо) відповідно до висновків судової земельно-технічної експертизи № 33/19 від 22.05.2019 року судового експерта Рапач К.В. (свідоцтво № 1173 від 31.10.2017 року виданого на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві Юстиції України).

10 червня 2019 року дану заяву суд залишив без руху, встановивши строк для усунення недоліків (т. 1 а.с. 111).

15 червня 2019 року позивачем подано заяву про зміну перемету позову та позовних вимог, якою просив суд встановити на користь власника земельної ділянки ОСОБА_1 постійний земельний сервітут площею 0,03073 га щодо земельної ділянки Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, що належить на праві постійного користування землею Садівничому товариству Ветеран ОдВО кадастровий номер земельної ділянки 5122755900:02:002:0052 для експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, трансформаторної підстанції 10/04 кВ, а також для проїзду та розвороту транспортних засобів по наявному шляху, а саме великогабаритної техніки (піднімальні крани, вантажівки, тощо) відповідно до висновків судової земельно-технічної експертизи № 33/19 від 22.05.2019 року судового експерта Рапач К.В. (свідоцтво № 1173 від 31.10.2017 року виданого на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві Юстиції України).

18 жовтня 2019 року позивачем подано заяву про зміну предмету позову та позовних вимог відповідно до якої просив : встановити на його користь постійний безоплатний земельний сервітут площею 0,03073 га, щодо земельної ділянки Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, що належить на праві постійного користування землею Садівничому товариству Ветеран ОдВО кадастровий номер земельної ділянки 5122755900:02:002:0052 для експлуатації ліній передач та трансформатору, магістральної безнапірної каналізації, трубопроводів холодного водопостачання, а також для проїзду та розвороту транспортних засобів по наявному шляху, а саме великогабаритної техніки (піднімальні крани, вантажівки, тощо) відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи (виправлений) №62/19 від 17.09.2019 року судового експерта Рапач К.В. (свідоцтво № 1173 від 31.10.2017 року виданого на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві Юстиції України).

13 листопада 2019 року заява про зміну предмету позову та позовних вимог від 18 жовтня 2019 року прийнята до розгляду ухвалою на місці, занесена до журналу судового засідання (т. 1 а.с.193 номер запису 36, час вчинення запису 12:36:23).

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Ногай Д.С. підтримав поданий позов у повному обсязі, просив суд його задовольнити з підстав викладених у ньому, щодо зустрічного позову відповідача заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача - позивача за зустрічним позовом, адвокат Карпов І.О. в судових засіданнях у яких був присутнім позовні вимоги не визнавав, так як вважав копію протоколу загальних зборів учасників товариства № 3 від 10 травня 2015 року, який позивач представив у якості доказу, фіктивним, так як питання про надання дозволу ОСОБА_1 обладнання дороги для під`їзду до ТП на загальних зборах не вирішувалось, зазначений у протоколі , як секретар засідання ОСОБА_3 стверджує, що його підпис підроблено та він даний протокол не підписував. Допитані судом свідки спростували необхідність встановлення позивачу сервітуту та підтвердили факт обману. Крім того, свідок ОСОБА_4 обґрунтував наявність технічної можливості обслуговування ТП самостійно ОСОБА_1 , без встановлення сервітуту. Просив суд не приймати до уваги висновок судової земельно-технічної експертизи № 33/19 від 22.05.2019 року, виданого на замовлення позивача експертом Рапач К.В., так як експерт був обмежений у інформації щодо предмету спору та надав своє бачення на одне питання, яке цікавило лише ОСОБА_1 . Експертом не було досліджено можливі існуючі варіанти обслуговування вказаної ТП в зв`язку з чим вважав висновок неповним, помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи. Відповідно до проведеного на замовлення СТ Ветеран ОдВО висновку будівельно-технічної експертизи № 99/19 від 06 березня 2020 року судового експерта Сікорської О.А. 1. Обслуговувати ТП 10/0 не потрібно; 2. Обслуговування каналізаційних мереж споживачем за межами своєї земельної ділянки нормативно-правовими актами в галузі будівництва не передбачено. Крім того, представник відповідача зазначав, що територія, на якій позивач намагається встановити земельний сервітут, на даний час використовується членами товариства, як зона відпочинку, на ній встановлено альтанку, спортивні знаряддя та гойдалки для дітей, вважав неприпустимим можливе знаходження вантажного транспорту, який взагалі не потрібний для обслуговування ТП.

Крім того, відповідачем подано зустрічний позов, відповідно до якого вважав, що ОСОБА_1 своїм зверненням до суду з даним позовом мав мету приховати протиправне захоплення земельної ділянки юридичної особи (відповідача), крім того завдав матеріальну шкоду, яка полягає у понесених витратах: - на проведення експертизи; - на отримання інформації; - витрати з оплати правової допомоги. Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь СТ Ветеран ОдВО : 1. відшкодування матеріальної шкоди 11 333.10 грн.; 2. відшкодування витрат на правничу допомогу 8950 грн.; 3. Витрати по сплаті судового збору.

Інші процесуальні дії за зустрічним позовом Садового Товариства Ветеран ОдВО :

13 листопада 2019 року ухвалою на місці, занесена до журналу судового засідання (т. 1 а.с.194 на звороті номер запису 69, час вчинення запису 12:48:33) відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_5 про залучення в якості третьої особи ОСОБА_2 .

13 листопада 2019 року ухвалою (т. 1 а.с.197) зупинено провадження у справі до розгляду заяви представника третьої особи ОСОБА_6 про відвід судді Вінської Н.В. від розгляду даної справи.

17 січня 2020 року ухвалою суду провадження у справі відновлено на підставі ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 листопада 2019 року (т. 1 а.с.201-202).

21 січня 2020 року від СТ Ветеран ОдВО надійшла зустрічна позовна заява з вимогами стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 8000 грн., відшкодування вимог на правничу допомогу в розмірі 8950 грн., та стягнення судового збору. Крім того надійшли клопотання про витребування відомостей; про забезпечення позову з прохальною частиною про допит свідків; про допит експерта (т. 1 а.с.213-232).

09 липня 2020 року надійшла уточнена зустрічна позовна заява з вимогами стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 11 333.10 грн.; відшкодування вимог на правничу допомогу в розмірі 8950 грн., та стягнення судового збору. (т. 2 а.с.32).

09 лютого 2021 року ухвалою суду уточнений зустрічний позов від 09.07.2020 було прийнято до спільного розгляду, вимоги об`єднано в одне провадження з первісним позовом (т. 2 а.с.101).

За клопотання позивача за зустрічним позовом допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які посинили суду що рішення про виділення земельного сервітуту ОСОБА_7 загальними зборами не розглядалось і не вирішувалось, дана земельна ділянка використовується членами товариства для відпочинку, тому не повинна бути відведена для сервітуту, який передбачає рух важкої та габаритної техніки, крім того доступ до ТП можливо забезпечити через ділянку яка належить ОСОБА_2 , яка являється дружиною ОСОБА_1 .

Розглянувши поданий позов, зустрічний позов, вислухавши пояснення представників, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чорноморської селищної ради, третьої особи Садівниче товариство Ветеран ОдВО про встановлення земельного сервітуту та відмову у задоволенні зустрічного позову СТ Ветеран ОДВО до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

Судовим розглядом справи встановлено, відповідно до договору дарування земельної ділянки посвідченого 11 листопада 2011 року Чернишовою Н.Г. , приватним нотаріусам Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 3742 ОСОБА_2 передала безоплатно у власність (подарувала) ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,025 га що розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122755900:02:002:0070, цільове призначення для ведення садівництва (т. 1 а.с.14-18).

04 червня 2007 року ОСОБА_9 видано технічні умови № 1768/П-42 (1-ТУ) на підключення електроустановок фізичних осіб (населення)(т. 1 а.с.19-20).

Рішенням загальних зборів СТ Ветеран ОдВО № 3 від 10.05.2016 року ОСОБА_1 надано земельну ділянку в зеленій зоні для дороги до ТП (т. 1 а.с.24, т. 2 а.с.82-85).

Відповідно до договору поставки від 28.09.2007 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Єлтайм та видаткової накладної № РН-0000430 від 28.09.2007 року були поставлені роз`єднувач РЛНДЗ - 10, 400 А; - трансформатор ТМГ 100-10/04; -маршрутизатор RTR 530Р 6L X/G; - обмежувач - розпорядник напруги ОПН 10/12 - 3 шт., трансформаторну підстанцію КТП - 1 м - 100-10/0.4; лічильник NP - 06 TD.ME.3F/TxPD-U - 2 шт. (т. 1 а.с.21-23).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд виходив з того, що трансформаторна підстанція побудована самочинно без додержання норм чинного законодавства, а саме без належного виділення земельної ділянки, без висновків органів земельних ресурсів, архітектури і містобудування, без попереднього погодженням з місцевими органами самоврядування, землевпорядними, природоохоронними, санітарними, містобудівними органами та землевласниками (землекористувачами).

Крім того, позовні вимоги щодо встановлення земельного сервітуту позивачем сформульовані незрозуміло без чітко визначених норм, обмежень та обсягу прав позивача, щодо користування чужим майном, що у подальшому може створити проблеми в частині виконання рішення суду.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову СТ Ветеран ОдВО до ОСОБА_1 суд виходив з того, що звернення особи до суду не є порушенням прав опонента, а є цивілізованим способом вирішення конфлікту, який встановлено чинним законодавством України.

При ухваленні рішення суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , щодо того, що питання виділення земельної ділянки під розміщення трансформаторної підстанції ОСОБА_1 не розглядалось та не вирішувалось, так як суду не надано жодного доказу про те, що дані особи являються членами садового товариства, були присутні на зборах.

Крім того, суд вважає, що питання погодження виділення земельної ділянки садовим товариством не є безумовною підставою для встановлення трансформаторної підстанції, оскільки до її встановлення окрім рішення садового товариства (користувача земельної ділянки) необхідно виконати ряд дії та правил встановлених законом та підзаконними актами.

Відповідно до п. п. 1.1-1.5 Державних будівельних норм України, затверджених Наказом Держбуду України 27.07.1999 № 179 Інженерне обладнання споруд, зовнішніх мереж. Визначення розмірів земельних ділянок для об`єктів електричних мереж ДБН В.2.5-16-99 згідно яких: власнику і забудовнику об`єкта електричних мереж надаються у постійне користування земельні ділянки, які є складовою частиною території охоронної зони електричних мереж, що встановлена Правилами охорони електричних мереж, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р. N 209; Землекористування здійснюється у порядку, визначеному Земельним кодексом України та нормативними актами Держкомзему України; На період будівництва забудовнику об`єкта електричних мереж напругою від 0,4 до 750 кВ надаються земельні ділянки у тимчасове користування для виконання будівельно-монтажних робіт. Обраховані за цими нормами розміри земельних ділянок використовують при їх відведенні і виконанні проектно-кошторисної документації на будівництво об`єкта електричних мереж, а також при здійсненні земельних відносин; Підставою для надання ділянок у землекористування є матеріали для вибору місцерозташування об`єкта електричних мереж. Місцерозташування визначається згідно з висновками органів земельних ресурсів, архітектури і містобудування, попереднім погодженням з місцевими органами самоврядування, землевпорядними, природоохоронними, санітарними, містобудівними органами та землевласниками (землекористувачами); Розробка технічної документації на одержання права землекористування здійснюється згідно з нормативними документами Держкомзему України; Для розташування об`єктів електричних мереж використовуються, за можливістю, ділянки нецінних, непридатних, малопридатних для сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва земель.

При ухваленні рішення суд звертає увагу, що технічні умови № 1768/П-42 (1-ТУ) від 07 серпня 2007 року виготовлені ВАТ Одесаобленерго є лише додатком № 1 до договору про приєднання до електричних мереж, крім того п. п. 14 та 15 яких визначена необхідність узгодження планів траси та місця посадки з усіма зацікавленими організаціями, землевпорядниками (землекористувачами) та Комінтернівським РЕМ на стадії проектування. До початку будівництва проект погодити з ВАТ Одесаобленерго (т. 1 а.с.19-20).

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що позивачем не доведено, а судовим розглядом справи не встановлено, що позивачем додержано усіх вимог будівельних норм, проектів будівництва трансформаторної підстанції та відповідних погоджень, які передбачені законом.

При ухваленні рішення суд не приймає до уваги висновок експерта № 62/19 додаткової судової земельно-технічної експертизи складений 17.09.2019 року судовим експертом Рапач Костянтином Васильовичем, оскільки даний висновок не містить підпису експерта про попередження його про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку (т. 1 а.с.149).

Крім того суд вважає що експертне дослідження здійснено не повно, так як здійснене без врахування Державних будівельних норм України, затверджених Наказом Держбуду України 27.07.1999 № 179 Інженерне обладнання споруд, зовнішніх мереж. Визначення розмірів земельних ділянок для об`єктів електричних мереж ДБН В.2.5-16-99.

Так надаючи позитивний висновок експертом зазначено необхідність встановлення земельного сервітуту згідно діючим ДБН Б.2.2-12:2018 п. 15.3.2 До виробничих сільськогосподарських будівель та споруд по всій довжині повинен бути забезпечений вільний під`їзд з твердим покриттям для пожежних автомобілів ; згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209 Правила охорони електричних мереж п. 22 Працівникам енергопідприємств, у віддані яких перебувають електромережі , надається право безперешкодного доступу у встановленому порядку до об`єктів електричних мереж, розташованих на територіях інших підприємств , для їх ремонту, технічного обслуговування та оперативних перемикань. Однак у даному випадку застосування даних норм є недоцільним, оскільки трансформаторна підстанція не є виробничою сільськогосподарською будівлею та спорудою, вона не розташована на території іншого підприємства, крім того за даними матеріалів справи трансформаторна підстанція не перебуває у віданні електромереж.

Суд звертає увагу, що наявність експертного дослідження не доводить суду додержання норм Державних будівельних норм України, затверджених Наказом Держбуду України 27.07.1999 № 179 Інженерне обладнання споруд, зовнішніх мереж. Визначення розмірів земельних ділянок для об`єктів електричних мереж ДБН В.2.5-16-99 в частині обов`язкового погодження та належного виділення земельної ділянки та належного виділення земельної ділянки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд виходив з того, що Чорноморська селищна рада Одеського району (колишня Комінтернівського, Лиманського району) фактично не заперечує проти вимог позивача. Однак судовим розглядом справи не встановлено, що позивач звертався органу місцевого самоврядування по питанню виділення земельної ділянки для встановлення трансформаторної підстанції та відповідач йому відмовив.

Суд звертає увагу, що трансформаторна підстанція відноситься до електричних мереж, які підлягають охороні.

Відповідно до Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 року №209, які відповідно до п. п. 1-2: -запроваджуються з метою забезпечення збереження електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму і використовуються у разі проектування, будівництва та експлуатації електричних мереж, а також під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж; - Електричними мережами, які підлягають охороні згідно з Правилами, вважаються трансформаторні підстанції , розподільні пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні і підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, які до них належать.- Для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки здійснюються такі заходи: відводяться земельні ділянки; встановлюються охоронні зони; визначаються мінімально допустимі відстані; прокладаються просіки у лісових, садових, паркових та інших багаторічних насадженнях .

На підставі п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ст. 12 Земельного Кодексу України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин, відповідно до якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Зміст права земельного сервітуту, визначено ст. 98 Земельного Кодексу України, відповідно до якого право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до ст. 100 Земельного Кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. За домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Права землекористувачів визначені нормами ч. ч. 1, 2 ст. 95 Земельного Кодексу України, відповідно до яких землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. ст. 13, 14, 41, 55 Конституції України: - земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі; - Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. - Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч. ч 1, 2, 3, 5 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно ч.ч. 1-3 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд згідно до статті 89 ЦПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Серед вимог до висновку експерта згідно до ст.102 ЦПК України визначено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Враховуючи вищевикладене суд встановив, що позов первинний та зустрічний позови є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 4,12,13,76-81,89,141,258,259,263,265,268, ЦПК України, на підставі ст..15,16, 401,402,404 ЦК України, ст.12, 95, 98, 100 Земельного кодексу України, ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , 13, 14,41.55 Конституції України суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні ОСОБА_1 до Садівничого товариства Ветеран ОдВО за участі третьої особи Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області про встановлення права земельного сервітуту та зустрічного Садівничого товариства Ветеран ОдВО до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було поставлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Вінська Н. В.