Ухвала

від 30.08.2021 по справі 926/2403/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 926/2403/20

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Міщенко І. С.

перевіривши матеріали касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17 червня 2021 року (головуючий - Орищин Г. В., судді: Галушко Н. А., Желік М. Б.) і рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 лютого 2021 року (суддя Проскурняк О. Г.), у справі

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці"

до: 1) Ванчиковецької сільської ради, 2) фізичної особи - підприємця Юрія Дмитра Володимировича, 3) Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

про визнання недійсними рішень Тарасівецької сільської ради,

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17 червня 2021 року (повний текст складено 30 червня 2021 року) і рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 лютого 2021 року у справі № 926/2403/20, подана 20 липня 2021 року.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

- якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Таким чином, касаційна скарга на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції має містити:

1) зазначення конкретної норми матеріального та процесуального права (абзац, пункт, частина статті), яку неправильно застосував чи порушив суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

2) посилання на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, і при цьому, додатково зазначається:

- постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні - у разі оскарження судових рішень з тієї підстави, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);

- обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду - у разі оскарження судових рішень з підстави необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому касаційна скарга хоч і містить посилання на постанови Верховного Суду, але оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить чіткого визначення, який висновок та щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, не враховано судом апеляційної інстанції при винесені оскаржуваного рішення та як це вплинуло на вирішення спору.

Таке обґрунтування скарги не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України та є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Також, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" подало у жовтні 2020 року, її предметом є дві вимоги немайнового характеру.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 лютого 2021 року і постанову Західного апеляційного господарського суду від 17 червня 2021 року та ухвалити у справі № 926/2403/20 нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 8 408,00 грн, а саме 2 102,00 грн х 2 х 200 %, де 2 102,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 2 - кількість вимог немайнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак скаржник доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додав, хоча у переліку додатків до касаційної скарги і зазначено документ на підтвердження сплати судового збору. При огляді касаційної скарги цього документа не виявлено, про що Верховним Судом складено акт від 10 серпня 2021 року № 29.1-11/388.

За таких обставин, Суд дійшов висновку про залишення без руху касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" з підстав, що визначені частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (недотримання вимог статті 290 цього ж Кодексу - ненадання доказів сплати судового збору).

Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду докази сплати 8 408,00 грн за наведеними нижче реквізитами.

отримувач коштів:ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 банк отримувача:Казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007 код банку отримувача (МФО): 899998 код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055 ) призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа) При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані. Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17 червня 2021 року і рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 лютого 2021 року у справі № 926/2403/20 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства та надання Суду документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 8 408,00 грн.

При цьому Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи листом з описом вкладення, надавши Суду докази такого надіслання.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

За таких обставин, керуючись статтями 174, 234, 290, 292, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17 червня 2021 року і рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 лютого 2021 року у справі № 926/2403/20 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. С. Міщенко