Ухвала
від 30.08.2021 по справі 390/934/13-к
КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 390/934/13-к

провадження № 51-3481впс18

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши подання Кропивницького апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження (справа № 390/934/13-к) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі КК), ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК, з одного суду апеляційної інстанції до іншого,

встановив:

До Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) надійшло вищевказане подання, яке мотивовано тим, що в Кропивницькому апеляційному суді неможливо провести автоматизований розподіл вказаних матеріалів кримінального провадження через відсутність необхідної кількості суддів, оскільки в автоматизованому розподілі брали участь лише двоє суддів ( ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ), а інші вісім суддів судової палати з розгляду кримінальних справ не можуть брати участь у вказаному кримінальному провадженні на підставах передбачених частинами 1, 3 ст. 76 КПК. Водночас рішенням зборів суддів суддям судової палати з розгляду цивільних справ не визначалась спеціалізація щодо розгляду кримінальних проваджень.

У зв`язку з цим апеляційний суд просить Верховний Суд вирішити питання про направлення матеріалів указаного провадження для розгляду до іншого суду апеляційної інстанції.

Учасників провадження було повідомлено про час та місце розгляду подання, проте для розгляду вони не прибули, що не перешкоджає вирішенню питання.

Перевіривши наведені доводи, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 34 КПКкримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Як убачається зі змісту подання Кропивницького апеляційного суду, та з протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 серпня 2021 року, призначення не відбулося, оскільки не вистачило потрібної кількості суддів для розподілу справи. Водночас зі звіту про неможливість розподілу справи між суддями вбачається, що у Кропивницькому апеляційному суді працює дев`ятнадцять суддів, десять у судовій палаті з розгляду кримінальних справ, дев`ять у судовій палаті з розгляду цивільних справ. Тобто у Кропивницькому апеляційному суді фактично працює дев`ятнадцять суддів.

Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.

За змістом п. 1 розділу VII Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, збори суддів відповідного суду визначають спеціалізації кожного судді такого суду згідно із Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим Державною судовою адміністрацією України. Для кожного судді може бути визначена більше, ніж одна спеціалізація. Визначення спеціалізації суддів у суді, в тому числі слідчих суддів, має забезпечити виключення випадків неможливості проведення автоматизованого розподілу справи або матеріалів кримінального провадження через відсутність суддів відповідної спеціалізації.

Згідно з вимогами п. 2 розділу VII вищевказаного Положення, збори суддів вищих спеціалізованих судів, судів апеляційної та касаційної інстанцій визначають основний склад постійних колегій суддів, кожна в кількості трьох суддів, які мають спільні спеціалізації (спеціалізації постійної колегії). Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів, із числа тих, що мають спеціалізацію постійної колегії. Кількість резервних суддів постійної колегії має забезпечити виключення випадків неможливості заміни судді в колегії.

Крім того, пунктами 2.3.21 та 2.3.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (в редакції рішення Ради суддів України від 15 вересня 2016року № 58) установлено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, у яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями.

Водночас, у рішенні Ради суддів України від 11 червня 2021 року № 18 роз`яснено, що в суді, у якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли неможливо утворити колегію з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної судової палати), визначення головуючого судді здійснюється з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної палати), а визначення суддів членів колегії відбувається між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації та належності їх до судових палат.

З урахуванням наведеного і положень ст. 34 КПК, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення подання Кропивницького апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження (справа № 390/934/13-к) за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , з одного суду апеляційної інстанції до іншого, оскільки за наявної фактичної чисельності суддів та можливості застосування механізму визначення спеціалізацій суддів апеляційним судом не вичерпано процесуальних можливостей по формуванню колегії суддів для розгляду вказаного провадження, а тому подання необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 34 КПК, Верховний Суд

постановив:

Подання Кропивницького апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження (справа № 390/934/13-к) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК, з одного суду апеляційної інстанції до іншого, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення йоскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

СудКасаційний кримінальний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення30.08.2021
Оприлюднено01.02.2023
Номер документу99277790
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

Судовий реєстр по справі —390/934/13-к

Ухвала від 30.06.2023

Кримінальне

Кіровський районний суд м.Кіровограда

Бурко Р. В.

Ухвала від 02.06.2023

Кримінальне

Кіровський районний суд м.Кіровограда

Бурко Р. В.

Ухвала від 23.05.2023

Кримінальне

Кропивницький апеляційний суд

Іванов Д. Л.

Ухвала від 30.12.2021

Кримінальне

Кіровоградський районний суд Кіровоградської області

Гершкул І. М.

Ухвала від 01.12.2021

Кримінальне

Кіровоградський районний суд Кіровоградської області

Гершкул І. М.

Ухвала від 22.11.2021

Кримінальне

Кропивницький апеляційний суд

Гончар В. М.

Ухвала від 22.11.2021

Кримінальне

Кропивницький апеляційний суд

Гончар В. М.

Ухвала від 30.08.2021

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Ковтунович Микола Іванович

Постанова від 04.08.2021

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Мазур Микола Вікторович

Постанова від 04.08.2021

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Мазур Микола Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні