Ухвала

від 31.08.2021 по справі 514/1140/20

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 514/1140/20

Провадження № 1-кс/513/18/21

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року Слідчий суддя Саратського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявниці ОСОБА_3 , представника заявниці адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Сарата Одеської області скаргу заявника ОСОБА_3 на постанову начальника сектору дізнання відділення поліції № 2 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області від 29 липня 2021 року про закриття кримінального провадження № 12020165430000013 від 03 серпня 2020 року,

в с т а н о в и в:

27 серпня 2021 року до Саратського районного суду Одеської області з Одеського апеляційного суду надійшли матеріали скарги ОСОБА_3 на постанову начальника сектору дізнання відділення поліції № 2 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області від 29 липня 2021 року про закриття кримінального провадження № 12020165430000013 від 03 серпня 2020 року.

Ухвалою від 27 серпня 2021 року відкрито провадження за скаргою та призначено судове засідання на 31 серпня 2021 року о 12:00 годині.

Заявниця скаргу обґрунтувала тим, що постановою начальника сектору дізнання відділення поліції №2 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 29 липня 2021 року, закрито кримінальне провадження №12020165430000013 від 03 серпня 2020 року на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України. Заявниця зазначає, що постанова є передчасною та такою, що порушує вимоги чинного КПК України, оскільки твердження органу дізнання про те, що договір оренди землі не є офіційним документом та у ОСОБА_6 не було умислу на підроблення вищевказаного договору оренди землі та вона діяла з благородних мотивів нічім не підтверджено. Також, заявниця зазначає, що дізнання проведено поверхнево без проведення всіх необхідних слідчих дій та підставою для прийняття відповідного рішення слугували лише допитані посадові особи ПАТ «ПЕТРОСТАЛЬ», які є заінтересовані особи у вказаному кримінальному провадженні; показання потерпілої взагалі не взяті до уваги та між показами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 маються суттєві розбіжності, які в ході досудового розслідування не усуненні, одночасні допити не проведено; у постанові про закриття кримінального провадження акцентується увага на тому, що ОСОБА_6 за усною домовленістю з потерпілою поставила підпис у договорі оренди землі, що остання є племінницею, однак вказані факти не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_6 не є близьким родичем потерпілої відповідно до ч.1 ст.3 КПК України та остання не надавала жодної згоди на підписання вказного договору від імені потерпілої; постанова не відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК України, оскільки у мотивувальній частині постанови відсутній зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, а в резолютивній частині постанови відсутні відомості відносного кого закрито кримінальне провадження, порядок та строки оскарження вказаної.

Заявниця ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні скаргу підтримали, просили її задовольнити. Крім того, представник заявниці зазначив, що постанова винесена без належного з`ясування всіх обставин справи, в постанові не зазначено які саме благородні мотиви переслідувала ОСОБА_6 та не надано їм оцінку. Також, під час досудового розслідування не враховано, що договір оренди землі є офіційним документом та зареєстрований у встановленому порядку; ОСОБА_6 у розумінні п.1 ч.1 ст.3 КПК України не близьким родичем заявниці; покази потерпілої взагалі не взято до уваги під час прийняття рішення про закриття кримінального провадження; не проведено одночасний допит осіб, в показах яких маються суттєві розбіжності; постанова не відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК України в частині її обґрунтування, а в резолютивній частині постанови відсутні відомості відносного кого закрито кримінальне провадження.

Начальник сектору дізнання відділення поліції № 2 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 був належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду скарги, в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд скарги без його участі, заяву не визнає.

Прокурор у судове засідання не з`явився, однак надав заяву про розгляд скарги за його відсутності.

Слідчий суддя вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, а тому розгляд справи відбувався за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з оскаржуваною постановою, слідчий суддя встановив таке.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 02 серпня 2020 року до відділення поліції № 2 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_3 , відповідно до якої, в договорі оренди землі №622 від 14 березня 2017 року, який укладено між заявником та ПАТ «ПЕТРОСТАЛЬ» про передачу в строкове платне користування земельної ділянки на 10 років у розмірі 713 гривень 62 копійки, однак вказий договір вона не підписувала та орендна плата їй не сплачувалась.

03 серпня 2020 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12020165430000013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

29 липня 2021 року начальник сектору дізнання відділення поліції № 2 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області прийняв постанову про закриття кримінального провадження, внесеного 03 серпня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020165430000013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до жодного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За положеннями ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Пунктом 18 ч. 1 ст.3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно із частиною 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Слідчим суддею встановлено, що копію оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження від 29 липня 2021 року заявниця отримала 02 серпня 2021 року та звернулася до слідчого судді із скаргою 11 серпня 2021 року, тобто у межах десятиденного строку, визначеного ч.1 ст.304 КПК України.

Частиною 1 ст. 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ч.2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо, зокрема, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Частиною 3 ст.110 КПК України визначено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

За змістом частини 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, які виключають провадження у справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Згідно з ч.5 ст.38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Як вбачається з аналізу норм кримінального процесуального закону, під час досудового розслідування обов`язково повинні бути дотримані принципи повноти та об`єктивності, що є оціночними поняттями. Отже, законодавець, визначивши принципи та критерії оцінки доказів у кримінальному провадженні, залишив за слідчим (прокурором або суддею) дискреційні повноваження в частині прийняття відповідного процесуального рішення.

Постанову про закриття кримінального провадження дізнавач обґрунтував тим, що типовий бланк договору оренди землі № 622 від 14 березня 2017 року з надрукованим текстом, який не містив необхідних реквізитів, не був не є офіційним документом, а його підписання особою, яка не наділена відповідними повноваженнями, замість іншої сторони, в даному випадку орендодавця, не породжує підроблення документу і не утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Також обґрунтував тим, що в графі «Орендодавець» договору оренди землі стоїть підпис ОСОБА_9 , однак вона її поставила за усної домовленості своє племінниці ОСОБА_3 . При цьому, а ні офіційний документ, а ні підпис ОСОБА_3 вона не підробляла, будь-яких заяв на реєстрацію додаткової угоди ні від власного імені, ні від імені ОСОБА_3 не писала, а тому не могла використати підроблений офіційний документ.

Разом із тим, дізнавачем при здійсненні досудового розслідування не досліджені всі обставини, на які посилалась заявниця, зокрема, не надано оцінку витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №88155165 від 26 травня 2017 року; обставинам несплати орендної плати заявниці та не отримання нею коштів; відсутності усної домовленості та родинних відносин між заявницею ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Крім того, дізнавачем не виконано вказівки відділу дізнання Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо одночасного допиту осіб у показаннях яких містяться розбіжності; мотивувальна частина постанови про закриття провадження містить посилання та оцінку дій ОСОБА_10 , відносно неподання будь-яких заяв на реєстрацію додаткової угоди, яка взагалі не є предметом кримінального провадження. Тобто, зазначене свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

ЄСПЛ неодноразово вказував, що «розслідування повинно бути ефективним». Так, у справі «Аднаралов проти України» (Заява № 10493/12) ЄСПЛ зазначив, що розслідування має бути ретельним. Це означає, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (див. вищезазначене рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.). Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (див. рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 et seq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року). Будь - який недолік розслідування, що стає на заваді встановленню причин та винних осіб, є загрозою недотримання цього стандарту.

А тому, на думку слідчого судді, пояснення дізнання викладені у мотивувальній частині постанови щодо необхідності закриття кримінального провадження не є задовільними, а тому висновки висловлені у постанові дізнавача є такими, що не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до правової позиції, викладеної в п.3 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, тому слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з`ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що висновки дізнавача, викладені в постанові про закриття кримінального провадження, ґрунтуються на неповному та поверхневому досудовому розслідуванні, в ході якого не було встановлено дійсних обставин справи, а тому постанова дізнавача про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 219, 303-307, 309 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Скаргу заявника ОСОБА_3 на постанову начальника сектору дізнання відділення поліції № 2 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області від 29 липня 2021 року про закриття кримінального провадження № 12020165430000013 від 03 серпня 2020 року - задовольнити.

Скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 29 липня 2021 року внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 серпня 2020 року за № 12020165430000013, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020165430000013 від 03 серпня 2020 року, - направити до відділення поліції № 2 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області - для проведення досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1