Ухвала
від 30.08.2021 по справі 915/1428/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про залишення без руху

заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

30 серпня 2021 року Справа № 915/1428/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали заяви Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Юг» , пров. Янтарний, 8, с. Калинівка, Єланецький район, Миколаївська область, 55553 (код ЄДРПОУ 33379303)

вул. Польова, 1, с. Весняне, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57134

правонаступник позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ІВОЛГА» , вул. Спаська, 62, кв. 2, м. Миколаїв, 54001

до відповідача Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» , с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57107 (код ЄДРПОУ 00854995)

вул. Козацька, 39, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57107

про звернення стягнення на предмет застави та передачу майбутнього врожаю

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Миколаївської області перебувала справа № 915/1428/19 за позовом ТзОВ «Нива-Юг» до ДП «Племрепродуктор «Степове» про звернення стягнення на предмет застави та передачу майбутнього врожаю.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 року позов задоволено частково.

1. Звернуто стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості по договору поставки № 10/12/2018-01 від 09.11.2018 року в розмірі 2 850 000, 00 грн. з ПДВ, а саме:

- майбутній врожай пшениці в кількості 570,00 т., який відповідач Державне підприємство «Племрепродуктор "Степове» має намір зібрати у 2019 році з полів IV (1), кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:11:000:0001 (762,9263 га), 7(1) кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:13:000:0002 (1186,2322 га), 6(1) кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:13:000:0002 (1186,2322 га), загальною площею 343,55 га (відповідно до схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р.), очікувана урожайність 16,6 ц/га, що знаходиться на території Степівської сільської ради, шляхом передачі майбутнього врожаю пшениці в кількості 570,00 т., який відповідач Державне підприємство «Племрепродуктор "Степове» має намір зібрати у 2019 році з полів IV (1), кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:11:000:0001 (762,9263 га), 7(1) кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:13:000:0002 (1186,2322 га), 6(1) кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:13:000:0002 (1186,2322 га), загальною площею 343,55 га (відповідно до схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р.), очікувана урожайність 16,6 ц/га, що знаходиться на території Степівської сільської ради, у власність позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Юг» .

2. Відповідачу Державному підприємству «Племрепродуктор "Степове» передати позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Нива - Юг» майбутній урожай пшениці в кількості 570,00 т., який відповідач Державне підприємство «Племрепродуктор "Степове» має намір зібрати у 2019 році з полів, загальною площею 343,55 га, очікувана урожайність 16,6 ц/га, що знаходиться на території Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, а саме: майбутній врожай пшениці, номера полів (згідно схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р.) IV (1), кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:11:000:0001 (762,9263 га), 7(1) кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:13:000:0002 (1186,2322 га), 6(1) кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:13:000:0002 (1186,2322 га), загальною площею 343,55 га.

3. Стягнуто з відповідача Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива - Юг» : 44 671, 00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

На виконання вищевказаного рішення суду господарським судом Миколаївської області 21.10.2019 видано відповідні накази.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 року повернуто апеляційну скаргу Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» та додані до неї документи без розгляду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.07.2020 замінено сторону (стягувача) з виконання виконавчого документа, виданого Господарським судом Миколаївської області у справі 915/1428/19 (ВП № 60515748 від 07.11.2019 року), Товариство з обмеженою відповідальністю «НИВА-ЮГ» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ІВОЛГА» про передачу Державним підприємством «Племрепродуктор «Степове» позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Нива-Юг» майбутнього урожаю пшениці в кількості 570,00 т., який відповідач Державне підприємство «Племрепродуктор «Степове» має намір зібрати у 2019 році з полів, загальною площею 343,55 га. очікувана урожайність 16,6 ц/га, що знаходиться па території Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, а саме: майбутній врожай пшениці, номера полів (згідно схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р.) IV (1), кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:11:000:0001 (762,9263 га), 7(1) кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:13:000:0002 (1186,2322 га), 6(1) кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:13:000:0002 (1186,2322 га), загальною площею 343,55 га.

Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст. 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених ст. 52 ГПК України. У цьому випадку приписи ст. 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями ст. 52 цього Кодексу (п. 73, 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/616/17; п. 6.17, 6.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14).

16.08.2021 року до господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство «Племрепродуктор «Степове» із заявою про перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 року по справі № 915/1428/19 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить суд:

1. Відкрити провадження про перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 по справі № 915/1428/19 за нововиявленими обставинами.

2. Скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 по справі № 915/1428/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Юг» до державного Підприємства «Племрепродуктор «Степове» про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості по договору поставки № 10/12/2018-01 від 09.11.2018 в розмірі 2 850 000, 00 грн. та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Юг» та товариства з обмеженою відповідальністю ТД Іволга на користь державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» витрати, пов`язані із переглядом справи за нововиявленими обставинами.

В період з 09.08.2021 по 28.08.2021 (включно) суддя Олейняш Е.М. перебувала у щорічній відпустці.

Підставою заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначено наступні обставини.

В мотивувальній частині судового рішення від 17.09.2019 року по справі № 915/1428/19 встановлено, що для забезпечення виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки, 09.11.2018 року між ТзОВ "Нива-Юг" (заставодержатель) та ДП «Племрепродуктор «Степове» (заставодавець) укладено Договір застави № 09/18-3 майбутнього врожаю. Суд зазначив, що доказів визнання недійсним або розірвання договору застави суду не подано.

Проте, відповідно до рішення господарського суду Миколаївської області від 15.06.2021 по справі № 915/1469/20 договір застави майбутнього врожаю № 09/18-3 від 09.11.2018, укладений між ТОВ «Нива-Юг» та ДП «Племрепродуктор «Степове» , визнано недійсним з моменту його укладення.

Отже, істотні обставини щодо недійсності договору застави майбутнього врожаю № 09/18-з від 09.11.2018 не були встановлені судом під час розгляду справи № 915/1428/19 та не були відомі і не могли бути відомі ДП «Племрепродуктор «Степове» .

Заява обґрунтована положеннями ст. 320, 321, 323, 325 ГПК України, ст. 216, 236 ЦК України та практикою Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 323 ГПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 15 ст. 32 ГПК України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 8 ст. 33 ГПК України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснюється судом у такому самому кількісному складі, в якому ці рішення були ухвалені (одноособово або колегіально).

Відповідно до ч. 5 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 321 ГПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ГПК України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 322 ГПК України до заяви додаються: 1) документи, що підтверджують надіслання іншим учасникам справи копії заяви та доданих до неї документів; 2) документ про сплату судового збору; 3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 4) документ, який підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником; 5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 320 цього Кодексу; 6) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 323 ГПК України протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 322 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими чи виключними обставинами, про що постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до ч. 3 ст. 323 ГПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 322 цього Кодексу, застосовуються правила статті 174 цього Кодексу.

Дослідивши заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами із додатками, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ГПК України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 322 ГПК України до заяви додаються: документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами встановлено ставку судового збору в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні з позовною заявою заявлено одну вимогу майнового характеру про звернення стягнення на предмет застави, з якої судовий збір має становити 42 750, 00 грн., та одну вимогу немайнового характеру про зобов`язання передати майбутній врожай пшениці, судовий збір з якої має становити 1 921, 00 грн.

Отже, при поданні позовної заяви, ставка судового збору, виходячи із заявленої позовної вимоги, становила 44 671, 00 грн.

Отже, за подання до господарського суду даної заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір повинен становити 67 006, 50 грн. (44 671, 00 грн. х 150 %).

До матеріалів заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами не долучено документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, заявником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 322 ГПК України, оскільки не надано належних доказів на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» .

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

- Отримувач коштів: УК у м.Миколаїв/м.Миколаїв/22030101;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030;

- Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA588999980313121206083014478;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

- Призначення платежу: *;101;


(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом
(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Судом встановлено, що до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами додано клопотання про відстрочення сплати судового збору (вх. № 12481/21 від 16.08.2021 року), в якому заявник просить суд відстрочити сплату судового збору за подання заяви ДП «Племрепродуктор «Степове» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 по справі № 915/1428/19 до ухвалення судом рішення за наслідками розгляду заяви ДП «Племрепродуктор «Степове» .

Клопотання мотивоване тим, що ДП «Племрепродуктор «Степове» є підприємством, яке засноване на державній власності.

Заявник зазначає, що постановою старшого державного виконавця Миколаївського РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) постановами від 05.08.2020 та 28.08.2020 накладено арешт на всі розрахункові рахунки ДП «Племрепродуктор «Степове» , а постановою від 05.08.2020 накладено арешт на все майно, що належить ДП «Племрепродуктор «Степове» .

Позивач зазначає, що вказані обставини тимчасово унеможливлюють сплату судового збору, що в свою чергу перешкоджає доступу до реалізації права на справедливий суд, яке гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 8 ст. 129 Конституції України та веде до безпідставного позбавлення державного підприємства права власності на належне йому майно, відповідно містить порушення прав гарантованих ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивач посилається на практику Верховного Суду та практику ЄСПЛ.

Розглянувши подане клопотання, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (постанова ВС від 25.03.2021 року по справі № 912/3514/20).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…» , тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення (постанова ВС від 25.03.2021 року по справі № 912/3514/20).

Що ж до самих умов, визначених ст. 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово «або» , не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору , коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 та постанова Верховного Суду від 25.03.2021 року по справі № 912/3514/20).

Враховуючи вищевикладене, приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (постанова Верховного Суду від 25.03.2021 року по справі № 912/3514/20).

Подібна за змістом правова позиція, викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 20.08.2020 у справі № 910/6421/19, від 18.05.2020 у справі 910/704/19, від 24.01.2020 у справі 915/923/15.

Приписами ГПК України взагалі не передбачено ані права, ані обов`язку суду на відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 53 рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" (CASE OF KREUZ v. POLAND) від 19.06.2001 «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом (див. "Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства", рішення суду, цитовані вище, там само; та, mutatis mutandis, "Ейрі проти Ірландії" (Airey v. Ireland), рішення від 9 жовтня 1979 року, серія A, N 32, с. 14-15, п. 26).

В п. 54 рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" (CASE OF KREUZ v. POLAND) від 19.06.2001 ЄСПЛ зазначив, що суд ухвалив, що в деяких справах, особливо в тих, де обмеження, про які йдеться, стосувалися умов прийнятності апеляції, або в тих, де інтереси правосуддя вимагали, щоб заявник у зв`язку зі своєю апеляцією надавав гарантію сплати судових витрат понесених іншою стороною, на "доступ особи до суду" можуть бути накладені різноманітні обмеження, включно з фінансовими (див., наприклад, рішення від 19 грудня 1997 року у справі "Бруала Гомес де ла Торре проти Іспанії" (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), Reports of Judgments and Desisions 1997-VIII, с. 2955, п. 33; та рішення суду від 13 липня 1995 року у справі "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy-Miloslavsky v. the United Kingdom), серія A, N 316-B, с. 80-81, п. 61 і наступні).

В п. 59, 60 рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" (CASE OF KREUZ v. POLAND) від 19.06.2001 ЄСПЛ зазначив, що враховуючи зазначений вище виклад принципів, встановлених прецедентним правом, Суд ще раз нагадує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду (див. пункт 54 вище і, особливо, вищезазначене рішення, там само, пункт 61 і далі у справі "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства").

Більше того, Суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див., mutatis mutandis, рішення суду у справі "Ейрі проти Ірландії", цитоване вище, там само, п. 25-26).

Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду , яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору з огляду на наступне.

Законом України "Про судовий збір" перелік підстав для відстрочки або розстрочки сплати судового збору є вичерпним, будь-яких інших підстав не встановлено.

Заявником є юридична особа, яка в розумінні п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не підпадає під жодну з категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку або розстрочку сплати судового збору.

Предметом спору у даній справі є вимога про звернення стягнення на предмет застави (майбутній врожай пшениці на підставі господарського договору застави майбутнього врожаю № 09/18-3 від 09.11.2018, укладеного між ТОВ «Нива-Юг» та ДП «Племрепродуктор «Степове» ) в рахунок погашення заборгованості по господарському договору поставки № 10/12/2018-01 від 09.11.2018 року в розмірі 2 850 000, 00 грн. з ПДВ, тобто предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, що надавало б право на застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначено, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору (п. 44).

Натомість, жодною нормою ГПК України не передбачено ані права, ані обов`язку суду на відстрочення чи розстрочення сплати судового збору. В свою чергу положення КАСУ не застосовуються господарськими судами.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання заявника про відстрочку сплати судового збору судом відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 323 ГПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 322 цього Кодексу, застосовуються правила статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевказані недоліки заяви, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої заяви без руху.

Керуючись ст. 174, 232 - 235, 254, 320-323 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (вх. № 12449/21 від 16.08.2021 року) залишити без руху.

2. Встановити заявнику ДП «Племрепродуктор «Степове» строк для усунення недоліків заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити заявнику ДП «Племрепродуктор «Степове» наступний спосіб усунення недоліків:

- заявнику ДП «Племрепродуктор «Степове» подати суду докази сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі (67 006, 50 грн.)

4. Роз`яснити заявнику ДП «Племрепродуктор «Степове» наслідки усунення недоліків:

- якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України);

- якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

На веб-сторінці господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).

Ухвалу підписано 30.08.2021 року

Суддя Е.М. Олейняш

Дата ухвалення рішення30.08.2021
Оприлюднено02.09.2021

Судовий реєстр по справі —915/1428/19

Рішення від 05.10.2021

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Олейняш Е.М.

Ухвала від 15.09.2021

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Олейняш Е.М.

Ухвала від 30.08.2021

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Олейняш Е.М.

Ухвала від 29.07.2020

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Олейняш Е.М.

Ухвала від 22.07.2020

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Олейняш Е.М.

Ухвала від 01.07.2020

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Олейняш Е.М.

Ухвала від 03.02.2020

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Олейняш Е.М.

Ухвала від 24.01.2020

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Олейняш Е.М.

Ухвала від 13.01.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Колоколов С.І.

Ухвала від 12.12.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Олейняш Е.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні