Ухвала

від 31.08.2021 по справі 619/5518/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

31 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 619/5518/20

провадження № 61-13934ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 11 січня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права сумісної власності на будинок, поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_1 про визнання права сумісної власності на будинок,

поділ майна подружжя.

Після подання позову було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження 3/5 частин у праві власності будинку (будинок садибного типу)

АДРЕСА_1 , що належить на праві власності відповідачу

ОСОБА_1 .

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 11 січня

2021 року заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

В порядку забезпечення позову заборонено відчуження 3/5 частини будинку (будинок садибного типу)

АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Постановою Харківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 11 січня

2021 року змінено.

В порядку забезпечення позову заборонено відчуження 3/10 частини будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 11 січня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року , в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Заявником подано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Дергачівського районного суду Харківської області

від 11 січня 2021 року та постанови Харківського апеляційного суду

від 16 червня 2021 року з посиланням на те, що оскаржувану постанову апеляційного суду вона отримала 16 липня 2021 року.

Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилаються заявник, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Заявник зазначає, що жодних реальних або потенційних ризиків невиконання або утруднення виконання можливого судового рішення судами не встановлено.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

У відповідності до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи характер спору і зміст позовних вимог (визнання права сумісної власності на будинок та поділ майна подружжя), суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що забезпечення позову шляхом заборони відчуження частини будинку (будинок садибного типу) АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 є достатнім, необхідним і співмірним заходом забезпечення позову за обставинами цього спору, який виник між сторонами.

Застосування заходу забезпечення позову визнано судами доцільним з огляду на недопущення вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо об`єкту нерухомого майна під час розгляду цивільної справи, забезпечення виконуваності ймовірного судового рішення у спорі між сторонами.

Частиною першою статті 159 ЦПК України передбачено, що у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Учасники справи наділені правом звертатись до суду з клопотанням про застосування зустрічного забезпечення (стаття 154 ЦПК України), скасування заходів забезпечення позову (стаття 155 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову

у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оцінивши доводи касаційної скарги та мотиви судових рішень, якими вирішено питання про забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судами попередніх інстанцій вищенаведених положень ЦПК України не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 11 січня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року є необґрунтованою.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 11 січня 2021 року та постанови Харківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 11 січня

2021 року та постанови Харківського апеляційного суду від 16 червня

2021 року .

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 11 січня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права сумісної власності на будинок, поділ майна подружжя відмовити.

Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович