Ухвала

від 31.08.2021 по справі 635/5655/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№635/5655/16-ц

Провадження по справі№2/635/1498/2021

У Х В А Л А

31 серпня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі :

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судового засідання Полоз М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, поділ майна подружжя, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,-

В с т а н о в и в:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває зазначена цивільна справа.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28 липня 2016 року провадження по справі відкрито, справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 01 грудня 2016 року апеляційну скаргу задоволено частково. Ухвалу судді Харківського районного суду Харківської області від 28 липня 2016 року скасовано і передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2016 року провадження по справі відкрито, справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 червня 2019 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2019 року зупинено провадження по справі до повернення справи з Харківського апеляційного суду після розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу суду від 20 серпня 2019 року.

За наслідками повторного автоматичного розподілу справ автоматизованої системи документообігу, який було здійснено згідно Розпорядження керівника апарату Харківського районного суду Харківської області Мазур О.О. №01-02/123 від 18 листопада 2019 року у в`язку з розглядом Вищою радою правосуддя 24 жовтня 2019 року заяви про звільнення судді ОСОБА_6 у відставку, відповідно до наказу голови Харківського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2019 року №05-05/137 Про відрахування судді Харківського районного суду Харківської області Панас Н.Л. , зазначена справа була передана в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 грудня 2019 року цивільну справу прийнято до провадження судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В., поновлено провадження у справі справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 серпня 2021 року за заявою відповідача за основним позовом ОСОБА_5 були вжиті заходи забезпечення зустрічного позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення №1 загальною площею 18,7 кв.м. в будівлі літ. К-1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 359144263101; на житловий будинок літ. А-2 житловою площею 202,40 кв.м., загальною площею 367,90 кв.м. та надвірні споруди: каналізаційну яму - літ. Б , огорожі №1-5, водопровід - літ. к, к1, к2 , замощення №1, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; на земельну ділянку площею 0,15 га, з цільовим призначенням- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6325157307:00:001:0090, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 та на земельну ділянку площею 0,0957 га, з цільовим призначенням- для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6325157307:00:001:0091, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .

25 серпня 2021 року представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, в якій він просив скасувати арешт, накладений на житловий будинок літ. А-2 житловою площею 202,40 кв.м., загальною площею 367,90 кв.м. та надвірні споруди: каналізаційну яму - літ. Б , огорожі №1-5, водопровід - літ. к, к1, к2 , замощення №1, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та на земельну ділянку площею 0,15 га, з цільовим призначенням- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд кадастровий номер 6325157307:00:001:0090, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 02 серпня 2021 року, з тих підстав, що обтяжене вказаною ухвалою майно належить третій особі, що суперечить вимогам ст. 150 ЦПК України, на підтвердження чого останнім наданий актуальний Витяг з державного реєстру речових прав.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява третьої особи ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Судом встановлено, що вищевказані заходи забезпечення позову були вжиті за заявою відповідача за основним позовом ОСОБА_8 .

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або)грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

В роз`ясненнях, викладених в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення, у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Як вбачається зі змісту ухвали Харківського районного суду Харківської області від 02 серпня 2021 року, під час постановлення зазначеної ухвали суд виходив з того, що майно, на яке відповідач за основним позовом ОСОБА_5 просила накласти арешт, є предметом зустрічного позову, а тому існує очевидна небезпека порушення прав та охоронюваних законом інтересів останньої, оскільки, реалізація такого майна, може ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав ОСОБА_5 , за захистом яких вона звернувся до суду.

В обґрунтування заяви про скасування заходів забезпечення позову представником третьї особи в тому числі надана актуальна Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №271527280 від 20 серпня 2021 року, тобто датована після постановлення судом ухвали про забезпечення позову, відповідно до якої житловий будинок літ. А-2 житловою площею 202,40 кв.м., загальною площею 367,90 кв.м. та надвірні споруди: каналізаційну яму - літ. Б , огорожі №1-5, водопровід - літ. к, к1, к2 , замощення №1, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,15 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6325157307:00:001:0090, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить в цілому на праві власності третій особі по справі ОСОБА_4 .

Отже, судом встановлено, що на час постановлення ухвали про забезпечення позову, житловий будинок літ. А-2 житловою площею 202,40 кв.м., загальною площею 367,90 кв.м. та надвірні споруди: каналізаційну яму - літ. Б , огорожі №1-5, водопровід - літ. к, к1, к2 , замощення №1, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,15 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6325157307:00:001:0090, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , щодо яких були вжиті заходи забезпечення позову у виді накладення арешту, не належали відповідачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 , а належали третій особі - ОСОБА_4 .

Звертаючись до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, третя особа ОСОБА_4 обґрунтував свої вимоги тим, що накладення арешту на належне майно порушує його права, як власника, захист якого передбачено статтею 41 Конституції України, статтями 317, 319, 321, 391 ЦК України.

Статтею 1 Протоколу (№ 1) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, з метою недопущення невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_4 на належне йому майно та недопущення порушення його прав і основоположних свобод на володіння, користування та розпорядження своїм майном, оскільки на даний час змінилися обставини, що зумовили застосування заходів забезпечення позову, суд вважає, що наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 серпня 2021 року, в частині накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_4 , жодних вимог до якого не заявлено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 158 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_7 про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, які було вжито ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 серпня 2021 року в частині накладення арешту на житловий будинок літ. А-2 житловою площею 202,40 кв.м., загальною площею 367,90 кв.м. та надвірні споруди: каналізаційну яму - літ. Б , огорожі №1-5, водопровід - літ. к, к1, к2 , замощення №1, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та на земельну ділянку площею 0,15 га, з цільовим призначенням- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6325157307:00:001:0090, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ., які належать на праві власності ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя Т.В. Бобко