Ухвала

від 31.08.2021 по справі 826/5984/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 826/5984/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Берднік І.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Сбербанк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 (у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Поляк О.І.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк"

до Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Панкової Олександри Євгенівни

треті особи:

1. Печерська районна у місті Києві державна адміністрація,

2. Акціонерне товариство "Українська залізниця",

3. Державне підприємство "Донецька залізниця"

про визнання протиправними дій та скасування запису,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Сбербанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 (повний текст складено 16.06.2021) та рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі № 826/5984/17, подана 14.07.2021 через Північний апеляційний господарський суд.

У касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 (повний текст складено 16.06.2021), тобто останнім днем подання касаційної скарги відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу є 06.07.2021.

В той же час, повний текст оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду було отримано скаржником 24.06.2021, що підтверджується копією конверта та даними сайту Укрпошти за штриховим ідентифікатором поштового відправлення № 0411634912169.

Таким чином, оскільки касаційну скаргу заявником подано 14.07.2021, тобто у межах двадцятиденного строку із дня вручення йому повного тексту оскаржуваного судового рішення (частина друга статті 288 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів визнає клопотання скаржника про поновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Згідно з частиною другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним.

Отже, системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

за пунктом 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах;

за пунктом 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;

за пунктом 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок про її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Крім того, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Як вбачається з касаційної скарги, заявник в якості обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження рішень господарських судів попередніх інстанцій зазначає пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, ним наведено підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України в якості підстав для подання касаційної скарги, скаржником не наведено конкретної норми права, яку суди застосували (або повинні були застосувати) при розгляді справи та щодо якої, на його думку, відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Оскільки у касаційні скарзі скаржником не зазначено підстави (підстав) її подання відповідно до змісту вимог статті 287 Господарського процесуального кодексу України, то згідно з частиною другою статті 292 цього кодексу зазначена скарга підлягає залишенню без руху.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У 2017 році Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулось з позовною заявою до Окружного адміністративного суду міста Києва про: 1) визнання протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до відомостей про юридичну особу ПАТ "Українська залізниця", а саме запису № 10701070033060039 від 02.12.2016; 2) скасування вказаного запису, розміщеного в розділі "Інформація про здійснення зв`язку з юридичною особою" наступного змісту: "Правонаступництво щодо ДП "Донецька залізниця" (01074957), ДЗ "Дорожня лікарня станції Ясинувата ДП "Донецька залізниця" (01112451), ДЗ "Дорожня лікарня станції Донецьк ДП "Донецька залізниця" (01112161), ДП "Донецький проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України" (01095770) настає згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 604 від 12.11.2014 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника".

Тобто, предметом позову у цій справі є 2 вимоги немайнового характеру.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017 установлюється у розмірі 1 600,00 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 6 400,00 грн (1 600,00 грн * 2 * 200 %).

Однак, на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги заявником не додано документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, що, відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для залишення її без руху.

У зв`язку з цим, Акціонерному товариству "Сбербанк" необхідно надати Суду належні докази, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 6 400,00 грн, за наведеними нижче реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код банку отримувача (МФО): 899998

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) у справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі:

- нової редакції касаційної скарги із чітким зазначенням і належним обґрунтуванням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали);

- документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання вимог цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи № 826/5984/17, надавши Суду докази такого надіслання.

Керуючись статтями 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити Акціонерному товариству "Сбербанк" строк на касаційне оскарження.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі № 826/5984/17 залишити без руху до 30.09.2021, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.А. Зуєв

Судді Н.О. Багай

І.С. Берднік