Рішення

від 01.09.2021 по справі 440/7111/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7111/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

03.12.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - третя особа-1), Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" (далі - третя особа-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову сержанту у запасі ОСОБА_1 у призначенні та виплаті доплати до одноразової грошової допомоги в зв`язку із встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 07.04.2017 №35;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням II групи інвалідності ОСОБА_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, з урахування проведених виплат;

- зобов`язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 клопотання Міністерства оборони України про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду /а.с. 150-152/.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 440/7111/20 скасовано. Справу №440/7111/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи: Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду /а.с. 190-195/.

Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 29.06.2021 /а.с. 197/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії прийнято до провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04.08.2021 /а.с. 199/.

Протокольною ухвалою суду від 04.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.08.2021 /а.с. 207/.

18.08.2021 з огляду на положення частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України , якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що з 10.11.2014 за результатами первинного огляду органами МСЕК позивачу встановлена третя група інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 09.12.2014 серії АВ №0187034 /а.с. 46/.

Враховуючи зазначене, позивачу виплачена одноразова грошова допомога, як особі з третьою групою інвалідності, у розмірі 182700,00 грн, що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи /а.с. 20/.

16.12.2016 під час повторного огляду органами МСЕК позивачу встановлена друга групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 17.01.2017 серії АВ №0563030 /а.с. 48/.

15.03.2017 позивач звернувся до Полтавського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги з огляду на встановлення другої групи інвалідності /а.с. 45/.

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом засідання комісії від 07.04.2017 №35, позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги на підставі частини четвертої статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, оскільки у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності, а ОСОБА_1 групу інвалідності змінено понад дворічний термін. Крім того, у рішенні зазначається, що позивачу виплачувалась допомогу у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності /а.с. 52/.

З пояснень представника відповідача вбачається, що про прийняття зазначеного рішення позивача повідомлено листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.04.2017 №10/710 (а.с. 119), що заперечує позивач.

Крім того відповідачем зазначено, що на звернення позивача згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.05.2019 №12/1209 позивачу повторно надіслано копію витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 07.04.2017 №35 (а.с. 120), що також заперечує позивач.

Згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.06.2020 №12/261 на адвокатський запит ОСОБА_2 надіслано копію відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.04.2017 №10/710 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги /а.с. 19/.

Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 25.05.2021, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 03.03.2021 у справі № 440/7111/20, дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу позивача рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом засідання комісії від 07.04.2017 №35 листами ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.04.2017 №10/710 (а.с. 119) та від 10.05.2019 №12/1209 та підтвердження про їх отримання; про порушення свого права позивач дізнався з листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.06.2020 №12/261, а з позовом про захист порушеного права звернувся 30.11.2020, тобто у строк, визначений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Ключовим правовим питанням у справі є правильність застосування до спірних правовідносин абзацу 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975).

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Порядку №975 (у чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

З 10.11.2014 за результатами первинного огляду органами МСЕК позивачу встановлена третя група інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 09.12.2014 серії АВ №0187034 /а.с. 46/. Водночас, раніше, ніж з 10.11.2014 позивач не міг реалізувати право на отримання одноразової грошової допомоги. Тому до цих правовідносин застосовується законодавство, що діяло станом на 10.11.2014.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону; б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону №2011-XII якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) пункт 4 статті 16-3 Закону №2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".

Обидві норми пункту 4 статті 16-3 Закону (абзаци 1 і 2) передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги, дворічним строком. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності.

Суд звертає увагу на те, що на час первинного встановлення інвалідності позивачу (10.11.2014 рік) правова норми, яка обмежує право на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком, вже діяла.

Правовідносини щодо первинного встановлення інвалідності виникли після набрання чинності зазначеним Закону, тому пункт 4 статті 16-3 Закону №2011-XII застосовується до позивача.

З аналізу наведених норм Закону та Порядку №975 вбачається, що законодавство допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності, проте, при зміні групи інвалідності протягом двох років з моменту її первинного встановлення.

Що стосується дотримання позивачем дворічного строку, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 27.05.2016 по 06.06.2016 та з 01.12.2016 по 12.12.2016 перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні в КЗ "Лубенський обласний госпіталь для ветеранів війни" Полтавської обласної ради /а.с. 17-18/. Погіршення стану здоров`я позивача, яке у подальшому стало підставою для встановлення йому IІ групи інвалідності, розпочалося з травня 2016 року, тобто до закінчення двохрічного строку, встановленого законодавством.

Позивачу призначено черговий переогляд на грудень 2016 року /а.с. 47/. Враховуючи зазначене, позивач не мав обов`язку проходити переогляд раніше, тому не може зазнавати жодних негативних наслідків від того, що огляд не відбувся до 16.12.2016 /а.с. 48/.

16.12.2016 під час повторного огляду органами МСЕК позивачу встановлена друга групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 17.01.2017 серії АВ №0563030 /а.с. 48/. Тобто саме з 16.12.2016 настали наслідки, пов`язані із встановленням позивачу ІІ групи інвалідності.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що дворічний строк, передбачений пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII, додержано, отже, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 22.08.2019 у справі №826/7472/18.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов`язань на суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду.

Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Шевченка, 78-А, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 07851296), Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" (вул. Миколи Дмитрієва, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 41467163) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову сержанту у запасі ОСОБА_1 у призначенні та виплаті доплати до одноразової грошової допомоги в зв`язку із встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07.04.2017 №35.

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням II групи інвалідності ОСОБА_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, з урахування проведених виплат.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.С. Канигіна