Ухвала

від 09.06.2010 по справі 9/369-4983

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2010 р. К-22171/07

Вищий адміністративний с уд України в складі колегії с уддів:

головуючого Л анченко Л.В.

суддів Б ившевої Л.І.

Кон юшка К.В.

Пил ипчук Н.Г.

Сер гейчука О.А.

при секретарі: Ан дрюхіній І.М.

представники сторін не з' явились.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інсп екції у Требовлянському райо ні Тернопільської області

на постанову Господарс ького суду Тернопільської об ласті від 01.03.2007 та ухвалу Львівського апеляційног о адміністративного суду від 23.10.2007

у справі № 9/369-4983

за позовом Державної под аткової інспекції у Требовля нському районі Тернопільськ ої області

до 1. Приватного підприєм ства «Транстехмаш», 2. Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Віраж»

про визнання недійсною угоди, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Тернопольської області від 01.03.2007, залишеною без змін ух валою Львівського апеляційн ого адміністративного суду в ід 23.10.2007, відмовлено у задоволен ні позовних вимог ДПІ у Тереб овлянському районі про визн ання недійсним господарсько го зобов' язання, яке виникл о на підставі договору купів лі продажу №6 від 01.02.2005 на підста ві ст.207 ГК України, та стягнен ня в доход держави з ПП «Транс техмаш»29136,48 грн. отриманих від ТОВ «Віраж», а з ТОВ «Віраж»в доход держави 29136,48 грн. сплачен их на користь ПП «Транстехма ш».

У справі відкрито касаційн е провадження за касаційною скаргою позивача, у якій став иться питання про скасування рішення суду першої та апеля ційної інстанції та прийнятт я нового рішення, в якому задо вольнити позов про визнання недійсним правочину, укладен ого між відповідачами та про стягнення коштів в доход дер жбюджету, з підстав порушенн я норм матеріального та проц есуального права.

Відповідачі правом подати заперечення на касаційну ск аргу не скористались.

Сторони представників у су дове засідання касаційної ін станції не направили, про час та місце розгляду справи пов ідомлені належним чином. Спр аву розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст.221 КАС України.

Перевіривши у відкритому с удовому засіданні повноту вс тановлення обставин справи т а правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, ко легія суддів дійшла висновку , що касаційна скарга підляга є частковому задоволенню, ви ходячи з такого.

Як встановлено судами попе редніх інстанцій між ПП «Тра нстехмаш» та ТОВ «Віраж»укл адено договір купівлі-продаж у запасних частин №6 від 01.02.2005 на загальну суму 29136,48 грн.

Виконання сторонами зобов ' язань по договору щодо пос тавки товару та його оплати п ідтверджено в повному обсязі , зокрема, видатковою накладн ою №12 від 11.02.2005, податковими накл адними та квитанціями до при буткових касових ордерів.

Факт отримання товару у вла сність на виконання договору від ПП «Транстехмаш»підтвер джується довідкою позивача № 109/2301/31422440 від 18.05.2006 про результати н евиїзної позапланової перев ірки ТОВ «Віраж»з питань вза ємовідносин з ПП «Транстехма ш», згідно якої перевезення т овару здійснювалось за рахун ок та транспортними засобами ТОВ «Віраж», господарські оп ерації відображені в бухгал терському та податковому об ліку відповідача-2.

Позивач вважає, що вищезазн ачена угода укладена відпові дачами з метою, завідомо супе речною інтересам держави і с успільства, з тих підстав, що П П «Транстехмаш» придбало про дукцію, яка є предметом спірн ого договору, у ТОВ «Про-Марке т-2004», яке згідно листа ДПІ у Го лосіївському районі м.Києва від 10.11.2005 №18354/7/23-902 не подає податко ву звітність, і зазначена обс тавина не дає підстав ТОВ «Ві раж»включати суму 24280,00 грн. до в алових витрат за 1-й квартал 2005 року.

Однак, як вірно зазначено с удами попередніх інстанцій, для визнання угоди недійсно ю необхідно встановлювати н аявність тих обставин, з яким и закон пов' язує визнання у годи недійсною. За відсутнос ті доказів того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам дер жави та суспільства, наявнос ті у відповідачів податкових зобов' язань або податковог о боргу, що виникли внаслідок виконання саме спірного дог овору, чи обвинувального вир оку, який набрав законної сил и, що підтверджував би факт ух илення від сплати податків к онкретними посадовими особа ми відповідачів, висновки су дів, що твердження позивача п омилково ґрунтуються на обст авинах, які не мають правовог о значення для справи, є прави льними.

Сама по собі оскаржувана уг ода не є такою, що суперечать і нтересам держави та суспільс тва.

Та обставина, що особа, яка продавала запасні частини ПП «Транстехмаш», не подавала п одаткової звітності органам податкової служби за своїм м ісцезнаходженням, не може бу ти підставою для оскарження угод як за участю цієї особи, так і за участю інших осіб, які придбали цей товар та вільно ним розпорядилися.

Зазначені позивачем у каса ційній скарзі доводи не спро стовують правильності прийн ятого у справі рішення.

Застосування санкцій, пер едбачених частиною 1 статті 208 ГК України, можливо лише в раз і виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені с анкції не можна застосовуват и за сам факт несплати податк ів (зборів, інших обов' язков их платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких о бставин правопорушенням бул а б несплата податків, а не вчи нення правочину. Для стягнен ня цих санкцій є необхідною н аявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо су перечить інтересам держави і суспільства, наприклад з мет ою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у р азі його несплати контрагент ами до бюджету.

Якщо контрагент не виконав свого зобов' язання по спла ті податку до бюджету, то це тя гне відповідальність та нега тивні наслідки саме щодо ціє ї особи.

Крім того, санкції, передба чені ч.1 ст. 208 ГК України, є конфі скаційними, стягуються за рі шенням суду в доход держави з а порушення правил здійсненн я господарської діяльності, а, отже, є адміністративно-гос подарськими як такі, що відпо відають визначенню ч.1 ст.238 ГК У країни. Тому такі санкції мож уть застосовуватись лише про тягом строків, встановлених ст.250 ГК України.

Звернення податкового орг ану з позовом 24.11.2006 з вимогою пр о стягнення в доход держави к оштів, одержаних за угодою ві д 01.02.2005, здійснено поза межами в изначених ст.250 ГК України стр оків.

Разом з тим, розглядаючи по зовні вимоги податкової інсп екції про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечи ть інтересам держави і суспі льства, судами не враховано т ого, що такі вимоги не можуть б ути предметом позову.

Відповідно до ст.19 Конститу ції України органи державно ї влади та місцевого самовря дування, їх посадові особи зо бов' язані діяти лише на під ставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конс титуцією та законами України .

Пунктом 11 ст.10 Закону Україн и «Про державну податкову сл ужбу в Україні»передбачено п раво податкових органів на звернення до суду з позовами до підприємств, установ, орга нізацій та громадян про визн ання угод недійсними і стягн ення в доход держави коштів, о держаних ними за такими угод ами, а в інших випадках - кошт ів, одержаних без установлен их законом підстав, а також пр о стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахуно к їх майна.

За змістом приписів ст.228 Цив ільного кодексу України прав очин, учинений з метою, яка зав ідомо суперечить інтересам д ержави і суспільства, водноч ас є таким, що порушує публічн ий порядок, а отже, є нікчемним .

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивіль ного кодексу України недійсн им є правочин, якщо його недій сність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому р азі визнання такого правочин у недійсним судом не вимагає ться.

Враховуючи викладене, суд к асаційної інстанції, погоджу ючись із висновками судів по передніх інстанцій щодо відс утності підстав вважати спір ну угоду недійсною та застос ування відповідних наслідк ів, вважає, що провадження у сп раві щодо розгляду вимог про визнання угоди недійсною, як такої, що суперечить інтерес ам держави і суспільства, під лягає закриттю із скасування м судового рішення у цій част ині, а в іншій частині рішення суду першої та апеляційної і нстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 157, 220, 221, 223, ч.1 228, 230 Кодексу адміністративного с удочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспек ції у Требовлянському районі Тернопільської області задо вольнити частково.

Постанову Господарс ького суду Тернопільської об ласті від 01.03.2007 та ухвалу Львівського апеляційног о адміністративного суду від 23.10.2007 у частині відмови у з адоволенні позову про визнан ня угоди недійсною скасувати із закриттям провадження у с праві в цій частині, а в решті - судові рішення залишити без змін.

Ухвала набирає чинн ості з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верх овного Суду України за винят ковими обставинами протягом одного місяця з дня відкритт я таких обставин.

Головую чий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

К.В.Конюшко

Н.Г.Пилипчук

О.А.Сергейчук