Ухвала

від 19.08.2021 по справі 308/8510/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8510/21

1-кс/308/3410/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області старший лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12021070000000190, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.06.2021 року, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -

ВСТАНОВИВ:

Із клопотання слідчого вбачається, що слідчим відділом СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12021070000000190 від 29.06.2021 року, за підозрою ОСОБА_5 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 працюючи відповідно до розпорядження Буштинського селищного голови від 29.04.2020 року № 10 на посаді директора комунального підприємства «Буштиносервіс» (код ЄДРПОУ 41255966), будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими правами та обов`язками, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на особисте протиправне збагачення, вчинив умисний, корупційний злочин при наступних обставинах.

Так в першій половині квітня 2021 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені) до директора комунального підприємства «Буштиносервіс» ОСОБА_5 звернувся громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою отримання в оренду приміщення під спортивну залу на території Буштинської ОТГ. Тоді у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на особисте протиправне збагачення, який діючи всупереч інтересам служби вирішив скористатися даною ситуацією шляхом одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за вчинення дій з використанням свого службового становища та збагатитись злочинним шляхом.

29.06.2021 року біля 13.20 год. ОСОБА_5 продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на особисте протиправне збагачення повідомив ОСОБА_6 про те, що на території Буштинської ОТГ є відповідне приміщення під спортивну залу, а за його сприяння у передачі даного приміщення в оренду ОСОБА_6 крім офіційної орендної плати, він має надати йому грошові кошти в сумі 12000 гривень.

02.07.2021 під час чергової зустрічі яка відбулася між директором комунального підприємства «Буштиносервіс» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 показав ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , яке може бути передане в оренду, в той же час ОСОБА_5 підтвердив свої злочинні наміри та повідомив ОСОБА_6 , що за його сприяння у передачі даного приміщення в оренду ОСОБА_6 крім офіційної орендної плати, має надати йому грошові кошти в сумі 12000 гривень.

В подальшому 05 липня 2021 року біля 11.30 годин ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на особисте протиправне збагачення до кінця, перебуваючи в приміщенні кафе «Лісова Пісня», що за адресою смт. Буштино, вулиця Травнева, 11, одержав від ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, раніше обумовлену суму грошових коштів в розмірі 12000 гривень, в якості неправомірної вигоди за його сприяння у наданні в оренду нежитлового приміщення за адресою смт. Буштино, вулиця Травнева, 6, однак після одержання неправомірної вигоди був викритий працівниками правоохоронних органів.

05.07.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що у підозрюваного ОСОБА_5 на праві приватної власності перебуває автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2101», бежевого кольору, з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » та номером кузова « НОМЕР_2 », а також автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Е 220 CDI», синього кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_3 та номером кузова « НОМЕР_4 ».

На підставі вищевикладеного, та з метою запобігання вчинення будь-яких дій спрямованих на відчуження майна, та для забезпечення конфіскації майна як виду покарання у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 .

Слідчий ОСОБА_3 у судове засіданні не з`явився, однак подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує та просить задовольнити.

Власник майна, ОСОБА_5 , у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце розгляду клопотання повідомлявся вчасно та належним чином.

Неприбуття в судове засідання власника майна, відповідно до вимог ч.1 ст.172КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалося.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК Українизаходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч. 1ст. 170 КПКарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.За змістом ч.3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2ст.173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховуватиправову підставу для арешту майна;можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цьогорозмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10ст.170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11ст.170 КПК Українивизначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021070000000190 від 29.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 368 КК України, в ході якого досліджуються обставини отримання неправомірної вигоди директором КП «Буштиносервіс» ОСОБА_5 ..

05.07.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується заявою ОСОБА_6 про вчинення ОСОБА_5 вказаного злочину, показами свідка ОСОБА_6 , протоколом затримання ОСОБА_5 , протоколом огляду місця події під час якого вилучено предмет неправомірної вигоди, іншими матеріалами кримінального провадження.

Згідно долучених до клопотання реєстраційних карток транспортних засобів, власником яких є ОСОБА_5 , наданих Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Закарпатській області Головного сервісного центру МВС, встановлено, що ОСОБА_5 є власником автомобілів «ВАЗ» моделі «2101», бежевого кольору, з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » та номером кузова « НОМЕР_2 », а також «Mercedes-Benz» моделі «Е 220 CDI», синього кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_3 та номером кузова « НОМЕР_4 ».

Таким чином, з урахуванням наведеного слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів слідчого, що вказане майно, у разі визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підлягає конфіскації, а не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може негативно вплинути на кримінальне провадження, призвести до втрати такого майна, що сприятиме уникненню осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення, від передбаченої законом кримінальної відповідальності.

Слідчим, на виконання вимог ч.1ст.173 КПК України, доведено слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою конфіскації майна як виду покарання, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України.

Слідчим у клопотаннінаведено достатньопідстав длязастосування такоговиду заходузабезпечення кримінальногопровадження якарешт майна, а відтак, за наведених вище обставин, слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту.

Така шкода може виразитись у втраті майна та унеможливить подальшу конфіскацію такого майна, що очевидно переважає над неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

При цьому, слідчий суддя вважає, що достатнім для забезпечення збереження такого майна є накладення арешту із забороною власнику, або будь-яким іншим законним володільцям майна, розпоряджатись таким майном.

Відповідно до ч.1ст.174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно ч.2ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,7,132,98,167,170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт із забороною розпорядження на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , а саме на автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2101», бежевого кольору, з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » та номером кузова « НОМЕР_2 », а також автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Е 220 CDI», синього кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_3 та номером кузова « НОМЕР_4 ».

Роз`яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1