УКРАЇНА
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 687/139/21
Провадження № 22-ц/4820/1256/21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Спірідонової Т.В.
секретар судового засідання Кошельник В.М.
з участю представників сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 687/139/21 за апеляційною скаргою Приватного підприємства Кочубіївське на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 11 травня 2021 року та додаткове рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 25 травня 2021 року в складі судді Кулєбякіна В.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Кочубіївське про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації іншого речового права (права оренди) щодо земельної ділянки.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд
в с т а н о в и в:
У лютому 2021 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила усунути перешкоди в користуванні, належною їй земельною ділянкою, площею 1,2999 га з кадастровим номером 6825280200:03:002:0018, що розташована за межами населених пунктів Андріївської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області шляхом витребування її з незаконного володіння ПП Кочубіївське та скасувати державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ПП Кочубіївське щодо вказаної земельної ділянки, яке зареєстроване 12 червня 2015 року в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, номер запису 10021442.
На підтримання заявлених позовних вимог позивач вказувала, що є власником земельної ділянки площею 1,2999 га з кадастровим номером 6825280200:03:002:0018, що розташована за межами населених пунктів Андріївської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області.
У грудні 2012 року представники ПП Кочубіївське звернулися до неї із усною пропозицією укласти договір оренди належної їй земельної ділянки, разом з пропозицією було надано проект договору оренди, проте вона вирішила його не підписувати. В подальшому, у січня 2021 року їй стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо її земельної ділянки зареєстровано право оренди. Згідно інформації, отриманої із реєстру, дане речове право зареєстроване 12 червня 2015 року на підставі договору оренди землі № 41 від 16 грудня 2012 року, який нібито укладений між нею та ПП Кочубіївське .
Таким чином, відповідач у незаконний спосіб набув право користування її земельною ділянкою та утримує її незаконно, відтак земельна ділянка підлягає поверненню із незаконного володіння ПП Кочубіївське , а державна реєстрація іншого речового права (права оренди) підприємства щодо спірної земельної ділянки скасуванню.
Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 11 травня 2021 року позов задоволено, усунуто перешкоди ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 1,2999 га, кадастровий номер 6825280200:03:002:0018, що розташована за межами населених пунктів Андріївської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, шляхом витребування її з незаконного володіння ПП Кочубіївське , скасовано державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ПП Кочубіївське щодо земельної ділянки площею 1,2999 га, кадастровий номер 6825280200:03:002:0018, що зареєстроване 12 червня 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 10021442.
Додатковим рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 25 травня 2021 року стягнуто з ПП Кочубіївське на користь ОСОБА_1 16116 грн судових витрат.
ПП Кочубіївське подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду, посилається що вони є незаконними і необґрунтованими, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Апелянт зазначає, що судом не враховано тієї обставини, що на момент державної реєстрації в реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 червня 2015 року, були внесені зміни до ст. ст. 182, 640. 657,732,745 ЦК України та статтей 18, 20 Закону України Про оренду землі та виключено вимогу щодо обов`язкової державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок. Крім того, сам факт що договір оренди землі не був зареєстрований, ніяким чином не свідчить про відсутність волевиявлення на його укладання. Таким чином, оскільки договір оренди був укладений 16 грудня 2012 року, тому з урахуванням прийнятих змін до законодавства набув чинності 01 січня 2013 року. За таких обставин, проведена державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проведена правомірно із дотриманням усіх положень ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , а відтак підприємство правомірно використовує земельну ділянку позивачки за її цільовим призначенням для здійснення сільськогосподарського виробництва.
Тому, ПП Кочубіївське просило скасувати рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 11 травня 2021 року та додаткове рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 25 травня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_1 та її представник адвокат Рудик В.М. подали відзив на апеляційну скаргу, в якому вказують що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ПП Кочубіївське не виконало передбачений законом обов`язок щодо проведення державної реєстрації договору оренди, а тому договір оренди земельної ділянки № 41 від 16 грудня 2012 року не може вважатися таким що набрав чинності. Проведення 12 червня 2015 року державної реєстрації речового права на підставі вказаного договору не може підмінити державну реєстрацію самого договору, оскільки державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору, а отже не може впливати на момент набрання чинності цим Договором оренди землі.
Крім того, представник ОСОБА_1 - адвокат Рудик В.М. просив стягнути з ПП Кочубіївське на користь позивача витрати на професійну допомогу в розмірі 3000 грн.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого 07 липня 2012 року, є власником земельної ділянки площею 1,2999 га з кадастровим номером 6825280200:03:002:0018 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Андріївської сільської ради Чемеровецького району.
16 грудня 2012 року між Приватним підприємством Кочубієвське та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, за умовами якого остання передала ПП Кочубієвське вказану земельну ділянку в оренду у платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 7 років.
Пунктом 9 договору оренди землі визначено, що за користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 3135,86 грн., що складає 7% від грошової оцінки землі
Також п. 8 договору оренди передбачено, що договір діє з моменту його державної реєстрації, а п. 44 договору оренди - що договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Проте, державну реєстрацію договору оренди землі до 01 січня 2013 року проведено не було.
Лише 12 червня 2015 року ПП Кочубіївське було здійснено державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки за вказаним договором.
Також 12 червня 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано додаткову угоду до договору оренди землі від 16 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Кочубієвське , якою продовжено строк дії договору до 11 червня 2032 року.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України в редакції на час укладення договору оренди передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
За нормами ч. 5 ст. 124 Земельного кодексу України в редакції на час укладення договору оренди право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
У відповідності до ст.ст. 13, 14 Закону України Про оренду землі в редакції на час укладення договору оренди договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.
Згідно зі ст. 18 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
В даній цивільній справі судом встановлено, що на підставі договору оренди землі від 16 грудня 2012 року позивач передала спірну земельну ділянку в оренду ПП Кочубіївське строком на 7 років. Цим договором оренди передбачено, що він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Таким чином, момент набрання чинності договору оренди землі сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації.
Такі умови договору відповідають ст. 18 Закону України Про оренду землі , чинній на час виникнення спірних правовідносин, яке на підставі ст. 5 ЦК України застосовується при вирішенні даного спору.
З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , якими з норм ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України Про оренду землі були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01 січня 2013 року відповідач вже не міг зареєструвати спірний правочин.
Як встановлено судом ПП Кочубіївське не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі до 01 січня 2013 року, а тому сам договір оренди землі між позивачем та відповідачем чинності не набрав і відповідно вказане підприємство не набуло прав орендаря за даним договором оренди землі.
При цьому, проведення 12 червня 2015 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі вказаного договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору, так як державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі, а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року.
Крім того, додаткова угода є невід`ємною частиною спірного договору оренди землі, а основний договір чинності не набрав, а отже не могла набрати чинності і додаткова угода.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного суду від 23 червня 2020 року в справа № 696/1693/15-ц, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховувати суд при застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та правові висновки Верховного Суду.
Доводи апеляційної скарги, що сам факт, що договір оренди землі не був зареєстрований, ніяким чином не свідчить про відсутність волевиявлення на його укладання, договір оренди був укладений 16 грудня 2012 року, тому з урахуванням прийнятих змін до законодавства набув чинності 01 січня 2013 року і проведена державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проведена правомірно із дотриманням усіх положень ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , а відтак підприємство правомірно використовує земельну ділянку позивачки за її цільовим призначенням для здійснення сільськогосподарського виробництва з вищевказаних в мотивувальній частині підстав слід відхилити.
Такі доводи апелянта суперечать положенням чинного законодавства на момент укладення договору та на момент реєстрації речового права оренди, а також правовим позиціям Верховного Суду в аналогічних спірних правовідносинах.
Як зазначено в мотивувальній частині постанови ПП Кочубіївське не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі до 01 січня 2013 року, в зв`язку з чим сам договір оренди землі чинності не набрав, а проведення 12 червня 2015 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі вказаного договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору, так як державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі.
При цьому, апелянтом не наведено жодних доводів щодо неправомірності додаткового рішення суду від 25 травня 2021 року, а тому, оскільки немає підстав для скасування рішення суду від 11 травня 2021 року, то не вбачається підстав і для скасування додаткового рішення.
Крім того відповідно до ст.ст. 133. 137, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в сумі 3000 грн, які підтверджуються відповідними письмовими документами, передбаченими нормами ст. 137 ЦПК. Представник апелянта будь-яких заперечень щодо неспівмірності даних витрат суду не заявляв.
Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається,
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства Кочубіївське залишити без задоволення.
Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 11 травня 2021 року та додаткове рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 25 травня 2021 року залишити без змін.
Стягнути з Приватного підприємства Кочубіївське (місце знаходження: с. Кочубіїв, вул. Зарічна,41 а Хмельницької області, код ЄДРПУО 31949131) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації проживання: с. Андріївка Хмельницької області, РНОКПП НОМЕР_1 ) 3000 грн. витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 вересня 2021 року.
Судді А.М. Костенко
Л.М. Грох
Т.В. Спірідонова
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2021 |
Оприлюднено | 03.09.2021 |
Номер документу | 99347129 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хмельницький апеляційний суд
Костенко А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні