Постанова

від 18.08.2021 по справі 920/436/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2021 р. Справа№ 920/436/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Пашкіної С.А.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Фізичної особи ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 24.12.2020

у справі № 920/436/20 (суддя Джепа Ю.А.)

за позовом Фізичної особи ОСОБА_2

до Фізичної особи ОСОБА_1

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопринт"

про визнання недійсним правочину

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу корпоративних прав від 14.03.2014.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.12.2020 у справі № 920/436/20 позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав - частки, що складає 49 % Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПРИНТ" від 14.03.2014 між фізичною особою ОСОБА_2 та фізичною особою ОСОБА_1 .

Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь фізичної особи ОСОБА_2 відшкодування судового збору в сумі 2 102,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 24.12.2020 у справі № 920/436/20 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 24.12.2020 у справі №920/436/20 залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 24.12.2020 у справі №920/436/20 залишено без змін.

Судовий збір, сплачений стороною у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладено на фізичну особу ОСОБА_1

29.06.2021 до Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій вын просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 34 202, 35 грн.

У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Гаврилюка О.М., Владимиренко С.В., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Буравльов С.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 06.07.2021 справу № 920/436/20 за заявою представника фізичної особи ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою Господарського суду Сумської області від 24.12.2020 прийнято до провадження визначеним складом суду, розгляд заяви призначено на 16.08.2021.

16.08.2021 від фізичної особи ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому сторона зазначає, що оскільки стороною позивача не було дотримано вимоги ст. 124 ГПК України, а також враховуючи штучно створений характер послуг, що також без крайньої для такого виду спору необхідності, дублюють зміст одна одної. На думку відповідача, в заяві позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

16.08.2021 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме копії рахунку № 920/436/20-6 від 30.06.2021, актів виконаних робіт № 920/436/20-6 від 30.06.2021, № 920/436/20-7 від 31.07.2021, меморіальних ордерів № @2ЗД733506 від 04.08.2021, № @2ЗД733508 від 04.08.2021, № @2ЗД733542 від 04.08.2021, виписки за 04.08.2021 по банківському рахунку Адвокатського бюро Віталія Попова .

16.08.2021 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких останнім зазначається, що оскільки розмір понесених судових витрат у зв`язку з наданням адвокатом послуг на професійну правничу допомогу згідно актів виконаних робіт № 920/436/20-6 від 30.06.2021 та № 920/436/20-7 від 31.07.2021 збільшився на 4 009,00 грн та 666,67 грн, відповідно, а також з огляду на те, що, на думку заявника, покладення на відповідача судових витрат в сумі 3 438,67 грн буде необґрунтованим, то просить стягнути 35 439,35 грн ((34 202, 35 грн + 4 009,00 грн + 666,67 грн) = 38 878,02 грн - 3438,67 грн = 35 439,35 грн).

В судовому засіданні 16.08.2021 оголошено перерву до 18.08.2021 у зв`язку з надходженням до суду в день судового засідання нових документів та необхідністю їх дослідження, представники сторін про наступне судове засідання повідомлені під розписку.

18.08.2021 від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

18.08.2021 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Крім того, у вказаному клопотанні відповідач наполягає на поданих раніше запереченнях та додатково вказує, що стороною позивача при направлені заяви про ухвалення додаткового рішення не було дотримано вимог ст. 124 ГПК України, а також враховуючи штучно створений характер послуг які без крайньої для того необхідності дублюють зміст одна одної. Також вважає, що в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача витрат на професійну правову (правничу) допомогу при розгляді справи в суді апеляційної інстанції - повинно бути відмовлено, в т.ч. й на підставі того, що надання тих послуг, на які вказує представник позивача, направлено передусім для створення у суду ілюзії щодо якомога більшого об`єму наданих послуг та спрямоване на їх безпідставне відшкодування за рахунок відповідача.

В судове засідання 18.06.2021 представник відповідача не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку. Неприбуття представника відповідача в дане судове засідання, в силу приписів ч. 4 ст. 244 ГПК України, не перешкоджає розгляду заяви позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши докази, що долучені до заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття додаткової постанови, з огляду на таке.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Згідно ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Разом з тим, господарським процесуальним законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, що підтверджують здійснення відповідних витрат.

Матеріалами справи підтверджується, що 29.04.2020 між ОСОБА_2 (клієнт за договором) та Адвокатським бюро Віталія Попова (адвокатське бюро за договором) укладено договір № 4-04/20 про надання правової допомоги (далі - договір), згідно якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу у захисті його прав та законних інтересів у тому числі прав власності - права на частку у статутному капіталі ТОВ Технопринт (корпоративних прав).

Згідно п. 1.2 договору правова допомога полягає у наступному: наданні правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складенні, заяв (в т.ч. позовних), скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; наданні правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництві інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництві інтересів у судах всіх інстанцій під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. 4.1 договору клієнт зобов`язується виплатити адвокатському бюро гонорар із розрахунку 1000,00 грн за одну годину часу витраченого у зв`язку з наданням правової допомоги за цим договором. До гонорару включається час витрачений у зв`язку з наданням правової допомоги за цим договором. До гонорару включається час витрачений на ознайомлення з документами та їх аналіз в т.ч. і тих, які знаходяться в матеріалах справи у суді, у третіх осіб, вивчення та аналіз судової практики, складання заяв по суті та інших процесуальних документів, складання адвокатських запитів, ксерокопіювання документів та формування примірників, подача документів особисто або направлення їх поштою, участь у переговорах та вчинення будь-яких інших дій, необхідних для виконання договору.

За змістом п. п. 4.3 - 4.9 договору час витрачений на переїзд від місцезнаходження адвокатського бюро або місця перебування адвоката до місця надання правової допомоги і повернення, час очікування (наприклад в суді, призначеного до розгляду судового засідання) такса включається до гонорару, однак оплачується з застосуванням коефіцієнту 0,5, що складає (500,00 грн/год).

Розмір гонорару подвоюється у разі надання послуг клієнту у неробочий час (до 9:00 і після 18:00), вихідні (субота, неділя) та державні свята.

Оплата за договором здійснюється клієнтом у безготівковій формі щомісячно до 10 числа кожного місяця, відповідно до наданого адвокатським бюро звіту за минулий місяць. звіт вважається наданим клієнту у разі його направлення на адресу клієнта в т.ч. засобами електронного зв`язку.

Витрати на копіювання або друк документів, відрядження, проживання у готелі, транспорт, телефонний зв`язок, відправка кореспонденції в т. ч. телеграм, отримання довідок та/або витягів з реєстрів, залучення інших фахівців та спеціалістів за усним погодженням з клієнтом та інші витрати, пов`язані з виконанням даного договору в суму гонорару не входять і оплачуються клієнтом окремо. Здійснені адвокатським бюро витрати компенсуються клієнтом не пізніше трьох банківських днів на підставі наданого розрахунку разом з підтверджуючими документами.

Витрати адвокатського бюро на копіювання або друк документів компенсуються у наступному розмірі:

1) копіювання або друк однієї сторінки документу формату А4 та меншого розміру - 4,00 грн.

2) копіювання або друк однієї сторінки копій документів формату АЗ та більшого розміру - 8,00 грн.

Витрати адвокатського бюро на транспорт загального користування (літак, потяг, автобус, маршрутне таксі, таксі) оплачуються авансом виходячи з відповідних цін на білети та у виключних випадках, можуть компенсуватися клієнтом на підставі документів, що підтверджують понесення цих витрат.

При використанні адвокатським бюро (адвокатом) власного (в т.ч. що перебуває у користуванні) транспортного засобу, Клієнтом компенсуються витрати із розрахунку 10 л. дизельного палива на 100 км. відстані, відповідно до пройденого маршруту. Для розрахунку розміру компенсації береться середня вартість дизельного палива в Україні станом на день у якому використовувався власний транспортний засіб, яка зазначена в мережі Інтернет на сайті https://index.nimfin.com.ua/markets/fuel/dt/.

Клієнт погоджується на проведення інших платних послуг, пов`язаних з виконанням даного договору, компенсує адвокатському бюро понесені ним витрати, а в разі відсутності коштів на їх оплату, своєчасно повідомляє про це і погоджується з тим, що відмова в проведенні запропонованих адвокатським бюро заходів може вплинути на результативність виконання функцій представника, та зобов`язується не пред`являти претензій з цього приводу до адвокатського бюро.

Відповідно до п. 8.3 договору клієнт уповноважує Соколова А.О. 1978 року народження, паспорт НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 24.11.1995, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , тел.: НОМЕР_3 електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 бути її представником з усіх питань, що виникають при виконанні даного договору в т.ч., але не виключно: отримувати та погоджувати звіти, отримувати та підписувати акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), проводити оплату адвокатському бюро за договором, сплачувати судовий збір та будь-які інші платежі, що необхідні для належного виконання даного договору.

В обґрунтування розміру понесених судових витрат представником позивача до заяви про ухвалення додаткового рішення було надано, зокрема, копії актів виконаних робіт № 920/436/20-2 від 01.03.2021 на суму 7 150,68 грн, № 920/436/20-3 від 01.04.2021 на суму 10 598,14 грн, № 920/436/20-4 від 30.04.2021 на суму 3 582,22 грн, № 920/436/20-5 від 31.05.2021 на суму 4 991,61 грн, № 920/436/20-6 від 23.06.2021 на суму 7 879,70 грн. Всього на 34 202,35 грн. Вказані акти зі сторони ОСОБА_2 підписані її представником - Соколовим А.О.

Також представником позивача згідно клопотання № 290 від 16.08.2021 подано акти виконаних робіт № 920/436/20-6 від 30.06.2021 на суму 4 009,00 грн та № 920/436/20-7 від 31.07.2021 на суму 666,67 грн. Проте, вказані документи не можуть бути прийняті судом як належні і допустимі докази в підтвердження обставин понесення стороною витрат на професійну правничу допомогу на вищенаведені суми, оскільки не містять підпису ОСОБА_2 або її уповноваженого представника.

Колегія суддів, серед іншого, вважає за необхідне зауважити, що представником позивача до матеріалів названого клопотання було надано докази надіслання додаткових документів на адресу відповідача (надісланих в день судового засідання, в якому підлягало вирішенню питання прийняття додаткового рішення). Однак з копії опису вкладення в рекомендований лист № 0306708974910 від 16.08.2021 вбачається, що відповідачу надіслано лише акт виконаних робіт № 920/436/20-6 від 30.06.2021 на суму 4 009,00 грн, тоді як, акт № 920/436/20-7 від 31.07.2021 на суму 666,67 грн - в описі відсутній. Інших доказів надіслання, представником позивача не надано.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Апеляційним судом враховано висновок Верховного Суду, викладений у додатковій постанові від 21.08.2019 у справі №922/2821/18, згідно з яким у випадку недотримання заявником вимог щодо належного направлення відповідних копій документів іншій стороні, а також у разі ненадання суду доказів підтвердження факту такого надсилання, суд з огляду на положення статті 80 ГПК України не може брати до уваги докази понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду відповідної заяви.

Беручи до уваги те, що акт виконаних робіт № 920/436/20-7 від 31.07.2021 на суму 666,67 грн відсутній у відповідача, а кількість сторінок цього документа не є надмірним, колегія суддів, керуючись вищенаведеними положеннями названої норми процесуального закону, не приймає до уваги поданий представником позивача вищенаведений акт. Відтак підстави для задоволення заяви позивача про відшкодуванні витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення з цього питання - відсутні.

Відносно акта виконаних робіт № 920/436/20-6 від 30.06.2021 на суму 4 009,00 грн апеляційна інстанція, додатково зауважує, що він складений на виконання адвокатом дій пов`язаних із заявою про ухвалення додаткового рішення, а відтак міг бути підготовлений адвокатом і наданий ним разом із відповідною заявою.

Представником позивача в судовому засіданні 16.08.2021 подано додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що покладення витрат на відповідача буде необґрунтованим, зокрема, за повторну підготовку та направлення до Господарського суду Сумської області заяви про видачу на паперовому носії рішення від 24.12.2020; за підготовку та направлення адвокатського запиту № 104 до Північного апеляційного господарського суду щодо автоматизованого розподілу справи; за відправку цінного листа адвокатського запиту № 104; за ознайомлення з відповіддю Північного апеляційного господарського суду на адвокатський запит № 104; за підготовку клопотання № 215 від 01.06.2021 про виклик експертів для надання усних пояснень. Всього на суму 3 438,67 грн.

Колегія суддів приймає відмову представника позивача від відшкодування частини судових витрат на суму 3 438,67 грн. Крім того вважає їх необґрунтованими, оскільки вони не можуть бути визнані такими, що були спрямовані саме на забезпечення виконання адвокатом завдань, визначених умовами договору про надання правової допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Так колегія суддів зазначає, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Отже оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Так, вирішуючи питання відшкодування понесених стороною судових витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції, керуючись критерієм розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу, а також виходячи з принципів розумності, обґрунтованості та дійсної необхідності для даного виду спору цих витрат, встановив, що в перелік наданих послуг адвокатом включено, зокрема, витрачений ним час на очікування матеріалів справи в суді для ознайомлення; представник позивача тричі приїздив до суду апеляційної інстанції для ознайомлення з матеріалами справи. Однак, колегія суддів вважає необґрунтованим вимоги про відшкодування в повному обсязі цих витрат, адже стороною позивача не наведено обґрунтувань неможливості ознайомитися з матеріалами справи з першого/другого разу з огляду на те, що усі процесуальні документи опубліковуються судом в Єдиному реєстрі судових рішень та надсилаються усім учасникам справи, а додатково подані сторонами письмові пояснення також скеровуються на адресу іншої сторони.

Також в акти виконаних робіт включено надані адвокатом послуги з підготовки та скерування в правоохоронні та інші органи адвокатських запитів щодо оскарження відповідачем висновку судової почеркознавчої експертизи та, відповідно, опрацювання відповідей на них. Вчинення відповідних дій, на переконання апеляційної інстанції, не має жодного значення для справи, адже вони не є стверджувальним доказом обставин підробки підпису позивача на спірному договорі купівлі-продажу частки, як підстави якою обґрунтовано позовні вимоги. До того ж, у відповідності до приписів ст. 269 ГПК України, на стадії апеляційного перегляду справи нові докази приймаються судом лише у виняткових випадках, що представником належним чином не було доведено, оскільки звернення з відповідними запитами лише після винесення оскаржуваного рішення залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони позивача та не може свідчити про виключність обставин неможливості подання доказів.

На думку апеляційної інстанції розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспіврозмірним з витраченим адвокатом часом, зокрема, при підготовці клопотання до Північного апеляційного господарського суду про долучення нових доказів до матеріалів справи (1 година - 1000,00 грн); підготовці до судового засідання, зокрема, в неробочий час (з 6:10-8:40; 2:30 - 2500,00 грн), за умови, що адвокат здійснював підготовку в усі попередні судові засідання протягом 1 години, за які виставлено плату; отриманні на пошті рекомендованого листа від відповідача та його опрацювання (з клопотанням відповідача про участь представника в режимі відеоконференції) (30 хв. - 500 грн); підготовці клопотання про надання на ознайомлення матеріалів справи (подавалось чотири рази і кожного разу адвокатом витрачено 30/20 хв. - 500 грн/333,33 грн).

Колегією суддів також встановлено, що в акті виконаних робіт № 920/436/20-5 від 31.5.2021 включено послуги із з`ясування в канцелярії суду щодо відправлених письмових пояснень. Проте наведене не може бути віднесено до послуг з надання професійної правничої допомоги, оскільки не потребує застосування адвокатом спеціальних знань в галузі права.

Крім того у вищенаведеному акті включено послугу із з`ясування в канцелярії інформації щодо причин не проведення реєстраційних дій відправленого на електронну адресу клопотання про витребування доказів № 199 від 24.05.2021. Однак за таким номером і датою зареєстровано зовсім інше клопотання, тоді як зі сторони позивача жодних клопотань про витребування документів будь-яким чином не подавалось.

Суд апеляційної інстанції, серед іншого, вважає за необхідне зауважити, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають з визнання недійсним правочину у зв`язку з відсутністю волевиявлення сторони; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого спеціаліста в галузі права є незначної складності, у спорах такого характеру; великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Таким чином, надавши оцінку усім наявним в матеріалах справи документам, врахувавши ступінь складності справи, а також з огляду на те, що правова позиція відзиву на апеляційну скаргу є аналогічною позиції позовної заяви, тобто його підготовка не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи з огляду на обізнаність адвоката з обставинами даної справи, судова колегія Північного апеляційного господарського суду, враховуючи заявлене відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, а також реальності (необхідності) цих витрат, дійшла висновку про те, що відшкодуванню підлягають судові витрати на правничу допомогу, понесені позивачем в суді апеляційної інстанції, в сумі 14 152, 00 грн. Відтак заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, задовольняється частково.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, апеляційна інстанція дійшла висновку про необхідність ухвалення, в порядку ст. ст. 221, 244 ГПК України, додаткової постанови про стягнення з відповідача вищенаведених судових витрат.

Керуючись ст. ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Фізичної особи ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) 14 152 (чотирнадцять тисяч сто п`ятдесят дві) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

3. Доручити Господарському суду Сумської області видати наказ на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду.

4. Справу № 920/436/20 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови складено 03.09.2021