Рішення

від 02.09.2021 по справі 200/2931/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2021 р. Справа№200/2931/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Краматорської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів.

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Краматорської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів.

Позов вмотивовано тим, що 15.02.2021 року позивача звільнено з посади провідного спеціаліста відділу розвитку інфраструктури на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України Про державну службу у зв`язку із реорганізацією Костянтинівської державної районної адміністрації шляхом приєднання до Краматорської районної державної адміністрації. Вважає, що звільнення з роботи було здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки на позивача розповсюджується дія статті 184 Кодексу законів про працю.

Засобами поштового зв`язку до Донецького окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник позивача заперечує проти позовних вимог та зазначає що звільнення було здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до ст. 116 Кодексу законів про працю України здійснено виплату всіх сум.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28.04.2021.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2021 підготовче засідання відкладено до 12.05.2021 для надання додаткових доказів

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.06.2021 розгляд справи відкладено до 24.06.2021 для надання додаткових документів

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2021 розгляд справи відкладено до 07.07.2021 для надання додаткових документів.

07.07.2021 розгляд справи відкладено на 21 липня 2021 р. для надання додаткових доказів.

21.07.2021 розгляд справи відкладено на 17 серпня 2021 р. для надання додаткових доказів.

17.08.2021 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.09.2021.

Відповідно до приписів ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 - є громадянином України, що підтверджено наявною у справі копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії трудової книжки серії НОМЕР_2 05.02.2020 року ОСОБА_1 призначено на посаду провідного спеціаліста відділу розвитку інфраструктури райдержадміністрації шляхом переведення з посади провідного спеціаліста відділу економічного розвитку і торгівлі райдержадміністрації.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1635-р Костянтинівська, Слов`янська та Олександрівська райдержадміністрація були реорганізовані шляхом приєднання до Краматорської районної державної адміністрації Донецької області. Таким чином Краматорська райдержадміністрація є правонаступником Костянтинівської райдержадміністрації.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Костянтинівська державна районна адміністрація знаходиться в стані припинення.

Кабінет Міністрів України постановою від 16 грудня 2020 року №1231 затвердив Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються. Згідно з пунктами 12 та 13 порядку №1231 Голова облдержадміністрації утворює комісії з реорганізації та затверджує їх персональний склад, а також затверджує плани вивільнення працівників райдержадміністрацій, що припиняються.

Розпорядженням №7 від 30.03.2021 було затверджено структуру та визначено штатну чисельність Краматорської райдержадміністрації.

Тобто, на теперішній час проводиться ряд заходів у зв`язку з реорганізацією райдержадміністрацій, що має своїми наслідками звільнення працівників

Листом від 16.01.2021 року позивача було повідомлено про вивільнення з посади державної служби під особистий підпис

Наказом від 15.02.2021 року № Н-6к ОСОБА_1 було звільнено на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України Про державну службу у зв`язку із реорганізацією Костянтинівської державної районної адміністрації шляхом приєднання до Краматорської районної державної адміністрації.

Не погодившись із вказаним наказом про звільнення, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

У преамбулі Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Частиною 1 ст. 1 Закону № 889-VIII зазначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

В наказі керівника апарату районної державної адміністрації від 15.02.2021 №Н-6К правовою підставою звільнення позивача зазначено пункт 1 частини 1 статті 87 Закону України Про державну службу .

За приписами частини 1 статті 87 Закону України Про державну службу підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:

1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;

1-1) ліквідація державного органу;

2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;

3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;

4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

При цьому, вивільнення працівників здійснюється на підставі ст. 49-2 Кодексу законів про працю. Згідно цієї статті:

- про наступне вивільнення працівників персонально попереджують не пізніше ніж за два місяці

- при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбаченне законодавством

- одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.6 ст. 49-2, вивільнення працівників, які мають статус державних службовців, здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:

- про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;

- у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті;

- не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Згідно наданого до суду повідомлення про вивільнення з посади державної служби від 16.01.2021 року ОСОБА_1 було письмово попереджено про наступне звільнення . Разом з тим, відповідачем проігноровано вимоги щодо переважного права на залишення на роботі, передбаченого законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 . У свідоцтві про народження, відомості про батька дитини зазначені відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження серії НОМЕР_4 .

Гарантії при прийнятті на роботі і заборона звільнення вагітних жінок, і жінок які мають дітей врегульовано ст.184 Кодексу законів про працю України.

Так, згідно ч. 3 цієї статті Кодексу звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Аналіз ч. 3 ст.184 КЗпП України дає підстави для висновку, що зазначена норма чітко встановлює гарантію обмеження звільнення жінок, які мають дітей віком до трьох років та передбачає можливість такого звільнення лише у випадку повної ліквідації підприємства й за умови обов`язкового працевлаштування.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 826/26414/15, від 10.05.2019 у справі № 826/26541/15, від 11.10.2019 у справі №821/73/16, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №759/19440/15-ц.

Враховуючи, що ОСОБА_1 сама виховує дитину віком до чотирнадцяти років, відповідач не мав правових підстав для її звільнення із займаної посади без обов`язкового працевлаштування.

При цьому обов`язок працевлаштування у даному випадку законодавець покладає на власника або уповноважений орган, яким наразі виступає Костянтинивська районна державна адміністрація Донецької області.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем було проігноровано приписи статті 49-2 КЗпП України, згідно з якими при скороченні штату пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні приписи обов`язковості пропонування іншої роботи містить частина 3 статті 87 Закону України Про державну службу .

Суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Доказів пропозиції роботодавцем іншої роботи саме у Краматорської районної державної адміністрації Донецької області в матеріалах справи не містяться.

Отже, проаналізувавши усі надані докази, суд доходить висновку, що позивача було звільнено недобросовісно та не у спосіб що передбачений Кодексом законів про працю без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття наказу про звільнення. Тому наказ від 15.02.2021 року №Н-6к підлягає скасуванню.

Стосовно вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 16 лютого 2021 року по дату ухвалення судового рішення.

Частиною 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 у справі № 21-395а13 зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.1999 зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Відповідно до п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно пункту 5 Порядку №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Згідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Обчислення середньої заробітної плати суд проводить виходячи із заробітної плати позивача за грудень та січень 2021 року відповідно до довідки про середній заробіток від 01.03.2021 року №8, з урахуванням розділу ІІІ Порядку № 100.

Отже, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 434,28( грудень 2020 року - 7026,40 + січень 2021 року - 7305,00) / (14 днів + 19 днів) = 434,28

Отже, середньомісячна заробітна плата складає 434,28 х (14 днів + 19 днів / 2 місяці) = 7165,62

Затримка за час вимушеного прогулу становить 136 робочих днів.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 59062 (434,28 грн. х 136 днів).

Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Щодо вимоги позивача в частині поновлення на посаді провідного спеціаліста відділу розвитку інфраструктури Краматорської районної державної адміністрації.

Згідно п. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, суд доходить висновку саме про поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу розвитку інфраструктури Костянтинівської районної державної адміністрації, тобто в поновленні на посаді у Краматорської районної державної адміністрації слід відмовити.

Щодо вимоги позивача в частині негайного виконання рішення.

Згідно п.7 ст.235 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки в даній категорії позивач звільнений від сплати судового збору, судом не проводиться розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) до Краматорської районної державної адміністрації Донецької області( Донецька обл., м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, 37, 84313, ЄДРПОУ: 43991155) про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів- задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати Наказ Костянтинівської районної державної адміністрації №Н-6к від 15.02.2021 року, про звільнення ОСОБА_1 з посади провідного спеціаліста відділу розвитку інфраструктури Костянтинівської райдержадміністрації.

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на посаді провідного спеціаліста відділу розвитку інфраструктури Констянтинівської районної державної адміністрації Донецької області (код ЄДРПОУ 05420103) з 16.02.2021 року.

Стягнути з Краматорської районної державної адміністрації Донецької області (ЄДРПОУ: 43991155) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 16 лютого 2021 року по дату ухвалення судового рішення у сумі 59 062 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістдесят дві) грн. 00 коп., з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку у розмірі 7165 (сім тисяч сто шістдесят п`ять) грн. 62 коп. з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02 вересня 2021 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано відповідно до ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець