Постанова

від 01.09.2021 по справі 373/733/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 373/733/20 Головуючий у 1 інстанції: Опанасюк І.О.

Провадження № 22-ц/824/11504/2021 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Русакова Олександра Олександровича , який діє від імені та інтересах Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, Комунального підприємства Житлово-Комунальне господарство Дівичківської сільської ради , про визнання незаконними деяких положень рішення Дівичківської сільської ради від 06 лютого 2020 року № 1085-24-VII Про затвердження Порядку відшкодування надання послуг з електропостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання Дівичківської сільської ради ,-

в с т а н о в и в:

В червні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, Комунального підприємства Житлово-Комунальне господарство Дівичківської сільської ради , про визнання незаконними деяких положень рішення Дівичківської сільської ради від 06 лютого 2020 року № 1085-24-VII Про затвердження Порядку відшкодування надання послуг з електропостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання Дівичківської сільської ради . Зазначив, що він проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Наприкінці серпня - початку вересня 2019 року на дверях під`їздів будинків з`явилось звернення до споживачів електроенергії від КП ЖКГ Дівичківської сільської ради з вимогою з 01 жовтня 2019 року включно встановити лічильники електричної енергії нового зразку оскільки згідно технічних умов у встановлених в будинках лічильників вийшов термін експлуатації. У зверненні зазначено, що у разі невиконання цієї вимоги розрахунок та оплата буде проводитись із загальнобудинкового лічильника. Житловий будинок, в якому він проживає, перебуває в експлуатації 25-40 років (з його слів) та повірка, ремонт та планова заміна лічильників попереднім балансоутримувачем взагалі не проводилась. Оскільки багато лічильників вийшли з ладу, оплата за спожиту електроенергію проводилась споживачами за середньо - статистичними показниками по військовому містечку. 15.01.2020 він звернувся до Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області з заявою щодо незаконних дій посадових осіб Дівичківської сільської ради та її ЖКГ. У лютому він отримав відповідь за підписом т.в.о. начальника Переяслав-Хмельницького відділу поліції О. Козака від 28.01.2020 №98/109/1010/01-20, з якої випливає, що за його заявою не вжито заходів по припиненню незаконних дій окремих осіб, які причетні до поборів з жителів колишнього військового містечка. В травні 2020 року з`ясувалося, що з 01 березня 2020 року обчислення обліку спожитої електроенергії споживачами, які не встановили засоби обліку (лічильники) електропостачання, здійснюються за різницею небалансу за загальнобудинковим лічильником. Підставою таких дій ЖКГ стало рішення Дівичківської сільської ради від 06.02.2020 №1085-24-VII. В результаті декілька десятків споживачів отримали рахунки за електроенергію, які обчислювались понад 1000 кВт/год. На його запит до ЖКГ надано довідку про нарахування спожитої електроенергії за березень - 560,49 кВт/год., за квітень - 1158 кВт/год. 18 травня 2020 року він звернувся до Дівичківської сільської ради з пропозицією по встановленню лічильника в його квартирі за кошти територіальної громади, а до встановлення лічильника нараховувати фіксовану плату за електроенергію в порядку, який застосовувався до 01 березня 2020 року. Його пропозиція не була задоволена.

ОСОБА_2 просив визнати незаконними окремі положення рішення Дівичківської сільської ради від 06.02.2020 №1085-24-VII "Про затвердження Порядку відшкодування надання послуг з електропостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання на території Дівичківської сільської ради", а саме:

пункт 2, який зобов`язує споживачів житлових будинків встановити засоби обліку (лічильників) електропостачання та водопостачання по АДРЕСА_2 , в частині зобов`язання споживачів електроенергії, які проживають у багатоквартирних будинках, де засоби комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) встановлені на сходових клітках;

пункт 3.1 в частині визначення обсягів спожитої електроенергії для будинків, які не оснащені засобами обліку, як різницю небалансу між загальнобудинковим лічильником розподілення між споживачами, які не мають засобів обліку спожитої електроенергії, але фактично користуються такими послугами.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано незаконним положення рішення Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 06.02.2020 року №1085-24-VII "Про затвердження Порядку відшкодування надання послуг з електропостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання Дівичківської сільської ради , а саме:

пункт 2, який зобов`язує споживачів житлових будинків встановити засоби обліку (лічильників) електропостачання та водопостачання по АДРЕСА_2 , в частині зобов`язання споживачів електроенергії, які проживають у багатоквартирних будинках, де засоби комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) встановлені на сходових клітках;

пункт 3.1 в частині визначення обсягів спожитої електроенергії для будинків, які не оснащені засобами обліку, як різницю небалансу між загальнобудинковим лічильником розподілення між споживачами, які не мають засобів обліку спожитої електроенергії, але фактично користуються такими послугами.

Стягнуто із Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати в розмірі 1 160,80 грн.

В апеляційній скарзі представник Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 . Посилалася на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставини, що мають значення для справи. Вважає, що ОСОБА_2 не довів, що оскаржуваним рішенням Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 06.02.2020 року №1085-24-VII порушено його цивільні права. Оскаржуючи п. 2 рішення, який зобов`язує споживачів житлових будинків встановити засоби обліку (лічильників) електропостачання та водопостачання по АДРЕСА_2 , в частині зобов`язання споживачів електроенергії, які проживають у багатоквартирних будинках, де засоби комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) встановлені на сходових клітках, позивач не надав доказів того, що він відноситься до споживачів, яких зобов`язано встановити засоби обліку (лічильники) електропостачання та водопостачання. Крім того, позивач оскаржив рішення ради саме з підстав незгоди зі встановленням лічильників в будинку за рахунок споживачів. Водночас, п. 2 рішення не врегульовано питання фінансування послуг зі встановлення лічильників, зокрема, за рахунок мешканців будинку. Покладення витрат на встановлення засобів обліку електричної енергії на споживача передбачено Правилами роздрібного ринку електричної енергії. ОСОБА_2 неправильно обрав спосіб захисту. Він звертався до сільської ради з вимогою про встановлення лічильника на квартиру, в якій він проживає, за кошти територіальної громади та отримав відмову. До суду з вимогами про зобов`язання сільської ради вчинити певні дії позивач не звертався, а оскаржив рішення ради від 06.02.2020 року №1085-24-VII. Вважає, що спірні відносини між ОСОБА_2 та Дівичківською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області не мають характеру цивільно-правових, а відносяться до адміністративних, де відповідач виступає суб`єктом владних повноважень по відношенню до мешканців територіальної громади. Спору про право власності, або ж іншого цивільно-правового спору між сторонами як рівними учасниками відносин, в даному випадку немає. Отже, суд мав закрити провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

В апеляційній інстанції представник Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

ОСОБА_2 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

В судове засідання представник КП "Житлово-комунальне господарство Дівичківської сільської ради" не з`явився, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у його відсутність.

Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у квітні 2019 Міністерством оборони України передано до комунальної власності територіальної громади села Дівички частину фондів військового майна військового містечка Дівички№1, серед якого були 6 житлових будинків, в тому числі і житловий будинок АДРЕСА_2 , в якому проживає позивач ОСОБА_2 . Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2020 року визнано незаконним наказ Міністерства оборони України від 31 жовтня 2018 року Про передачу фондів військового містечка №1 в комунальну власність територіальної громади села Дівички Київської області .

06.02.2020 Дівичківською сільською радою прийнято рішення №1085-24-УІІ "Про затвердження Порядку відшкодування надання послуг з електропостачання, водопостачання, водовідведення, теплопостачання на території Дівичківської сільської ради" пунктами 2 і 3.1. якого було визначено наступне:

пункт 2: зобов`язати споживачів житлових будинків встановити засоби обліку (лічильники) електропостачання та водопостачання по АДРЕСА_2 ;

пункт 3.1.: зобов`язати комунальне підприємство "Житлово-комунальне господарство Дівичківської сільської ради" для будинків, які не оснащені засобами обліку, як різницю небалансу між загально будинковим лічильником розподіляти між споживачами, які не мають засобів обліку спожитої електроенергії, але фактично користуються такими послугами (а.с.8).

З 01 березня 2020 року обчислення обліку спожитої електроенергії споживачами, які не встановили засоби обліку (лічильники) електропостачання, здійснювалося за різницею небалансу за загальнобудинковим лічильником.

18 травня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Дівичківської сільської ради із листом, в якому просив вжити заходи по встановленню лічильника на квартиру, в якій він проживає, за кошти територіальної громади, а до встановлення лічильника нараховувати фіксовану плату за електроенергію в порядку, який застосовувався до 01 березня 2020 року. Така вимога позивача не була задоволена Дівичківською сільською радою.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про визнання незаконним положення рішення Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 06.02.2020 року №1085-24-VII "Про затвердження Порядку відшкодування надання послуг з електропостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання Дівичківської сільської ради , в частині: пункту 2, який зобов`язує споживачів житлових будинків встановити засоби обліку (лічильників) електропостачання та водопостачання по АДРЕСА_2 , в частині зобов`язання споживачів електроенергії, які проживають у багатоквартирних будинках, де засоби комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) встановлені на сходових клітках; пункту 3.1 в частині визначення обсягів спожитої електроенергії для будинків, які не оснащені засобами обліку, як різницю небалансу між загальнобудинковим лічильником розподілення між споживачами, які не мають засобів обліку спожитої електроенергії, але фактично користуються такими послугами.

Колегія суддів вважає, що вказане рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єктом владних повноважень визнається орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Отже, у публічно-правовому спорі сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні: одна зі сторін - суб`єкт владних повноважень - виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Зазначені функції суб`єкт владних повноважень має виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Як вбачається з матеріалів справи, заявляючи позов, ОСОБА_2 оскаржив окремі положення рішення Дівичківської сільської ради від 06.02.2020 №1085-24-VII "Про затвердження Порядку відшкодування надання послуг з електропостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання на території Дівичківської сільської ради", а саме: пункт 2, який зобов`язує споживачів житлових будинків встановити засоби обліку (лічильників) електропостачання та водопостачання по АДРЕСА_2 , в частині зобов`язання споживачів електроенергії, які проживають у багатоквартирних будинках, де засоби комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) встановлені на сходових клітках; пункт 3.1 в частині визначення обсягів спожитої електроенергії для будинків, які не оснащені засобами обліку, як різницю небалансу між загальнобудинковим лічильником розподілення між споживачами, які не мають засобів обліку спожитої електроенергії, але фактично користуються такими послугами.

Оскаржуване рішення було прийняте Дівичківською сільською радою як суб`єктом владних повноважень, в рамках виконання публічно-владних управлінських функцій, визначених Законом України Про місцеве самоврядування в Україні . Вказане рішення має зобов`язальний характер для невизначеного кола суб`єктів - жителів територіальної громади.

Враховуючи викладене, даний спір між ОСОБА_2 та Дівичківською сільською радою, як суб`єктом владних повноважень, щодо оскарження рішення від 06.02.2020 №1085-24-VII "Про затвердження Порядку відшкодування надання послуг з електропостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання на території Дівичківської сільської ради", є публічним, а отже, підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Зазначивши у позові відповідачем КП "Житлово-комунальне господарство Дівичківської сільської ради", ОСОБА_2 не визначає до нього певних вимог та не наводить підстав неправомірності його дій або бездіяльності. Позовні вимоги ОСОБА_2 заявлені виключено щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень Дівичківської сільської ради.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням викладеного, рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2021 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 377, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Русакова Олександра Олександровича , який діє від імені та інтересах Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, задовольнити частково.

Скасувати рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2021 року та закрити провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, Комунального підприємства Житлово-Комунальне господарство Дівичківської сільської ради , про визнання незаконними деяких положень рішення Дівичківської сільської ради від 06 лютого 2020 року № 1085-24- VII Про затвердження Порядку відшкодування надання послуг з електропостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання Дівичківської сільської ради .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 вересня 2021 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Оніщук М.І.

Крижанівська Г.В.