УХВАЛА
03 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 821/1574/17
адміністративне провадження № К/9901/24443/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства Чонгар на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі №821/1574/17 за адміністративним позовом Приватного підприємства Чонгар до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішень, постанови про накладення штрафу,
УСТАНОВИВ :
Приватне підприємства "Чонгар" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог, позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держпраці у Херсонській області від 17.10.2017 №832 про анулювання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки за №184.16.65 від 09.09.2016 та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки №185.16.65 від 09.09.2016;
- визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Херсонській області від 30.10.2017 №185с про накладення штрафу в сумі 9600 грн.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року вказані судові рішення скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
05 липня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного підприємства Чонгар на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року, яку скаржник подав засобами поштового зв`язку 01 липня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали, протягом якого йому було необхідно навести належне обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України, надати документ про сплату судового збору та зазначити інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження із наданням належних та допустимих доказів.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, скаржником подано уточнену касаційну скаргу та документ про сплату судового збору за подання до суду цієї касаційної скарги.
Підстави пропуску звернення до суду касаційної інстанції із скаргою скаржник обґрунтовує, тим що 01 квітня 2021 року судом апеляційної інстанції було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваної постанови, проте на даний час повний її текст позивачем не отримано.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року).
В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини.
Щодо посилань скаржника на неотримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що матеріали справи №821/1574/17 відсутні у Верховному Суді, а тому Суд позбавлений можливості встановити факт отримання чи неотримання позивачем оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, а також факт направлення рішення суду апеляційної інстанції на адресу позивача.
Відповідно до пункту 1 ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають право, зокрема, ознайомлюватись з матеріалами справи та робити з них витяги, копії.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, що у даному випадку доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку, які можуть бути отримані, зокрема, під час ознайомлення з матеріалами справи скаржником не надано, підстави для задоволення його клопотання про поновлення пропущеного строку відсутні.
Окрім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, що є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру вносяться всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог ст. 7 цього Закону.
Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року оприлюднена 15 квітня 2021 року.
Отже, інформацію про оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скаржник мав можливість отримати з Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 15 квітня 2021 року, однак, касаційну скаргу подано лише 01 липня 2021 року.
Значний проміжок часу з моменту оприлюднення рішення суду апеляційної інстанції та поданням скаржником касаційної скарги вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі.
Така бездіяльність/дії скаржника, на думку колегії суддів, можуть бути спрямовані на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом. Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п. 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів може зробити висновок, що скаржник був обізнаний про хід розгляду даної справи, оскільки, відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру судових рішень вступну та резолютивну частини постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року було проголошено у відкритому судовому засіданні за участю представника позивача, а тому наявність в подальшому повного тексту судового рішення було для нього очікуваним.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений законодавством строк.
Разом з тим, позивачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що з об`єктивних причин перешкоджали останньому звернутися до суду першої чи апеляційної інстанції з метою отримання копії судового рішення, яке мали намір оскаржити.
Крім того, суд зазначає, що оскільки під час судового засідання в суді апеляційної інстанції позивач був ознайомлений з датою ухвалення повного тексту постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду, а тому не був обмежений правом на звернення до суду у день виготовлення повного тексту оскаржуваного судового рішення та отримати його копію.
Таким чином, вказані скаржником підстави пропуску строку касаційного оскарження є неповажними, інших доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку скаржник не надає.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України, Суд,
УХВАЛИВ :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства Чонгар на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі №821/1574/17 за адміністративним позовом Приватного підприємства Чонгар до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішень, постанови про накладення штрафу.
Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко А.Ю. Бучик А.І. Рибачук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2021 |
Оприлюднено | 06.09.2021 |
Номер документу | 99362471 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Стеценко С.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні